адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018
Код ЄДРПОУ 03500004
25.05.2026 Справа № 917/1286/25
Суддя Мацко О.С., розглянувши матеріали справи № 917/1286/25, а саме: заяву ОСОБА_1 про забезпеченння позову (вх.6748 від 18.05.2026р.), подану в межах справи
за позовною заявою ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Перемога», 37223, Полтавська область, Миргородський р-н, с. Гиряві Ісківці, вул. Миру, 2/1, код ЄДРПОУ 36190829,
про стягнення 62 030 200,00 грн
Без виклику сторін
Заява обгрунтована тим, що 29 березня 2024 року Позивачка набула право власності на частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ПЕРЕМОГА» код ЄДРПОУ 36190829 (Скорочена назва - ТОВ «АГРО ПЕРЕМОГА»), яка становила 10 % статутного фонду (капіталу) ТОВ, розмір внеску в статутний капітал 54 500 гривень, що підтверджується договором дарування частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ПЕРЕМОГА», укладеним з ОСОБА_2 , що нотаріально посвідчений Василенком В.А. - приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу, зареєстрованим в реєстрі за №1324 29.03.2024 року. Частка повністю оплачена.
Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 30.03.2024 року ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 була зареєстрована учасником (засновником) Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ПЕРЕМОГА».
29.03.2024 року ОСОБА_1 подала заяву державному реєстратору для державної реєстрації її виходу із учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ПЕРЕМОГА», що підтверджується описом документів, що подаються заявником для проведення державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань «державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу». Державна реєстрація виходу ОСОБА_1 зі складу учасників товариства проведена 30.03.2024 року, що вбачається із Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ПЕРЕМОГА» станом на 03.04.2024 року (запис 30.03.2024 14:15:17, 1005701070034000494). 05 квітня 2024 року позивач надіслала в адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ПЕРЕМОГА» повідомлення про вихід із товариства, яке отримано одержувачем 15.04.2024 року; 08.04.2024р. було здійснено повторне направлення документів.
У зв'язку з тим, що протягом тривалого часу (більше року) вартість частки не була виплачена, позивачка звернулася до суду з позовною заявою, у якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ПРЕРЕМОГА» на користь ОСОБА_1 ринкову вартість частки ОСОБА_1 у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ПЕРЕМОГА», яка підлягає виплаті у зв'язку з виходом учасника із товариства з обмеженою відповідальністю, станом на день, що передував дню подання учасником відповідної заяви про вихід з товариства (28.03.2024 року) в сумі 62 030 200 гривень 00 коп.
Наразі справа перебуває на розгляді у Господарському суді Полтавської області, провадження у справі зупинено у зв"язку з призначенням у справі експертизи.
Відтак, для вирішення заяви про забезпечення позову, провадження у справі підлягає поновленню. Заява розглядається 25.05.2026р. у зв"язку з перебуванням судді на лікарняному з 20.05.2026р. по 22.05.2026р. включно.
19.05.2026р. від відповідача надійшли заперечення проти заяви по забезпечення позову, у яких відповідач вказує на те, що вартість частки, яка підлягає виплаті позивачки, на даний час ще не визначена; твердження про "виведення" значних коштів є хибними; посилання на наявне кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.206 КК України, є неналежним способом доведення підстав для забезпечення позову; доводи про "маніпуляцію" фінансовою звітністю є оціночними і недоведеними, так само як і інші твердження позивачки (про можливість директора та учасника безперешкодно розпоряджатися майном товариства, посилання на інші судові справи і ін.). Таклж відповідач звертає увагу суду на те, що зустрічне забезпечення у розмірі 50 000,00 грн , запропоноване позивачкою, є очевидно неспівмірним, а в разі забезпечення позову та накладення арешту суд має визначити винятки для обов"язкових та виробничо необхідних платежів.
Крім того, відповідач просить суд проводити розгляд заяви по забезпечення позову в судовому засіданні з викликом сторін, оскільки у справі наявні виняткові обставини (з огляду на значну суму, на яку заявник просить накласти арешт, та інші обставини, опис яких наведено в заявах від 19.05.2026р. №6862 та № 6857).
Суд зазначає, що заява про забезпечення позову надійшла до Господарського суду Полтавської області 18.05.2026р. та згідно імперативних приписів ГПК України підлягає розгляду судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Згідно ст.140 ГПК України, суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін. У даному випадку відповідачем подано до суду грунтовне, мотивоване заперечення проти заяви про забезпечення позову, яке враховується судом при розгляді заяви; необхідність отримання будь-яких інших доказів чи пояснень - відсутня, а призначення судового засідання неминуче призведе до затягування розгляду заяви. Відтак, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про розгляд заяви про забезпечення позову у судовому засіданні з викликом сторін.
При вирішенні питання про забезпечення суд керується наступним:
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Позов забезпечується, у тому числі, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; (п.1, 2, 4 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України).
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Суд зазначає, що обрання належного й такого, що відповідає предмету спору, заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співмірності виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов'язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 914/2072/20.
Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03 березня 2023 року у справі № 905/448/22 звернув увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову (аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №910/12404/21).
Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Частиною 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Так, вирішуючи питання щодо доцільності забезпечення позову, суд враховує, що між сторонами існує спір щодо стягнення з відповідача частки у статутному капіталі у зв'язку з виходом позивача зі складу товариства у заявленому позивачем розмірі, тому виконання в майбутньому судового рішення у даній справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо пов'язано з обставинами наявності у відповідача грошових коштів.
Позивач надає докази того, що у період з 01.01.2024 по 27.01.2026 ТОВ "Агро Перемога" зі свого поточного рахунку в АТ "Полтава-банк" № НОМЕР_2 систематично перерахувало на рахунок пов'язаної особи - ОСОБА_3 значні суми коштів, всього за вказаний період перераховано 14 108 000 00 коп. з призначенням платежу «поворотна безвідсоткова фінансова допомога згідно договору…»; крім того, позивач вказує, що у цей же період ТОВ "Агро Перемога" зі свого поточного рахунку в АТ "Полтава-банк" № НОМЕР_2 систематично перерахувало на рахунки фізичних осіб-підприємців Ярмоленко І.О. , Виповського В.В., ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 значні суми коштів за однотипні послуги по реєстрації, накопиченні, узагальненні та зберіганні бухгалтерської інформації, інформаційні послуги. За вказаний період було перераховано 18 171 900 грн. Тобто, достеменно знаючи про існування судового спору з позивачкою (нехай стосовно розміру належної до виплати позивачці суми і є судовий спір, однак навіть «запропонована» відповідачем вартість частки позивачки є значною, як і період прострочення її виплати), відповідач активно вчиняє дії, спрямовані не на розрахунок з позивачкою.
Крім того, судом враховано, що матеріалами справи підтверджується, що позивачем надані докази вчинення відповідачем дій з коригування раніше поданих фінансових звітів ТОВ «АГРО ПЕРЕМОГА» за 2023, 2024 роки, внаслідок чого у відповідній фінансовій звітності відбулися зміни, внаслідок яких ринкова вартість частки позивачки дуже істотно зменшилася.
Виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод (далі - Конвенція).
Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Горнсбі проти Греції" (рішення від 19.03.1997) зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.
Також у рішенні ЄСПЛ від 18.05.2004 у справі "Продан проти Молдови" Суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Конвенцією, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов'язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній із сторін.
Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого судового рішення, що повністю відповідає вимогам ЄСПЛ.
При цьому під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову не вирішується питання про доведеність та обґрунтованість заявлених позовних вимог, оскільки оцінка обґрунтованості заявлених вимог, в т.ч. обгрунтованості заявленої до стягнення суми, буде здійснюватися під час розгляду справи по суті.
Так, як зазначено вище, матеріалами справи підтверджується, що позивачем надані докази вчинення відповідачем дій зі зменшення активів підприємства - такі дії вчинялися неодноразово, послідовно та на значну вартість , що безумовно дає підстави для обґрунтованих припущень про те, що майно товариства може зменшитись настільки, що це матиме наслідком неможливість виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог. Відтак, суд погоджується з доводами позивачки, що невжиття заходу забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення у разі задоволення позову. Заперечення відповідача, викладені в заяві від 19.05.2026р., судом почуті, однак не змінюють і не спростовують викладених вище висновків стосовно обгрунтованості заяви про забезпечення позову в даній справі. Посилання відповідача на справу №915/927/25 судом до уваги не приймається, оскільки перегляд справи об"єднаною палатою наразі не закінчено (постанова відсутня в Єдиному державному реєстрі судових рішень).
Розглянувши доводи відповідача про застосування зустрічного забезпечення позову, викладені в запереченнях проти заяви проти забезпечення позову від 19.05.2026р., суд дійшов висновку про таке:
Частиною 1 ст. 141 ГПК України передбачено право суду вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), а тому питання щодо необхідності зустрічного забезпечення може бути вирішено судом після розгляду заяви про забезпечення позову, що не порушує приписів ч. 6 ст. 140 цього Кодексу.
З аналізу положень статті 141 ГПК України вбачається, що метою застосування заходів зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. Заходи до зустрічного забезпечення повинні бути співмірними із заходами забезпечення позову. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до зустрічного забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів.
Суд звертає увагу, що при вирішенні питання про зустрічне забезпечення господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідного заходу з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо зустрічного забезпечення; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу.
Метою зустрічного забезпечення є співмірне вжиття судом заходів, спрямованих на забезпечення відшкодування можливих збитків відповідача відповідно до ст. 146 ГПК України, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.
Інститут зустрічного забезпечення спрямований на реалізацію таких основних засад господарського судочинства як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та пропорційність, адже забезпечення позову певною мірою обтяжує відповідача у випадку незадоволення вимог позивача зустрічне забезпечення гарантує можливість відшкодувати збитки. Відповідні правові висновки викладені Верховним Судом у постанові від 28.07.2023 у справі №911/2797/22.
Забезпечення позову та зустрічне забезпечення позову є процесуальними інструментами, які мають відмінну правову природу та процесуальну мету. Так, метою зустрічного забезпечення позову, є саме забезпечення відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути понесенні останнім, у зв'язку з вжиттям заходів забезпечення позову.
З урахуванням обставин справи, встановлених судом, суд вважає, що в матеріалах справи відсутні докази, які можуть свідчити про реальну можливість заподіяння збитків відповідачу внаслідок застосованих заходів забезпечення позову.
З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення.
Керуючись статтями 42, 136 - 140, 141, 232-235, 228-230 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Поновити провадження у справі.
2. Заяву про забезпечення позову задовольнити.
3. Накласти арешт на грошові кошти, належні Товариству з обмеженою відповідальністю «АГРО ПЕРЕМОГА», адреса: Полтавська область, Миргородський район, село Гиряві Ісківці, вул. Миру, буд. 2/1; ЄДРПОУ 36190829, які знаходяться на всіх рахунках цього товариства у всіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, у межах суми позову 62 030 200,00 грн.
4. Ухвалу направити учасникам справи в порядку, встановленому ст. 242 ГПК України.
5. Зупинити провадження у справі.
Дана ухвала відповідно до ч. 3 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України та п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом.
Стягувач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО ПЕРЕМОГА», адреса: Полтавська область, Миргородський район, село Гиряві Ісківці, вул. Миру, буд. 2/1; ЄДРПОУ 36190829.
Строк пред'явлення ухвали до виконання до 25.05.2029р.
Ухвала складена і підписана 25.05.2026р. (у зв"язку з перебуванням судді на лікарняному до 22.05.2026р. включно), набирає законної сили 25.05.2026р. та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.255-257 ГПК України).
Суддя О.С.Мацко