65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"19" травня 2026 р.Справа № 916/3711/20
Господарський суд Одеської області у складі судді Найфлейша В.Д.,
при секретарі судового засідання Драганова А.І.
розглянувши матеріали заяви (вх.№3-446/26 від 30.04.2026р.) Яворської Н.М. про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України
в межах справи № 916/3711/20
За заявою: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
Представники сторін:
Ліквідатор - Дарієнко В.Д.
Представник боржника - Хомко С.В.
Представник позивача - Чуйко Я.В. (представник від ТОВ "СІБУД" в межах позову №916/3711/20(916/5154/25))
24.12.2020р. ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Одеської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.01.2021р., серед іншого, відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, призначено керуючим реструктуризацією ОСОБА_1 арбітражного керуючого Дарієнко Віктора Дмитровича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.01.2022р., у попередньому засіданні зазначено розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться арбітражним керуючим до реєстру вимог кредиторів, а саме: вимоги Акціонерного товариства “Альфа-Банк» до ОСОБА_1 у сумі 26 754 847,65 грн., вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Консалт Солюшенс» до ОСОБА_1 у сумі 3 112 224,29 грн., вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Довіра та гарантія» до ОСОБА_1 у сумі 396 699,66 грн.; а також не визнані вимоги кредиторів, а саме: вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрдебт Плюс» на загальну суму 2 893 196,15грн.
Постановою Господарського суду Одеської області від 07.06.2022р. припинено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 , припинено повноваження керуючого реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Дарієнко В.Д., визнано банкрутом ОСОБА_1 , введено процедуру погашення боргів ОСОБА_1 , призначено керуючим реалізацією майна боржника ОСОБА_1 арбітражного керуючого Дарієнко Віктора Дмитровича.
30.04.2026р. від ОСОБА_1 надійшла заява (вх. №3-446/26) про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у праві виїзду за межі України, накладене Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 30.11.2012 р. у справі № 1519/21776/12 (номер провадження №6/1519/4963/12) у праві виїзду за межі України до погашення заборгованості за виконавчим листом № 2-258/10, виданим 27.05.2010 року Овідіопольським районним судом Одеської області.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.05.2026р. прийнято заяву (вх.№3-446/26 від 30.04.2026р.) ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України до розгляду, розгляд справи призначено на "19" травня 2026 р.
Розглянувши матеріали справи судом встановлено наступне, 30.11.2012 р. Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси у справі № 1519/21776/12 (номер провадження №6/1519/4963/12) встановлено тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 до погашення заборгованості за виконавчим листом № 2-258/10, виданим 27.05.2010 року Овідіопольським районним судом Одеської області.
Вказане обмеження встановлено за поданням державного виконавця Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції в рамках примусового виконання виконавчого листа № 2-258/10, виданого 27.05.2010 року Овідіопольським районним судом Одеської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» грошової суми у розмірі 1 488 272,56 гривень.
В обґрунтування поданого клопотання ОСОБА_1 зазначає, що вимоги АТ «СЕНС БАНК» (колишня назва ПАТ «Альфа-Банк») були заявлені в межах справи про неплатоспроможність, визнані ухвалою Господарського суду від 02.09.2021р. у сумі 26 754 847,65 грн., а також вони забезпечені заставним майном двома земельними ділянками.
В зв'язку з зазначеним ОСОБА_1 вказує, що обмеження у праві виїзду за межі України, яке було початково обґрунтованим, діє більше 10-ти років, що є тривалим періодом, а відтак суд повинен перевірити чи таке обмеження призвело до позитивного результату та сприяло виконанню боржником своїх зобов'язань перед стягувачами.
Боржник зазначає, що вона ніколи не ухилялась від виконання своїх зобов'язань. Боржник не мала можливості їх виконати у зв'язку зі складною фінансовою ситуацією та недостатністю грошових коштів.
Наразі Боржник самостійно звернулася до суду із заявою про відкриття щодо неї провадження у справі про неплатоспроможність. Відтак, погашення вимог кредиторів може проводитись виключно у відповідності до Кодексу України з процедур банкрутства.
За вказаних обставин, відсутні підстави вважати, що встановлені судом обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України призвели до позитивного результату та є необхідними на даний час.
Також в зв'язку з тим, що з 24.02.2022 р. на території України ведуться бойові дії, спричинені військовою агресією рф проти України. Вся територія України, та зокрема, місто Одеса, перебуває під постійною загрозою ракетних ударів. Отже таке обмеження є невиправданим та неконституційним, оскільки ставить під загрозу найважливішу цінність - життя та здоров'я людини.
Представник АТ «СЕНС БАНК» свої пояснення щодо поданої заяви ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України не надав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУзПБ, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Згідно ч. 2 ст. 6 КУзПБ, відповідно до цього Кодексу до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника. Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом.
Частиною 2 статті 7 КУзПБ передбачено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Пунктами 1, 2 частини 1 статті 120 КУзПБ визначено, що з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, зокрема, пред'явлення кредиторами вимог до боржника та задоволення таких вимог може відбуватися лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність та у порядку, передбаченому цим Кодексом; арешт майна боржника та інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про неплатоспроможність, а попередньо накладені арешти та обмеження можуть бути зняті на підставі ухвали господарського суду.
Абзац 8 частини 2 статті 118 КУзПБ до заходів забезпечення вимог кредиторів відносить, зокрема, заборону виїзду боржника за кордон.
Слід зазначити, що норма ст. 377-1 ЦПК України, на підставі якої Малиновським районним судом м. Одеси від 30.11.2012 у справі № 1519/21776/12 було обмежено ОСОБА_1 виїзд за межі України, втратила чинність з 15.12.2017.
Водночас, нормами ст. 441 ЦПК України (яка на даний час регулює вказані правовідносини), встановлено, що таке обмеження, як заборона виїзду боржника за межі України, допускається як захід забезпечення виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 40 КУзПБ, господарський суд має право скасувати або змінити заходи щодо забезпечення вимог кредиторів, про що постановляє ухвалу.
Верховний Суд у постанові від 27.04.2022 у справі № 27/1046 зазначив, що особливістю провадження у справі про банкрутство є те, що врегулювання правовідносин неплатоспроможності боржника вимагає поєднання в одній процедурі як цивільних, так і адміністративних правовідносин щодо його майна (майнових прав) з метою якнайповнішого задоволення у ній вимог кредиторів - приватних осіб та контролюючих органів з грошовими вимогами до боржника у черговості, визначеній КУзПБ.
Зокрема, з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство наступає строк виконання всіх зобов'язань боржника, що має наслідком обов'язок усіх конкурсних (забезпечених) кредиторів пред'явити вимоги до боржника, а їх задоволення може здійснюватися лише у порядку, передбаченому КУзПБ, та в межах провадження у справі.
Отже, при врегулюванні правовідносин неплатоспроможності, законодавець відійшов від принципу їх розподілу за ознаками наявності у сторони (кредитора, боржника) владних повноважень чи свободи волевиявлення, що характерно для цивільних правовідносин, об'єднавши їх в єдине провадження у справі про банкрутство з огляду на необхідність формування єдиного реєстру грошових вимог кредиторів та задоволення їх згідно з визначеною законом черговістю та пропорційністю. Зазначене дозволяє ефективно захистити право особи (кредитора, боржника) в межах одного судового провадження, уникаючи розподілу його на способи захисту, характерні для окремих юрисдикцій (адміністративної чи цивільної).
Застосувавши принцип концентрації у справі про банкрутство ряду майнових та немайнових спорів, КУзПБ розширив підсудність господарському суду спорів, які виникають у відносинах неплатоспроможності боржника та які раніше розглядалися судами інших юрисдикцій.
З матеріалів справи судом встановлено, що ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 30.11.2012 у справі № 1519/21776/12 ОСОБА_1 було обмежено у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язань, до погашення заборгованості за виконавчим листом № 2-258/10, виданим 27.05.2010 року Овідіопольським районним судом Одеської області.
За приписами ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Як було зазначено вище, обмеження у праві виїзду ОСОБА_1 за межі України було застосоване в порядку, встановленому п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 377-1 ЦПК України (в ред., чинній до 15.12.2017), як захід забезпечення виконання судового рішення у справах про стягнення заборгованості.
Згідно п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; за правилами ч. 3 ст. 441 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.
Суд зазначає, що у зв'язку з провадженням у справі про неплатоспроможність, та, зокрема, на стадії процедури погашення боргів Боржника, реалізація майна, задоволення вимог кредиторів Боржника та заходи забезпечення вимог кредиторів мають відбуватись виключно в межах справи про неплатоспроможність, в порядку, встановленому КУзПБ.
Як зазначено вище, керуючий реалізацією майна Боржника в судовому засіданні не заперечував проти скасування обмеження у праві виїзду Боржника за межі України, оскільки арбітражним керуючим Дарієнко В.Д. не виявлено дій Боржника, спрямованих на перешкоджання проведенню процедур, передбачених КУзПБ.
Крім того суд враховує, що продаж майна Боржника в процедурі неплатоспроможності фізичної особи з метою погашення грошових вимог кредиторів відбувається без участі особи боржника, тому не потребує його фізичної присутності на території України.
Станом на дату судового засідання до суду не надходило заперечень учасників у справі стосовно заяви Боржника про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
Враховуючи викладене вище, за наслідком розгляду заяви Боржника про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду ОСОБА_1 за межі України, а також з'ясування позицій інших учасників у справі щодо вказаного питання, суд дійшов висновку про відсутність підстав, які унеможливлюють задоволення вказаного клопотання Боржника, отже клопотання про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду Боржника за межі України підлягає задоволенню на підставі ст. 40 КУзПБ.
Керуючись ст. 232-235, 255 ГПК України, ст. 40, 118 Кодексу України з процедур банкрутства, суд
1. Заяву ОСОБА_1 (від 30.04.2026р. вх. №3-446/26) про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України - задовольнити.
2. Скасувати тимчасове обмеження громадянки України ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у праві виїзду за межі України, накладене Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 30.11.2012 р. у справі № 1519/21776/12 (номер провадження №6/1519/4963/12) у праві виїзду за межі України до погашення заборгованості за виконавчим листом № 2-258/10, виданим 27.05.2010 року Овідіопольським районним судом Одеської області.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом десяти днів з дати складення та підписання повного тексту ухвали шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.
Повна ухвала складена та підписана 25.05.2026.
Суддя В.Д. Найфлейш