вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"21" квітня 2026 р. м. Київ Справа № 911/14/26
Суддя О.В. Конюх, при секретарі судового засідання Антоненко В.С., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк», м. Київ,
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноінтер Груп»,
м. Біла Церква Київської області,
про стягнення 355 527,55 грн.
за участю представників:
від позивача: Бендюг І. А., адвокат, довіреність №16200/250 від 27.11.2023;
від відповідача: не з'явились;
Акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк», м. Київ (далі по тексту - АТ «Креді Агріколь Банк») 12.01.2026 через систему «Електронний суд» звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою від 31.12.2025 до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноінтер Груп», м. Біла Церква Київської області (далі по тексту - ТОВ «Техноінтер Груп»), в якій просить суд стягнути з відповідача 355 527,55 грн. заборгованості за Договором будівельного підряду та виконання ремонтних робіт №КАБ 1007-1 від 10.07.2024, з яких
266 921,16 грн. передплати, сплаченої за роботи, які не були виконані;
2428,98 грн. пені, відповідно до п.10.1 Договору;
13 346,06 грн. 5% штрафу відповідно до п.10.2 Договору;
38 131,60 грн. 10% штрафу відповідно до п.10.3 Договору;
34 699,75 грн. неустойки, відповідно до п. 10.4 Договору.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати.
Позов обґрунтований тим, що ТОВ «Техноінтер Груп» всупереч вимогам п.1.3 Додаткової угоди №1 та п.5 Договору будівельного підряду та виконання ремонтних робіт №КАБ 1007-1 від 10.07.2024, порушило строки виконання робіт та не виконало передбачені договором роботи, у зв'язку з чим, позивач просить повернути суму передплати, а також нараховує пеню та штраф за прострочення виконання робіт.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.01.2026 відкрито провадження у справі №911/14/26 в порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 16.02.2026.
Цією ж ухвалою суд зобов'язав відповідача ТОВ «Техноінтер Груп» невідкладно здійснити реєстрацію електронного кабінету юридичної особи ТОВ «Техноінтер Груп» (код ЄДРПОУ 43106615) в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, про що письмово повідомити суду.
Зобов'язано відповідача подати суду докази виконання та передачі замовнику виконаних робіт, відповідно до п.4.1, 5.1.3. Договору будівельного підряду та виконання ремонтних робіт №КАБ 1007-1 від 10.07.2024 (частина 2 ст. 74 ГПК України).
Копію ухвали від 16.01.2026 про відкриття провадження у справі, відповідно до вимог процесуального закону було надіслано відповідачу засобами поштового зв'язку «Укрпошта» рекомендованим листом з повідомленням №R067085526844 на адресу, вказану у позовній заяві, яка відповідає адресі місцезнаходження згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Однак, поштове відправлення не було вручено адресату та 07.02.2026 повернуто підприємством зв'язку на адресу суду із поміткою про відсутність адресата за вказаною адресою.
Згідно із частиною 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали у порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Згідно із пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).
Гарантований статтею 165 ГПК України п'ятнадцятиденний строк на подання відзиву сплив 23.02.2026.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.02.2026 підготовче судове засідання відкладено на 16.03.2026.
Ухвалою від 26.02.2026 клопотання представника АТ «Креді Агріколь Банк» від 23.02.2026 про розгляд справи в режимі відеоконференції задоволено.
Ухвалою від 16.03.2026 у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 30.03.2026, забезпечено участь представника позивача у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою від 30.03.2026 підготовче провадження закрито, призначено справу №911/14/26 до судового розгляду по суті на 21.04.2026, забезпечено участь представника позивача у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
У судове засідання з розгляду справи по суті 21.04.2026 з'явився представник позивача. Відповідач повторно не з'явився, уповноважених представників для участі в судовому засіданні не направив, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Розглянувши позов АТ «Креді Агріколь Банк» до ТОВ «Техноінтер груп» про стягнення 355 527,55 грн., всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, господарський суд
відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України) й сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).
10.07.2024 між АТ «Креді Агріколь Банк» (замовник) та ТОВ «Техноінтер груп» (підрядник) шляхом накладення електронних підписів уповноважених представників сторін з використанням сервісу електронного документообігу «Вчасно» був підписаний договір будівельного підряду та виконання ремонтних робіт №КАБ 1007-1 (далі - Договір), за умовами якого:
- підрядник зобов'язується провести ремонтні та/або проектно-будівельні роботи (включаючи постачання матеріалів, які необхідні для проведення вказаних робіт) у встановлений строк на об'єктах замовника відповідно до
заявки замовника, складеної за формою, передбаченою у додатку №2 до цього Договору, направленої з його корпоративної електронної адреси із доменом @crеdіt-agricole.ua та погодженого сторони кошторису (ремонтні роботи) в порядку, передбаченому п.2.3 Договору;
кошторисної документації, проектної документації або планувального рішення, інших вимог та умов, що визначаються сторонами у відповідному додатковому договорі до цього договору, форма якого викладена у додатку №1 до цього договору (проектно-будівельні роботи), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити належним чином виконані роботи (п.1.1);
- підрядник виконує роботи відповідно до умов цього договору в нежилих приміщеннях, будівлях замовника, адреса та місце розташування яких вказується у відповідній заявці замовника або у додатковому договорі до цього договору (п.2.1);
- вичерпний перелік проектно-будівельних робіт та строки їх виконання підрядником щодо кожного об'єкту за цим договором, їх вартість та порядок оплати замовником виконаних підрядником робіт, визначається у кошторисній документації та календарному плані, а також графіку фінансування, що викладаються у відповідному додатковому договорі до цього договору та є невід'ємною частиною цього договору (п.2.2);
- приймання-передача виконаних робіт за цим договором/додатковим договором/заявкою до цього договору оформлюється Актом приймання-передачі виконаних робіт, що підписується обома сторонами, в якому визначається загальна вартість та перелік відповідних робіт, виконаних підрядником належним чином (п.4.1);
- за невиконання або неналежне виконання робіт в строки, передбачені цим договором, додатковим договором або заявкою, або порушення інших зобов'язань, передбачених цим договором, підрядник сплачує замовникові штраф у розмірі 5% від суми невиконаних або неналежно виконаних робіт за кожен випадок порушення відповідного зобов'язання (п.10.2);
- якщо прострочення виконання робіт склало більш ніж 5 календарних днів, підрядник сплачує на користь замовника штраф у розмірі 10% від загальної вартості робіт, передбаченої відповідним додатковим договором або заявкою до договору, за кожен випадок порушення відповідного зобов'язання, додатково до інших санкцій, передбачених Договором (п.10.3);
- за порушення термінів або строків, встановлених в пп.5.1.4, 5.1.14, п.5.1.24, 5.1.25, 6.1, 6.2, 6.5, 6.6, 7.2, 7.3 цього Договору, підрядник виплачує замовникові неустойку у розмірі 0,1% від загальної вартості робіт за відповідним додатковим договором або заявкою до договору, в кожному випадку такого порушення за кожен день прострочення додатково до інших санкцій, передбачених договором (п.10.4);
- цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та його скріплення печатками сторін (за наявності) і діє до 13.06.2026, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п.12.1);
- підписанням цього договору сторони домовились про те, що цей договір та будь-які правочини про внесення змін та/або доповнень до цього договору, а також будь-які документи, що укладаються з метою виконання умов договору, можуть бути укладені/підписані у вигляді документа у паперовій формі із засвідченням документу печаткою сторони або у порядку, визначеному законодавством України та цим договором, у вигляді електронного документу, підписаного кваліфікованими електронними підписами уповноважених представників сторін або підписаного кваліфікованим електронним підписом уповноваженого представника сторони, що підписує такий документ з використанням сервісу електронного документообігу «Вчасно» або будь-якого іншого аналогічного сервісу, погодженого сторонами.
Документи та/або електронні листи, складені у вигляді ЕД, вважається підписаними стороною у момент накладення КЕП уповноваженої особи сторони (п.12.13).
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором будівельного підряду. Відповідно до статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Разом із договором сторони підписали форму Додаткового договору (додаток №1), форму заявки на виконання ремонтних робіт (додаток №2) та додаток №3.
29.04.2025 сторони погодили та підписали Додатковий договір №КАБ-2904-21 до Договору будівельного підряду, яким передбачено виконання ремонтно-будівельних робіт у відділенні АТ «Креді Агріколь Банк» за адресою м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, 17.
Вартість робіт. що виконуються за цим додатковим договором до договору, складає 317763,29 грн., крім того ПДВ 20% - 63 552,66 грн. Загальна вартість робіт з урахуванням ПДВ складає 381 315,95 грн.
Пунктом 1.2 Додаткового договору сторони погодили графік фінансування, за яким 266921,16 грн. з ПДВ від загальної вартості робіт, вказаної в п.1.1 цього Додаткового договору замовник оплачує протягом 5 робочих днів з дати підписання сторонами цього додаткового договору. Решта від вартості робіт, зазначених в акті прийому-передачі виконаних робіт з урахуванням авансових платежів - протягом 5 робочих днів з дати підписання сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт.
Також, пунктом 1.3 сторони передбачили порядок та строки виконання робіт/календарний план, за яким термін виконання всіх робіт за даним додатковим договором не пізніше 10 липня 2025 року за умови виконання замовником термінів, зазначених в п.1.2 графіка фінансування.
Суд встановив, що вказаний додатковий договір підписано з використанням сервісу електронного документообігу «Вчасно» шляхом накладення електронного підпису уповноважених представників сторін 30.04.2025.
30.07.2025 шляхом підписання Додаткової угоди №1 до Додаткового договору сторони змінили порядок та строки виконання робіт/календарний план, за яким строк виконання всіх робіт за даним додатковим договором визначено до 22.08.2025 з моменту надходження перерахованої замовником попередньої оплати на розрахунковий рахунок підрядника згідно п.1.2 Графіка фінансування. Вказана Додаткова угода підписана сторонами 31.07.2025.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 статті 854 ЦК України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
На виконання п.1.2 Додаткового договору замовник перерахував підряднику попередню оплату у сумі 266 921,16 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №1315228 від 06.05.2025 із призначенням платежу «попередпл. за ремонтно-буд.роботи в відд. АТ «Креді Агріколь Банк» за адр. м. Біла Церква, вул. Я.Мудрого 17 на відповід.норм інклюзивності зг.дог. № КАБ 1007-1 від 10.07.24., Дод.дог. №КАБ-2904-21 від 29.04.25».
З огляду на те, що замовник належним чином виконав взяті на себе зобов'язання із перерахування на рахунок підрядника попередньої оплати, відповідач був зобов'язаний виконати ремонтно-будівельні роботи за договором до 22.08.2025.
Частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
ТОВ «Техноінтер груп» доказів виконання та передачі замовнику виконаних робіт, відповідно до п. 4.1, 5.1.3 Договору №КАБ 1007-1 від 10.07.2024 або доказів повернення замовнику суми попередньої оплати, суду не подало, в тому числі на виконання вимог п.3 ухвали суду від 16.01.2026, яка набрала законної сили та є обов'язковою до виконання на всій території України.
27.11.2025 позивач звернувся до відповідача із вимогою про усунення порушення та сплату штрафу, в якій АТ «Креді Агріколь Банк» вимагало від ТОВ «Техноінтер груп» повернути авансовий платіж в сумі 266 921,16 грн. та сплатити штраф за порушення умов будівельного підряду в розмірі 88 606,39 грн.
Матеріали справи не містить доказів надання відповіді на вказану претензію.
З огляду на те, що відповідач взагалі не виконав передбачені договором роботи та не повернув позивачу суму попередньої оплати, вимога позивача про стягнення з відповідача попередньої оплати в сумі 266 921,16 грн. є документально підтверджена, законна та така, яку слід задовольнити повністю.
Відповідно до ч.2 ст. 883 ЦК України за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.
У зв'язку з невиконанням обов'язків за договором будівельного підряду, позивач нараховує та просить суд стягнути з відповідача 2428,98 грн. пені, відповідно до п.10.1 Договору та 34 699,75 грн. неустойки, відповідно до п. 10.4 Договору.
Вимога про стягнення з відповідача пені відповідно до п.10.1 Договору не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до п.10.1 Договору у випадку несвоєчасного виконання замовником грошового зобов'язання за договором, замовник виплачує виконавцю пеню у розмірі 0,1% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.
За укладеним між сторонами договором будівельного підряду, на підрядника покладено негрошове зобов'язання зі своєчасного виконання будівельно-ремонтних робіт, тоді як на замовника покладено грошове зобов'язання щодо оплати вартості виконаних робіт у строки та порядку, визначені договором.
Таким чином, вказаний пункт 10.1 передбачає відповідальність замовника, яким є позивач АТ "Креді Агріколь Банк", за прострочення ним грошового зобов'язання з оплати виконаних робіт та не може бути застосований до підрядника, а тому вимога про стягнення пені, нарахованої на підставі вказаного пункту, не підлягає задоволенню.
Щодо вимоги про стягнення з відповідача неустойки відповідно до п. 10.4 Договору, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п.10.4 Договору за порушення термінів або строків, встановлених в пп.5.1.4, 5.1.14, п.5.1.24, 5.1.25, 6.1, 6.2, 6.5, 6.6, 7.2, 7.3 цього Договору, підрядник виплачує замовникові неустойку у розмірі 0,1% від загальної вартості робіт за відповідним додатковим договором або заявкою до договору, в кожному випадку такого порушення за кожен день прострочення додатково до інших санкцій, передбачених договором.
Суд зазначає, що передбачена вказаним пунктом неустойка за своєю правовою природою є пенею.
За загальним правилом пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Однак, враховуючи ч. 2 ст. 9 ЦК України, за якою законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання, суд вважає, що сторони не позбавлені права у господарському договорі забезпечувати пенею виконання будь-якого зобов'язання, в тому числі негрошового.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Тлумачення положень ч. 3 ст. 549 ЦК України в аспекті меж свободи договору дає можливість зробити висновок, що сторони у договорі можуть забезпечити за допомогою пені виконання негрошового зобов'язання.
З огляду на те, що відповідач, отримавши аванс, взагалі не виконав будівельно-ремонтні роботи, не передав замовнику проектну, виконавчу, роботу та технічну документацію по об'єкту (п.5.1.4), не здав об'єкт робочій групі замовника (п.5.1.14), суд дійшов висновку, що у позивача виникло право на нарахування неустойки у розмірі 0,1% від загальної вартості робіт з 23.08.2025 (тобто з наступного дня після спливу строку, до якого роботи мали бути виконані).
Суд, здійснивши власний розрахунок пені, встановивши вірний період прострочення (23.08.2025-20.11.2025), не виходячи при цьому за межі періоду, заявленого позивачем, встановив, що вірно розрахований розмір належної до стягнення з відповідача на користь позивача пені за заявлений період становить 34 318,44 грн., у зв'язку з чим, вказана вимога має бути задоволена частково.
Також, позивач нараховує та просить стягнути з відповідача 13 346,06 грн. 5% штрафу, нарахованого відповідно до п.10.2 Договору та 38 131,60 грн. 10% штрафу, нарахованого відповідно до п.10.3 Договору.
Відповідно до п.10.2 Договору за невиконання або неналежне виконання робіт в строки, передбачені цим договором, додатковим договором або заявкою, або порушення інших зобов'язань, передбачених цим договором, підрядник сплачує замовникові штраф у розмірі 5% від суми невиконаних або неналежно виконаних робіт за кожен випадок порушення відповідного зобов'язання.
Згідно з пунктом 10.3 Договору якщо прострочення виконання робіт склало більш, ніж 5 календарних днів, підрядник сплачує на користь замовника штраф у розмірі 10% від загальної вартості робіт, передбаченої відповідним додатковим договором або заявкою до договору, за кожен випадок порушення відповідного зобов'язання, додатково до інших санкцій, передбачених Договором.
Суд звертає увагу сторін, що одночасне стягнення передбачених договором двох підвидів неустойки (пені та штрафу), не суперечить статті 61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
По-перше, у даному випадку сторонами застосовано два підвиди неустойки, а в межах одного виду відповідальності сторонами може бути застосований різний набір санкцій, про що неодноразово наголошував Верховний Суд. По-друге, таке формулювання сторони погодили у Договорі на підставі вільного волевиявлення, що не суперечить положенням чинного законодавства.
Крім того, стаття 61 Конституції України вміщена у розділі ІІ Конституції «Права, свободи та обов'язки людини і громадянина» відповідно не розповсюджується на господарсько-правову відповідальність юридичних осіб у господарських зобов'язальних відносинах.
Разом із тим, штраф за своєю правовою природою є одноразовою господарсько-правовою санкцією, яка застосовується за сам факт допущення порушення зобов'язання. Його нарахування не пов'язується з тривалістю порушення чи кількістю днів прострочення, оскільки штраф має фіксований характер та підлягає стягненню одноразово за конкретне порушення господарського зобов'язання.
На відміну від пені, яка є триваючою санкцією та обчислюється за кожен день прострочення виконання зобов'язання, штраф не може нараховуватись повторно або множинно за одне й те саме порушення. Тобто застосування штрафу можливе лише один раз за факт вчиненого порушення незалежно від того, чи триває таке порушення надалі.
Суд дійшов висновку, що застосування замовником до підрядника одночасно штрафу, передбаченого п.10.2 Договору, та штрафу, передбаченого п. 10.3 Договору, за одне й те саме прострочення виконання робіт фактично призводить до подвійної відповідальності одного виду за одне порушення, що не узгоджується з приписами статті 61 Конституції України, згідно з якою ніхто не може бути двічі притягнутий до відповідальності одного виду (схожа за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №910/12876/19).
Крім того, п.10.3 Договору фактично встановлює спеціальний випадок відповідальності за прострочення виконання робіт понад 5 календарних днів, а тому у такому випадку застосуванню підлягає саме цей пункт як спеціальна норма договірної відповідальності, без одночасного застосування штрафу, передбаченого п. 10.2 Договору.
З огляду на викладене, суд відмовляє позивачу у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача 13 346,06 грн. 5% штрафу, нарахованого відповідно до п.10.2 Договору.
Щодо нарахування штрафу відповідно до п.10.3 Договору, то суд встановив, що відповідач порушив строки виконання будівельно-ремонтних робіт більше ніж на 5 календарних днів, матеріали справи не містять виконання підрядником передбачених робіт взагалі, відтак, суд погоджується, що у позивача виникло право для нарахування штрафу відповідно до п.10.3 Договору.
Суд, перевіривши правильність нарахування штрафу позивачем, встановив, що такий здійснено арифметично вірно, розмір штрафу становить 38 131,60 грн., у зв'язку з чим, вказана вимога має бути задоволена повністю в заявленій сумі.
За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, суд задовольняє позов АТ «Креді Агріколь Банк» частково та ухвалює рішення про стягнення з ТОВ «Техноінтер Груп» 266 921,16 грн. основного боргу, 34 318,44 грн. пені, 38 131,60 грн. штрафу.
У зв'язку частковим задоволенням позову суд, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору пропорційно задоволеним вимогам, а саме у сумі 4072,45 грн.
Керуючись статтями 4, 12, 73-92, 126, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноінтер Груп» (09100, Київська область, м. Біла Церква, провулок Будівельників 1, офіс 10, ідентифікаційний код 43106615)
на користь Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» (01024, м. Київ, вул. Євгена Чикаленка, буд. 42/4, ідентифікаційний код 14361575)
266 921,16 грн. (двісті шістдесят шість тисяч дев'ятсот двадцять одну гривню шістнадцять копійок) основного боргу,
38 131,60 грн. (тридцять вісім тисяч сто тридцять одну гривню шістдесят копійок) штрафу,
34 318,44 грн. (тридцять чотири тисячі триста вісімнадцять гривень сорок чотири копійки) пені,
4072,45 грн. (чотири тисячі сімдесят дві гривні сорок п'ять копійок) судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення підписано 25.05.2026.
Суддя О.В. Конюх