номер провадження справи 3/30/26
19.05.2026 Справа №908/447/26
м. Запоріжжя, Запорізька область
Господарський суд Запорізької області у складі судді Педорича С.І.,
за участю секретаря судового засідання Данилейко К.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за позовом: АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» (вул. Госпітальна, буд. 12-г, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код юридичної особи 00032129) в особі філії Запорізького обласного управління АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» (просп. Соборний, буд. 48, м. Запоріжжя, 69063, ідентифікаційний код ВП 02760363)
до відповідачів:
1) Фізичної особи-підприємця Тимофєєва Антона Сергійовича, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 );
2) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 );
3) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_3 );
про солідарне стягнення коштів,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Плескачова Тетяна Василівна (в залі суду), адвокат, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №ЗП001824 від 27.09.2018, довіреність №19/4-02/30 від 02.01.2026;
від відповідача 1: не з'явився;
від відповідача 2: не з'явився;
від відповідача 3: не з'явився.
РУХ СПРАВИ.
23.02.2026 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» (скорочене найменування - АТ «ОЩАДБАНК») в особі філії Запорізького обласного управління АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» до відповідачів - Фізичної особи-підприємця Тимофєєва Антона Сергійовича, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за договором кредитної лінії №1229 від 17.02.2022 у розмірі 565 743,82 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом в розмірі 541 275,80 грн, прострочена комісія 24 468,02 грн.
Судові витрати у справі в розмірі 8486,16 грн просить покласти на відповідачів у рівних частинах.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.02.2026 справу №908/447/26 передано на розгляд судді Ярешко О.В.
27.02.2026, у зв'язку із перебуванням судді Ярешко О.В. на лікарняному, згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2026 справу №908/447/26 передано на розгляд судді Педоричу С.І.
Ухвалою суду від 04.03.2026 відкрито провадження у справі №908/447/26; присвоєно справі номер провадження 3/30/26; постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено на 01.04.2026 о 11:30 год. Учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
Ухвалою суду від 01.04.2026 відкладено підготовче судове засідання до 22.04.2026 о 10:00 год.
Ухвалою суду від 22.04.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні 19.05.2026.
У судовому засіданні 19.05.2026 технічна фіксація здійснювалась за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку: vkz.court.gov.ua.
У судовому засіданні 19.04.2026 представник позивача в судовому засіданні підтримав позов повністю, просить позовні вимоги задовольнити.
Повноважні представники відповідачів 1, 2, 3 в судове засідання 19.05.2026, як і в інші судові засідання, не з'явився. Про дату та час судового засідання були належним чином повідомлені.
Відповідач-1 повідомлений про дату та час судового засідання шляхом доставки ухвали суду до електронного кабінету відповідача-1 (а.с. 20, т.2).
Відповідачу 2, 3 ухвала від 04.03.2026 про відкриття провадження у справі №908/447/26 направлено судом на їхню поштову адресу та вручено відповідачам 2, 3 - 07.03.2026 та 13.03.2026, про що свідчить повідомлення Укрпошти про вручення поштового відправлення (а.с. 195, 197, т.1)
Ухвала від 22.04.2026 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті направлена відповідачам 2, 3 судом на їхню поштову адресу та вручено члену сім'ї відповідача-2 - 25.04.2026, а також доставлено до базового поштового відділення відповідача-3 - 25.04.2026, про що свідчить повідомлення Укрпошти про вручення поштового відправлення (а.с.2-23, т.2).
Також, суд зазначає, що за змістом статей 2, 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду Запорізької області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Відповідно до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Також судом враховано, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа «Скопелліті проти Італії» від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25.03.1999).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України», від 02.12.2010 «Шульга проти України», від 21.10.2010 «Білий проти України»).
Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Відповідачі-1, 2, 3 про причини неявки в судове засідання суд не повідомили, жодних клопотань про відкладення розгляду справи не надсилали.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними в ній матеріалами, за відсутністю відповідачів.
У судовому засіданні 19.05.2026 безпосередньо досліджені докази, які наявні в матеріалах справи.
У судовому засіданні 19.05.2026 суд визнав наявні документи достатніми для об'єктивного та всебічного розгляду спору, внаслідок чого після переходу до стадії ухвалення судового рішення, в судовому засіданні, в порядку статті 240 ГПК України, проголошено скорочене судове рішення (вступну та резолютивну частини) та повідомлено, що повний текст рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення сторін, встановив наступне.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.
Підставою для звернення з позовом зазначено неналежне виконання позичальником (відповідачем-1) зобов'язань за договором кредитної лінії №1229 від 17.02.2022, укладеного муж позивачем та відповідачем-1, та невиконання відповідачами-2, 3 (поручителями) умов договорів поруки №1 від 17.02.2022 та №2 від 17.02.2022, укладених між позивачем та відповідачами-2, 3 відповідно.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧІВ.
Відповідачі-1, 2, 3, відзиву на позов не надали.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд вважає, що відповідачі-1, 2, 3 не скористалися своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за договором кредитної лінії №1229 від 17.02.2022 у розмірі 565 743,82 грн.
Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносинисклались між сторонами, які взаємні права та обов'язки виникли між сторонами (в які строки та якому розмірі мали бути поверненні кредитні кошти), чи мало місце порушення будь-яких зобов'язань (чи були поверненні кредитні кошти у встановлені строки та розмірі), які саме зобов'язання порушені боржниками (чи наявні підстави для солідарного виконання грошового зобов'язання), яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов'язань боржниками.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
17.02.2022 між акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (надалі - Банк, Кредитор, АТ «Ощадбанк», Позивач) та фізичною особою - підприємцем Тимофєєвим Антоном Сергійовичем (надалі - Позичальник, Боржник, Відповідач-1) укладений Договір кредитної лінії №1229 (надалі - Договір, Кредитний договір) за державними програмами «Доступні кредити 5-7-9%», «Державні гарантії на портфельній основі на 2021 рік».
Відповідно до пунктів 2.1., 3.1., 3.2., 3.8. Договору Банк зобов'язався надати, а Позичальник - отримати, належним чином використати та повернути в передбачені цим договором строки кредит та сплатити проценти за користування кредитом, комісійні винагороди та інші платежі в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Кредит був наданий Позичальнику на поповнення оборотного капіталу у вигляді відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом кредитування в розмірі 1100000,00 грн та з остаточним терміном повернення кредиту не пізніше 16.02.2025.
У пункті 3.3. Договору сторони погодили збільшення/зменшення діючого ліміту кредитування в строки згідно з наступним графіком:
- до 15.09.2024 - 1 100 000,00 грн;
- 16.09.2024-15.10.2024 - 916 666,67 грн;
- 16.10.2024-15.11.2024 - 733 333,34 грн;
- 16.11.2024-15.12.2024 - 550 000,01 грн;
- 16.12.2024-15.01.2024 - 366 666,68 грн;
- 16.01.2025-16.02.2025 - 183 333,35 грн.
Кредит надається траншами (частинами) в порядку та на умовах, передбачених цим договором, з рахунку для обліку основної суми боргу в безготівковому порядку на поточний рахунок Позичальника НОМЕР_4 , відкритий в Банку (п. 3.9., пп. 20 п. 1.1. Договору).
Пунктом 3.11. Договору встановлено, що з метою дотримання діючого ліміту кредитування згідно з умовами цього договору, Позичальник зобов'язаний не пізніше першого банківського дня наступного періоду здійснити погашення основної суми боргу у сумі, що буде необхідною для дотримання діючого ліміту кредитування на такий наступний період. У разі, якщо діючий ліміт кредитування буде вичерпано, Позичальник має право отримати наступний транш у межах діючого ліміту кредитування лише за умови погашення основної суми боргу (частково або в повному обсязі) за цим договором. Також Позичальник зобов'язався здійснити погашення основної суми боргу за кожним траншем не пізніше ніж на 365 календарний день з моменту отримання траншу незалежно від розміру діючого ліміту кредитування, що встановлений на окремий банківський день згідно з пп. 3.3. цього договору.
Відповідно до п. 3.5.1. Договору за користування кредитом Позичальник зобов'язаний забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за процентною ставкою, яка є змінюваною. Загальний порядок нарахування та сплати процентів визначений у пунктах 3.5., 3.16. Договору.
Відповідно до пунктів 3.16., 3.19. Договору Позичальник щомісяця забезпечує сплату повної суми процентів за користування кредитом та перерахування коштів для погашення заборгованості (в т.ч. погашення простроченої заборгованості) на рахунок Банку № НОМЕР_5 , код банку 313957 та Банк зараховує зазначені кошти з вказаного рахунку на рахунок для обліку заборгованості Позичальника за відповідним зобов'язанням.
Відповідно до п. 3.7 Договору Позичальник сплачує Банку:
- комісійну винагороду за надання кредиту в розмірі 0,5% від суми максимального ліміту кредитування в день укладання договору;
- комісійну винагороду за обслуговування кредиту в розмірі 0,83% від суми максимального ліміту кредитування в день укладання договору.
За умовами пп. 4.3.1 Договору Позичальник зобов'язаний належним чином виконувати всі умови цього Договору та взяті на себе за цим Договором зобов'язання, а також зобов'язання за іншими договорами, укладеними з Банком.
У відповідності до пп. 4.3.2 Договору Позичальник зобов'язався також у випадку неналежного виконання взятих на себе зобов'язань за цим Договором на першу вимогу Банку сплатити штрафні санкції, як це передбачено в цьому Договорі, а також у повному обсязі всі інші платежі та відшкодувати завдані збитки.
З метою забезпечення належного виконання позичальником зобов'язань за Договором між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 (далі - Поручитель 1, Відповідач 2) був укладений договір поруки №1 від 17.02.2022 (далі - Договір поруки 1) та між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_2 (далі - Поручитель 2, Відповідач 3) був укладений договір поруки №2 від 17.02.2022 (далі-Договір поруки 2).
Згідно з умовами п. 2.1. Договорів поруки Поручителі безумовно, безвідклично та безоплатно зобов'язались відповідати перед кредитором солідарно з боржником за виконання в повному обсязі зобов'язання за Кредитним договором, з усіма додатковими договорами, угодами, додатками, змінами та доповненнями до нього, які чинні на момент укладення цього договору та можуть бути укладені після його укладання, у т.ч. того, що виникне у майбутньому відповідно до умов Кредитногодоговору.
Пунктом 2.2. Договорів поруки встановлено, що Поручителі відповідають перед Кредитором за виконання зобов'язання у тому ж обсязі, що і Боржник в порядку, визначеному Кредитним договором, у т.ч., але не виключно у разі повного чи часткового невиконання Боржником зобов'язання, зокрема, щодо сплати процентів за користування кредитом та/або повернення частини кредиту.
Відповідно до пункту 2.4 Договору поруки обсяг зобов'язань Поручителя за цими договором не є фіксованою сумою і може збільшуватися або зменшуватися в залежності від виконання Боржником та/або Поручителем (на умовах, визначених цим Договором) зобов'язання за Кредитним договором, а також черговості направлення Кредитором отриманих грошових коштів в погашення зобов'язання.
Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання Боржником зобов'язання, а також несе визначену законодавством відповідальність за порушення ним встановленого цим Договором грошового зобов'язання, в тому числі щодо сплати коштів за користування чужими грошовими коштами (пункт 2.5. Договору поруки).
Пунктом 2.6. Договору поруки унормовано, що Поручитель погоджується та зобов'язується солідарно відповідати за виконання зобов'язання правонаступниками Боржника чи будь-якою іншою особою, на яку буде переведено борг за кредитним договором та/або яка буде визначена боржником за зобов'язанням відповідно до законодавства.
У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) Боржником зобов'язання в порядку та строки, встановлені Кредитним договором, Кредитор набуває права вимоги до Боржника і Поручителів щодо сплати заборгованості за порушеним зобов'язанням, а Поручитель та Боржник з моменту порушення Боржником зобов'язання відповідають перед Кредитором як солідарні боржники (пп. 3.2.2 Договору поруки).
Підпунктом 3.2.3 Договору поруки встановлено, що Кредитор має право вимагати виконання зобов'язання за Кредитним договором на власний вибір, як від Боржника і Поручителя спільно, так від будь-кого з них окремо, причому як в повному обсязі, так і частково.
Порука на підставі цього Договору діє незалежно від інших способів виконання зобов'язання Боржника перед Кредитором за Кредитним договором (пп. 3.2.6 Договору поруки).
З метою реалізації відповідно до умов цього Договору права вимоги до Поручителя Кредитор має право, але не зобов'язаний пред'явити (направити) Поручителю вимогу (пп. 3.2.4 Договору поруки).
У випадку направлення кредитором Поручителю вимоги, Поручитель зобов'язується здійснити виконання порушеного зобов'язання протягом 10 календарних днів з дати направлення вимоги Кредитором та в обсязі, зазначеному у вимозі. Якщо Кредитор скористався своїм правом та направив Поручителю вимогу, остання є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання Поручителем зобов'язання в розмірі, визначеному Кредитором у вимозі. Єдиною підставою для визначення Кредитором у вимозі розміру зобов'язання, що підлягає виконанню Поручителем, є дані аналітичного обліку та рахунки, що ведуться установою Кредитора для визначення грошових зобов'язань Боржника перед Кредитором за Кредитним договором (підпункти 3.2.7 - 3.2.8 Договору поруки).
Відповідно до пп. 3.3.5 Договору поруки виконання зобов'язання здійснюється Поручителем шляхом переказу грошових коштів на рахунок Кредитора, визначений Кредитним договором для погашення заборгованості або у вимозі, направленої Кредитором відповідно до умов цього Договору.
Підпунктами 10.1.1, 10.1.2, 10.3.1 Договору поруки врегульовано наступне:
- до всіх правовідносин, пов'язаних з укладанням та виконанням цього Договору, застосовується строк позовної давності тривалістю 10 років;
- дія поруки за цим Договором для цілей застосування ч. 4 ст. 559 ЦК України становить 10 років з моменту підписання цього Договору сторонами та їх скріплення печатками сторін (за бажанням).
Окрім цього, виконання Позичальником зобов'язання за Кредитним договором частково, згідно ставки індивідуальної гарантії в розмірі 50% від суми кредиту, було забезпечено гарантією держави.
Державна фінансова підтримка позичальників - суб'єктів господарювання мікропідприємництва, малого та середнього підприємництва у формі державних гарантій на портфельній основі на 2021 рік запроваджена на підставі Закону України «Про Державний бюджет на 2021 рік», постанови Кабінету Міністрів України від 02.12.2021 №1262 «Про надання державних гарантій на портфельній основі у 2021 році» (далі - Постанова №1262) та постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №723 «Деякі питання надання державних гарантій на портфельній основі» (далі - Порядок №723).
Учасниками Програми надання державних гарантій на портфельній основі на 2021 рік є:
- агент - АТ «Державний експортно-імпортний банк України», що надає агентські, консультаційні та інші послуги відповідно до умов агентської угоди між гарантом та агентом та договору про надання державної гарантії на портфельній основі, який укладається між гарантом та банком-кредитором;
- банки-кредитори - АТ «Ощадбанк» та інші банки України, відібрані на умовах, визначених Порядком №723, перелік яких визначений Постановою №1262;
- гарант - держава в особі Міністра фінансів;
- позичальники - суб'єкти господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва, що отримують кредити від банків-кредиторів, часткове виконання боргових зобов'язань за якими забезпечується державними гарантіями на портфельній основі.
Для забезпечення співпраці сторін, пов'язаної з наданням державної фінансової підтримки, між Міністром фінансів України Марченком С.М., який діє від імені держави за дорученням Кабінету Міністрів України, на підставі Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №375 та АТ «Ощадбанк» укладено Договір про надання державної гарантії на портфельній основі №13110-05/560 від 03.12.2021 (далі-Договір гарантії).
За умовами п. 6 Договору гарантії Гарант на умовах цього договору та в межах ліміту гарантії надає на користь банку-кредитора безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання позичальниками частини своїх грошових зобов'язань перед банком-кредитором за кредитними договорами, включеними до портфеля.
Відповідно до п. 8 Договору гарантії, гарантія вважається наданою на користь банку- кредитора з дати укладання цього договору.
Пунктами 16-18 Договору гарантії передбачено, що з метою включення кредитів до портфеля банк-кредитор формує реєстр, до якого включаються всі кредити, які банк-кредитор визначив як такі, що включені до портфеля. Банк-кредитор формує реєстр з кредитів, які відповідають під час першого включення таких кредитів до реєстру критеріям прийнятності. Включення кредитів до реєстру свідчить про те, що зобов'язання за такими кредитами є такими, що частково забезпечені гарантією з дати першого включення таких кредитів до реєстру.
Пункт 12 Договору гарантії встановлює, що у разі настання гарантійного випадку (нездійснення позичальником планового платежу за основним боргом згідно з графіком платежів за будь-яким кредитом, включеним до портфеля, і несплата такого платежу протягом 90 календарних днів) Гарант зобов'язаний сплатити на користь банку-кредитора суму сплати за гарантією згідно з вимогами розділу «Сплата за гарантією» цього договору.
У п. 31 Договору гарантії визначено, що у разі настання гарантійного випадку банк- кредитор направляє Гаранту вимогу, а агенту - копію вимоги разом з інформацією щодо сум, що належать до сплати Гарантом.
За змістом п. 35 Договору гарантії Гарант на підставі вимог, отриманих від банку- кредитора, з урахуванням інформації агента щодо перевірки вимог сплачує на рахунок банку- кредитора суму сплати за гарантією згідно з вимогою.
Згідно з п. 38 Договору гарантії, у разі здійснення гарантом виплати суми сплати за гарантією за будь-яким проблемним кредитом банк-кредитор зобов'язується відобразити в обліку виникнення заборгованості позичальника перед бюджетом на суму здійсненої Гарантом виплати суми сплати за гарантією та застосувати інструменти врегулювання заборгованості за таким проблемним кредитом.
Пунктом 40 Договору гарантії врегульовано, що кошти, отримані внаслідок застосування інструментів врегулювання заборгованості за проблемним кредитом, перераховуються на рахунок Гаранта в сумі, пропорційній ставці індивідуальної гарантії за таким проблемним кредитом, та зараховуються насамперед у рахунок погашення простроченої заборгованості перед бюджетом, у зв'язку з чим банк-кредитор робить відповідний бухгалтерський запис та зменшує заборгованість позичальника перед державним бюджетом.
На момент укладення Договору Позичальник повністю відповідав критеріям прийнятності та ініціював шляхом надання до Банку письмової заяви про отримання забезпечення за кредитом у вигляді гарантії держави на умовах, визначених Порядком №723 та Договором гарантії.
За таких обставин, кредит Позичальника був включений АТ «Ощадбанк» до портфелю кредитів, зобов'язання за якими частково забезпечені гарантією держави, та 17.02.2022 АТ «Ощадбанк» уклав з Позичальником Додатковий договір №1 (далі - Додатковий договір) до Кредитного договору, в якому сторони визначили, що ставка гарантії становить 50% (пп. 11 п. 1.1. розділу 1 Додаткового договору).
Відповідно до положень п. 2.2. розділу 2 Додаткового договору:
- Позичальник визнає та підтверджує, що у разі виконання Гарантом гарантійних зобов'язань перед Банком шляхом здійснення платежів за рахунок коштів державного бюджету у Позичальника з моменту такого виконання виникає прострочена заборгованість перед державою, а до держави переходять права кредитора та право вимагати від Позичальника погашення заборгованості у способи та згідно процедур, встановлених Порядком №723 та Договором гарантії (п. 2.2.1.3. Додаткового договору);
- Позичальник визнає та підтверджує, що Банк у відповідності до норм Порядку №723 та положень Договору гарантії має всі повноваження стягувати прострочену заборгованість перед державою та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості за Кредитом з метою погашення простроченої заборгованості Позичальника перед бюджетом та зобов'язань Позичальника зі сплати пені (п. 2.2.1.5. Додаткового договору);
- Позичальнику відомо, що грошові кошти, отримані від звернення стягнення на забезпечення або в результаті інших заходів щодо стягнення з Позичальника простроченої заборгованості, направляються, в тому числі в рахунок відшкодування (в порядку регресу) сплачених за Гарантією сум та нарахованої пені (п. 2.2.1.6. Додаткового договору).
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Кредитного договору Банк надав Позичальнику кредит на поповнення оборотного капіталу у вигляді відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом кредитування в розмірі 1100000,00 грн, що підтверджується випискою з рахунку обліку за основним боргом НОМЕР_6 .
Однак, Позичальник у порушення вимог п.п. 2.1., 3.3., 3.10., 3.11., 3.15. Договору не повернув кредит (у т.ч. не здійснив платежі, необхідні для дотримання діючого ліміту кредитування) та не сплатив проценти за користування кредитом у строки, в порядку та на умовах, визначених цим договором, що також підтверджується виписками з рахунків Банку НОМЕР_7 (рахунок обліку простроченого основного боргу) та НОМЕР_8 (рахунок обліку прострочених процентів за користування кредитом).
Вимога Банку про відкликання кредиту №ЕЛ-50293/107.10/1-12/2024 від 26.04.2024 також в порушення умов п. 3.15. Договору залишилась невиконаною Позичальником.
У зв'язку із настанням гарантійного випадку (а саме - Позичальник у строки, визначені Договором не погасив основний борг та не сплатив проценти за користування кредитом), Банк в порядку, передбаченому п. 31 Договору гарантії, звернувся до Гаранта з вимогою №134 від 25.06.2024 про отримання відшкодування за кредитною операцією.
За результатами розгляду вимоги, 01.08.2024 гарантом перераховано Банку гарантійну суму у розмірі 547866,92 грн (50% від суми простроченого кредиту), які були спрямовані на погашення простроченої заборгованості за основним боргом згідно з порядком, визначеним п. 40 Договору гарантії.
Після настання гарантійного випадку та отримання гарантійного відшкодування від держави, 27.10.2025 Позичальником сплачено 6591,12 грн на погашення заборгованості перед банком, внаслідок чого сума заборгованості Позичальника перед банком зменшилась та станом на 14.01.2026 становить 541275,80 грн, що підтверджується відповідним розрахунком заборгованості та випискою з рахунку Банку № НОМЕР_9 (рахунок обліку простроченої заборгованості перед державою).
Крім того прострочена заборгованість за комісією станом на 14.01.2026 становить 24468,02 грн.
Ураховуючи наявну заборгованість за кредитним договором, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.
Доказів погашення суми позову відповідач-1 на час розгляду справи суду не надав.
Доказів виконання відповідачами-2, 3 свого договірного зобов'язання за Договорами поруки матеріали справи не містять.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ.
Щодо основної суми боргу.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України(далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа мас право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Кожна особа мас право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, ч. 1 ст. 16 ЦК України.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі, п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України.
Приписами статей 626 та 627 ЦК України унормовано, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 629 ЦК Українивстановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем-1 укладенодоговір кредитної лінії №1229 від 17.02.2022.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов'язання за Кредитним договором виконав належним чином, та надав відповідачу-1 кредитнікошти у розмірі 1 100 000,00 гривень, що підтверджується випискою по рахункахвідповідача-1.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідачем-1 неналежно виконувалися прийняті на себе зобов'язання за Договором в частині повного та своєчасного погашення кредитної заборгованості.
Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Через неналежне виконання Позичальником умов Договору Банк скористався передбаченим пунктом 3.13 Договору правом на відкликання кредиту та 26.04.2024 направив Позичальнику (на поштову адресу) вимогу №ЕЛ-50293/107.10/1-12/2024 про відкликання кредиту.
Держава, як Гарант, 01.08.2024 перерахувала Банку за гарантією суму в розмірі 547 866,92 грн, що складає 50% від простроченої суми основного боргу за кредитом станом на момент направлення вимоги.
27.10.2025 Позичальником сплачено 6 591,12 грн на погашення заборгованості перед банком, внаслідок чого сума основної заборгованості станом на 14.01.2026 становить 541275,80 грн,
Відповідачем-1 не надано доказів в обґрунтування відсутності заборгованості за Кредитним договором у розмірі 541275,80 грн перед Банком.
Згідно із ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідачем-1 доказів повернення кредитних коштів за Кредитним договором досуду не надано.
А отже, позовні вимоги позивача про стягненнясуми основної заборгованості у розмірі 541275,80 грн є обґрунтованими.
Щодо стягнення заборгованості за комісією.
Відповідно до п. 3.7 Договору Позичальник сплачує Банку:
- комісійну винагороду за надання кредиту в розмірі 0,5% від суми максимального ліміту кредитування в день укладання договору;
- комісійну винагороду за обслуговування кредиту в розмірі 0,83% від суми максимального ліміту кредитування в день укладання договору.
За розрахунком позивача заборгованість за простроченою комісією становить 24 468,02 грн.
Відповідачі не надали заперечень чи контррозрахунку суми прострочених процентів та простроченої комісії, яка заявлені до стягнення.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми комісії, суд дійшов висновку, що вказаний розрахунок є арифметично правильним та відповідає умовам договору.
А отже, позовні вимоги позивача про стягнення суми за комісією у розмірі 24 468,02 грн є обґрунтованими.
Щодо солідарного обов'язку відповідачів.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Поняття поруки закріплено у ст. 553 ЦК України, відповідно до якої порукою є договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Договір поруки має бути укладений у письмовій формі, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Частиною 1 ст. 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включно зі сплатою основного боргу, процентів, неустойки, від шкодування збитків, крім випадків, коли поручитель зобов'язався відповідати за виконання зобов'язання частково (ч. 2 ст. 553, ч. 2 ст. 554 ЦК України).
Кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від боржника та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо (ст. 543 ЦК України).
Судом встановлено, що в забезпечення виконання Відповідачем-1 зобов'язань за кредитним договором, між Банком та поручителями:
1) ОСОБА_1 укладено договір поруки №1 від 17.02.2022;
2) ОСОБА_2 укладено договір поруки №2 від 17.02.2022;
Відповідачами-2, 3 не надано заперечень щодо факту укладення між сторонами Договорів поруки.
Отже, з огляду на солідарний обов'язок перед кредитором боржника за основним зобов'язанням і поручителем кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.
Відповідно до ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності; порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем; порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника; порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Жодної з підстав для припинення дії договорів поруки визначених ст. 559 ЦК України, судом не встановлено.
Підпунктом 3.2.3 Договору поруки встановлено, що Кредитор має право вимагати виконання зобов'язання за Кредитним договором на власний вибір, як від Боржника і Поручителя спільно, так від будь-кого з них окремо, причому як в повному обсязі, так і частково.
Порука на підставі цього Договору діє незалежно від інших способів виконання зобов'язання Боржника перед Кредитором за Кредитним договором (пп. 3.2.6 Договору поруки).
З метою реалізації відповідно до умов цього Договору права вимоги до Поручителя Кредитор має право, але не зобов'язаний пред'явити (направити) Поручителю вимогу (пп. 3.2.4 Договору поруки).
Банк засобами поштового зв'язку направив на поштові адреси поручителів вимоги про виконання зобов'язання, забезпеченого порукою (а.с. 136-139, 160-163, т.1).
З урахуванням викладеного, оскільки заборгованість за кредитом у розмірі 541275,80 грн та комісією у розмірі 24 468,02 грн станом на час ухвалення рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то позовна вимога про солідарне стягнення з відповідачів 1, 2, 3 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Обставини, на які посилається позивач, доводяться розрахунком заборгованості (а.с. 17-19, т.1), договором кредитної лінії №1229 від 17.02.2022 (а.с. 20-39), договорами поруки (а.с. 40-63, т.1), Заявою про участь у програмі «Доступні кредити 5-7-9%» (а.с. 64-67, т.1), заявою на отримання кредиту (а.с.68-69, т.1), договором про надання державної гарантії на портфельній основі (а.с. 70-82, т.1), випискою по рахункам (а.с. 93-117, т. 1), листуванням банку з відповідачами.
ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
Згідно зі ст. 129 Конституції Україниоднією з засад судочинства є змагальність.
Приписами ст.ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст.ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Також у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Таким чином, інші аргументи сторін, які не висвітлені в цьому рішенні, не мають істотного значення для вирішення справи.
Відповідачі не спростував доводи позивача, заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи та вищевикладеним.
Ураховуючи вище встановлені обставини, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на відповідачів відповідно до ст. 129 ГПК України.
При цьому, суд зазначає, що судові витрати підлягають розподілу між відповідачами в рівних частинах, а саме по 8 486,16 грн. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.
Керуючись положеннями Цивільного кодексу України, ст.ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути солідарно з Фізичної особи-підприємця Тимофєєва Антона Сергійовича, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» (вул. Госпітальна, буд. 12-г, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код юридичної особи 00032129) в особі філії Запорізького обласного управління АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» (просп. Соборний, буд. 48, м. Запоріжжя, 69063, ідентифікаційний код ВП 02760363, п/р НОМЕР_10 ) суму заборгованості за договором кредитної лінії №1229 від 17.02.2022 у розмірі565 743,82 грн (п'ятсот шістдесят п'ять тисяч сімсот сорок три гривні 82 коп.), з яких: 541 275,80 грн (п'ятсот сорок одна тисяча двісті сімдесят п'ять гривень 80 коп.) - прострочена заборгованість за кредитом та 24 468,02 грн (двадцять чотири тисячі чотириста шістдесят вісім гривень 02 коп) - прострочена комісія. Видати наказ.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Тимофєєва Антона Сергійовича, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» (вул. Госпітальна, буд. 12-г, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код юридичної особи 00032129) в особі філії Запорізького обласного управління АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» (просп. Соборний, буд. 48, м. Запоріжжя, 69063, ідентифікаційний код ВП 02760363, п/р НОМЕР_10 ) суму 2 828,72 грн (дві тисячі вісімсот двадцять вісім гривень 72 коп.) витрат зі сплати судового збору. Видати наказ.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» (вул. Госпітальна, буд. 12-г, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код юридичної особи 00032129) в особі філії Запорізького обласного управління АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» (просп. Соборний, буд. 48, м. Запоріжжя, 69063, ідентифікаційний код ВП 02760363, п/р НОМЕР_10 ) суму 2 828,72 грн (дві тисячі вісімсот двадцять вісім гривень 72 коп.) витрат зі сплати судового збору. Видати наказ.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» (вул. Госпітальна, буд. 12-г, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код юридичної особи 00032129) в особі філії Запорізького обласного управління АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» (просп. Соборний, буд. 48, м. Запоріжжя, 69063, ідентифікаційний код ВП 02760363, п/р НОМЕР_10 ) суму 2 828,72 грн (дві тисячі вісімсот двадцять вісім гривень 72 коп.) витрат зі сплати судового збору. Видати наказ.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 25.05.2026.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі «Інтернет» за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя С.І. Педорич