майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
20 травня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/1155/20
Господарський суд Житомирської області у складі судді Макаревича В.А.,
розглянувши без виклику учасників провадження у справі та проведення судового засідання заяву ліквідатора Микитюка А.І. №б/н від 15.05.2026 про скасування заходів процесуального примусу у вигляді штрафу у справі №906/1155/20
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (Хмельницька область, Славутський район, с. Крупець)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" (Житомирська область, Олевський район, с. Кишин)
про банкрутство
У провадженні Господарського суду Житомирської області перебуває справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" (Житомирська область, Олевський район, с. Кишин).
Ухвалою суду від 17.11.2020, зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" (Житомирська область, Олевський район, с. Кишин, вул.Житомирська (колишня Леніна), буд.55, ідентифікаційний код: 39320297); введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів.
Постановою Господарського суду Житомирської області від 01.06.2021 визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" (Житомирська область, Олевський район, с. Кишин, вул. Житомирська (колишня Леніна), буд.55, ідентифікаційний код: 39320297). Призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" (Житомирська область, Олевський район, с. Кишин) арбітражного керуючого Микитюка Анатолія Івановича.
Ухвалою суду від 12.05.2026 застосовано до ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" арбітражного керуючого Микитюка Анатолія Івановича заходи процесуального примусу у вигляді штрафу. Стягнуто з ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" арбітражного керуючого Микитюка Анатолія Івановича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора)) від 19.07.2013 №1335, адреса: 76018, м.Івано-Франківськ, вул. Залізнична, 3/28, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) в дохід Державного бюджета (отримувач: ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/21081100; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA118999980313090106000026007; код класифікації доходів бюджету: 21081100) штраф у розмірі 3 328 грн 00 коп.
15.05.2026 на електронну пошту суду, через систему "Електронний суд", від ліквідатора Микитюка А.І. надійшла заява №б/н від 15.05.2026 про скасування ухвали господарського суду Житомирської області від 12 травня 2026року у справі № 906/1155/20 про застосування до ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" арбітражного керуючого Микитюка Анатолія Івановича заходів процесуального примусу у вигляді штрафу - стягнення з ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" арбітражного керуючого Микитюка Анатолія Івановича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора)) штрафу у розмірі 3 328 грн 00 коп.
Розглянувши вказану заяву, дослідивши матеріали справи, господарський суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до частин першої та третьої статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно із статтею 169 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
За змістом частини третьої статті 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В силу частин першої та другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із ч.ч. 1, 2 статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Частиною другою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" закріплено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
В силу приписів статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом
За приписами частин 2 та 3 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов'язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Суд зазначає, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
У випадку невиконання учасником справи його обов'язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 135 Господарського процесуального кодексу України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; 4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; 5) порушення заборон, встановлених частиною десятою статті 188 цього Кодексу.
Під час здійснення судового контролю за виконанням судового рішення суд може стягнути в дохід державного бюджету з відповідача, боржника чи їх керівників (якщо відповідачем, боржником є юридична особа) штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов'язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд, з урахуванням конкретних обставин, стягує в дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від п'яти до п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У випадку невиконання процесуальних обов'язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд, з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника.
Згідно із ч. 6 ст. 135 Господарського процесуального кодексу України суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, щодо якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов'язків.
З системного аналізу даної статті вбачається, що умовою для скасування ухвали суду про стягнення штрафу щодо особи, на яку накладено штраф, є такі обставини, а саме:
- сукупність обставин - виправлення допущеного порушення та надання доказів поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов'язків;
- окрема обставина - надання доказів поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов'язків.
Однак, у обох випадках обов'язковою умовою для скасування ухвали суду про стягнення штрафу є надання доказів поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов'язків.
Крім того, частиною 6 статті 135 Господарського процесуального кодексу України визначено не обов'язок, а саме право суду скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу.
Заява Микитюка А.І. про скасування заходів процесуального примусу у вигляді штрафу, обґрунтована тим, що у ліквідатора відсутня можливість з'явитись у судове засідання через повномасштабну збройну агресію рф проти України у зв'язку з чим фіксуються пошкодження залізничної інфраструктури та рухомого складу, що призволить до скасування рейсів, зміни маршрутів, затримки руху поїздів, а тому ліквідатор не може бути присутнім у судовому засіданні, враховуючи питання особистої безпеки. Крім того, ліквідатор звертає увагу, що комітетом кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" 08.05.2026р. було схвалено звіт арбітражного керуючого (ліквідатора) Микитюка А.І. щодо проведеногї роботи в ліквідаційній процедурі Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" у справі №906/1155/20 від 01.05.2026р. При цьому будь-яких зауважень зі сторони комітету кредиторів ТОВ "Агроуспіх-1" до дій ліквідатора не було. Також, ліквідатор послався на те, що кошти, стягнені із суб'єкта солідарної відповідальності, є коштами боржника, які, зокрема, включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані для задоволення вимог кредиторів лише у порядку черговості, встановленому КУзПБ, тому формування та подача до суду заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" на його керівника і власника є передчасним.
Разом з тим, суд звертає увагу ліквідатора на таке.
Як убачається з ухвали суду від 12.05.2026 підставою для застосування до ліквідатора заходів процесуального примусу у вигляді штрафу стало систематичне не виконання вимог ухвал суду від 07.08.2025, 27.01.2026, 19.03.2026, зокрема, передбаченого обов'язку ліквідатора банкрута відповідно до частин 4,5 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства не менш як один раз на місяць подавати комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансовий стан і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та під час проведення ліквідаційної процедури, про використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів та о б о в ' я з к у л і к в і д а т о р а н а в и м о г у г о с п о д а р с ь к о г о с у д у та державного органу з питань банкрутства надавати необхідні відомості щодо проведення ліквідаційної процедури.
Суд враховує, що невиконання вимог ухвал господарського суду ліквідатором Микитюком А.І. у даній справі стосовно несвоєчасного подання звітів про проведену роботу та доказів виконання обов'язків ліквідатора у справі до господарського суду вже неодноразово мало місце та ліквідатора Микитюка А.І. було попереджено про недопустимість затягування розгляду справи.
При цьому суд констатує, що ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" Микитюк А.І. вимоги ухвали суду від 19.03.2026 про надання пояснень підстав невиконання вимог ухвали суду від 27.01.2026, зокрема, стосовно своєчасного надання звітів про проведену роботу ліквідатором у ліквідаційній процедурі на вимогу суду та недопустимості затягування розгляду справи, не виконав та проігнорував. Обґрунтованих пояснень підстав невиконання вимог ухвали суду від 27.01.2026 не надав. Обґрунтованих підстав неможливості прийняти участь у судовому засіданні,в тому числі шляхом проведення відеоконференції,взагалі не повідомив та доказів не надав.
Як убачається з матеріалів справи останню заяву №б/н від 29.08.2025 ліквідатора Микитюка А.І. про участь у судовому засіданні 30.09.2025 об 11:00 год в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду судом було задоволено ще ухвалою суду від 22.09.2025.
Судом вже було зазначено, що: "ліквідатор Микитюк А.І. вимоги ухвали суду від 27.01.2026 не виконав, жодних документів звіту ліквідатора за відповідний проміжний період, заяв, клопотань про неможливість виконання вимог ухвал господарського суду до суду не надіслав та пояснень не надав, що може свідчити про невиконання, покладених на ліквідатора обов'язків та невжиття ним своєчасних заходів щодо формування ліквідаційної маси та задоволення вимог кредиторів у ліквідаційній процедурі, а також про безпідставне свідоме затягування розгляду справи з метою отримання винагороди ліквідатора за відсутності реально проведеної роботи та впровадження заходів з метою завершення ліквідаційної процедури."
Посилання ліквідатора на своєчасність подання звіту та виконання вимог ухвал суду є безпідставним, адже останнім не надано доказів подання звіту з документами про виконану роботу відповідно до вимог ухвал суду від 27.01.2026 та 19.03.2026, тобто звіт подано не своєчасно, зазначені обставини ліквідатор не спростував.
Щодо посилання ліквідатора на неможливість явки в судове засідання, враховуючи питання безпеки, суд звертає увагу, що підставою для визнання явки обов'язковою стало не виконання вимог ухвал суду, зокрема, щодо своєчасного подання звітів, на вимогу суду та звітних матеріалів та відсутність будь - яких пояснень ліквідатора про неможливість виконання вимог ухвал суду від 27.01.2026 та 19.03.2026 до моменту застосування судом заходу процесуального примусу у вигляді штрафу.
Відтак, саме бездіяльність ліквідатора та неналежне виконання обов'язків в частині своєчасного подання звітів, на вимогу суду, стали підставою для визнання явки ліквідатора в судове засідання обов'язковою та застосування до нього заходів процесуального примусу.
Доказів на спростування вищевикладеного ліквідатор Микитюк А.І. не надав.
Крім того, слід зазначити, що, як було зазначено вище, ліквідатором не надано обґрунтованих підстав щодо, зокрема, не можливості участі в судовому засіданні для надання відповідних пояснень у режимі відеоконференції.
Як убачається з матеріалів справи останню заяву №б/н від 29.08.2025 ліквідатора Микитюка А.І. про участь у судовому засіданні 30.09.2025 об 11:00 год в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду судом було задоволено ухвалою суду від 22.09.2025. Ліквідатором Микитюкам А.І. після 22.09.2025 взагалі не було подано жодного клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеконференції.
Отже, наведені заявником обставини не свідчать про усунення саме того порушення, за яке було застосовано захід процесуального примусу, та не є підставою для його скасування, у зв'язку з цим заява ліквідатора Микитюка А.І. №б/н від 15.05.2026 про скасування ухвали суду про застосування штрафу задоволенню не підлягає.
Керуючись п.11 ч.3 ст.2, статтями: 3, 135, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у задоволенні заяви ліквідатора Микитюка А.І. №б/н від 15.05.2026 про скасування ухвали про стягнення штрафу у справі № 906/1155/20.
2. Згідно із ст. 235 ГПК України ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
3. За приписами ч.1 ст. 255 ГПК України ухвала про відмову в скасуванні ухвали про стягнення штрафу окремо від рішення суду першої інстанції оскарженню не підлягає.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію у справі, що розглядається: //court.gov.ua/fair/sud5007/.
Дата підписання ухвали: 25.05.2026
Суддя Макаревич В.А.