25.05.2026 м.Дніпро Справа № 904/2114/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чус О.В. (доповідач)
суддів: Дарміна М.О., Кощеєва І.М.
розглянувши матеріали апеляційних скарг Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2025 (повний текст рішення суду складено 29.09.2025, суддя Кеся Н.Б.) та на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2025 (повний текст додаткового рішення суду складено 08.10.2025, суддя Кеся Н.Б.) у справі № 904/2114/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Метан»
про стягнення 146 586,52 грн
В квітні 2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України", м.Київ в особі Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (далі-Позивач) 30.04.2025 року через систему "Електронний суд" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО МЕТАН" (далі-Відповідач), в якому просить суд стягнути з Відповідача на свою користь грошові кошти в розмірі 146 586,52 грн, з яких: 131 406,94 грн - основна сума заборгованості; 8918,89 грн - пеня, 1019,48 грн - 3% річних, 5241,21 грн - інфляційні втрати та судовий збір у розмірі 2422,40 грн. У відповідності до положень ч.10 ст. 238 ГПК України, зазначити в рішенні суду про нарахування трьох відсотків до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
В обґрунтування позову Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за Типовим договором №56Р0623-0025 розподілу природного газу від 01.09.2023 року.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2025 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України", м.Київ в особі Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО МЕТАН" задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО МЕТАН" (49044, м.Дніпро, вул.Шевченка, буд. 6, кв. 3, код ЄДРПОУ 37276964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (04116, м.Київ, вул.Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 44907200) в особі Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (49101, м.Дніпро, вул.О.Кониського, буд. 5, код ЄДРПОУ 45087207) 28906,94 грн основного боргу, 3253,50 грн пені, 446,14 грн 3% річних, 2575,55 грн інфляційних втрат та судовий збір у розмірі 581,40 грн.
Відповідно до ч.10 ст. 238 ГПК України доручено органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області у даній справі, здійснювати нарахування трьох відсотків річних на суму основного боргу в розмірі 28906,94 грн з 17.04.2025 до моменту виконання рішення. Розрахунок 3 % річних здійснювати за формулою: С х 3 х Д : К : 100, де: С - несплачена сума основного боргу (станом на час ухвалення рішення суду); Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.
В решті позову відмовлено.
В вересні 2025 через систему "Електронний суд" представник Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО МЕТАН" подав клопотання, в якому просить суд постановити додаткове судове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України", м.Київ в особі Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО МЕТАН" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 50 000,00 грн.
Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2025 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (04116, м.Київ, вул.Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 44907200) в особі Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (49101, м.Дніпро, вул.О.Кониського, буд. 5, код ЄДРПОУ 45087207) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО МЕТАН" (49044, м.Дніпро, вул.Шевченка, буд. 6, кв. 3, код ЄДРПОУ 37276964) 34199,60 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, Дніпровська філія Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» звернулась через підсистему «Електронний суд» до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2025 в частині відмови у стягненні 111 404,39 грн по справі № 904/2114/25 та в цій частині прийняти нове, яким позовні вимоги щодо стягнення 111 404,39 грн задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована наступним.
Приймаючи оскаржуване рішення в частині відмови у стягненні вартості послуг з розподілу природного газу, суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права.
Судом не враховано, що припинення розподілу газу не звільняє від оплати послуг (п. 8 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ).
Договір розподілу природного газу між сторонами не розривався. Пункт 8 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем прямо передбачає, що припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов'язання оплати вартості послуг за договором розподілу, крім випадку розірвання цього договору. Посилання суду на Главу 7 (порядок припинення) є помилковим, оскільки розрахунки регулюються саме Главою 6.
Судом не взято до уваги, що Відповідач самостійно замовив річну потужність на 2025 рік.
Листом від 14.10.2024 року №2 Відповідач сам повідомив Позивача, що на 2025 рік розмір річної замовленої потужності по об'єкту становить 240 000,00 куб.м. Це підтверджує дію договору у 2025 році. Відповідач не скористався правом зменшити замовлену потужність (у тому числі до нуля) з 10 липня по 15 вересня 2025 року. Отже, обов'язок оплачувати річну замовлену потужність за січень та лютий 2025 року залишився.
Суд не врахував фактичного споживання газу до моменту припинення розподілу.
На момент припинення розподілу газу (13.09.2024 року) Відповідач фактично спожив 264 590,92 куб.м природного газу, що на 84 590,92 куб.м перевищує сплачений обсяг. Це підтверджується підписаним сторонами актом перевищення річної замовленої потужності та показаннями лічильника. Тобто газ за жовтень-грудень 2024 року вже був спожитий до відключення, але не оплачений. Висновок суду про відсутність підстав для стягнення плати за цей період є помилковим.
Суд безпідставно послався на практику Верховного Суду у справах, які не є подібними.
Наведені судом постанови Верховного Суду (№905/1465/23, №910/2871/23, №910/12815/22) стосуються випадків, коли виробнича діяльність споживачів була неможливою виключно через військові дії, окупацію або пошкодження інфраструктури. У даній справі об'єкт Відповідача знаходиться у м. Дніпро, не на окупованій території та не в зоні бойових дій, газорозподільна інфраструктура не пошкоджена. Зазначена судова практика не є релевантною.
Суд не дав належної оцінки доказам, зокрема:
В іншій справі (№904/2592/25) Відповідач підтвердив споживання газу у спірний період (грудень 2023 - вересень 2024), тобто його представник вводив суд в оману щодо відсутності споживання.
Наказ Відповідача №13/09/24-1 про зупинення виробничої діяльності містить у преамбулі номер акту про відключення (№298 від 13.09.2024), якого на момент створення наказу не могло бути відомо, що свідчить про його формальність.
У 2019-2022 роках відсутність розподілу газу не заважала Відповідачу вести господарську діяльність та отримувати доходи.
Судом першої інстанції не взято до уваги практику Верховного Суду з аналогічних правовідносин, а саме: справа № 918/528/24 від 18.02.2025; справа № 922/1703/20 від 18.02.2021; справа № 918/756/22 від 15.11.2023; справа № 910/17554/23 від 12.11.2024; справа № 911/1528/22 від 17.01.2024.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.10.2025 матеріали апеляційної скарги Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» у судовій справі № 904/2114/25 передано на розгляд колегії суддів Центрального апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Чус О.В., судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.10.2025 витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали господарської справи № 904/2114/25.
Не погодившись з додатковим рішенням суду, через систему «Електронний суд», представник Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України, звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення суду від 02.10.2025; ухвалити нове рішення, яким відмовити у стягненні на користь ТОВ «Авто Метан» витрат на правничу допомогу в розмірі 34 199,60 грн. Одночасно просить поновити строк на апеляційне оскарження додаткового рішення суду від 02.10.2025 у даній справі.
Згідно до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.10.2025 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.
29.10.2025 до Центрального апеляційного господарського суду надійшли матеріали господарської справи № 904/2114/25.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.11.20.25 апеляційну скаргу Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2025 у справі № 904/2114/25 - залишено без руху. Зазначено про те, що Дніпровській філії Товариству з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 (десяти) днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Роз'яснено Дніпровській філії Товариству з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається не поданою та повертається апелянту.
17.11.2025 від скаржника до ЦАГС надійшла заява про усунення недоліків, якою долучено до матеріалів апеляційної скарги докази сплати судового збору у розмірі 3633,60, відповідно до платіжної інструкції від 14.11.2025.
Судом встановлено, що додана платіжна інструкція № 8486276010 від 14.11.2025 не є належним доказом на підтвердження сплати судового збору за перегляд рішення суду від 18.09.2025 у справі № 904/2114/25, оскільки в графі "рахунок отримувача" зазначено іншій, ніж той, що належить Центральному апеляційному господарському суду.
Ухвалою суду від 20.11.2025 продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю “Газорозподільні мережі України» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2025 у справі № 904/2114/25, зазначених в ухвалі Центрального апеляційного господарського суду від 07.11.2025, надавши апелянту строк 10 днів, з дня отримання копії цієї ухвали. Протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, скаржник має право усунути недоліки, а саме подати до Центрального апеляційного господарського суду докази сплати судового збору, в розмірі 3633.60 грн. Роз'яснено скаржнику, що в разі невиконання зазначеної ухвали суду в строк, визначений п.2 її резолютивної частини, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
28.11.2025 від скаржника до ЦАГС надійшла заява про усунення недоліків, якою долучено копію платіжної інструкції № 8486276314 від 20.11.2025 про сплату судового збору у розмірі. Відповідно до виписки - 21.11.2025 судовий збір зараховано до спеціального фонду державного бюджету України.
Ухвалою суду від 02.12.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2025 у справі № 904/2114/25. Визначено розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.
Ухвалою суду від 02.12.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2025 у справі № 904/2114/25 . Визначено розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.
10.12.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Метан» до ЦАГС надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про те, що оскаржуване позивачем судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, які застосовані судом з урахуванням встановлених ним фактичних обставин справи і наявних в ній доказів, а посилання апеляційної скарги є необґрунтованими та безпідставними, виходячи із наступного.
Щодо обставин припинення газопостачання з вини позивача.
За обставинами спору, встановленими судом першої інстанції і підтвердженими наявними у справі доказами, виробнича діяльність відповідача здійснюється з використанням природного газу. Виробничі потужності відповідача, що складаються з газоспоживного обладнання, знаходяться на території об'єкту відповідача по вулиці 20-річчя Перемоги, будинок 77, місто Дніпро, де розміщена належна відповідачу автомобільна газонаповнювальна компресорна станція (АГНКС). Згідно технологічного процесу, АГНКС призначена для заправки балонних автомобілів стислим природним газом, а єдиним джерелом виробничого процесу є природний газ.
З 13.09.2024 року, внаслідок незаконного рішення комісії позивача про задоволення Акту про порушення №129 від 16.07.2024 року, позивачем примусово відключено відповідача від газопостачання, що підтверджується актом на відключення та встановлення пломб №298 від 13.09.2024 року.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.08.2025 року у справі №904/4169/24 визнано недійсним та скасовано рішення позивача про задоволення Акту про порушення №129 від 16.07.2024 року, оформлене протоколом комісії №99 від 10.09.2024 року, а також скасовано Акт-розрахунок необлікованого об'єму газу на суму 26 337 851,33 грн. Крім того, суд зобов'язав позивача відновити розподіл природного газу і газопостачання на об'єкт відповідача. Вказаним судовим рішенням доведено, що примусове відключення відповідача від газопостачання відбулося саме внаслідок незаконних рішень і дій самого позивача.
Внаслідок відключення за ініціативою позивача об'єкта відповідача від газопостачання виробнича діяльність відповідача, яка згідно технологічного процесу полягає у споживанні природного газу, з 13.09.2024 року зупинена, що підтверджується наказом №13/09/24-1 від 13.09.2024 року. Починаючи з 13.09.2024 року постачання газу відповідачу, всупереч його волі та інтересів його господарської діяльності, з порушенням закону було примусово відключено позивачем, і з того часу у відповідача відсутня жодна можливість газоспоживання та користування послугою з розподілу природного газу. Відповідач незаконно обмежений позивачем у доступі до газоспоживання не з власної ініціативи, а внаслідок незаконних дій позивача.
Крім того, у поданих до суду першої інстанції додаткових поясненнях від 28.07.2025 року позивач сам визнав, що «дійсно 13.09.2024 року за адресою Відповідача було припинено розподіл природного газу згідно акту №298».
Щодо правового визначення послуги розподілу та неможливості її надання за відсутності газопостачання.
За визначенням частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу», розподіл природного газу - це господарська діяльність, пов'язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам.
Відповідно до пункту 1.4 Типового договору розподілу природного газу, послуга з розподілу включає в себе забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи і розподіл (переміщення) належного споживачу природного газу з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта споживача.
У постанові Верховного Суду від 24.04.2025 року по справі №910/12815/22 (а також у постановах від 26.06.2024 по справі №905/1465/23 та від 02.07.2024 по справі №910/2871/23) викладено наступні правові висновки:
Як забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи, так і розподіл належного споживачу природного газу здійснюється з однією метою - фізичною доставкою природного газу до межі балансової належності об'єкта споживача.
Забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи здійснюється саме з метою фізичної доставки газу, постачання якого було припинено, що свідчить про відсутність необхідності в отриманні зазначеної частини послуги в умовах відсутності переміщення та доставки природного газу.
За змістом статті 901 Цивільного кодексу України суть послуги, яка підлягає оплаті за договором, полягає в отриманні замовником корисного ефекту від процесу певної діяльності, а не сам процес. Оплата здійснюється саме за отриману послугу, а не за сам факт укладення договору та саму лише діяльність виконавця.
Відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем, споживач зобов'язаний здійснити повну оплату послуг розподілу, отримуючи тільки послугу з забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи, необхідність у якій відпала за відсутності переміщення природного газу, що у свою чергу в умовах воєнного стану, який призвів до зупинення виробничої діяльності підприємством, не відповідає критеріям розумності, справедливості та добросовісності.
Таким чином, відсутність з 13.09.2024 року газопостачання на об'єкт відповідача виключає можливість надання послуги розподілу в частині безпосередньо переміщення належного відповідачу природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта відповідача.
Необхідність у послузі з забезпечення цілодобового доступу відпала за відсутності переміщення природного газу, що в умовах незаконних дій оператора ГРМ з відключення відповідача, які призвели до зупинення виробничої діяльності, не відповідає критеріям розумності, справедливості та добросовісності.
Щодо відсутності доказів надання послуги
В матеріалах справи відсутні жодні докази на підтвердження обставини надання позивачем відповідачу послуг з розподілу (переміщення) природного газу у вересні 2024 року, жовтні 2024 року, листопаді 2024 року, грудні 2024 року, січні 2025 року, лютому 2025 року. Наявні у справі докази свідчать про протилежне - як про відсутність доступу відповідача до газорозподільної системи з 13.09.2024 року внаслідок його відключення позивачем, так і про відсутність переміщення природного газу з метою його фізичної доставки відповідачу.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Позивач не довів факту надання послуги розподілу у спірний період, що є самостійною підставою для відмови у позові.
Щодо неподібності правовідносин у справах, на які посилається апелянт
Посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 18.02.2025 року у справі №918/528/24 є безпідставними, оскільки у тій справі газопостачання на об'єкт споживача було припинено з його власної ініціативи у зв'язку з поданням заяви про припинення газопостачання з причин зупинки виробництва.
Натомість у спірних правовідносинах відповідач не міг користуватися послугою з розподілу газу не з власної ініціативи, а внаслідок незаконних дій позивача з відключення від постачання газу, які призвели до зупинення виробництва відповідача і які оскаржені ним в судовому порядку.
Таким чином, на відміну від споживачів у наведених апелянтом постановах Верховного Суду, які мали можливість продовжувати господарську діяльність та не стикались з незалежними від них перешкодами зовнішнього характеру, у відповідача була відсутня можливість прийняти послугу з розподілу природного газу у зв'язку з незаконними діями самого ж позивача.
Зазначені апелянтом справи є неподібними до даних, спірних правовідносин.
Крім того, згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 по справі №755/10947/17, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду.
Суд першої інстанції правомірно керувався правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 24.04.2025 року по справі №910/12815/22, яка є більш пізньою.
Щодо твердження апелянта про перевищення потужності у вересні 2024 року
Посилання апелянта про перевищення відповідачем замовленої річної потужності у вересні 2024 року на суму 28 906,94 грн згідно підписаного акту від 30.09.2024 року є маніпулятивним і не має значення для правильного вирішення справи.
В судовому процесі достовірно встановлено, що з 13.09.2024 року газопостачання на об'єкт відповідача було відключено внаслідок незаконних дій позивача. Зазначений акт підтверджує споживання газу до відключення (до 13.09.2024), а не у жовтні-грудні 2024 року. Сам позивач у додаткових поясненнях від 28.07.2025 року підтвердив, що з 13.09.2024 року розподіл газу припинено.
Щодо некоригування річної замовленої потужності на 2025 рік
Твердження апелянта про те, що відповідач не скоригував річну замовлену потужність протягом 2025 року, є безпідставним.
Відповідач не міг користуватися послугою з розподілу газу не з власної ініціативи, а внаслідок незаконних дій позивача з відключення від постачання газу, які призвели до зупинення виробництва і які були оскаржені ним в судовому порядку.
Відповідач мав законні підстави для очікувань на відновлення постачання газу та своєї господарської діяльності, що підтверджено постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.08.2025 року у справі №904/4169/24, якою зобов'язано позивача відновити розподіл газу.
Щодо наказу про зупинення виробничої діяльності
Твердження апелянта про те, що відповідач не мав екземпляру акту про припинення газопостачання із зазначенням його номеру, є хибним.
До цього відзиву додається копія акту №298 від 13.09.2024 року, яка спростовує зазначене твердження. Відомості про дату і номер акта, зазначені у наказі №13/09/24-1 від 13.09.2024 року, були отримані від представників оператора ГРМ під час відключення та відповідають наявному у розпорядженні відповідача екземпляру цього акта.
Крім того, взаємозв'язок між відключенням від газопостачання та зупиненням виробничого процесу, єдиним джерелом якого є природний газ, підтверджується іншими доказами у справі, які характеризують виробничий процес відповідача.
На думку відповідача, судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини справи, досліджено наявні докази, надано їм належну оцінку та прийнято законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Відповідач не мав можливості споживати газ та отримувати послугу з розподілу не з власної ініціативи, а внаслідок незаконних дій самого позивача з відключення від постачання газу, що доведено наявними у справі доказами та преюдиційними обставинами, встановленими у справі №904/4169/24.
Також, відповідач зазначає про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат. У зв'язку із апеляційним провадженням у справі відповідач очікує понести судові витрати у загальному розмірі 30 000,00 грн., в тому числі витрати на правничу допомогу. Відповідач заявляє, що подання доказів розміру витрат, які ним сплачені або мають бути сплачені у зв'язку з розглядом справи, буде здійснено протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗОРОПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» в особі Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗОРОПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2025 року у справі №904/2114/25 залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.
19.01.2026 від позивача до ЦАГС надійшли додаткові пояснення. З метою повноти та об'єктивності розгляду справи позивач просить врахувати наступне.
Позивач отримав офіційні роз'яснення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), яка є Регулятором у сфері ринку природного газу та уповноважена надавати роз'яснення положень Кодексу газорозподільних систем.
У листі НКРЕКП № 12733/56.2/7-25 від 27.10.2025 року на запит позивача щодо впливу припинення розподілу природного газу на обов'язок споживача з оплати річної замовленої потужності, Регулятор роз'яснив наступне.
Пунктом 1 глави 7 розділу VI Кодексу ГРМ визначено право Оператора ГРМ припинити або обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об'єкт споживача у визначених випадках.
Водночас пунктом 9 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ прямо передбачено, що припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов'язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадків, передбачених цим пунктом, а саме: розірвання договору розподілу природного газу, вилучення об'єкта споживача із заяви-приєднання, ініціювання Оператором ГРМ припинення розподілу у випадках, передбачених пунктом 3.17 глави 3 розділу V Правил безпеки.
Таким чином, Регулятор підтверджує, що припинення розподілу природного газу на підставі пункту 1 глави 7 розділу VI Кодексу ГРМ не впливає на обов'язок споживача здійснювати оплату річної замовленої потужності, крім випадків, прямо обумовлених положеннями Кодексу ГРМ.
Зазначені твердження підтверджуються висновками Верховного Суду, зокрема у справах: № 918/528/24 від 18.02.2025 року; № 922/1703/20 від 18.02.2021 року; № 918/756/22 від 15.11.2023 року; № 910/17554/23 від 12.11.2024 року; № 911/1528/22 від 17.01.2024 року.
У постанові Верховного Суду у справі № 918/756/22 від 15.11.2023 року сформульовано наступний правовий висновок:
Припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу за наявності фізичного підключення об'єкта споживача до газорозподільної мережі, тобто в період, коли не відбувалося механічного від'єднання об'єкта споживача від цієї мережі та вилучення такого об'єкта, а заява про остаточне припинення користування природним газом і розірвання договору споживачем не подавалася, не звільняє споживача від договірного зобов'язання оплати вартості послуг з розподілу природного газу за вказаний період. Саме механічне від'єднання газових мереж споживача від газорозподільної системи виключає можливість цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи і розподілу (переміщення) природного газу.
Крім того, обставина демонтажу приладів обліку або пломбування газоспоживаючого обладнання жодним чином не впливає на наявність у об'єктів споживача цілодобового доступу до газорозподільної системи, оскільки такі об'єкти зберігають фізичне з'єднання з газорозподільною системою. Припинення газопостачання не звільняє споживача від зобов'язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу та не є підставою для нездійснення оплати послуги розподілу.
Верховним Судом сформовано усталену судову практику щодо правовідносин між Оператором ГРМ та споживачами послуг з розподілу природного газу: обов'язок зі здійснення сплати річної замовленої потужності зберігається навіть у випадку припинення або обмеження розподілу газу, оскільки згідно з пунктом 9 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ таке припинення чи обмеження не звільняє споживача від обов'язку з оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, за виключенням випадків розірвання договору, механічного роз'єднання газорозподільних мереж, вилучення об'єкта або пошкодження виробничих потужностей внаслідок військової агресії.
У даній справі такі винятки відсутні, а тому обов'язок відповідача з оплати послуг розподілу природного газу за спірний період підлягає безумовному виконанню.
20.01.2026 від відповідача до ЦАГС надійшли заперечення щодо додаткових пояснень позивача.
Так, позивач долучив до своїх додаткових пояснень новий доказ - лист НКРЕКП №12733/56.2/7-25 від 27.10.2025, який не подавався до суду першої інстанції та не існував на момент ухвалення оскаржуваного рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 269 ГПК України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках за умови, що учасник справи доведе неможливість їх подання з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Позивач не обґрунтував наявності таких виняткових обставин, не довів, чому він не міг завчасно звернутися до Регулятора та подати цей доказ до суду першої інстанції (процес тривав з травня 2025 року). Крім того, позивач не заявив клопотання про поновлення процесуального строку згідно зі ст. 119 ГПК України.
Отже, вказаний лист НКРЕКП не підлягає прийняттю та дослідженню судом апеляційної інстанції (аналогічні висновки ВС у справах №907/439/22, №910/1128/23, №907/882/22).
Позивач цитує постанови Верховного Суду у справах №918/528/24, №918/756/22, №922/1703/20 та інші, однак обставини тих справ суттєво відрізняються від даного спору та не є неподібними за змістовним критерієм, тому вказана практика не підлягає застосуванню.
Згідно з постановою Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №755/10947/17, суди мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду.
У даному випадку останньою є постанова Верховного Суду від 24.04.2025 у справі №910/12815/22, якою встановлено: забезпечення цілодобового доступу до ГРМ здійснюється саме з метою фізичної доставки газу; за відсутності переміщення газу необхідність у такій послузі відпадає; стягнення плати в умовах зупинення виробничої діяльності (особливо з вини оператора ГРМ) суперечить засадам розумності, справедливості та добросовісності.
На думку відповідача, додаткові пояснення позивача разом із новим доказом слід залишити без розгляду, а посилання на нерелевантну судову практику - відхилити як необґрунтовані. Рішення суду першої інстанції є законним та скасуванню не підлягає.
11.05.2026 від відповідача до ЦАГС надійшли пояснення в яких зазначено наступне.
Відповідач зауважує, що постановою Верховного Суду від 07.05.2026 року у справі №904/4169/24 скасовано постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.08.2025 року, якою дії позивача з відключення відповідача визнано незаконними, а справу направлено на новий розгляд. Таким чином, наразі відсутнє остаточне судове рішення, яке б підтверджувало незаконність дій позивача. Водночас відповідач наголошує, що для вирішення даної справи фундаментальне значення мають інші правові підстави.
Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні обґрунтовано зазначив, що:
послуга з розподілу природного газу включає забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи і розподіл (переміщення) газу з метою його фізичної доставки до межі об'єкта споживача;
як забезпечення доступу, так і розподіл здійснюються з однією метою - фізичною доставкою газу.
Відповідач повністю погоджується з цими висновками, які також підтверджені Верховним Судом, зокрема у постановах: від 24.04.2025 у справі №910/12815/22; від 26.06.2024 у справі №905/1465/23; від 02.07.2024 у справі №910/2871/23; від 12.11.2024 у справі №910/17554/23.
Відповідач наголошує, що з 13.09.2024 року газопостачання на його об'єкт припинено (з ініціативи позивача). Відповідно: фізична доставка газу не здійснюється, а отже, неможливе надання послуги розподілу в частині переміщення газу; забезпечення цілодобового доступу до системи відірване від своєї мети (фізичної доставки), тому необхідність у ній відпала.
Згідно зі статтею 901 Цивільного кодексу України, суть послуги полягає в отриманні замовником корисного ефекту від діяльності виконавця. Оплата здійснюється саме за отриману послугу, а не за сам факт діяльності виконавця.
Відповідач з часу припинення газопостачання позбавлений можливості отримання корисного ефекту від послуги розподілу, оскільки: газ не доставляється; сам по собі розподіл (діяльність оператора) без доставки газу не створює корисного ефекту для споживача.
Покладення на відповідача обов'язку оплачувати послугу, яку він не отримує та від якої не може отримати корисного ефекту, суперечить засадам розумності, справедливості та добросовісності, встановленим пунктом 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України (норми прямої дії).
На думку відповідача, оскільки фізична доставка газу відсутня, необхідність у послузі з розподілу відпала, а відтак відсутні правові підстави для стягнення з відповідача вартості послуг, якими він не користувався. Рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.
11.05.2026 від відповідача да ЦАГС надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 904/2114/25 до набрання законної сили рішення у справі № 904/4169/25.
Клопотання мотивовано тим, що постановою Верховний Суд від 07.05.2026 у справі №904/4169/24 постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.08.2025 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції у зв'язку з неповним дослідженням обставин справи.
Предметом позову у справі №904/4169/24 є визнання недійсним та скасування рішення позивача про задоволення акта про порушення №129 від 16.07.2024 щодо донарахування необлікованого об'єму природного газу, а також зобов'язання відновити газопостачання відповідачу.
Відповідач зазначає, що у разі задоволення позову у справі №904/4169/24 та визнання незаконними рішення про донарахування і дій щодо припинення газопостачання, можуть бути відсутні підстави для стягнення з нього вартості послуг з розподілу природного газу за спірний період вересень 2024 року - лютий 2025 року.
У зв'язку з цим відповідач вважає, що розгляд даної справи є неможливим до набрання законної сили рішенням у справі №904/4169/24.
25.05.2026 в систему “Діловодство спеціалізованого суду» внесено інформацію про об'єднання апеляційних скарг.
Розглянувся клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Метан» про зупинення провадження у справі № 904/2114/25 до набрання законної сили рішення у справі № 904/4169/24, колегія суддів дійшла до наступного висновку.
Згідно з п.5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу (ч. 2 ст. 227 ГПК України).
При цьому, пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі. Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Вказана норма визначає сукупність обставин, за наявністю яких суддя зобов'язаний зупинити провадження у справі. Так, за змістом вказаної норми для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному конкретному випадку з'ясовує як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом і чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Зупинення провадження допускається лише тоді, коли розглядати справу далі неможливо. Ця підстава зупинення застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Ця неможливість полягає в тому, що обставини, які є підставою позову або заперечень проти нього, є предметом дослідження в іншій справі і рішення суду у цій справі безпосередньо впливає на вирішення спору.
З наведених у зазначеній нормі підстав вбачається, що провадження у справі може бути зупинено лише до закінчення її розгляду по суті і для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному випадку з'ясовувати: як саме пов'язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, яка розглядається іншим судом, чим саме обумовлюється неможливість розгляду справи.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені. Зі змісту наведеної норми слідує, що причиною зупинення провадження у справі є об'єктивна неможливість її розгляду до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства.
При цьому, вказана процесуальна норма прямо встановлює, що суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
Пов'язаною із цією справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини 4 та 6 статті 75 ГПК України).
Як неможливість розгляду зазначеної справи потрібно розуміти неможливість для цього господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи цьому господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов'язаний з'ясовувати: 1) як саме справа, яка розглядається господарським судом, пов'язана зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлена неможливість розгляду справи.
Аналогічну правову позицію виклав Верховний Суд у постановах від 10.09.2019 у справі №922/1962/17 і від 17.12.2019 у справі №914/131/19).
Предметом позову у справі № 904/2114/25 є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про стягнення з відповідача/Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Метан» грошових коштів у загальному розмірі 146 586,52 грн за Типовим договором №56Р0623-0025 розподілу природного газу від 01.09.2023 року, а також судового збору і нарахування 3% річних до моменту виконання рішення суду.
Предметом позову у справі № 904/4169/24 є матеріально-правові вимоги:
визнання недійсним та скасування рішення ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Дніпровської філії Товариства з обмеженою "Газорозподільні мережі України" відносно ТОВ "Авто Метан" про задоволення акта про порушення №129 від 16.07.2024, оформлене протоколом комісії з розгляду актів про порушення №99 від 10.09.2024;
визнання недійсним та скасування акта-розрахунку необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості у розмірі 1 644 630,88 м.куб. на суму 26 337 851,33 грн, складений ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" при задоволенні комісією з розгляду актів про порушення акта про порушення №129 від 16.07.2024 року відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Метан";
зобов'язання ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" відновити розподіл природного газу і газопостачання на об'єкт ТОВ "Авто Метан" розташований за адресою: місто Дніпро, вулиця 20-річчя Перемоги, будинок 77.
Проаналізувавши зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що між справою №904/4169/24 (про оскарження акта №129) та справою №904/2114/25 (про стягнення 146 586,52 грн) існує нерозривний правовий зв'язок, оскільки справи виникли між тими самими сторонами (ТОВ "Авто Метан" та ТОВ "Газорозподільні мережі України"), ґрунтуються на одному договорі та ключовому доказі (акті про порушення №129 від 16.07.2024), правомірність якого оскаржується в справі № 904/4169/24. Встановлені судом у справі № 904/4169/24 обставини матимуть преюдиційне значення для справи №904/2114/25, що унеможливлює її самостійний розгляд до набрання законної сили рішенням у справі № 904/4169/24.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про наявність об'єктивної неможливості розгляду справи №904/2114/25 до вирішення справи №904/4169/24 та набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.
До того ж, вирішення спору у даній справі №904/2114/25 по суті до набрання законної сили судовим рішенням у справі №904/4169/24 може зумовити ситуацію, за якої виникне колізія судових рішень (наявність двох взаємовиключних судових рішень), що не сприятиме єдності судової практики.
Таким чином, у зв'язку з об'єктивною неможливістю розгляду справи №904/2114/25 по суті до вирішення справи №904/4169/24 провадження у справі №904/2114/25 підлягає зупиненню.
Провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини 1 статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи (п. 4 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України).
На підставі викладеного та керуючись п. 5 ч.1 ст. 227, 229, ст.ст.234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Метан» про зупинення провадження у справі № 904/2114/25 - задовольнити.
Зупинити провадження за апеляційними скаргами Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2025 та на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2025 у справі № 904/2114/25 до набрання рішенням у справі № 904/4169/24 законної сили.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.
Головуючий суддя О.В. Чус
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя М.О. Дармін