ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
20 травня 2026 року Справа № 918/1130/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Філіпова Т.Л.
секретар судового засідання Кужель Є. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопостач" на рішення Господарського суду Рівненської області від 3 березня 2026 року по справі №918/1130/25 (суддя - Романюк Р.В.)
час та місце ухвалення рішення: 3 березня 2026 року; м. Рівне, вул. Давидюка Тараса, 26 А; повний текст виготовлено 16 березня 2026 року
за позовом Відділу освіти, сім'ї, молоді, спорту, культури та туризму Білокриницької сільської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазпостач"
про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення коштів
за участю представників сторін:
від Позивача та Відповідача - не з'явилися.
Відділ освіти, сім'ї, молоді, спорту, культури та туризму Білокриницької сільської ради (надалі - Позивач) звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазпостач" (надалі - Відповідач) в якій просив:
· визнати недійсними додаткові угоди № 2 від 9 серпня 2023 року, № 3 від 27 вересня 2023 року та № 4 від 19 грудня 2023 року до договору №ЕЕ/225/03/23 від 16 березня 2023 року, укладеного між Позивачем та Відповідачем (надалі - Договір; а.с. 13-18);
· стягнути кошти у сумі 129 956 грн 83 коп..
В обґрунтування своїх позовних вимог покликається на те, що спірні додаткові угоди укладені з порушенням вимог пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", якою встановлене обмеження щодо максимального збільшення ціни за одиницю товару після укладення договору на рівні 10%. Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Та, що для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, Закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Прокурор наголошує, що всупереч даним вимогам, укладення додаткових угод №№2-4 призвело до збільшення вартості електроенергії на 34,21%. Оскільки, на переконання Прокурора, додаткові угоди №№3-4 слід визнати недійсними, то розрахунок за поставлену з липня 2023 року по січень 2024 року електроенергію повинен здійснюватися за ціною, вказаною в додатковій угоді №1 від 16 березня 2023 року до Договору. З позиції прокурора, внаслідок неправомірного збільшення ціни на електроенергію мала місце переплата коштів у розмірі 129 956 грн 83 коп, які мають бути стягнуті з Відповідача на користь Позивача на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України, як безпідставно отримані.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 3 березня 2026 року (а.с. 117-136) позов задоволено.
Приймаючи дане рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що підвищення сторонами Договору ціни шляхом неодноразового укладання додаткових угод та "каскадного" підвищення ціни за одиницю товару суперечить меті Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, такі дії нівелюють інститут публічних закупівель, як засіб забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у цій сфері, запобігання проявам корупції та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки якщо пристати на тлумачення сторонами пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", то при укладанні додаткових угод ціну за товар можна збільшувати необмежену кількість разів.
З огляду на що суд першої інстанції виснував, що за результатами з'ясування обставин, підтверджених доказами, залученими до матеріалів справи у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами статтей 75-79, 86 Господарського процесуального кодексу України, додаткові угоди № 2 від 9 серпня 2023 року, № 3 від 27 вересня 2023 року та № 4 від 19 грудня 2023 року, укладені між сторонами після виконання продавцем зобов'язання з передачі товару, обумовленого Договором, що є порушенням частини 3 статті 632 Цивільного кодексу України. Окрім того, місцевий господарський суд зауважив, що зібрані у справі докази свідчать про відсутність правових підстав на день укладення цих правочинів для збільшення ціни, визначених Законом України "Про публічні закупівлі", та що спірні додаткові угоди №2-4 укладені з перевищенням максимального ліміту щодо можливої зміни ціни на товар (10 %), з чого виснував, що позовні вимоги Позивача про визнання таких додаткових угод № 2- 4 недійсними підлягають задоволеню.
Стосовно вимоги Позивач щодо стягнення з Відповідача на користь Позивача безпідставно надмірно сплачених коштів за Договором в сумі 129956 грн 83 коп., суд першої інстанції зазначив, що дана позовна вимога є можливою одночасно із заявленою вимогою про визнання недійсними додаткових угод, із застосуванням наслідків недійсності правочину, передбачених статтями 216, 1212 Цивільного кодексу України, є належним способом захисту, який передбачений Законом, що містять заявлені позовні вимоги.
Відповідач не погоджуючись з винесеним судом першої інстанції рішенням, звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (а.с. 168-169), в якій з підстав, висвітлених в ній, просив суд рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити в позові.
Мотивуючи дану апеляційну скаргу, Відповідач вказав, що суд першої інстанції не врахував, що Договір укладено та виконувався під час дії правового режиму воєнного стану в Україні, тому з позиції Скаржника мають застосовуватися Особливості здійснення публічних закупівель, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (із змінами, далі - Постанова № 1178), прийнятою відповідно до пункту 37 розділу Х Закону № 922-VIII.
Апелянт вказав, що суд першої інстанції не дослідив належним чином докази коливань (довідки Рівненської ТПП № 56.03/402 від 31 липня 2023 року, №56.03/456 від 30 серпня 2023 року та №56.03/634 від 29 листопада 2023 року та дані ДП "Оператор ринку"), вважаючи їх недостатніми без порівняння з датою Договору, що на переконання скаржника є формальним підходом і суперечить ГПК України.
Відповідач в апеляційній скарзі вказав, що суд першої інстанції не дослідив, чи мала місце збитковість для скаржника через ринкові коливання, чим на його переконання порушив статтю 86 Господарського процесуального кодексу України (оцінка доказів). Вважає, що оскільки додаткові угоди є дійсними, підстав для визнання "переплати" та стягнення немає, а платежі проведено добровільно, без примусу, на підставі підписаних актів.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13 квітня 2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відповідача на рішення місцевого господарського суду від 3 березня 2026 року в справі №918/1130/25.
19 квітня 2026 року через підсистему «Електронний суд» від Позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Позивач просив залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Позивач вказав, що кожна зміна до Договору має містити окреме документальне підтвердження та що документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо. Вважає, що сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов'язково тягне за собою підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору. При зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну, постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції). Позивач констатує, що під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період укладання договору і до внесення відповідних змін до нього. Водночас, Позивач наголошу, що на підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринкового ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору і що кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Вважає подану апеляційну скаргу безпідставною, а опорюване судове рішення законним та обгрунтованим.
Ухвалою апеляційного господарського суду від 28 квітня 2026 року проведення підготовчих дій закінчено. Розгляд апеляційної скарги призначено на 20 травня 2026 року об 14:40 год.
20 травня 2026 року через підсистему "Електронний суд" від Відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №918/1273/25 до закінчення розгляду Конституційним Судом України скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс» щодо конституційності пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та набрання законної сили відповідного рішення у справі №3-78/2026(178/26). Обгрунтовуючи таке клопотання, Відповідач зазначає, що справа № 918/1273/25 є подібною та такою, в якій буде вирішуватись питання щодо законності та правомірності збільшення ціни одиниці товару, та що у випадку коливання ціни на ринку, враховуючи 10-відсоткове обмеження встановлене пунктом 2 частини п'ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Конституційний Суд України є органом конституційної юрисдикції, який забезпечує верховенство Конституції України, вирішує питання про відповідність Конституції України законів України та у передбачених Конституцією випадках інших актів, здійснює офіційне тлумачення Конституції України, а також інші повноваження відповідно до Конституції України.
В судове засідання від 20 травня 2026 року представники Позивача, Відповідача не з'явилися.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання судом вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, суд не викликав учасників справи у судове засідання, відповідно до частини 1 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, що вказує на те, що ухвалою суду від 28 квітня 2026 року явка сторін обов'язковою не визнавалась.
Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Враховуючи вищевказане суд констатує, що відкладення розгляду апеляційної скарги, визначене статтею 273 Господарського процесуального кодексу України, по суті є неприпустимим з огляду на те, що це суперечить одному із завдань господарського судочинства, визначених частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України (своєчасне вирішення судом спорів). При цьому апеляційний господарський суд наголошує на тому, що в силу дії частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншим міркуваннями в судовому процесі.
Відтак, колегія суду вважає за можливе провести розгляд апеляційних скарг за відсутності представників Позивача, Відповідача за наявними в матеріалах справи доказами. Тим більше в матеріалах справи є сама апеляційна скарга Відповідача та відзив Позивача на апеляційну скаргу, де висвітлена позиція щодо спору та апеляційної скарги.
Колегія суду розглянувши клопотання Відповідача про зупинення провадження ухвалила відмовити в задоволенні клопотання Відповідача про зупинення провадження у справі №918/1130/25 до закінчення розгляду Конституційним Судом України скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс» щодо конституційності пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та набрання законної сили відповідного рішення у справі №3-78/2026(178/26), з огляду на таке.
Доходячи висновку про відмову в задоволенні клопотання Відповідача про зупинення провадження у справі №918/1130/25 до закінчення розгляду Конституційним Судом України скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс» щодо конституційності пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» колегією суду враховується позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі № 924/560/24 наведена в постанові від 12 травня 2026 року щодо клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду Конституційним Судом України справи № 3-78/2026(178/26) за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" щодо конституційності пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та прийняття Конституційним Судом України відповідного рішення, згідно котрої відповідне клопотання судом першої інстанції відхилено.
В той же час суд апеляційної інстанції констатує, що заявляючи таке клопотання Відповідачем не доведено об'єктивної неможливості розгляду даної справи враховуючи дібрані по справі докази до вирішення іншої справи в порядку конституційного провадження, так як і не обгрунтовано чому апеляційний господарський суд не може самостійно встановити відповідні обставини без зупинення провадження за апеляційною скаргою.
Крім того, колегією суду береться до уваги дія актів у часі (строк втрати чинності актами, визнаними неконституційними) визначає стаття 91 Закону України «Про Конституційний Суд України», яка унормовує, що: закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Відповідно суд констатує, що на момент коли буде ухвалено рішення КСУ вже існує оспорюване судове рішення, як і існує позов який подано Позивачем в даній справі, а отже рішення Конституційного Суду (з урахуванням вищеописаного) може встановити конституційність на майбутнє, а не на момент виникнення спірних правовідносин, подачі позову та винесення оспорюваного судового рішення.
Відтак стаття 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» має пряму дію, так як сам Конституційний Суд у своєму рішенні може встановити інший (пізніший) строк втрати чинності для такого акта, однак рішення КСУ не мають зворотної дії в часі (якщо інше прямо не вказано в рішенні). Відтак, правовідносини, які виникли й закінчилися до моменту ухвалення рішення КСУ, продовжують регулюватися старим законом.
Окрім того стаття 152 Конституції України визначає, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
В справі 918/1130/25 правовідносини виникли з моменту участі в тендері та укладення Договору, зокрема ще 16 березня 2023 року, а спірні правовідносини щодо оскаржуваних Додаткових угод 2-4 виникли з серпня 2023 року по січень 2024 року, відтак навіть у разі теоретичного задоволення скарги товариства Конституційним Судом України, його рішення не матиме ретроспективної (зворотньої) дії в часі, тобто не буде поширюватися на відносини, що виникли до ухвалення такого рішення.
Поміж тим, досліджуючи підставність поданого клопотання про зупинення провадження колегією суду також враховується загальний конституційний принцип діі? законів у часі (що закони не мають зворотноі? сили, крім пом'якшення відповідальності), що закріплено у статті 58 Конституції України.
Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу Відповідача слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. При цьому колегія виходила з наступного.
Із наявних у справі та досліджених судом апеляційної інстанції доказів слідує, що 16 березня 2023 року між Позивачем (Споживач) та Відповідачем (Постачальник) укладено Договір (а.с. 13-18).
За умовами пункту 2.1 - 2.3 Договору, за цим Договором Відповідач продає електричну енергію Позивачу для забезпечення потреб електроустановок Позивача, а Позивач оплачує Відповідачу вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно умов цього Договору. Обов'язковою умовою для постачання електричної енергії Позивачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого Позивач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії. Найменування товару: код ДК 021:2015:093100000-5 - Електрична енергія (електрична енергія). Кількість товару: 221000 кВт*год.
Пунктами 3.1-3.3 Договору визначено, що початком постачання електричної енергії Позивачу є дата, зазначена в заяві - приєднанні, яка є додатком 1 до Договору. Відповідач має право вільно змінювати постачальника відповідно до процедури, визначеної ПРРЕЕ, та умов цього Договору. Відповідач за цим Договором не має права вимагати від Позивача будь - якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до Договору.
Згідно з пунктами 5.1 - 5.3 Договору, загальна сума Договору становить 1 112 193 грн 55 коп., в тому числі ПДВ 185365 грн 59 коп.. Ціна за 1 кВт*год електричної енергії, становить 5,03255 грн з урахуванням ПДВ. Ціна електричної енергії включає в себе вартість послуг оператора системи передачі щодо надання послуг з передачі електричної енергії, які необхідні для виконання цього Договору.
Відповідно до пункту 5.4 Договору, Позивач розраховується з Відповідачем за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Позивачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до Договору.
Пунктом 5.6 Договору передбачено, що істотні умови Договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення; покрашення якості предмета закупівлі, за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов'язань щодо передачі товару у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг); зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв'язку зі зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування; зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни; зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини шостої статті 41 Закону, а саме дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.
Відповідно до пункту 5.7 Договору, сторони домовились, що ціна електричної енергії, розрахована відповідно до пункту 5.2 цього розділу, є обов'язковою для сторін. Визначена на її основі вартість електричної енергії буде застосовуватись сторонами при складанні актів приймання-передачі електричної енергії та розрахунках за товар згідно з умовами Договору.
За пунктом 5.9 Договору, у випадку коливання ціни електричної енергії на ринку в бік збільшення, Відповідач має право письмово звернутись до Позивача з відповідною пропозицією, при цьому, така пропозиція в кожному окремому випадку, коли на ринку відбувається об'єктивне коливання ціни за одиницю товару в бік збільшення, повинна бути обґрунтована і документально підтверджена. Відповідач разом з письмовою пропозицією щодо внесення змін до Договору надає документ, що підтверджує збільшення ціни за одиницю товару в тих межах, на які Відповідач пропонує змінити ціну товару. Документ, що підтверджує збільшення ціни товару, повинен бути наданий у формі належним чином оформленої довідки (висновку), виданої торгово - промисловою палатою України, регіональною торгово - промисловою палатою, органами державної статистики, ДП "Держзовнішінформ", біржами та іншими уповноваженими органами та організаціями. Згідно із частиною 6 статті 67 Закону України "Про ринок електричної енергії", з урахуванням листа Мінекономрозвитку України від 14 серпня 2019 року № 3304-04/33869-06 "Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії", сторони також можуть використовувати інформацію з вебсайту ДП "Оператор ринку" (https://www.oree.com.ua) для документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку. Нова (змінена) ціна застосовується з першого числа відповідного розрахункового періоду (календарного місяця) і залишається незмінною до його завершення.
Згідно пункту 5.11 Договору, оплата електричної енергії здійснюється Позивачем виключно в грошовій формі. Розрахунок за фактично передану електричну енергію здійснюється до 20-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки електричної енергії, на підставі рахунків та актів приймання-передачі електричної енергії .
Як визначено пунктом 13.1 Договору, Договір набуває чинності з дати його підписання сторонами, скріплення печатками Сторін (за наявності) і діє в частині постачання електричної енергії до 31 грудня 2023 року (включно), а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх обов'язків за цим Договором.
Відповідно до Заяви - приєднання до Договору (додаток 1 до Договору), підписаною Позивачем 16 березня 2023 року, найменування оператора, з яким споживач уклав договір розподілу електричної енергії - ПрАТ "Рівнеобленерго". Початок постачання з 16 березня 2023 року.
Між сторонами підписано "Комерційну пропозицію" (додаток 2 до Договору), відповідно до пункту 1 якої, ціна на електричну енергію: ціна за спожиту електричну енергію за 1 кВТ/год, без урахування тарифу на її розподіл та з урахуванням тарифу передачі, встановленого НКРЕКП, становить 5,03255 грн з ПДВ.
Відповідно до Додатку № 3 до Договору, обсяги постачання електроенергії на 2023 рік - 221,000 тис. кВт/год.
Водночас за пунктом 1 Додаткової угоди № 1 від 16 березня 2023 року до Договору (що не оспорюється Позивачем), сторони прийшли до згоди внести зміни в пункту 5.1 Розділу 5. "Ціна, порядок обліку та оплати електричної енергії" договору та викласти його в наступній редакції: "5.1. Загальна вартість договору становить 1 112 193 грн 55 коп., в тому числі ПДВ 185365 грн 59 коп.. Бюджетні зобов'язання замовника за цим Договором виникають в межах бюджетних призначень, які станом на 16 березня 2023 року складають 875963 грн 02 коп. в тому числі ПДВ 145993 грн 84 коп.. Подальше виникнення зобов'язань по Договору буде збільшуватися відповідно до бюджетних призначень та регламентуватиметься шляхом укладання додаткових угод, але в будь якому разі не може перевищувати загальної вартості даного договору".
В свою чергу Відповідач звернувся до Позивача листом № 002/06-23 від 6 червня 2023 року, в якому зазначив, що регулятором (НКРЕКП) анонсовано засідання на 8 червня 2023 року, на якому планується розглянути питання про схвалення нових граничних цін на ринку електричної енергії. Вказав, що у разі прийняття даного рішення регулятором, товариство буде змушене переглянути відповідні ціни для споживачів з моменту введення в дію нових граничних цін. На підставі вищенаведеного, Відповідач інформував про зміну ціни електричної енергії у сторону збільшення з 1 липня 2023 року.
Між тим, Відповідач звернувся до Позивача листом № 002/07-236 від 31 липня 2023 року, в якому зазначив, що з 1 липня 2023 року встановлено нові граничні ціни на ринку електричної енергії, у зв'язку з чим, протягом липня місяця 2023 року, ціна на електроенергію зросла, що підтверджується довідкою Рівненської торгово-промислової палати від 31 липня 2023 року № 56.03/402. На підставі вищенаведеного, відповідно до даних Рівненської торгово-промислової палати, повідомлено про підняття ціни за 1 кВт до 19,22%. У зв'язку з цим, у якості додатку до даного листа надіслано Додаткову угоду № 2 до Договору та додано довідку Рівненської торгово-промислової палати та відомості із офіційного сайту ДП "Оператор ринку".
Відповідно до пунктів 1, 2 Додаткової угоди № 2 від 9 серпня 2023 року до Договору, керуючись Господарським та Цивільним кодексом України, підпунктом 7 пункту 19 Особливостей (зміни регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед"), які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", па період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" із змінами, згідно з підпунктом 5.6.2 пункту 5.6 та пункту 13.5 Договору, сторони прийшли до згоди:
1.1) внести зміни в пункт 5.2 Розділу 5 Договору "Ціна, порядок обліку та оплати електричної енергії" та викласти в наступній редакції: "5.2 Ціна за 1 кВт*год електричної енергії, становить 6 грн з урахуванням ПДВ."
1.2) внести зміни в пункт 1 Додатку 2 "Комерційна пропозиція" до Договору та викласти його в наступній редакції: "1. Ціна на електричнцу енергію: ціна за спожиту електричну енергію за 1 кВТ/год, без урахування тарифу на її розподіл та з урахуванням актуального тарифу на послуги з передачі, встановленого НКРЕКП, становить 6 грн з ПДВ."
Умови Договору, змінені даною додатковою угодою набирають чинності з моменту підписання її сторонами та застосовуються до правовідносин, починаючи з 1 липня 2023 року, відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України.
Крім того, Відповідач звернувся до Позивача листом № 001/08-23 від 31 серпня 2023 року, в якому зазначив, що протягом серпня місяця 2023 року, ціна на електроенергію зросла, що підтверджується довідкою Рівненської торгово-промислової палати від 30 серпня 2023 року № 56.03/456. Вказав, що на підставі вищенаведеного, відповідно до даних Рівненської торгово-промислової палати, повідомлено про підняття ціни за 1 кВт до 7,52%. У зв'язку з цим, у якості додатку до даного листа надіслано Додаткову угоду № 3до Договору. При цьому, до вказаного листа додано довідку Рівненської торгово-промислової палати та відомості із офіційного сайту ДП "Оператор ринку".
Відповідно до пунктів 1, 2 Додаткової угоди № 3 від 27 вересня 2023 року до Договору про постачання електричної енергії споживачу, керуючись Господарським та Цивільним кодексом України, підпункту 7 пункту 19 Особливостей (зміни регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед"), які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" із змінами, згідно з підпунктом 7 пунктів 5.6 та 13.5 Договору сторони прийшли до згоди:
1.1) внести зміни в пункт 5.2 Розділу 5 Договору "Ціна, порядок обліку та оплати електричної енергії" та викласти в наступній редакції: "5.2. Ціна за 1 кВт*год електричної енергії, становить 6 грн 4512 коп. з урахуванням ПДВ.";
1.2) внести зміни в пункт 1 Додатку 2 "Комерційна пропозиція" до договору та викласти його в наступній редакції: "1. Ціна на електричнцу енергію: ціна за спожиту електричну енергію за 1 кВТ/год, без урахування тарифу на її розподіл та з урахуванням актуального тарифу на послуги з передачі, встановленого НКРЕКП, становить 6 грн 4512 коп. з ПДВ.".
Умови Договору, змінені даною додатковою угодою № 3 набирають чинності з моменту підписання її сторонами та застосовуються до правовідносин, починаючи з 1 серпня 2023 року, відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України.
Окрім того, Відповідач звернувся до Позивача листом № 002/11-23 від 29 листопада 2023 року, в якому зазначив, що протягом періоду з серпня по листопад 2023 року, ціна на електроенергію зросла, що підтверджується довідкою Рівненської торгово-промислової палати від 29 листопада 2023 року № 56.03/634. На підставі вищенаведеного, відповідно до даних Рівненської торгово-промислової палати, повідомлено про підняття ціни за 1 кВт до 4,7%. У зв'язку з цим, у якості додатку до даного листа надіслано Додаткову угоду № 4 до Договору. При цьому, до вказаного листа додано довідку Рівненської торгово-промислової палати та відомості із офіційного сайту ДП "Оператор ринку".
Відповідно до пунктів 1, 2 Додаткової угоди № 4 від 19 грудня 2023 року до Договору, керуючись Господарським та Цивільним кодексом України, підпунктом 7 пункту 19 Особливостей (зміни регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед"), які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", па період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" із змінами, згідно з підпунктом 7 пунктів 5.6 та 13.5 Договору, сторони прийшли до згоди:
1.1) внести зміни в пункт 5.2 Розділу 5 Договору "Ціна, порядок обліку та оплати електричної енергії" та викласти в наступній редакції: "5.2 Ціна за 1 кВт*год електричної енергії, становить 6,75438 грн з урахуванням ПДВ.";
1.2) внести зміни в пункт 1 Додатку 2 "Комерційна пропозиція" до договору та викласти його в наступній редакції: "1. Ціна на електричнцу енергію: ціна за спожиту електричну енергію за 1 кВТ/год, без урахування тарифу на її розподіл та з урахуванням актуального тарифу на послуги з передачі, встановленого НКРЕКП, становить 6,75438 грн з ПДВ.".
Умови Договору, змінені даною додатковою угодою № 4 набирають чинності з моменту підписання її сторонами та застосовуються до правовідносин, починаючи з 1 листопада 2023 року, відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України.
У відповідності до пунктів 1, 3 Додаткової угоди № 5 від 28 грудня 2023 року до Договору (що не оспорюється Позивачем), керуючись частиною 6 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (із змінами) з урахуванням підпункту 8 пункту 19 Особливостей, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1178 від 12 жовтня 2022 року "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", па період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", "дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затвердженог в установленому порядку", згідно з підпункту 8 пункту 5.6 Договору та частини 1 статті 188 Господарського кодексу України, частини 1 статті 652 Цивільного кодексу України і враховуючи Додаткову угоду № 5 від 28 грудня 2023 року, сторони домовились продовжити дію Договору та викласти пункт 13.1 Договору в такій редакції: "13.1 Договір набуває чинності з дати його підписання сторонами, скріплення печатками сторін (за наявності) і діє в частині постачання електричної енергії до 29 лютого 2024 року (включно), а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх обов'язків за цим Договором.".
Загальна вартість товару (електричної енергії), що буде закуплена в період з 1 січня 2024 року по 29 лютого 2024 року, визначається окремою додатковою угодою між сторонами та не може перевищувати 20 % від суми Договору, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.
Конкретний обсяг товару (електричної енергії), що буде закуплена в період з 1 січня 2024 року по 29 лютого 2024 року, визначається окремою додатковою угодою між сторонами після затвердження кошторису.
Відповідно до пунктів 1 - 3 Додаткової угоди № 6 від 18 січня 2024 року до Договору, керуючись частиною 6 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (із змінами) з урахуванням підпункту 8 пункту 19 Особливостей, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1178 від 12 жовтня 2022 року "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", "дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку", згідно з підпунктом 8 пункту 5.6 Договору та частини 1 статті 188 Господарського кодексу України, частини 1 статті 652 Цивільного кодексу України і враховуючи Додаткову угоду № 5 від 28 грудня 2023 року: Відповідач зобов'язався поставити товар (електричну енергію) в порядку та за ціною, визначеною в Договорі в період з 1 січня 2024 року по 29 лютого 2024 року включно. Відповідно до затверджених видатків на 2024 рік вартість цієї додаткової угоди, що не перевищує 20 % від суми початкового договору про закупівлю складає 165313 грн 45 коп., у тому числі ПДВ 27552 грн 24 коп.. Кількість товару (електричної енергії), що буде закуплена в період з 1 січня 2024 року по 29 лютого 2024 року становить 24475 кВт*год.
Відповідно до пунктів 1 - 3 Додаткової угоди № 7 від 18 березня 2024 року до Договору, керуючись Законом України "Про публічні закупівлі" (із змінами) з урахуванням Особливостей, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1178 від 12 жовтня 2022 року "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", па період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", Господарським та Цивільним кодексами України та Договором сторони домовились зменшити суму Додаткової угоди № 6 від 18 січня 2024 року до Договору та внести зміни в пункти 2 та 3 Додаткової угоди виклавши їх в наступній редакції: "Відповідно до затверджених видатків на 2024 рік вартість цієї додаткової угоди, що не перевищує 20 % від суми початкового договору про закупівлю складає 78566 грн 95 коп., у тому числі ПДВ 13094 грн 49 коп.. Кількість товару (електричної енергії), що буде закуплена в період з 1 січня 2024 року по 31 січня 2024 року становить 11632 кВт*год."
Згідно актів приймання передачі електричної енергії від 8 серпня 2023 року - від 7 лютого 2024 року Відповідач поставив електричну енергію з липня 2023 року по січень 2024 року загальним обсягом 80,926 кВт*год на загальну суму 537 220 грн 97 коп. (а.с. 29, 36, 39, 42, 48, 51, 54).
Як вбачається з платіжних інструкцій від 11 серпня 2023 року - від 8 лютого 2024 року Позивачем перераховано Відповідачу кошти за електричну енергію на загальну суму 537 220 грн 97 коп. (а.с. 30-31, 37-38, 40-41, 43-44, 49-56).
Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області проведено ревізію окремих питань фінансово - господарської діяльності Позивача за період з 1 січня 2021 по 30 вересня 2024 року, якою встановлено порушення законодавства, що відображені в акті ревізії від 3 лютого 2025 року №13-17-03-06/17.
Відповідно до Акту №13-17-03-06/17 від 3 лютого 2025 року, внесення згідно з Додатковою угодою № 2 від 9 серпня 2023 року, Додатковою угодою № 3 від 27 серпня 2023 року та Додатковою угодою № 4 від 19 грудня 2023 року змін до істотних умов Договору № ЕЕ/225/03/23 від 16 березня 2023 року, а саме, збільшення ціни 1 кВт*год елоектричної енергії, відбулось без встановлення у Договорі порядку зміни ціни, відповідно до підпункту 7 пункту 5.6 Договору, без належного документального підтвердження факту коливання цін на електричну енергію у сторону збільшення з моменту укладення Договору до дати укладення додаткових угод 2-4 або ж з дати застосування попереднього встановленої (зміненої) ціни до дати застосування нової (зміненої) ціни, а також після виконання продавцем зобов'язання з передачі електричної енергії у липні 2023 року, серпні 2023 року, листопаді 2023 року у власність відділу освіти, чим порушено частину 1 статті 203, частину 1 статті 629, частину 3 статті 632 Цивільного кодексу України, підпунктів 2, 7 пункту 19 Особливостей № 1178, підпункти 7, 5.6 пункту 5.9 Договору. Внаслідок підвищення ціни на електричну енергію без встановлення у Договорі порядку зміни ціни відповідно до підпунктів 7, 5.6 Договору та без належного документального обґрунтування підвищення цін на електричну енергію у сторону збільшення, а також після виконання продавцем зобов'язання з передачі електричної енергії у липні, серпні, листопаді 2023 року у власність відділу освіти, вартість поставленої згідно з Договором у липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2023 року, січні 2024 року електричної енергії у кількості 80,926 МВт*год та оплаченої у вересні, жовтні, листопаді, грудні 2023 року, лютому 2024 року завищено на суму 129 956 грн 83 коп., у тому числі ПДВ - 21 659 грн 47 коп.. Внаслідок допущених порушень відділу освіти завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 129 956 грн 83 коп..
Позивач звернувся до Відповідача з листом № 153-01/16 від 25 лютого 2025 року в якому зазначив про проведення Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області ревізії окремих питань фінансово - господарської діяльності відділу освіти за період з 1 січня 2021 по 30 вересня 2024 року та встановлення порушення законодавства, що відображені в акті ревізії від 3 лютого 2025 року №13-17-03-06/17. При цьому вказано, що внаслідок допущених порушень Позивачу освіти завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 129 956 грн 83 коп.. На підставі вищевикладеного, Позивач вимагав відшкодувати завдані збитки (завищеної вартості електричної енергії) шляхом зарахування вказаної суми на розрахунковий рахунок відділу.
Враховуючи вищезазначене, Позивач вказав, що внаслідок укладення Додаткових угод № 2 - 4 ціну за 1 кВт*год збільшено з ПДВ з 5,03255 грн до 6,75438 грн (на 34,21 % від ціни визначеної у Договорі та у комерційній пропозиції).
Як зазначив Позивач, Додаткова угода № 2 від 9 серпня 2023 року, Додаткова угода № 3 від 27 вересня 2023 року та Додаткова угоди № 4 від 19 грудня 2023 року, якими змінено ціну за одиницю товару - електричну енергію, внаслідок чого вона була збільшена за 1 кВт/год з ПДВ з 5,03255 грн/кВт*год до 6,75438 грн/кВт*год, укладені з порушенням умов пунктів 5.6, 5.9 Договору, статтей 203, 629, 632 Цивільного кодексу України та Особливостей, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1178 від 12 жовтня 2022 року "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі" та підлягають визнанню недійсними. Разом з тим, оскільки вищевказані додаткові угоди підлягають визнанню недійсними, то розрахунок за поставлену електроенергію повинен здійснюватися за ціною, визначеною у Договорі - 5,03255 грн за 1 кВт/год з ПДВ.
З огляду на викладене, здійснюючи розрахунок за поставлену з липня 2023 року по січень 2024 року електричну енергію 80 926 кВт*год за тарифом, визначеним у Договорі Позивач повинен був сплатити кошти у розмірі 407 264 грн 14 коп. (80 926 х 5,03255). Враховуючи те, що фактично сплачено за вищевказаний період 537 220 грн 97 коп., то Позивач вказав, що переплата становить 129 956 грн 83 коп..
Згідно пункту 5.2 Договору та пункту 1 "Комерційної пропозиції" (додаток 2 до Договору), ціна на електричну енергію за 1 кВт*год становить 5,03255 грн з ПДВ.
Позивач покликаючись на те, що укладаючи Додаткові угоди №№2-4 до Договору та збільшуючи ціну товару на 34,21% від передбаченої правочином, сторони діяли усупереч Закону України "Про публічні закупівлі", звернувся до суду з позовом про визнання додаткових угоди №2-4 недійсними та стягнення 129956 грн 83 коп..
Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції приймає до уваги наступні положення діючого законодавства з урахуванням фактичних обставин справи.
Відповідно до частини 1, 2 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.
У відповідності до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.
Частинами 1 - 3, 5 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно з частиною першою статті 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначає, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
За змістом частин 1-3 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.
Правові та економічні засади закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначає Закон України "Про публічні закупівлі".
Метою вказаного закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
У статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" зазначено, що договір про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Частиною 1 статтею 41 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
В силу дії статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Розглядаючи позовну вимогу Позивача щодо визнання Додаткових угод недійсними із посиланням на порушення при укладення такого правочину статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими Закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Досліджуючи оспорювані Додаткові угоди до Договору на предмет їх недійсності, що входить в предмет позовної вимоги Прокурора та зважаючи на заперечення апеляційної скарги Відповідача щодо відсутності порушень частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», колегія суддів досліджує наступні обставини.
У відповідності до пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційні збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни зі одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електрично енергії.
При цьому метою регулювання, передбаченого частиною п'ятою статті 41 Закону «Про публічні закупівлі», а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10%, є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За умовами пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови Договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
При цьому колегія суду враховує, що Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18 червня 2021 року у справі №927/491/19 висловив правову позицію, що закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.
Стаття 652 Цивільного кодексу України передбачає, що в разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим.
Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону України "Про публічні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів.
Обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначену в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).
Відповідно до частини 1 статі 651 Цивільного кодексу України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Закон України "Про публічні закупівлі" не містить виключень з цього правила.
Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку, що обґрунтоване і документально підтверджене постачальником; ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.
Коливання ціни на ринку повинно розцінюватися саме після підписання договору, оскільки частиною 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" урегульовано саме зміну істотних умов у разі виникнення такого явища після підписання договору та до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі.
Тобто, внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди.
При цьому, існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинні бути доведені належними та допустимими доказами, та такі коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.
Чинне законодавство про публічні закупівлі не визначає, які органи, установи чи організації мають право надавати інформацію щодо коливання цін на ринку і які документи можуть підтверджувати таке коливання. Такі органи і такі документи можуть визначатися замовником при формуванні тендерної документації, а сторонами - при укладенні договору (відповідно до тендерної документації).
Разом з тим, у документах, які видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників такого коливання, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року в справі №912/1580/18.
При цьому судом враховується, що будь-який суб'єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.
З іншого боку, будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки .
Між тим, Позивач, який мав беззаперечне право на отримання електричної енергії за ціною, визначеною в укладеному між сторонами Договорі (з урахуванням додаткової угоди № 1), без надання письмових заперечень чи проведення переговорів щодо збільшення ціни товару підписав оспорені Додаткові угоди, внаслідок чого ціна за одиницю товару збільшилась, а обсяг поставки, що передбачався за Договором, фактично, зменшився.
Крім того, збільшення ціни електричної енергії у Додаткових угодах по відношенню до погодженої у договорі ціни здійснено з порушенням статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", яким встановлена не лише вимога пропорційного збільшення ціни за одиницю товару по відношенню до збільшення ціни товару на ринку, а й 10-відсоткове обмеження такого збільшення.
Як уже встановлено вище в даній постанові, укладаючи Договір сторони дійшли згоди щодо усіх істотних умов, зокрема визначивши ціну за 1 кВт*год електричної енергії на рівні 6 грн 04 коп./кВт*год без ПДВ закріплено у Додатку №2 до Договору Комерційна пропозиція.
Таким чином, на момент підписання Договору, сторонами погоджені всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов'язань за Договором відповідно до вимог частини 3 статті 180 Господарського кодексу України та Закону України “Про публічні закупівлі»
В подальшому, між сторонами укладено додаткові угоди, якими підвищено ціну за одиницю товару.
Так відповідно до пунктів 1, 2 Додаткової угоди № 2 від 9 серпня 2023 року до Договору, сторони прийшли до згоди:
1.1) внести зміни в пункт 5.2 Розділу 5 Договору "Ціна, порядок обліку та оплати електричної енергії" та викласти в наступній редакції: "5.2. Ціна за 1 кВт*год електричної енергії, становить 6 грн з урахуванням ПДВ.";
1.2) внести зміни в пункт 1 Додатку 2 "Комерційна пропозиція" до Договору та викласти його в наступній редакції: "1. Ціна на електричнцу енергію: ціна за спожиту електричну енергію за 1 кВТ/год, без урахування тарифу на її розподіл та з урахуванням актуального тарифу на послуги з передачі, встановленого НКРЕКП, становить 6 грн з ПДВ.".
Умови Договору, змінені додатковою угодою № 2 набирають чинності з моменту підписання її сторонами та застосовуються до правовідносин, починаючи з 1 липня 2023 року, відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України.
Відповідно до пунктів 1 та 2 Додаткової угоди № 3 від 27 вересня 2023 року до Договору, сторони прийшли до згоди:
1.1) внести зміни в пункт 5.2 Розділу 5 Договору "Ціна, порядок обліку та оплати електричної енергії" та викласти в наступній редакції: "5.2. Ціна за 1 кВт*год електричної енергії, становить 6,4512 грн з урахуванням ПДВ.";
1.2) внести зміни в пункт . Додатку 2 "Комерційна пропозиція" до договору та викласти його в наступній редакції: "1. Ціна на електричнцу енергію: ціна за спожиту електричну енергію за 1 кВТ/год, без урахування тарифу на її розподіл та з урахуванням актуального тарифу на послуги з передачі, встановленого НКРЕКП, становить 6,4512 грн з ПДВ.".
Умови Договору, змінені додатковою угодою № 3 набирають чинності з моменту підписання її сторонами та застосовуються до правовідносин, починаючи з 1 серпня 2023 року, відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України.
В той же час, Відповідач звернувся до Позивача листом № 002/11-23 від 29 листопада 2023 року, в якому зазначив, що протягом періоду з серпня по листопад 2023 року, ціна на електроенергію зросла, що підтверджується довідкою Рівненської торгово-промислової палати від 29 листопада 2023 року № 56.03/634. На підставі вищенаведеного, відповідно до даних Рівненської торгово-промислової палати, повідомлено про підняття ціни за 1 кВт до 4,7%.
Відповідно до пунктів 1, 2 Додаткової угоди № 4 від 19 грудня 2023 року до Договору, сторони прийшли до згоди:
1.1) внести зміни в пункт 5.2 Розділу 5 Договору "Ціна, порядок обліку та оплати електричної енергії" та викласти в наступній редакції: "5.2 Ціна за 1 кВт*год електричної енергії, становить 6,75438 грн з урахуванням ПДВ.";
1.2) внести зміни в пункт 1 Додатку 2 "Комерційна пропозиція" до договору та викласти його в наступній редакції: "1. Ціна на електричнцу енергію: ціна за спожиту електричну енергію за 1 кВТ/год, без урахування тарифу на її розподіл та з урахуванням актуального тарифу на послуги з передачі, встановленого НКРЕКП, становить 6,75438 грн з ПДВ.".
Умови Договору, змінені додатковою угодою № 4 набирають чинності з моменту підписання її сторонами та застосовуються до правовідносин, починаючи з 1 листопада 2023 року, відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України.
Оцінюючи вищеописані додаткові угоди суд апеляційної інстанції констатує, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.
Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі."
При цьому, колегія суду звертає увагу скаржника на те, що Верховний Суд неодноразово зауважував, що передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний уже укладений договір і щоб не проводити новий тендер закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10 %. Інше тлумачення відповідної норми Закону "Про державні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд вважає, що обмеження 10 % застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної у договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод) (постанови Верховного Суду: від 12 листопада 2024 року в справі № 910/19784/23, від 10 вересня 2024 року в справі № 918/703/23, від 2 липня 2024 року в справі № 910/13579/23, від 14 травня 2024 року в справі № 917/1010/22).
Таким чином, під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 Цивільного кодексу України та пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
Що ж стосується покликання Відповідача в апеляційній скарзі на підписання Додаткових угод № 2-4 в період дії Особливостей здійснення публічних закупівель, то колегія суддів враховує наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - Особливості), які встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.
В той же час апелянт подаючи такі доводи не врахував, що Постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 не передбачає внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі", а лише встановлює певні особливості щодо процедури здійснення публічних закупівель під час дії воєнного стану.
Колегією суду при цьому враховується правова позиція Верховного Суду в постанові від 28 серпня 2024 року в справі № 918/694/23 вказав на те, що постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 деталізує випадки для можливості зміни сторонами правочину ціни договору в порядку пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", та не встановлює іншого алгоритму розрахунку процентного співвідношення ціноутворення передбаченого даною нормою.
Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.
Тобто сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов'язково тягне за собою підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору.
Разом з тим, судом апеляційної інстанції враховується, що у документах, які видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників такого коливання, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (схожа правова позиція наведена Верховним Судом у постанові від 13 жовтня 2020 року в справі № 912/1580/18).
Одночасно постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції) (правова позиція викладена Верховним Судому складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18 червня 2021 року в справі № 927/491/19).
При цьому, інформація з сайту ДП "Оператор ринку" щодо середньозважених цін упродовж 2023 року та висновки торгово-промислової палати, які долучені Відповідачем можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку, однак вказані довідки не відповідають вищезазначеним вимогам та не містять точної інформації про коливання цін на електроенергію станом на момент підписання спірних додаткових угод.
Отже, сторонами не підтверджено правомірності дій щодо зміни істотних умов Договору після його підписання (з урахуванням додаткової уголи № 1) та до виконання в повному обсязі. За таких обставин зміна ціни згідно з оспорюваних додаткових угод №2-4 є безпідставною, суперечить принципам максимальної економії та ефективності, встановлених статтею 5 Закону України "Про публічні закупівлі", здійснена з порушенням вимог статті 41 Закону.
Також слід наголосити, що підвищення сторонами Договору ціни шляхом неодноразового укладання додаткових угод та "каскадного" підвищення ціни за одиницю товару суперечить меті Закону. Зокрема, такі дії нівелюють інститут публічних закупівель, як засіб забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у цій сфері, запобігання проявам корупції та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки якщо пристати на тлумачення сторонами пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", то при укладанні додаткових угод ціну за товар можна збільшувати необмежену кількість разів.
У розрізі питання щодо неможливості порушення 10% бар'єру для збільшення вартості товару у процедурі публічних закупівель, суд апеляційної інстанції звертається до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2025 року в справі №920/19/24.
Щодо застосування пункту 2 частини 5 статті 41 Закону "Про публічні закупівлі", Велика Палата підтвердила та розвинула свій попередній правовий висновок, викладений у постанові ВП ВС від 24 січня 2024 року в справі №922/2321/22, зазначивши, що збільшення ціни за одиницю товару понад 10% не допускається незалежно від кількості додаткових угод, у тому числі, для електричної енергії, газу, бензину та дизельного пального, при цьому, виняток в останньому реченні пункту 2 частини 5 статті 41 Закон №922-VIII, з урахуванням змін, внесених Законом №1530-IX, стосується лише строків (90 днів) та не скасовує граничний ліміт у 10% від ціни одиниці товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
Щодо змін, внесених Законом №1530-IX, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 листопада 2025 року в справі №920/19/24 констатувала, що Закон №1530-IX не змінив максимальний поріг 10%, а лише уточнив, з якого моменту обчислюється 90-денний строк (з дати договору або попередньої зміни).
Висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 24 січня 2024 року в справі № 922/2321/22 щодо застосування пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" має універсальний характер та підлягає застосуванню до всіх правовідносин, які виникають при збільшенні ціни за одиницю товару за договором, укладеним відповідно до Закону.
У постанові від 24 січня 2024 року в справі № 922/2321/22, а також постанові від 21 листопада 2025 року в справі № 920/19/24 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами у договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару у бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
Як встановили суди першої та апеляційної інстанцій, укладання спірних додаткових угод №2-4 до Договору призвело до збільшення ціни за 1 кВт*год електричної енергії на 34,21% до ціни за 1 кВт*год електричної енергії, визначеної Договором (з урахуванням додаткової угоди № 1).
При цьому колегія суду наголошує, що у справі №920/19/24 Велика Палата Верховного Суду фактично підтвердила свою попередню правову позицію щодо питання застосування пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", викладену у постанові від 24 січня 2024 року в справі №922/2321/22, остаточно закріпивши імперативне тлумачення 10% збільшення ціни одиниці товару на ринку у процедурі публічних закупівель, як сукупного ліміту можливості збільшення ціни одиниці товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
Колегія суддів, оцінюючи доводи скаржника, зазначає, що укладаючи спірні додаткові угоди № 2-4 та змінюючи ціну на одиницю товару, сторони Договору мали керуватись імперативними приписами положень пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Законом України "Про публічні закупівлі" не передбачено форму/вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 6 лютого 2025 року в справі № 916/747/24).
Параграфом 1 глави 5 розділу І Господарського процесуального кодексу України унормовані основні положення про докази. При цьому спеціальним законодавством у сфері публічних закупівель не визначено певний орган чи особу, яку законодавець наділив би повноваженнями надавати інформацію на підтвердження коливання ціни товару на ринку.
Під час визначення щодо доказів на підтвердження коливання ціни товару на ринку слід виходити як з аналізу норм чинного законодавства щодо повноважень та функцій суб'єктів надання такої інформації (наприклад, до цих суб'єктів можна віднести Державну службу статистики України, на яку постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; державне підприємство "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків", яке на замовлення суб'єкта господарювання виконує цінові/товарні експертизи, зокрема, щодо відповідності ціни договору наявній кон'юнктурі певного ринку товарів; ТПП України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації, тощо), так і положень щодо доказів, які закріплені у главі 5 розділу І ГПК України.
Отже, з-поміж іншого, довідки, експертні висновки ТПП України, тощо можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку. Втім судам у порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України слід їх досліджувати та оцінювати за критеріями належності, допустимості, достовірності, вірогідності з точку зору саме факту коливання ціни на товар (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 5 вересня 2023 року в справі № 926/3244/22).
В той же час, не зважаючи на доводи апеляційної скарги Відповідача щодо долучення ніби то належних доказів, котрі ніби то вказують на коливання цін товару, а саме Експертні висновки Рівненської торгово-промислової палати від 31 липня 2023 року, 30 серпня 2023 року, 29 листопада 2023 року (а.с. 30-35), то колегія суду дослідивши дані докази зазначає, що вони не відображають коливання цін на ВДР/РДН, що відбувались саме з моменту укладення Договору до моменту підписання Додаткових угод 2-4, а отже підстав для укладення Додаткової угоди №2 - №4 у сторін не було (Відповдачем не доведено).
Колегія суду звертає увагу скаржника, що на підтвердження факту коливання ціни на товар у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору.
Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження, а документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.
Згідно з пунктом 4 частини 3 статті 57 Закону України “Про ринок електричної енергії» електропостачальник має у чіткий та прозорий спосіб інформувати своїх споживачів про зміну будь-яких умов договору постачання електричної енергії споживачу не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Електропостачальники зобов'язані повідомляти споживачів в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про їхнє право припинити дію договору, якщо вони не приймають нові умови.
Враховуючи викладене вище колегія суду резюмує, що Відповідачем належним чином документально не підтверджено та не обґрунтовано наявність підстав для підвищення ціни за одиницю товару з моменту укладення Договору (з урахуванням додаткової угоди №1) до моменту виникнення необхідності внесення змін до Договору за додатковими угодами №2-4.
Окрім того, колегія суду зазначає, що зміна ціни за одиницю електричної енергії допускається за умови надання Стороною, яка пропонує зміни, документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку в торговій зоні «ОЕС України». Таким документальним підтвердженням можуть бути офіційні дані про ціну, обсяги купівлі-продажу електричної енергії на ринку «на добу на перед» (далі - РДН) та внутрішньодобовому ринку (далі - ВДР), та інші показники, які склалися у відповідному розрахунковому періоді в торговій зоні «ОЕС України» та оприлюднені офіційному веб-сайті ДП «ОПЕРАТОР РИНКУ» за адресою в мережі Інтернет://www.oree.com.ua - згідно з частиною шостою статті 67 Закону України «Про ринок електричної енергії». У якості документального підтвердження даних, Сторонами визнаються, зокрема, завірені роздруківки з веб-сайту Звітів про результати роботи РДН/ ВДР та про діяльність ОР за відповідний календарний місяць, які оприлюднюються відповідно до законодавства ДП «ОПЕРАТОР РИНКУ»://www.oree.com.ua або інший документ органу, установи чи організації, які мають повноваження здійснювати моніторинг цін на товари, визначати зміни ціни товару на ринку.
Нова (змінена) ціна застосовується з першого числа відповідного розрахункового періоду (календарного місяця) і залишається незмінною до його завершення.
Крім того, істотні умови Договору можуть змінюватися у випадку зміни регульованих цін (тарифів) та нормативів, які застосовуються у Договорі, а саме: тарифу на послуги з передачі електричної енергії, який враховується в структурі остаточної ціни електричної енергії, що постачають за Договором.
У цьому випадку зміну ціни здійснюють у такому порядку: підставою для зміни ціни є набрання чинності постановою НКРЕКП про зміну відповідного регульованого тарифу, що застосовується у Договорі; нову (змінену) ціну застосовують з дня введення в дію відповідного регульованого тарифу згідно з рішенням НКРЕКП, якщо інше не встановлено чинним законодавством України (у тому числі відповідними рішеннями НКРЕКП).
Сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов'язково тягне за собою підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору. Умовою такого підвищення обов'язково є неможливість спрогнозувати таке підвищення та закласти відповідні ризики при формуванні тендерної пропозиції. Зазначене є особливо актуальним у тому випадку, якщо коливання цін на товар обумовлюється його сезонним характером або у випадку, коли за умовами тендерної документації товар повинен бути наявним у постачальника.
Окрім цього, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених Законом України "Про публічні закупівлі".
Схожа правова позиція наведена і в постанові Верховного Суду від 12 вересня 2019 року в справі № 915/1868/18.
Окрім того при зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну, постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції)
Подібну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду від 18 червня 2021 року в справі № 927/491/19.
При цьому судом апеляційної інстанції звертається увага на те, що сторони не могли не розуміти особливості функціонування ринку електричної енергії; враховуючи діяльність відповідача, на момент підписання основного договору відповідач знав (не міг не знати) про ціни, які склалися на ринку на електричну енергію, постачання якої він мав намір здійснювати, та гарантував її поставку замовнику за цінами відповідно до договору.
Відтак збільшення ціни електричної енергії, передбачений Додатковими угодами №2, № 3, № 4 по відношенню до погодженої у договорі ціни, здійснено з порушенням статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема пункту 2 частини 5 статті 41 цього Закону, яким встановлена не лише вимога пропорційного збільшення ціни за одиницю товару по відношенню до збільшення ціни товару на ринку, а й 10-відсоткове обмеження такого збільшення.
Отже, сторонами не підтверджено правомірності дій щодо зміни істотних умов договору про закупівлю після його підписання та до виконання в повному обсязі. За таких обставин зміна ціни згідно з оспорюваних додаткових угод є безпідставною, суперечить принципам максимальної економії та ефективності, встановлених статтею 5 Закону України "Про публічні закупівлі", здійснена з порушенням вимог ст. 41 Закону.
Окрім того, колегія суду зауважує, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 Цивільного кодексу України та пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі», проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
В іншому випадку не досягається мета Закону України “Про публічні закупівлі», яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 жовтня 2024 року в справі № 922/2321/22.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 січня 2025 року в справі № 922/2321/22 висвітлила позицію щодо застосування пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» стосовно неможливості збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.
Суд апеляційної інстанції констатує, що постачання електроенергії здійснювалося щоденно, тобто електроенергія не тільки переходила у власність Позивача, а й споживалася ним, однак Додаткові угоди укладалися з урахуванням вимог частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України, а саме ціна договору не може змінюватися після передачі продавцем товару у власність покупця, протилежне суперечить вимогам частини 3 статті 632 Цивільного кодексу України
При цьому, обмеження у 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).
Аналогічна правова позиція, наведена і в постанові Верховного Суду від 7 вересня 2022 року в справі №927/1058/21.
У постанові Верховного Суду від 18 червня 2021 року в справі №927/491/19 зазначено, що: «Перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення шляхом так званого "каскадного" укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця.»
Підсумовуючи усе описане вище колегія суду резюмує, підписанням оспорюваних Додаткових угод №2 - №4 вартість електричної енергії зросла на 34,21 %, водночас, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі» ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.
Зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проєкту, що входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку, що обґрунтоване і документально підтверджене постачальником; ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.
Для збільшення ціни за одиницю товару має бути реальне коливання ціни такого товару на ринку в сторону збільшення, що повинно оцінюватися починаючи від підписання договору та до моменту укладення відповідної додаткової угоди, тобто на момент укладання додаткової угоди ціни на товар повинні бути вищими ніж на момент укладання основного договору про закупівлю (або ж додаткової угоди, у разі її обґрунтованого укладення).
Ураховуючи встановлені обставини, Відповідачем не підтверджено правомірності дій щодо зміни істотних умов Договору про закупівлю після його підписання та до виконання сторонами в повному обсязі.
Натомість, колегією суддів встановлено, що сторони послідовно збільшували вартість електроенергії, за відсутності доказів, що її вартісні показники упродовж дії Договору зростали в такій прогресії, що виконання його умов стало вочевидь невигідним (збитковим) для Відповідача (зокрема, в сторону збільшення).
Враховуючи вищезазначене, внаслідок укладення додаткових угод № 2 - 4 ціну за 1 кВт*год збільшено з ПДВ з 5,03255 грн до 6,75438 грн (на 34,21 % від ціни визначеної у договорі та у комерційній пропозиції).
Враховуючи те, що сторонами не підтверджено правомірності дій щодо зміни істотних умов Договору про закупівлю після його підписання та до виконання сторонами в повному обсязі, то за таких обставин зміна ціни згідно з оспорюваними Додатковими угодами є безпідставною, суперечить принципам максимальної економії та ефективності, встановлених статтею 5 Закону України "Про публічні закупівлі", відтак, Додаткові угоди №2, №3, №4 до Договору суперечать вищенаведеним нормам Цивільного кодексу України та Закону України “Про публічні закупівлі», а тому підлягають визнанню недійсними.
Дане рішення в цій частині прийнято місцевим господарським судом, а тому Північно-західний апеляційний господарський суд приймаючи рішення про задоволення позову щодо визнання недійсними Додаткових угод залишає рішення місцевого господарського суду в цій частині без змін.
Щодо позовних вимог про стягнення з Відповідача на користь Позивача коштів в сумі 129956 грн 83 коп., то колегія суду зазначає наступне.
Враховуючи вищевстановлені обставини щодо подібності додаткових угод №2 - №4, суд апеляційної інстанції, здійснюючи розрахунок за поставлену з липня 2023 року по січень 2024 року електричну енергію 80 926 кВт*год за тарифом, визначеним у Договорі констатує, що Позивач повинен був сплатити кошти у розмірі 407 264 грн 14 коп. (80 926 х 5,03255). Враховуючи те, що фактично Позивачем сплачено за вищевказаний період 537 220 грн 97 коп., то переплата становить 129 956 грн 83 коп.. Отже, внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладання спірних додаткових угод 2-4 з порушенням законодавства мала місце переплата коштів у розмірі 129 956 грн 83 коп. з ПДВ. Відповідно, грошові кошти в сумі 129 956 грн 83 коп. є такими, що були безпідставно одержані Відповідачем.
Згідно пункту 5.2 Договору та пункту 1 "Комерційної пропозиції" (додаток 2 до Договору), ціна на електричну енергію за 1 кВт*год становить 5,03255 грн з ПДВ.
Таким чином, Позивач відповідно до укладеного Договору повинен був сплатити за поставлену електричну енергію за період: липень 2023 року - січень 2024 року обсягом 80 926 кВт*год електричну енергію за тарифом, визначеним за умовами Договору та "Комерційної пропозиції" кошти у розмірі 407 264 грн 14 коп. (80 926 х 5,03255).
З огляду на встановлення судом апеляційної інстанції факту фактичної оплати за поставлену електричну енергію за період з липня 2023 року по січень 2024 року в розмірі 537 220 грн 97 коп., суд приходить до висновку щодо переплати за Договором в розмірі 129956 грн 83 коп. (537220 грн 97 коп. - 407264 грн 14 коп.).
Згідно з приписами частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
З урахуванням усього вищеописане вбачається надмірне витрачання коштів внаслідок укладення Додаткових угод 2 - 4, якими безпідставно збільшено ціну товару за Договором.
Таким чином, грошові кошти в сумі 129956 грн 83 коп. є такими, що були безпідставно одержані Відповідачем (підстава їх набуття відпала), а тому Відповідач зобов'язаний їх повернути Позивачу, що відповідає приписам статтей 216, 1212 Цивільного кодексу України.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 січня 2024 року у справі №922/2321/22.
Все вищеописане є підставою для задоволення позовних вимог Позивача щодо стягнення з Відповідача на користь Позивача 129956 грн 83 коп..
Дане рішення в цій частині прийнято Господарським судом Рівненської області, з огляду на що Північно-західний апеляційний господарський суд залишає рішення місцевого господарського суду в цій частині без змін.
Північно-західний апеляційний господарський суд повно, всебічно та об'єктивно дослідив всі доводи та докази Позивача, Відповідача як вищевказані, так і інші, наведені у позові та апеляційній скарзі, як кожний окремо, так і, головне, у їх комплексі та сукупності на підтвердження чи непідтвердження порушення оскаржуваними Додатковими угодами 2 - 4 умов Договору та вимог діючого законодавства України.
Доводи наведені Відповідачем в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи та усім вищеописаним в даній судовій постанові, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
З огляду на усе вищевикладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Позивача.
Дане вчинено і місцевим господарським судом, а відтак апеляційний господарський суд залишає оспорювань рішення без змін з огляду на його законність і обгрунтованість, а також те, що при прийнятті даної постанови, Північно - західним апеляційним господарським судом не встановлено обставин, що б вказували на необхідність скасування даного рішення (в розумінні частини 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).
Відтак, виносячи дану постанову та враховуючи те, що апеляційним господарським судом залишено без задоволення апеляційну скаргу Відповідача, апеляційний господарський суд, відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, залишає судовий збір за розгляд апеляційної скарги за Відповідачем.
Керуючись статтями 129, 269-276, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопостач" на рішення Господарського суду Рівненської області від 3 березня 2026 року по справі №918/1130/25 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Рівненської області від 3 березня 2026 року по справі №918/1130/25 - залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
4. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
5. Справу №918/1130/25 повернути Господарському суду Рівненської області.
Повний текст постанови виготовлено 25 травня 2026 року.
Головуючий суддя Василишин А.Р.
Суддя Бучинська Г.Б.
Суддя Філіпова Т.Л.