вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"13" травня 2026 р. Справа№ 910/9115/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сковородіної О.М.
суддів: Колесника Р.М.
Тищенко А.І.
секретар судового засідання: Фурсов Я.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
на рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 (суддя - Марченко О.В., повний текст складений 15.01.2026)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкойл"
до Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіа Оіл"
про визнання недійсними пунктів 1, 2, 4, 5, 7 і 8 рішення від 22.05.2025 №60/90-р/к,
за участю представників:
від позивача: Волосович С.К.,
від відповідача: Запара А.В.,
від третьої особи: Духін О.Є.,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Юкойл» (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення АМК) про визнання недійсними пунктів 1, 2, 4, 5, 7 і 8 рішення адміністративної колегії Відділення АМК від 22.05.2025 №60/90-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» зі справи №426/60/100-рп/к.24 (далі - рішення №60/90-р/к) в частині, що стосується Товариства.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2025 було відкрито провадження у справі №910/9115/25.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 (повний текст складений 15.01.2026) у справі №910/9115/25 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкойл" були задоволені у повному обсязі, скасовані пункти 1, 2, 4, 5, 7 і 8 рішення адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 22.05.2025 №60/90-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» зі справи №426/60/100-рп/к.24 в частині, що стосується Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкойл».
Не погоджуючись із вказаним рішенням Північне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України 03.02.2026 у встановлений процесуальний строк через електронний кабінет подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення у повному обсязі, та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що в рішенні суду першої інстанції неправильно застосовані норм матеріального права, а саме пункту четвертого частини другої статті 6 Закону України та пункту 1 статті 50 «Про захист економічної конкуренції», та відповідно статті 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
В період проведення Торгів відповідачі були пов'язані сталими господарськими відносинами, що надавало їм можливість обміну інформацією. Використання Товариства і ТОВ «Авіа Оіл» одних і тих самих ІР-адрес, що свідчить про координацію дій між позивачем, третьою особою та обмін інформацією під час участі у Процедурі закупівлі-3. Вказує про використання одного номеру телефону та знаходження за одним адресом.
Ухвалою апеляційного суду від 09.02.2026 було відкрито апеляційне провадження з викликом сторін.
23.02.2026 через систему «Електронний суд» позивачем був наданий відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечує щодо доводів апеляційної скарги та просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Матеріали справи свідчать про те, що ТОВ «ЮКОЙЛ» та ТОВ «АВІА ОІЛ» готували та подавали документи для участі у торгах самостійно, незалежно діяли один від одного, не були обізнані та не здійснювали обмін інформації під час участі у торгах.
У Північного міжобласного ТВ АМКУ не має жодного встановленого складу порушення (факту вчинення дій, визначених законом), за яке воно притягнуло ТОВ «ЮКОЙЛ» до відповідальності.
На момент подачі своїх пропозицій для участі у Торгах 1-3, ТОВ «ЮКОЙЛ» мало у власному розпорядженні ресурси (фінансові, матеріальні, майнові, технічні тощо), наявність яких дозволяла б забезпечити виконання обов'язків, які покладались на ТОВ «ЮКОЙЛ» за договором, у разі перемоги у Процедурах закупівлі 1-3.
Між ТОВ «ЮКОЙЛ» та ТОВ «АВІА ОІЛ» не існує спільного розподілу результатів та ризиків від здійснення господарської діяльності та не укладались договори про спільну діяльність, та як наслідок не існує єдності економічних інтересів.
Під час участі у Тенедерах 1-3 ТОВ «ЮКОЙЛ» та ТОВ «АВІА ОІЛ» діяли самостійно, приймали участь з різних авторизованих електронних майданчиків та використовували різні IP-адреси.
ТОВ «ЮКОЙЛ» має відкритий доступ до wi-fi мережі, яким можуть користуватися будь-які працівники та будь-які суб'єкти господарювання без обмеження у доступі.
ТОВ «ЮКОЙЛ» придбавала авіаційне паливо не тільки у ТОВ «АВІА ОІЛ», але цю обставину Відповідач також не враховує, та не надає суду пояснення чому, навпаки, на сторінці 5 апеляційної скарги Відповідач стверджує, що «ТОВ «АВІА ОІЛ» є єдиним постачальником авіаційного палива для «ТОВ «ЮКОЙЛ», що було предметом закупівлі в Торгах».
Оренда ТОВ «ЮКОЙЛ» та ТОВ «АВІА ОІЛ» з 2016 року різних приміщень в одній будівлі не пов'язана з участю у торгах 1-3, що відбувались у листопаді 2020 року, лютому - квітні 2021 року та не слугувала обміну інформацією щодо участі в них.
З 2011 року по 2012 року ТОВ «ЮКОЙЛ» орендувало кабінет № 433 з проведеною телефонною лінією (044) 424-74-93. В 2013 році ТОВ «ЮКОЙЛ» відмовилось від оренди зазначеного кабінету. Так як вільні телефонні лінії на той момент були відсутні Інститут Геофізики ім. С.С. Субботіна Національної наук України звернувся до ТОВ «ЮКОЙЛ» залишити телефонну лінію (044) 424-74-93, яка була проведена в кабінет 433, внаслідок чого зазначена телефонна лінія залишилася в користуванні орендаторів зазначеного кабінету.
24.02.2026 через систему «Електронний суд» третьою особою були надані письмові пояснення, в яких останнє просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суд першої інстанції залишити без змін.
Вказує, що Відділення АМК підійшло формально до встановлення обставин наявності узгоджених антиконкурентних дій у діях Товариства і ТОВ «Авіа Оіл».
Обставина, що два товариства орендують два різні офісні приміщення в одного орендодавця також не вказує на наявність фактів обміну будь-якою інформацією, пов'язаною з участю в Торгах, між такими товариствами.
Договори, що укладались між ТОВ «АВІА ОІЛ» та ТОВ «ЮКОЙЛ» є типовими та не потребували проведення складних переговорів при їх укладенні та виконанні. Усе листування щодо укладення та виконання договорів велось у електронній формі, шляхом подачі шаблонних заявок із зазначенням обсягів, строків та місця поставки пального.
При виконанні таких договорів контрагенту не розкривались відомості про кінцевих покупців (замовників) продукції, особливості ведення господарської діяльності ТОВ «АВІА ОІЛ» та будь-яка інсайдерська інформація.
Торги 1-3 проводились у відповідності до Закону України «Про публічні закупівлі» та тендерної (конкурсної) документації замовника, які не містили жодних обмежень щодо можливості участі у торгах товариств, між якими раніше виникали господарські взаємовідносини.
У судове засідання з'явились представники сторін.
Апелянт просив суд задовольнити апеляційну скаргу та скасувати рішення суду першої інстанції.
Представники позивача та третьої особи, просили суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
У відповідності до статті 269 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Дослідивши та оцінивши в сукупності матеріали справи №910/9115/25, предмет та підстави поданого позову, проаналізувавши вимоги законодавства, врахувавши доводи і обґрунтування апеляційної скарги, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги, зазначаючи при цьому наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та досліджено судом апеляційної інстанції, рішенням №60/97-р/к, зокрема:
- визнано, що Товариство і ТОВ "Авіа Оіл" вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» №2210-ІІІ від 11.01.2001 (далі за текстом - Закон), у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, під час участі у процедурі закупівлі за предметом "Паливо авіаційне для газотурбінних двигунів Джет А 1 (Jet A 1) або еквівалент", яка проводилась Спеціальним авіаційним загіном оперативно-рятувальної служби цивільного захисту державної служби України з надзвичайних ситуацій, ідентифікатор закупівлі в системі - UA-2021-04-02-002419-c (пункт 1 резолютивної частини рішення №60/97-р/к);
- за порушення, яке викладене в пункті 1 резолютивної частини рішення №60/97-р/к, накладено на Товариство штраф у сумі 68 000 грн (пункт 2 резолютивної частини рішення №60/97-р/к);
- визнано, що Товариство і ТОВ "Авіа Оіл" вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, під час участі у процедурі закупівлі за предметом "Паливо авіаційне для газотурбінних двигунів Джет А 1 (Jet A 1) або еквівалент", яка проводилась Спеціальним авіаційним загіном оперативно-рятувальної служби цивільного захисту державної служби України з надзвичайних ситуацій, ідентифікатор закупівлі в системі - UA-2021-02-09-005501-a (пункт 4 резолютивної частини рішення №60/97-р/к);
- за порушення, яке викладене в пункті 4 резолютивної частини рішення №60/97-р/к, накладено на Товариство штраф у сумі 68 000 грн (пункт 5 резолютивної частини рішення №60/97-р/к);
- визнано, що Товариство і ТОВ "Авіа Оіл" вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, під час участі у процедурі закупівлі за предметом "Паливо авіаційне для газотурбінних двигунів Джет А 1 (Jet A 1) або еквівалент", яка проводилась Спеціальним авіаційним загіном оперативно-рятувальної служби цивільного захисту державної служби України з надзвичайних ситуацій, ідентифікатор закупівлі в системі - UA-2020-10-19-011324-c (пункт 7 резолютивної частини рішення №60/97-р/к);
- за порушення, яке викладене в пункті 7 резолютивної частини рішення №60/97-р/к, накладено на Товариство штраф у сумі 68 000 грн (пункт 8 резолютивної частини рішення №60/97-р/к).
Розглядаючи антимонопольну справу №426/60/100-рп/к.24 Відділенням АМК було встановлено, що за інформацією, наданою ТОВ "Авіа Оіл" (лист від 15.11.2023 №17 [вх. Відділення АМК від 15.11.2023 №60-01/3742]) і Товариством (лист від 28.12.2023 №28.12./6 [вх. Відділення АМК від 28.12.2023 №60-01/4251]), ТОВ "Авіа Оіл" і Товариство у 2021 році, в тому числі під час участі у Процедурах закупівель, знаходились за однією адресою: просп. Академіка Палладіна, 32, офіси 433 і 432 (ТОВ "Авіа Оіл") та 434 (Товариство), м. Київ, на підставі договорів оренди майна, що належить до майнового комплексу НАН України, від 01.12.2018 №100/18 (Товариство) та від 28.12.2019 №101/19-1 (ТОВ "Авіа Оіл").
При цьому, юридична адреса ТОВ "Авіа Оіл": вул. Басейна, буд. 9, кім. 3, м. Київ.
Відповідно до договорів про співробітництво №19/05/БАС/20-Ю від 04.06.2020 і №18/05/БАС/2І-Ю від 04.06.2021, укладених Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридичне бюро "Стайлінг" (ідентифікаційний код 38273807; далі за текстом - Бюро) та ТОВ "Авіа Оіл", останнє тимчасово користувалося приміщенням площею 34,8 кв.м, що знаходиться за адресою: вул. Басейна, буд. 9, кім. 3, м. Київ. Термін дії договорів до 03.06.2021 та 03.06.2022 відповідно.
Крім того, Бюро зобов'язувалося здійснювати для ТОВ "Авіа Оіл" інформаційні та секретарські послуги щодо поштової кореспонденції, надісланої за адресою орендованого приміщення, а саме: отримувати поштову кореспонденцію та забезпечувати зберігання протягом 180 календарних днів з моменту отримання від поштового відділення; повідомляти про надходження кореспонденції керівнику ТОВ "Авіа Оіл" або уповноваженій ним особі; видавати ТОА "Авіа Оіл" отриману кореспонденцію за адресою: вул. Антоновича, 51, 6 поверх, кімната 609, м. Київ; надавати ТОВ "Авіа Оіл" окрему послугу з розкриття, сканування та надсилання копії кореспонденції на електронну адресу ТОВ "Авіа Оіл".
Враховуючи наведене, протягом 2021 року, зокрема, і в період проведення Процедур закупівель, ТОВ "Авіа Оіл", попри наявність чинних договорів тимчасового спільного користування об'єктом нерухомого майна, фактично не здійснювало діяльності за місцем реєстрації: вул. Басейна, буд. 9, к. 3, м. Київ, 01024.
Таким чином, за висновками Відділення АМК, фактичне місцезнаходження відповідачів за однією адресою у сусідніх офісах (кімнатах) свідчить про наявність умов для обміну ними інформацією, що й зумовило їх домовленість про підготовку й участь у Процедурах закупівель.
Згідно з інформацією, яка була надана ДП "Прозорро" листом №206/01/2524/04 від 16.11.2021 (вх. Відділення АМК від 03.12.2021 №60-01/5785), Товариство для участі у Процедурі закупівлі-1 заходило в аукціон з ІР-адреси НОМЕР_2 та для участі у Процедурі закупівлі-1 подавало свою тендерну пропозицію з електронного майданчика ТОВ "Смарттендер", а для участі у Процедурі закупівлі-3 заходило в аукціон з ІР-адреси НОМЕР_1 .
За інформацією, наданою ТОВ "Смарттендер" (лист №520 11.09.2023 [вх. Відділення АМК від 12.09.2023 №60-01/3072]), Товариство для участі у Процедурі закупівлі-1 подавало свою пропозицію з ІР-адреси НОМЕР_2 .
Водночас під час проведення Процедури закупівлі-1 ТОВ "Авіа Оіл" і Товариство здійснювали керування своїми банківськими рахунками (02.04.2021 - 08.06.2021) з ІР-адреси НОМЕР_2 , а під час проведення Процедури закупівлі-2 (09.02.2021 - 15.03.2021) з ІР-адрес НОМЕР_2 , НОМЕР_1 (листи АТ КБ "ПриватБанк" №20.1.0.0.0/7-220120/11014 від 21.01.2022 [вх. Відділення АМК від 25.01.2022 №60-01/107кі] та АТ "Райффайзен Банк" від 26.01.2022 №81-15-9/933-бт [вх. Відділення АМК від 31.01.2022 №60-01/123кі]) та подавали фінансову звітність (лист ГУ ДПС у м. Києві №55047/5/26-15-12-07-19 від 07.12.2021 [вх. Відділення АМК від 16.12.2021 №60-01/1942кі]).
Під час проведення Процедури закупівлі-3 Товариство подавало фінансову звітність (19.01.2020 - 27.11.2020) з ІР-адреси НОМЕР_2 .
Також Товариство з ІР-адреси НОМЕР_2 у період проведення Процедури закупівлі-2 подавало фінансову звітність (09.02.2021 - 15.03.2021) [лист ГУ ДПС у м. Києві від 07.12.2021 №55047/5/26-15-12-07-19 (вх. Відділення АМК від 16.12.2021 №60-01/1942кі)], а з ІР-адреси НОМЕР_1 для участі у Процедурі закупівлі-2 подавало свою тендерну пропозицію (лист ТОВ "Смарттендер" від 11.09.2023 №520 [вх. Відділення АМК від 12.09.2023 №60-01/3072]).
Водночас з ІР-адреси НОМЕР_1 ТОВ "Авіа Оіл" у період проведення Процедури закупівлі-2 подавало фінансову звітність (09.02.2021 - 15.03.2021) [лист ГУ ДПС у м. Києві від 07.12.2021 №55047/5/26-15-12-07-19 (вх. відділення АМК від 16.12.2021 №60-01/1942кі)] та подавало свою тендерну пропозицію для участі у Процедурі закупівлі-2 (лист ТОВ "Е-Тендер" від 07.09.2023 №338-23 [вх. Віддіення АМК від 18.09.2023 №60-01/1452кі]).
Крім того, з ІР-адреси НОМЕР_2 ТОВ "Авіа Оіл" під час проведення Процедури закупівлі-3 (19.01.2020 - 27.11.2020) здійснювало керування своїми банківськими рахунками, а з ІР-адреси НОМЕР_1 подавало свою тендерну пропозицію для участі у Процедурі закупівлі-3 та фінансову звітність.
Відповідно до даних з мережі Інтернет (RIPE Database), послуги з доступу до мережі Інтернет за IP-адресою НОМЕР_2 і НОМЕР_1 надаються Державним підприємством "Науково-телекомунікаційний центр "Українська академічна і дослідницька мережа" Інституту фізики конденсованих систем НАН України" (ідентифікаційний код 30275262; далі за текстом - ДП НТЦ "УАРНЕТ").
ДП НТЦ "УАРНЕТ" листом №275 від 22.11.2023 (вх. Відділення АМК від 22.11.2023 №60-01/3826) повідомило, що послуги з доступу до мережі Інтернет за ІР-адресою НОМЕР_2 протягом 2021 року надавались Товариству на підставі договору №151139 від 05.02.2015 про надання послуг. Адреса надання послуг: просп. Академіка Палладіна, буд. 32, оф. 434, м. Київ.
Листом №83 від 03.04.2023 (вх. Відділення АМК від 10.04.2023 №60-01/1185) ДП НТЦ "УАРНЕТ" повідомило, що ІР-адреса НОМЕР_1 у період з 19.01.2016 до 31.03.2021, в тому числі в період проведення Процедури закупівлі-2, використовувалась ТОВ "Авіа Оіл" на підставі договору №160637 від 19.01.2016. Адреса надання послуг: просп. Академіка Палладіна, буд. 32, м. Київ.
Відділення АМК дійшло висновку, що використання Товариством і ТОВ "Авіа Оіл" однієї і тієї ж ІР-адреси для здійснення керування своїми банківськими рахунками та подання фінансової звітності, з якої Товариство заходило в аукціон та подавало свою тендерну пропозицію і яка була надана йому в користування, свідчить про координацію дій ТОВ "Авіа Оіл" і Товариства та обмін інформацією під час участі у Процедурі закупівлі-1,2.
Згідно з банківськими виписками, наданими АТ "Райффайзен Банк" листом від 26.01.2022 №81-15-9/933-бт (вх. Відділення АМК від 31.01.2022 №60-01/123кі), між Товариством і ТОВ "Авіа Оіл" під час проведення Процедур закупівель існували господарські відносини, а саме:
- ТОВ "Авіа Оіл" під час проведення Процедури закупівлі-1 купувало у Товариство товар, а саме: 07.06.2021 сплатило 313 840 грн (призначення платежу "За товар згідно рахунків за лютий-травень 2021 року…"), 5 443 531,63 грн (призначення платежу "За авіаційне паливо згідно рахунку № 39 від 02.03.21") і 5443531,63 грн (призначення платежу "За авіаційне паливо згідно рахунку № 105 від 19.04.21...");
- під час проведення Процедури закупівлі-2 між Товариством і ТОВ "Авіа Оіл" були такі розрахунки:
04.02.2021 ТОВ "Авіа Оіл" перерахувало Товариству 19 641,60 грн, призначення платежу "За товар згідно рахунка №СФ 0908 від 09.12.2020…";
19.02.2021 Товариство перерахувало ТОВ "Авіа Оіл" 705 510 грн, призначення платежу "За паливо згідно рахунку № 10 від 18.01.21...";
19.02.2021 Товариство перерахувало ТОВ "Авіа Оіл" 684 120 грн, призначення платежу "За товар згідно рахунку № 8 від 13.01.21…";
19.02.2021 Товариство перерахувало ТОВ "Авіа Оіл" 919 677,60 грн, призначення платежу "За товар згідно рахунку № 12 від 26.01.21...";
02.03.2021 ТОВ "Авіа Оіл" перерахувало Товариству 150 грн, призначення платежу "За товар згідно рахунка № СФ-00025 від 01.01.2024...";
- під час проведення Процедури закупівлі-3 між Товариством і ТОВ "Авіа Оіл" були такі розрахунки:
21.10.2020 Товариство перерахувало ТОВ "Авіа Оіл" 1 000 000 грн, призначення платежу "За оливи та масла згідно рахунків за липень-серпень 2020р….";
11.11.2020 Товариство перерахувало ТОВ "Авіа Оіл" 1 000 000 грн, призначення платежу "З оливи та масла згідно рахунків за серпень-вересень 2020р…";
12.11.2020 Товариство перерахувало ТОВ "Авіа Оіл" 6 711 162,46 грн, призначення платежу "За авіаційне пальне - Паливо для реактивних двигунів з/р № 323 від 19.10.20…".
Також за інформацією Товариства (лист від 14.11.2023 №14.11/2 [вх. Відділення АМК від 14.11.2023 №60-01/3734]) останнє протягом лютого і червня 2021 року купувало паливо Джет А-1 (товар Процедур закупівель-1,2) у ТОВ "Авіа Оіл".
Зазначене свідчить про те, що в період проведення Процедури закупівлі-1,2 між відповідачами існували господарські відносини з продажу виду товару - предмета Процедури закупівлі-1,2, що свідчить про позиціонування цих суб'єктів господарювання не як конкурентів, а як партнерів.
Внаслідок існування сталих господарських відносин між відповідачами усувається або відчутно зменшується взаємна невизначеність учасників щодо їх поведінки під час участі у процедурах закупівель, оскільки наявність господарських відносин зумовлює виникнення в суб'єктів, які пов'язані такими відносинами, певних прав та обов'язків.
Відтак, на думку Відділення АМК, такі комерційні відносини відповідачів, у тому числі щодо виконання майбутнього закупівельного договору, свідчить про єдність їх економічних інтересів, що обумовлює їх обізнаність із діяльністю один одного, внаслідок чого вони мали можливість обміну інформацією, у тому числі щодо участі в Процедурі закупівлі-1,2,3.
ТОВ "Авіа Оіл" у листі від 29.12.2023 №44 (вх. Відділення АМК від 02.01.2024 №60-01/14) повідомило, що протягом IV кварталу 2020 року використовувало в господарській діяльності номер телефону (044) 424 74 93 "з 2013 року часу початку оренди офісного приміщення".
Акціонерне товариство "Укртелеком" (далі - АТ "Укртелеком") листом від 20.05.2021 №2593-вих-80Д731-80Д922-2021 (вх. Відділення АМК від 24.05.2021 №60-01/964кі) повідомило, що протягом 2013 - 2020 років абонентський номер +380 (44) 424-74-93 було присвоєно Товариству на підставі договору №3300055835 від 28.08.2001. Абонентський номер був встановлений за адресою: просп. Академіка Палладіна, буд. 32, поверх 4, кімната (офіс) 434, м. Київ.
За інформацією АТ "Укртелеком", наданою листом від 20.05.2021 №2593-вих-80Д731-80Д922-2021 (вх. Відділення АМК від 24.05.2021 №60-01/964кі), протягом періоду з 01.01.2013 до 31.12.2020 абонент, якому присвоювався номер телефону +380 (44) 424-74-93, не змінювався.
Таким чином, ТОВ "Авіа Оіл" для здійснення зв'язку з ним, вказувало номер телефону, що був наданий у користування Товариству.
Крім того, за результатами аналізу договорів про надання послуг №151139 від 05.02.2015 та №16063 від 19.01.2016, укладених ДП НТЦ "УАРНЕТ" та Товариством і ТОВ "Авіа Оіл" відповідно, встановлено, що відповідачі у вказаних договорах зазначили однаковий контактний номер телефону +380 (44) 424-74-93. Строк дії зазначених договорів: до 31.12.2020.
Отже, Товариство і ТОВ "Авіа Оіл", які б мали виступати конкурентами під час участі у Процедурі закупівлі-3, використовували у своїй господарській діяльності для зв'язку з ними один і той же номер телефону.
Викладені факти використання Товариством і ТОВ "Авіа Оіл" у своїй господарській діяльності одного й того ж телефонного номера, наданого в користування одному із відповідачів, на думку Відділення АМК, свідчить про координоване здійснення ними господарської діяльності протягом тривалого періоду часу та наявність умов для обміну інформацією.
Суд першої інстанції дійшов висновків про повне задоволення позовних вимог, що стало підставою для звернення відповідача з даною апеляційною скаргою.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін з наступних підстав.
Антимонопольний комітет України як державний орган зі спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель (частина перша статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України"), будує свою діяльність на принципах законності, гласності та захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів (стаття 4 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").
Господарські суди у розгляді справ про визнання недійсними рішень Антимонопольного комітету України не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами Антимонопольний комітет України, але при цьому зобов'язані перевіряти правильність застосування органами Антимонопольним комітетом України відповідних правових норм.
Водночас дискреційні повноваження не повинні використовуватися органом свавільно, а суд повинен мати можливість переглянути рішення, прийняті на підставі реалізації цих дискреційних повноважень, що є запобіжником щодо корупції та свавільних рішень в умовах максимально широкої дискреції державного органу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №910/23000/17).
Статтею 1 Закону передбачено, що економічна конкуренція (конкуренція) це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.
В силу частини 2 статті 4 Закону суб'єкти господарювання, органи влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов'язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.
Згідно з статтею 5 Закону узгодженими діями є укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання. Узгодженими діями є також створення суб'єкта господарювання, об'єднання, метою чи наслідком створення якого є координація конкурентної поведінки між суб'єктами господарювання, що створили зазначений суб'єкт господарювання, об'єднання, або між ними та новоствореним суб'єктом господарювання, або вступ до такого об'єднання. Особи, які чинять або мають намір чинити узгоджені дії, є учасниками узгоджених дій.
За умовами частини першої, пункту 4 частини 2 статті 6 Закону антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.
У частині 1 статті 48 Закону зазначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.
Згідно з частиною 1 статті 59 Закону підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України "Про санкції"; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 60 Закону заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
У пункті 1 статті 50 Закону вказано, що порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії.
Згідно з частиною 1 статті 6 Закону антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.
Ознаки схожості в діях (бездіяльності) суб'єктів господарювання не є єдиним достатнім доказом наявності попередньої змови (антиконкурентних узгоджених дій). Антиконкурентна узгоджена поведінка підлягає встановленню та доведенню із зазначенням відповідних доказів у рішенні органу АМК. При цьому схожість має бути саме результатом узгодженості конкурентної поведінки, а не виявлятися у простому співпадінні дій суб'єктів господарювання, зумовленим специфікою відповідного товарного ринку.
Висновок органу АМК щодо відсутності у суб'єкта господарювання об'єктивних причин для вчинення схожих дій (бездіяльності) має ґрунтуватися на результатах дослідження усієї сукупності факторів, що об'єктивно (незалежно від суб'єкта господарювання) впливають на його поведінку у спірних відносинах, а не бути наслідком обмеженого кола факторів (наприклад, тільки ціни придбання товару).
Зокрема, суд має з'ясовувати, чи зазначено в рішенні органу АМК докази обмеження конкуренції внаслідок дій (бездіяльності) суб'єкта господарювання або іншого негативного впливу таких дій (бездіяльності) на стан конкуренції на визначеному відповідним органом ринку, протягом певного періоду часу, чи досліджено в такому рішенні динаміку цін, обставини і мотиви їх підвищення або зниження, обґрунтованість зміни цін, співвідношення дій (бездіяльності) суб'єкта господарювання з поведінкою інших учасників товарного ринку, в тому числі й тих, що не притягалися до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, витрати суб'єкта господарювання, які впливають на вартість товару, тощо.
При цьому саме орган АМК має довести безпідставність посилання заінтересованої особи на інші чинники, що можуть позначатися на поведінці суб'єкта господарювання (зокрема, на специфіку відповідного товарного ринку; тривалість та вартість зберігання товару; час та вартість доставки; витрати на реалізацію товару тощо). На відповідний орган покладається обов'язок не лише доведення однотипної і одночасної (синхронної) поведінки суб'єктів господарювання на ринку, а й установлення шляхом економічного аналізу ринку (в тому числі, за необхідності, шляхом залучення спеціалістів та експертів) відсутності інших, крім попередньої змови, чинників (пояснень) паралельної поведінки таких суб'єктів господарювання.
Виходячи із висновків Верховного Суду, зроблених в постанові від 17.10.2019 у справі № 910/10384/17 для застосування штрафу за антиконкурентні дії під час публічних закупівель Відділення має довести в сукупності, що: існувала протиправна домовленість (факт змови або узгодження іншим чином) між учасниками аукціонів, спрямована на усунення, недопущення або обмеження конкуренції у процесі проведення аукціонів; предметом такої домовленості був саме зміст цінових пропозицій (оскільки саме завдяки високій запропонованій ціні забезпечується перемога учасника в аукціоні); фактично був відсутній конкурс / конкуренція внаслідок узгодження учасниками аукціонів відповідної поведінки; через дії учасників аукціонів настали негативні наслідки у вигляді спотворення результатів торгів.
Щодо посилання Північного міжобласного ТВ АМКУ, на наявності господарських відносин з одним і тим же суб'єктом господарювання.
Товариства вільні у виборі контрагентів, перебування учасників торгів у господарських відносинах не суперечить приписам чинного законодавства України та не є свідченням узгодженості дій між зазначеними особами. Окрім того, наявність певних господарських правовідносин між двома юридичними особами не свідчить про відсутність між ними конкуренції та про безумовну єдність їх інтересів. Крім того, наявність господарського договору між суб'єктами господарювання не може свідчити про сталість господарських відносин між такими особами.
ТОВ «ЮКОЙЛ» самостійно приймало рішення про участь у Торгах 1-3, готувало свої цінові пропозиції.
На момент подачі своїх пропозицій для участі у Торгах 1-3, ТОВ «ЮКОЙЛ» мало у власному розпорядженні ресурси (фінансові, матеріальні, майнові, технічні тощо), наявність яких дозволяла б забезпечити виконання обов'язків, які покладались на ТОВ «ЮКОЙЛ» за договором, у разі перемоги у Процедурах закупівлі 1-3. Документи, що підтверджуються дані обставини знаходяться були надані листом ТОВ «ЮКОЙЛ» № 14.11/3 від 14.11.2023 на Вимогу Північного міжобласного ТВ АМКУ від 19.10.2023 року № 60-02/4416.
За змістом апеляційної скарги, Північне міжобласне ТВ АМКУ вказує, що в період проведення Торгів позивач та третя особа були пов'язані сталими господарськими відносинами, що надавало їм можливість обміну інформацією.
При цьому доказів самого факту обміну інформації Північне міжобласне ТВ АМКУ не надало.
Придбання ТОВ «ЮКОЙЛ» протягом 2020 року товарів у ТОВ «АВІА ОІЛ» не пов'язано з участю у торгах, оскільки ТОВ «ЮКОЙЛ» придбало товари, що не були предметом закупівлі-3 та ТОВ «ЮКОЙЛ» не було переможцем у цій закупівлі, а отже така закупівля не була пов'язана з виконанням майбутнього закупівельного договору.
Придбання ТОВ «ЮКОЙЛ» протягом лютого 2021 року палива Джет А-1 у ТОВ «АВІА ОІЛ» не пов'язано з участю у торгах, оскільки ТОВ «ЮКОЙЛ» не було переможцем у цій закупівлі, а отже така закупівля не була пов'язана з виконанням майбутнього закупівельного договору.
ТОВ «ABIA ОІЛ» не є єдиним постачальником авіаційного палива для ТОВ «ЮКОЙЛ» (ТОВ «ЮКОЙЛ» надало до суду копія договору на постачання аналогічного товару іншими постачальниками, а саме договір №20/874 від 01.07.2020 (том 1 а.с. 119-129), укладений між ТОВ «ЮКОЙЛ» та ПІІ «АМІК УКРАЇНА», договір №072020/П від 01.07.2020 (том 1 а.с. 148-156), укладений між ТОВ «ЮКОЙЛ» та ТОВ «Авіаційна паливна заправна компанія».
Також, апелянт вказує, що судом першої інстанції не надано оцінку факту використання Товариства і ТОВ «Авіа Оіл» одних і тих самих ІР-адрес.
Апеляційний суд не погоджується з такою позицією апелянта, оскільки, в оскаржуваному рішенні вказано, що саме по собі знаходження офісів суб'єктів господарювання в одному приміщенні, а також керування банківськими рахунками та подання фінансової звітності з однієї ІР-адреси не є безумовним доказом наявності узгоджених дій між Товариством і ТОВ "Авіа Оіл". IP-адреса не є інструментом, який в об'єктивній реальності дає можливість мати доступ до будь-якої інформації та за своєю суттю не є шляхом чи методом обміну господарською інформацією між ними. Також, судом першої інстанції досліджено, що IP-адреси для входу в систему "Клієнт-банк" між Товариством і ТОВ "Авіа Оіл" пояснюються відкритим доступом до wi-fi, про що є докази в матеріалах антимонопольної справи.
Судовою колегією досліджено лист ДП «ПРОЗОРРО» № 206/01/2524/04 від 16.11.2021 (том 1 а.с. 51 - 55) яким встановлено, що під час участі у Тенедерах 1-3 ТОВ «ЮКОЙЛ» та ТОВ «АВІА ОІЛ» діяли самостійно, приймали участь з різних авторизованих електронних майданчиків (ТОВ «Е-ТЕНДЕР» та ТОВ «Смарттендер) та використовували різні IP-адреси.
ТОВ «ЮКОЙЛ» має відкритий доступ до wi-fi мережі, яким можуть користуватися будь-які працівники та будь-які суб'єкти господарювання, які орендують приміщення або відвідують будівлі, без обмеження у доступі.
Збіг IP-адрес по використанню позивачем та третьою особою системи «Клієнт-Банк» свідчить лише про те, що пристрої учасників та інших суб'єктів господарювання, з яких вчинялися операції, були підключені до одного мережевого вузла, що обслуговується інтернет-провайдером бізнес-центру, відповідно, не є підтвердженням обміну інформацією або узгодженості дій учасників під час підготовки та проведення торгів.
Щодо посилань Відповідача на спільне міцезнаходження ТОВ «ЮКОЙЛ» та ТОВ «АВІА ОІЛ».
Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, доступ до яких є відкритим та загальнодоступним, адресою ТОВ «АВІА ОІЛ» (місцезнаходженням) є: 01004, місто Київ, вулиця Басейна, 9, кімната 3.
ТОВ «АВІА ОІЛ» у період проведення Торгів, мав чинні договори оренди на користування приміщеннями (офісами) № 433 та 432, що належать до майнового комплексу НАН України, та знаходяться за адресою: місто Київ, проспект Академіка Палладіна, 32. Винаймання приміщень було пов'язано з необхідністю забезпечити працівників ТОВ «АВІА ОІЛ» робочими місцями.
ТОВ «АВІА ОІЛ» орендує офісні приміщення, розташовані на четвертому поверсі будівлі за адресою: місто Київ, проспект Академіка Палладіна, 32, у Інституту. Факт оренди ТОВ «АВІА ОІЛ» приміщень Інституту задовго до проведення Торгів підтверджується змістом договору оренди майна, що належить до майнового комплексу НАН України, від 01.12.2015 № 101/15 з додатками.
ТОВ «АВІА ОІЛ» звернувся до Інституту із листом про надання інформації про кількість суб'єктів господарювання, які впродовж 2020 року орендували офіси в приміщеннях Інституту, розташованих на четвертому поверсі будівлі за адресою: місто Київ, проспект Академіка Палладіна, 32.
Згідно з листом-відповіддю Інституту вих. № 01-9-415 від 27.12.2023 (том 2 а.с. 261) на четвертому поверсі вказаної будівлі, окрім ТОВ «АВІА ОІЛ», впродовж 2020 року орендували приміщення ще 25 суб'єктів господарювання.
Та обставина, що два товариства орендують два різні офісні приміщення в одного орендодавця також не вказує на наявність фактів обміну будь-якою інформацією, пов'язаною з участю в Торгах, між такими товариствами.
За такою позицією Відповідача, можна стверджувати, що всі інші суб'єкти господарювання, що розміщені на поверсі з позивачем та третьою особою здійснюють обмін між собою інформацією.
Щодо посилання Відповідача на використання одного і того самого номера телефону.
ТОВ «АВІА ОІЛ» починаючи з 2013 року орендував у Інституту офісне приміщення - кабінет № 433, розташоване за адресою: місто Київ, проспект Академіка Палладіна, 32. На етапі переговорів щодо укладення договору оренди однією із умов оренди зазначеного офісного приміщення з боку ТОВ «АВІА ОІЛ» була наявність телефонної лінії. На момент виникнення орендних відносин між Інститутом та ТОВ «АВІА ОІЛ» до офісного приміщення була проведена телефонна лінія 044 424 74 93.
Зазначені обставини, підтверджуються змістом Листа Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна Національної академії наук України № 01-9-224 від 28.04.2021 (том 2 а.с. 260).
Телефонна лінія 044 424 74 93 була закріплена АТ «УКРТЕЛЕКОМ» за попереднім користувачем цього приміщення (офісу) - ТОВ «ЮКОЙЛ».
Впродовж усього часу користування телефонною лінією ТОВ «АВІА ОІЛ» вважав, що послуги за користування телефоном включені Інститутом у вартість оренди. Оскільки ТОВ «ЮКОЙЛ» не вимагало від ТОВ «АВІА ОІЛ» переоформити телефонну лінію на себе, а для ТОВ «АВІА ОІЛ» не мало принципового значення за ким саме вона закріплена в АТ «УКРТЕЛЕКОМ», тому він продовжував її використовувати виключно у власних інтересах.
Відповідач не надав належних та допустимих доказів того, що телефонною лінією 044 424 74 93 у період проведення Торгів окрім ТОВ «АВІА ОІЛ», користувалося ще й ТОВ «ЮКОЙЛ» під час здійснення своєї господарської діяльності.
У рішенні відповідача взагалі не зазначено про наявність обміну будь-якою інформацією з використанням однієї телефонної лінії.
Щодо посилань скаржника на незастосування та неврахування місцевим судом висновків Верховного Суду викладених в ряді постанов в подібних правовідносинах, норм матеріального права - пункту четвертого частини другої статті 6 Закону України та пункту 1 статті 50 «Про захист економічної конкуренції», а саме викладених в постановах Верховного Суду: від 07.11.2019 у справі №914/1696/18, від 11.06.2020 у справі №910/10212/19, від 02.07.2020 у справі №927/741/19, від 04.02.2021 у справі №910/17126/19, від 26.01.2021 у справі №910/2576/20, від 23.03.2021 у справі №910/4542/20, від 08.11.2022 у справі № 910/3202/20, від 13.03.2018 у справі № 924/381/17, від 18.10.2018 у справі № 916/3214/17, від 12.06.2018 у справі № 922/5616/15, від 18.12.2018 у справі № 922/5617/15, від 05.03.2020 у справі № 924/552/19, від 11.06.2020 у справі № 910/10212/19, від 07.11.2019 у справі № 914/1696/18, від 02.07.2020 у справі № 927/741/19, від 22.10.2019 у справі № 910/2988/18, від 04.04.2024 у справі № 910/587/23, від 22.08.2024 зі справи № 910/20567/20, від 22.08.2024 у справі № 910/20567/20, від 12.06.2018 року у справі № 924/153/17.
Апеляційним судом досліджено вказані постанови та встановлено, що вони не є тотожними за обставинами по відношенню до даної справи.
Тому, наведені доводи апеляційної скарги є неспроможними.
Суд зазначає, що, навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов'язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення від 1 липня 2003 р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", заява N 37801/97, п. 36).
У п.50 рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 "Справа "Трофимчук проти України"" (Заява N 4241/03) зазначено, що Суд повторює, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною точкою зору щодо фактів оцінку, яку їм було надано в межах національного провадження. Крім того, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (див. рішення від 27 жовтня 1993 року у справі "Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів", п. 31, Series A, N 274).
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N303-A, п. 29).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, в задоволенні апеляційної скарги Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 у справі №910/9115/25 слід відмовити, а оскаржуване рішення - залишити без змін.
Судові витрати розподіляються відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України та покладаються на апелянта.
Керуючись статтями 129, 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 у справі №910/9115/25 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 у справі №910/9115/25 - залишити без змін.
3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.
4. Матеріали справи №910/9115/25 повернути до суду першої інстанції.
Повний текст постанови складено та підписано 25.05.2026.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом 20 (двадцяти) днів до Верховного Суду відповідно до статей 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.М. Сковородіна
Судді Р.М. Колесник
А.І. Тищенко