"20" травня 2026 р. Справа № 363/4361/25
20 травня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні питання щодо можливості призначення до судового розгляду обвинувального акту у кримінальному проваджені
№12025116150000086, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.04.2025 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України,
30.07.2025 до Вишгородського районного суду Київської області надійшов вказаний обвинувальний акт, який призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні.
26.06.2025 потерпілий ОСОБА_4 подав до суду цивільний позов, клопотання про виклик свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , а також клопотання про призначення судової товарознавчої експертизи та судової будівельно-технічної експертизи.
У підготовчому судовому засіданні прокурор зазначив про можливість призначення на підставі обвинувального акту судовий розгляд, а судовий розгляд слід здійснювати у відкритому судовому засіданні, за участю учасників провадження. Справа підсудна Вишгородському районному суду Київської області, підстав для її зупинення чи закриття немає, обвинувальний акт складено відповідно до вимог КПК України, підстав для повернення обвинувального акту не вбачається.
Потерпілий не заперечував проти призначення справи до розгляду, просив прийняти цивільний позов про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також вирішити питання щодо призначення судових експертиз та допит свідків, про що 26.09.2025 подав письмові клопотання.
Обвинувачений, зазначивши, що захищатиме свої інтереси у суді самостійно, без залучення захисника, поклався на розсуд суду щодо призначення обвинувального акту до судового розгляду та прийняття цивільного позову.
Прокурор заперечував проти прийняття цивільного позову до інших, крім обвинуваченого, осіб і, який виходить за межі висунутого обвинувачення, а також заперечував проти задоволення клопотань потерпілого про призначення судових експертиз та про допиту свідків, які є свідками сторони обвинувачення і, в залежності від встановленого судом порядку, будуть допитані судом без додаткового клопотання потерпілого.
Суд, заслухавши думки учасників процесу, вивчивши обвинувальний акт та долучені до нього додатки, дійшов таких висновків.
Обвинувальний акт та додатки до нього складені у відповідності до вимог КПК України, при затвердженні прокурором обвинувального акту дотримані вимоги закону.
Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 4-8 частини першої або частиною другою статті 284 КПК України судом не встановлено.
Суд, враховуючи відсутність підстав для прийняття рішень, передбачених
пунктами 1-4 частини третьої статті 314 КПК України, вважає за необхідне призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, що надійшов до суду.
Відповідно до частини першої статті 315 КПК України якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 цього Кодексу, суд проводить підготовку до судового розгляду.
Вирішуючи питання щодо прийняття цивільного позову потерпілого до спільного розгляду з кримінальним провадженням, суд виходить із такого.
Відповідно до частини першої статті 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого.
Згідно з частиною першою статті 61 КПК України цивільним відповідачем у кримінальному провадженні є фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану кримінально протиправними діяннями підозрюваного, обвинуваченого.
Отже, положення кримінального процесуального закону не передбачають можливості пред'явлення цивільного позову в межах кримінального провадження до будь-яких осіб виключно з підстав наявності у потерпілого переконання щодо їх можливої причетності до завдання шкоди.
Як убачається зі змісту поданого цивільного позову, потерпілим заявлено вимоги не лише до обвинуваченого, а й до інших осіб, які у даному кримінальному провадженні мають процесуальний статус свідків, а саме: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ..
Зазначені особи, а також Управління державної казначейської служби України у Вишгородському районі Київської області не є обвинуваченими у цьому кримінальному провадженні, а також відсутні будь-які дані про те, що вони в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, яка, за версією сторони обвинувачення, завдана кримінально протиправними діями обвинуваченого.
Крім того, зі змісту цивільного позову вбачається, що потерпілий фактично заявляє вимоги про відшкодування шкоди в обсязі, який виходить за межі обставин, викладених в обвинувальному акті, зокрема щодо обсягу майна, яке, на думку потерпілого, було викрадено, а також щодо вартості такого майна.
При цьому, суд зазначає, що судовий розгляд кримінального провадження здійснюється в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, а цивільний позов у кримінальному провадженні може бути предметом спільного розгляду лише в частині вимог про відшкодування шкоди, яка, за версією сторони обвинувачення, завдана кримінальним правопорушенням, що є предметом цього кримінального провадження.
Отже, з урахуванням положень статей 55, 56, 127, 128 КПК України, суд дійшов висновку, що цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням підлягає прийняттю до спільного розгляду лише в частині вимог, заявлених до обвинуваченого ОСОБА_5 і в межах предмета даного кримінального провадження.
Відповідно до статей 61, 62 КПК України ОСОБА_4 необхідно визнати цивільним позивачем у кримінальному провадженні, а ОСОБА_5 - цивільним відповідачем.
Вирішуючи клопотання потерпілого про призначення судової товарознавчої експертизи для встановлення вартості майна та судової будівельно-технічної експертизи для встановлення розміру матеріальної шкоди, суд зазначає таке.
Як убачається зі змісту поданих клопотань, потерпілий просить призначити експертизи з метою встановлення вартості майна та обсягу майна, яке, на його думку, було викрадено, в іншому обсязі, ніж це зазначено в обвинувальному акті.
Разом із тим такі доводи фактично спрямовані на встановлення обставин, які виходять за межі фактичних обставин кримінального правопорушення, викладених в обвинувальному акті, та на розширення обсягу шкоди, яка, за версією сторони обвинувачення, завдана кримінальним правопорушенням.
Суд звертає увагу, що визначення меж обвинувачення належить до повноважень сторони обвинувачення, тоді як суд здійснює судовий розгляд у межах висунутого обвинувачення.
Таким чином, фактично заявлені потерпілим клопотання спрямовані на встановлення нових фактичних обставин, які не охоплюються обвинувальним актом, а також на розширення обсягу шкоди, яка є предметом судового розгляду у даному кримінальному провадженні.
За таких обставин суд не наділений повноваженнями фактично змінювати межі пред'явленого обвинувачення або здійснювати збирання доказів для встановлення нових фактичних обставин, які не є предметом судового розгляду.
У зв'язку з викладеним, підстав для задоволення клопотань потерпілого про призначення судових експертиз, суд не вбачає.
Щодо клопотання потерпілого про виклик та допит свідків, суд зазначає таке.
Відповідно до положень кримінального процесуального закону, на стадії підготовчого судового засідання суд вирішує питання, необхідні для забезпечення подальшого судового розгляду кримінального провадження, тоді як безпосереднє дослідження доказів, у тому числі допит свідків, здійснюється під час судового розгляду після визначення судом порядку та обсягу дослідження доказів з урахуванням позиції учасників кримінального провадження.
Із поданого клопотання вбачається, що потерпілий просить викликати осіб, які є свідками у даному кримінальному провадженні та підлягатимуть допиту під час судового розгляду відповідно до визначеного судом порядку дослідження доказів.
За таких обставин, суд вважає, що вирішення питання про виклик зазначених осіб на даній стадії кримінального провадження є передчасним, оскільки питання щодо порядку дослідження доказів, черговості допиту свідків та необхідності їх виклику вирішується під час судового розгляду, у зв'язку з чим у задоволенні клопотання слід відмовити.
Кримінальне провадження на підставі частини першої статті 31 КПК України належить здійснювати суддею одноособово, а також з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені частиною другою статті 27 КПК України, відсутні.
У підготовчому судовому засіданні вирішено питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді.
Усі питання, пов'язані з підготовкою до судового розгляду, передбачені статтею 315 КПК України, вирішені.
Згідно із частиною першою статті 316 КПК України після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.
Керуючись статтями 314-316, 369, 372 КПК України, суд
призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні №12025116150000086, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.04.2025 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України, у відкритому судовому засіданні у приміщенні Вишгородського районного суду Київської області на 29.05.2026 на 11:00.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 до обвинуваченого ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, прийняти до спільного розгляду з кримінальним провадженням в частині вимог, заявлених до обвинуваченого ОСОБА_5 , у межах пред'явленого обвинувачення.
Визнати ОСОБА_4 цивільним позивачем у кримінальному провадженні, ОСОБА_5 - цивільним відповідачем.
У прийнятті цивільного позову в частині позовних вимог, заявлених до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , Управління державної казначейської служби України у Вишгородському районі Київської області - відмовити.
У задоволенні клопотання потерпілого ОСОБА_4 про призначення судової товарознавчої експертизи для встановлення вартості майна та судової будівельно-технічної експертизи для встановлення розміру матеріальної шкоди, - відмовити.
У задоволенні клопотання потерпілого ОСОБА_4 про виклик свідків - відмовити як передчасному.
Викликати для участі у судовому засіданні прокурора, потерпілого та обвинуваченого.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали проголошено 25.05.2026 о 09:00.
Суддя ОСОБА_1