"18" травня 2026 р. Справа № 363/1668/20
18 травня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілих ОСОБА_4 ,
представника потерпілого ОСОБА_5 ,
представника потерпілого (ВКЗ) ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у судовому засіданні в м. Вишгороді клопотання захисника ОСОБА_8 про проведення слідчих (розшукових) дій під час судового провадження,
встановив:
У провадженні суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - ОСОБА_8 заявив клопотання про доручення органу досудового розслідування провести слідчий експеримент за участю потерпілого ОСОБА_4 . В обґрунтування клопотання зазначив, що необхідність проведення слідчого експерименту зумовлена потребою перевірки та уточнення вихідних даних, покладених в основу автотехнічних експертиз у кримінальному провадженні щодо дорожньо-транспортної пригоди. Захисник посилався на висновок судової експертизи № 4312-Е від 25.04.2024, відповідно до якого окремі показання потерпілого ОСОБА_4 щодо швидкості руху транспортних засобів та відстані між ними є технічно неспроможними. На думку сторони захисту, використання зазначених даних під час проведення попередньої автотехнічної експертизи могло вплинути на достовірність її висновків, покладених в основу обвинувачення. Просив доручити органу досудового розслідування провести повторний слідчий експеримент за участю потерпілого з метою встановлення розташування транспортних засобів у момент зміни напрямку руху автомобілем «HONDA CR-V», відстані між транспортними засобами, траєкторії їх руху та швидкості перед зіткненням. Зазначав, що такі обставини мають істотне значення для встановлення винуватості чи невинуватості обвинуваченого та не можуть бути перевірені іншим шляхом. Також просив відкласти судовий розгляд на строк, необхідний для проведення слідчого експерименту та ознайомлення сторін із його результатами.
У судовому засіданні захисник та обвинувачений підтримали подане клопотання та просили його задовольнити.
Прокурор заперечувала проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що сторона захисту фактично повторно порушує питання про проведення слідчого експерименту.
Потерпілий ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_9 також заперечували проти задоволення клопотання, зазначивши, що наведені стороною захисту доводи стосуються оцінки доказів, а не необхідності проведення нових слідчих дій.
Представник потерпілого ОСОБА_10 просила відмовити у задоволенні клопотання, вказуючи, що воно заявлене з тих самих підстав, що і попереднє, а тому спрямоване на затягування судового розгляду.
Вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить із такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 240 КПК України слідчий експеримент проводиться з метою перевірки та уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, шляхом відтворення дій, обстановки та обставин певної події.
Згідно з ч. 3 ст. 333 КПК України, якщо під час судового розгляду виникне необхідність у встановленні або перевірці обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження та не можуть бути встановлені або перевірені іншим шляхом, суд за клопотанням сторони має право доручити органу досудового розслідування проведення певних слідчих (розшукових) дій.
Судом встановлено, що 18 лютого 2026 року вже розглядалося аналогічне клопотання сторони захисту про проведення повторного слідчого експерименту у даному кримінальному провадженні. Тоді захисник просив перевірити можливість потерпілого, який перебував на пасажирському сидінні автомобіля «FIAT NUOVO DOBLO», спостерігати стан водія зустрічного автомобіля, дорожню обстановку позаду транспортного засобу через праве бокове дзеркало та факт обгону позашляховиком. Клопотання обґрунтовувалося сумнівами у достовірності та повноті слідчого експерименту, проведеного 28.12.2017, а також суперечностями між показаннями потерпілого та висновками експертів щодо механізму дорожньо-транспортної пригоди.
У задоволенні зазначеного клопотання судом було відмовлено у зв'язку з відсутністю передбачених ч. 3 ст. 333 КПК України підстав для проведення додаткових слідчих (розшукових) дій.
Аналізуючи зміст повторно поданого клопотання, суд дійшов висновку, що його доводи фактично зводяться до незгоди сторони захисту з уже наявними у справі доказами та висновками експертів, а також до необхідності їх повторної перевірки.
Посилання сторони захисту на висновок експерта № 4312-Е від 25.04.2024 про технічну неспроможність окремих показань потерпілого саме по собі не свідчить про необхідність проведення нового слідчого експерименту, а лише вказує на наявність розбіжностей між показаннями потерпілого та експертною оцінкою механізму дорожньо-транспортної пригоди, що є предметом судового дослідження та оцінки доказів у їх сукупності відповідно до вимог ст. 94 КПК України.
Суд враховує, що у кримінальному провадженні вже було проведено слідчий експеримент 28.12.2017, результати якого оформлені належним процесуальним документом та використані під час проведення відповідних експертних досліджень. Протокол слідчого експерименту, показання потерпілого та висновки експертів долучені до матеріалів провадження і можуть бути безпосередньо досліджені судом під час судового розгляду.
Суд також враховує, що сам по собі висновок експерта про технічну неспроможність окремих вихідних даних не означає недопустимості або недостовірності всіх доказів у справі та не створює безумовного обов'язку суду підстав проведення додаткових слідчих (розшукових) дій. Такі обставини свідчать лише про наявність розбіжностей між показаннями потерпілого та експертною оцінкою механізму ДТП, що підлягає перевірці та оцінці судом під час ухвалення остаточного рішення у справі.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 333 КПК України доручення проведення слідчих дій під час судового розгляду допускається лише у випадку, якщо певні істотні обставини не можуть бути встановлені або перевірені іншим шляхом. У даному випадку такі обставини можуть бути встановлені шляхом оцінки вже наявних у справі доказів, їх співставлення між собою, дослідження висновків експертів та показань учасників провадження без необхідності проведення повторного слідчого експерименту.
Крім цього, питання щодо швидкості руху транспортних засобів, дистанції між ними, траєкторії руху та можливості уникнення зіткнення належать до сфери спеціальних знань і вирішуються шляхом проведення відповідних експертних досліджень.
Таким чином, суд дійшов висновку, що стороною захисту не наведено обставин, які б свідчили про наявність передбачених ч. 3 ст. 333 КПК України підстав для доручення органу досудового розслідування проведення повторного слідчого експерименту, оскільки обставини, на які посилається захист, можуть бути перевірені та оцінені судом шляхом дослідження вже наявних у матеріалах кримінального провадження доказів.
Суд також враховує положення ст. 22 КПК України, згідно з якими кримінальне провадження здійснюється на засадах змагальності сторін, а сторони мають рівні права на збирання та подання доказів і реалізацію інших процесуальних прав.
З урахуванням викладеного, клопотання захисника ОСОБА_8 про доручення органу досудового розслідування провести слідчий експеримент є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 333 КПК України, суд
ухвалив:
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 про проведення слідчих (розшукових) дій під час судового провадження відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали проголошено 21 травня 2026 року о 16:00.
Суддя ОСОБА_1