21.05.26
Справа № 497/770/26
Провадження № 6/497/34/26
21.05.26 року Болградський районний суд Одеської області в складі:
головуючого - судді Раца В.А.
за участю секретаря - Божевої І.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м.Болград, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» про заміну сторони у виконавчому провадженні, шляхом заміни стягувача його правонаступником,-
26.03.2026 року представник заявника - адвокат Кролевець Р.І., звернувся до Болградського районного суду Одеської області із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні, шляхом заміни стягувача правонаступником, мотивуючи тим, що на виконанні у приватного виконавця Шуляченка М.Б. перебуває виконавче провадження №67649611, яке було відкрите на підставі виконавчого напису №76906, вчиненого 02.04.2021 року приватним нотаріусом Головкіною Я.В., про стягнення боргу з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК Онлайн фінанс». Станом на дату подачі заяви це виконавче провадження відкрите. Так, 15.08.2019 року між ТОВ «СС ЛОУН» та ТОВ «ФІНФОРС» укладено Договір факторингу №40071779-21, а 28.12.2020 року між ТОВ «ФІНФОРС» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» укладено Договір факторингу №28/1220-01. 16.10.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та заявником було укладено Договір факторингу №161025-01-ОФ про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» відступило своє право вимоги за кредитним договором №630692-А, на загальну суму 7 807,78 грн. Так як у зобов'язанні відбулася заміна кредитора, заявник звернувся до суду з вищезазначеною заявою.
У судове засідання учасники справи не з'явилися, були сповіщені належним чином, представник заявника - адвокат Кролевець Р.І. в заяві про заміну сторони просив розглянути справу за відсутності представника товариства (заявника).
Інші учасники справи про причини своєї неявки суд не повідомили, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.
У відповідності до положень ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
У зв'язку з неявкою учасників справи в судове засідання, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали, додані до заяви про заміну сторони виконавчого провадження, вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.
Положеннями ч.2 ст. 446 ЦПК України, визначено, що процесуальні питання, пов'язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.
Згідно положень п.3 ч.1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Судом встановлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченка М.Б. перебуває з 24 листопада 2021 року виконавче провадження №67649611, відкрите на підставі виконавчого напису №76906, що вчинений 02.04.2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В., про стягнення боргу з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» загальної суми заборгованості 9 649,00 грн., номер договору у постанові не вказаний; станом на дату подачі позову виконавче провадження відкрите (а.с.4, 16-19).
Як вбачається із наданих матеріалів справи, неодноразово укладались договори факторингу, востаннє 16.10.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Позика» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» укладено договір факторингу № 16102025-01-ОФ (а.с. 36-41).
За вказаними договорами було передано право вимоги, зокрема, і до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №630692-А (а.с. 42 на звороті).
У заяві про заміну сторони виконавчого провадження заявником зазначено, що 24.11.2021 року приватний виконавець Шуляченко М.Б. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження №67649611 з примусового виконання виконавчого напису № 76906 про стягнення з боржника на користь ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» заборгованості та плати за вчинення виконавчого напису. Станом на даний час виконавче провадження не завершене та перебуває на примусовому виконанні. Разом з тим, ТОВ «ФК «Позика» позбавлене можливості отримати копію виконавчого напису, оскільки не має процесуального статусу стягувача, до винесення судом ухвали про заміну первісного стягувача на його правонаступника.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка передбачена п.19 ст.34 Закону України «Про нотаріат».
Згідно ст. 87 ЗУ «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Отже, з аналізу вищевикладеного вбачається, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права кредитора на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна.
Статтею 90 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що стягнення за виконавчим написом провадиться у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 жовтня 2022 року у справі № 183/4196/21 (провадження № 14-36цс22) зробила висновок, що оскільки тільки в ЦПК України врегульовано правило заміни сторони виконавчого провадження, порушеного через необхідність виконання рішення «несудового» органу, заява про заміну сторони виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 01 лютого 2018 року у справі № 2-127/11 (провадження № 61-1648св17) заміна сторони у виконавчому написі, вчиненому нотаріусом, та заміна сторони у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса є відмінними правовими категоріями, оскільки заміна сторони у виконавчому провадженні є можливою виключно у разі відкриття відповідного виконавчого провадження, що передбачено спеціальним правилом статті 15 Закону № 1404-VIIІ. До відкриття виконавчого провадження у порядку, визначеному статтею 442 ЦПК України, може бути замінено боржника або стягувача лише у виконавчому листі, яким у системному розумінні з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIIІ є виконавчий документ, виданий судом у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, ухвалених у цивільних справах, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів.
Згідно із ч.5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім'я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заява, про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Згідно із ст. 12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами.
Із матеріалів, які надіслані суду разом із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, вбачається невідповідність об'єкта відступлення: предметом виконавчого провадження є виконання виконавчого напису нотаріуса №76906, який є самостійним виконавчим документом. Проте, згідно з умовами договору факторингу №161025-01-ОФ від 16.10.2025, заявник набув права вимоги лише за кредитним договором № 630692-А від 15.08.2019 року у сумі 9 007,78 грн. сума виконавчого документа, 7 807,78 грн. сума боргу, 2 758,78 грн. прострочене тіло, 3 366,00 грн. прострочені відсотки, 1 683,00 грн. пеня, 450,39 грн. сума фінансування. Матеріали справи не містять доказів того, що ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» передало заявнику права саме за виконавчим написом №76906 як за окремим об'єктом цивільних прав та що виконавче провадження №67649611 відкрите саме за кредитним договором, який став предметом договору факторингу.
Існує і розбіжність у сумах заборгованості: сума, що підлягає стягненню за виконавчим написом - 9 649,00 грн., не збігається із сумою, право вимоги на яку передано за договором факторингу - 7 807,78 грн. Це свідчить про те, що правонаступництво відбулося не в повному обсязі прав, що випливають з виконавчого документа, або стосується інших правовідносин.
Заявником до матеріалів заяви не додано копію виконавчого напису №76906, що унеможливлює встановлення судом тотожності прав, переданих за договором факторингу, та прав, що реалізуються у межах вказаного виконавчого провадження.
Заміна сторони виконавчого провадження є процесуальним наслідком передачі саме тих прав, які реалізуються у конкретному виконавчому провадженні. Оскільки заявником не доведено перехід прав саме за виконавчим написом №76906, а надані докази стосуються лише прав за кредитним договором №630692-А від 15.08.2019 року, суд вважає заяву необґрунтованою. Посилання заявника на те, що надати виконавчий напис він не може так як не має процесуального статусу, суд не приймає до уваги, так як заявником укладався договір факторингу саме зі стягувачем у виконавчому провадженні, тому він повинен був отримати копію виконавчого документу під час укладення договору.
У даному випадку правосуб'єктність заявника як нового кредитора (стягувача) виникла на підставі договору факторингу № 161025-01-ОФ від 16.10.2025. При укладанні даного договору заявник, проявляючи обачність, з метою оцінки процесуальної ситуації та юридичної перспективи подальшого стягнення викупленого боргу, мало можливість з'ясувати обставини щодо примусового виконання виконавчого напису нотаріуса, отримати від попереднього кредитора відповідні матеріали.
Тобто заявником не надано відповідних доказів існування виконавчого провадження, відкритого на підставі виконавчого напису нотаріуса про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» заборгованості, вчиненого саме за кредитним договором №630692-А від 15.08.2019 року, адже у постанові про примусове виконання вказано лише реквізити виконавчого напису, а не кредитного договору, тоді як предметами договору факторингу були права вимоги по кредитному договору, а не виконавчий напис нотаріуса.
З аналізу ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження», ст.442 ЦПК України, висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 12 жовтня 2022 року у справі № 183/4196/21 (провадження № 14-36цс22), правової позиції Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 01 лютого 2018 року у справі № 2-127/11 (провадження № 61-1648св17) слідує, що заміна сторони виконавчого провадження, в даному випадку заміна стягувача на заявника, можлива лише в існуючому виконавчому провадженні.
Відповідно до ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.2 ст. 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви ТОВ «ФК «Позика» про заміну сторони у виконавчому провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 81, 83, 84, 258-261, 353, 354, 442 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» про заміну сторони у виконавчому провадженні, шляхом заміни стягувача його правонаступником - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її отримання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя В.А.Раца