Справа №592/17637/25 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/816/658/26 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - Умисне легке тілесне ушкодження
21 травня 2026 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5
прокурора - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 на ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 21.11.2025, відносно
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Суми, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,-
До Сумського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 в якій вона просила ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 21.11.2025 скасувати, у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та істотне порушення судом вимог кримінального процесуального закону, та просила постановити нову ухвалу, якою кримінальне провадження №12025205520001169 від 10.10.2025 за обвинуваченням ОСОБА_9 за ч. 1 ст. 125 КК України закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Даною ухвалою ОСОБА_9 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 125 КК України на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з примиренням з потерпілою ОСОБА_10 , а кримінальне провадження №12025205520001169 від 10.10.2025, за обвинуваченням ОСОБА_9 за ч. 1 ст. 125 КК України закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги прокурор прокурор зазначала, що в ході розгляду судом першої інстанції кримінального провадження, від захисника обвинуваченого дійсно надійшло клопотання про звільнення ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням з потерпілою та закриття кримінального провадження.
Натомість, від потерпілої ОСОБА_10 надійшла заява про відмову від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Враховуючи вказані обетавини судом першої інстанції прийнято рішення про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_9 на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Однак, приймаючи рішення про закриття кримінального провадження, у зв'язку з відмовою потерпілої від обвинувачення, суд першої інстанції постановив звільнити ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 125 КК України, у зв'язку з примиренням з потерпілою.
Водночас, прокурор наголосив на тому, що відмова потерпілого від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження, що виключає одночасне прийняття судом рішення про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за нереабілітуючою підставою.
Інші учасники кримінального провадження апеляційні скарги на ухвалу суду не подавали.
Як слідує з матеріалів кримінального провадження, а саме з обвинувального акта 06.10.2025 у точно невстановлений час, близько 20.00 год. ОСОБА_9 разом з ОСОБА_10 перебували за адресою: АДРЕСА_3 , де проводили спільний відпочинок, під час якого на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, між ними виник словесний конфлікт, під час якого в ОСОБА_9 виник умисел на заподіяння ОСОБА_10 тілесних ушкоджень.
Реалізуючи свій протиправний умисел, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно- небезпечних наслідків у вигляді завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_10 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , у вказаний день та час, ОСОБА_9 руками наніс удари в ділянку обличчя ОСОБА_10 , спричинивши останній тілесні ушкодження. Згідно з висновком судово-медичного експерта №1700 від 17.10.2025, зазначені тілесні ушкодження кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.
Отже, ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, умисному легкому тілесному ушкодженні.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора ОСОБА_6 , яка апеляційну скаргу підтримала, просила ухвалу суду першої інстанції скасувати, а кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_9 просила закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України без звільнення його від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 125 КК України на підставі ст. 46 КК України, думку захисника ОСОБА_7 , яка поклалася на розсуд суду, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги захисника колегія суддів дійшла такого висновку.
Відповідно до ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як слідує з матеріалів кримінального провадження ухвала суду першої інстанції оскаржена лише прокурором з підстав неправильного застосування судом закону України про кримінальну відповідальність та через істотне порушення судом вимог кримінального процесуального закону, оскільки суд безпідставно прийняв рішення про звільнення обвинуваченого ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 125 КК України за нереабілітуючою підставою тоді як, з урахуванням встановлених ним обставин, мав лише закрити кримінальне провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Вивчивши матеріали справи в межах заявлених прокруором доводів і вимог скарги, колегія суддів вважає їх слушними виходячи з наступного.
Відповідно до статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обгрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оцінені судом відповідно до вимог статті 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 477 КПК України, кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України є кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення, яке може бути розпочате слідчим, дізнавачем, прокурором лише на підставі заяви потерпілого.
За приписами ч. 4 ст. 26 КПК України кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення розпочинається лише на підставі заяви потерпілого. Відмова потерпілого, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представника від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається у разі, якщо потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Як слідує з матеріалів кримінального провадження в ході його розгляду судом першої інстанції, від захисника обвинуваченого надійшло клопотання про звільнення ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням з потерпілою та закриття кримінального провадження.
Також, від потерпілої ОСОБА_10 надійшла заява про відмову від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
А тому, враховуючи вказані обставини судом першої інстанції прийнято рішення про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_9 на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Однак, як слушно зауважив прокурор, та з чим за встановлених обставин погоджується і колегія суддів, приймаючи рішення про закриття кримінального провадження у зв'язку з відмовою потерпілої від обвинувачення, суд першої інстанції постановив звільнити ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 125 КК України у зв'язку з примиренням з потерпілою.
Водночас, відмова потерпілого від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження, що виключає одночасне прийняття судом рішення про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за нереабілітуючою підставою.
За таких обставин суд першої інстанції при постановленні ухвали допустив порушення вказаних положень КПК України та застосував закон про кримінальну відповідальність, який в даному випадку не підлягав застосуванню.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 409 КІІК України підставою скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції серед іншого є неправильне застосування закону Украріц про кримінальну відповідальність та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК України, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 413 КПК України передбачено, що неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення є застосування закону, який не підлягає застосуванню.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу повністю чи частково та ухвалити нову ухвалу.
Тому, виходячи з встановленого, колегія суддів вважає за необідне апеляційну скаргу прокурора задовольнити, ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 21.11.2025 скасувати як таку, що не узгоджується з вимогами ст. 370 КПК України та постановити нову ухвалу, якою кримінальне провадження №12025205520001169 від 10.10.2025 за обвинуваченням ОСОБА_9 за ч. 1 ст. 125 КК України слід закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відмовою потерпілої від обвинувачення.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 408, 409, 412, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 задовольнити.
Ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 21.11.2025, якою ОСОБА_9 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 125 КК України на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з примиренням з потерпілою ОСОБА_10 , а кримінальне провадження №12025205520001169 від 10.10.2025, за обвинуваченням ОСОБА_9 за ч. 1 ст. 125 КК України закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України, скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та істотне порушення судом вимог кримінального процесуального закону.
Постановити нову ухвалу, якою кримінальне провадження №12025205520001169 від 10.10.2025 за обвинуваченням ОСОБА_9 за ч. 1 ст. 125 КК України закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відмовою потерпілої від обвинувачення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її оголошення.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4