Провадження №1-кп/748/153/26
Єдиний унікальний № 743/39/26
25 травня 2026 року м. Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 жовтня 2025 року за № 12025270450000168 про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нові Яриловичі Ріпкинського району Чернігівської області, громадянина України, неодруженого, без зареєстрованого місця проживання, фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125, ч. 4 ст. 186, ч. 3 ст. 357 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
24 жовтня 2025 року близько 18 год. 00 хв. обвинувачений ОСОБА_3 , знаходячись у приміщенні будинку АДРЕСА_2 , діючи умисно, з мотивів раніше виниклих особистих неприязних відносин, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у виді заподіяння шкоди здоров'ю та бажаючи їх настання, умисно стягнув з дивана на підлогу ОСОБА_7 , який спав, та наніс йому не менше одного удару кулаком в область обличчя зліва. Вказаними діями ОСОБА_3 спричинив потерпілому тілесне ушкодження у вигляді забитої рани в ділянці лівої надбрівної дуги, яке за висновком експерта №728 від 06 листопада 2025 року відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я тривалістю понад шість днів, але не більше як три тижні(21 день).
Крім того, 24 жовтня 2025 року близько 18 год. 00 хв. обвинувачений ОСОБА_3 , знаходячись у приміщенні будинку АДРЕСА_2 , усвідомлюючи, що згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжувався, маючи злочинний умисел на заволодіння чужим майном, діючи з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, всупереч волі власника з кишені куртки відкрито заволодів мобільним телефоном марки «HONOR Х7» вартістю 3250 грн. 00 коп., що належить потерпілому ОСОБА_8 , чим спричинив останньому матеріальну шкоду на вказану суму.
Продовжуючи злочинну діяльність 24 жовтня 2025 року близько 18 год. 00 хв. ОСОБА_3 , знаходячись у приміщенні будинку АДРЕСА_2 , з кишені куртки потерпілого ОСОБА_7 витягнув паспорт громадянина Білорусії, після чого у нього виник умисел на незаконне заволодіння ним. Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на викрадення паспорта, з мотивів особистих неприязних відносин з потерпілим, з метою помсти, усвідомлюючи протиправність своїх дій, умисно, відкрито, усупереч волі власника паспорта, незаконно заволодів паспортом громадянина Білорусії на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з номером НОМЕР_1 , виданий 17 липня 2009 року «Советским РОВД г. Гомель», після чого розпорядився ним на власний розсуд.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав, підтвердивши обставини їх скоєння, викладені в обвинувальному акті. Суду надав показання, що потепілого знає з дитинства. 24 жовтня 2025 року він бачив, що потерпілий зайшов до покинутого будинку у с. Сиделівка, він пішов за ним, щоб провчити. Потерпілий спав у хаті на дивані, він стягнув його на підлогу, разів два ударив кулаком в обличчя, наніс декілька ударів руками по тулубу, хотів його провчити за те, що гроші у нього взяв, а роботу не виконав. З нагрудних кишень куртки він забрав у потерпілого телефон та паспорт громадянина Білорусі, які забрав з собою та сховав біля свого будинку. Наступного дня викрадені речі він добровільно видав співробітникам поліції. У скоєному щиро розкаявся, просив вибачення у потерпілого, зазначив, що усвідомив скоєне та просив його суворо не карати.
Потерпілий ОСОБА_6 суду надав показання, що з обвинуваченим раніше знайомий, проживали в одному селі. 24 жовтня 2025 року він перебував у стані сп'яніння, прийшов до покинутої хати в с. Сиделівка та там заснув. Прокинувся він від того, що його за руки та за ноги кинули на підлогу. ОСОБА_3 взяв потерпілого руками за волосся та ударив головою об підлогу близько трьох разів, внаслідок чого він отримав розсічення брови. Телефон та паспорт обвинувачений забрав у нього з нагрудних кишень куртки та пішов з хати. Наступного дня з поліцією він прийшов до обвинуваченого додому, той визнав свою вину та добровільно видав викрадений телефон та паспорт. Зазначив, що пробачив обвинуваченого та просив не позбавляти його волі.
Крім повного визнання вини обвинуваченим у скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, його вина знайшла своє підтвердження у судовому засіданні та відображена сукупністю зібраних у кримінальному провадженні та досліджених судом доказів, які узгоджуються між собою:
- протоколом огляду місця події від 25 жовтня 2025 року, в ході якого оглянуто домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , у якому у кімнаті №1 виявлено фрагмент сліду низу підошви взуття з малюнком типу крапочка, у кімнаті №2 на підлозі виявлено фрагмент сліду низу підошви взуття з малюнком у клітинку, по центру кімнати виявлено фрагмент сліду низу підошви взуття з хвилястим малюнком, біля дивана виявлено сліди РБК. Під час огляду вилучено шляхом фотографування сліди низу підошви взуття, змив РБК з підлоги та контрольний зразок марлі. (а.с.45-52).
- висновком судової цитологічної експертизи №26-ц від 29 грудня 2025 року, відповідно до якого при експертизі піднігтьового вмісту зрізів нігтьових пластин з лівої руки підозрюваного ОСОБА_3 виявлено кров, яка може походити в тому числі і за рахунок крові потерпілого ОСОБА_6 (а.с. 117-118).
- висновком судової імунологічної експертизи №2119 від 29 грудня 2025 року, згідно якого при експертизі змиву речовини бурого кольору з підлоги, вилучених за адресою: АДРЕСА_2 , виявлено кров людини, присутність слідів крові потерпілого ОСОБА_9 у якій не виключається лише в якості домішку. (а.с. 120-121).
- висновком судової імунологічної експертизи №2120 від 09 січня 2026 року, згідно якого на речах та ботинках вилучених 25 жовтня 2025 року в ході особистого обшуку ОСОБА_3 на светрі та штанах виявлено кров, яка може походити в тому числі і від крові потерпілого ОСОБА_6 (а.с. 124-126).
- висновком судової медичної експертизи №729 від 12 листопада 2025 року, згідно якої у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 малося тілесне ушкодження у вигляді забитої рани в ділянці лівої надбрівної дуги, котре утворилось від дії тупого твердого предмета за механізмом удару і відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я тривалістю понад шість днів, але не більше як три тижні. Не виключена можливість утворення тілесного ушкодження 24 жовтня 2025 року. Тілесне ушкодження могло утворитися від однієї травмуючої дії в ділянку лівої надбрівної дуги, утворилось від дії тупого предмета за механізмом удару, в тому числі не виключено внаслідок нанесення ударів руками, ногами. (а.с. 146-148).
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 25 жовтня 2025 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_6 за формою обличчя, зачіскою, розрізом та кольором очей, формою носа та губ впізнав особу, зображену під номером 3, як молодого чоловіка, який 24 жовтня 2025 року у вечірній час наніс йому тілесні ушкодження та забрав з кишені телефон та паспорт. Згідно довідки слідчого на фото №3 зображено ОСОБА_3 (а.с.55-58).
- даними протоколу слідчого експеримента від 25 жовтня 2025 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_6 повідомив, що 24 жовтня 2025 року близько 17:00-18:00 год., він перебував у нежилому будинку в АДРЕСА_2 , прокинувся від того, що його за руки та ноги стягнули з дивана, від чого він упав на живіт біля дивана. Він впізнав місцевих ОСОБА_10 та ОСОБА_3 . Далі ОСОБА_10 тримав руки потерпілого за спиною і коліном стояв на корпусі тіла, а ОСОБА_3 взяв потерпілого руками за волосся та ударив головою об підлогу близько трьох разів, внаслідок чого він отримав розсічення брови. Потім потерпілого перевернули на спину та обшукали кишені, це робив ОСОБА_3 , який наніс йому два удари кулаком у живіт, а ОСОБА_10 у цей час тримав потерпілого. ОСОБА_3 з внутрішньої кишені потерпілого дістав телефон марки «HONOR» зеленого кольору з чохлом чорного кольору та з іншого нагрудної кишені дістав паспорт громадянина Білорусі. Причину побиття потерпілого вони не повідомили.(а.с.60-63).
- даними протоколу слідчого експеримента від 25 жовтня 2025 року, згідно якого підозрюваний ОСОБА_3 добровільно розповів, що 24 жовтня 2025 року близько 18:00 год. він побачив, що потерпілий зайшов до будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 та пішов за ним, щоб побити його. Вхідні двері були закриті на гачок, він відірвав двері та зайшов до кімнати, на дивані спав потерпілий, він його стягнув на підлогу, перевернув на спину та вдарив два рази в обличчя кулаком, потім почав бити його руками по тулубу. Потерпілий намагався втекти та просив, щоб його не били. З нагрудної кишені потерпілого забрав телефон та паспорт та пішов додому. Викрадені речі сховав навпроти свого будинку у кущах під пластикову пляшку. У ході слідчого експеримента ОСОБА_3 добровільно видав працівникам поліції паспорт та телефон. (а.с.72-75).
- протоколом огляду речей від 05 листопада 2025 року, у ході якого оглянуто паспорт громадянина Республіки Білорусь з № НОМЕР_1 виданий 17 липня 2009 року «САВЕЦКІ РАУС г. Гомеля», на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яким незаконно заволодів ОСОБА_3 (а.с.155-158).
- протоколом огляду речей від 25 жовтня 2025 року, в ході якого оглянуто мобільний телефон в корпусі зеленого кольору в силіконовому чохлі, марки «HONOR X7b» з IMEI: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 з сім-картою з абонентським номером НОМЕР_4 (а.с.79).
- висновком судової товарознавчої експертизи № 1001/25-24 від 21 листопада 2025 року, згідно якого вартість мобільного телефона марки «HONOR X7b» модель CLK-LX1, 8/128 ГБ на вторинному ринку України станом на 24 жовтня 2025 року могла складати 3250 грн. 00 коп. (а.с. 101-103).
- протоколом за результатами аудіо-, відеоконтролю за особою від 18 грудня 2025 року, санкціонованого ухвалою слідчого судді Чернігівського апеляційного суду від 27 жовтня 2025 року, у ході якого була отримана інформація про причетність ОСОБА_3 до скоєння інкримінованого йому кримінального правопорушення, а саме у розмові зі співрозмовником він повідомляє, що забрав телефон потерпілого, хотів провчити, розповідає, що потерпілий був трохи п'яний, він був один і сам оглушив потерпілого, потім сховав телефон, а зранку до нього уже приїхала поліція. (а.с. 136-139).
Суд вважає допустимим доказом дані аудіоконтролю, проведеного по справі, оскільки він проведений у відповідності до ухвали Чернігівського апеляційного суду про дозвіл на таку дію, з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, ОСОБА_3 надавав такі свідчення в ході вільного спілкування із співрозмовником в невимушеній обстановці та за відсутності представників правоохоронних органів, а також без відома осіб, стосовно яких застосовувались такі заходи. Таким чином за результатами НСРД порушень, які б слугували в подальшому для визнання цих доказів недопустимими судом не встановлено.
Даючи аналіз зазначеним письмовим доказам, дослідженим у судовому засіданні, а також оцінюючи їх з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд приймає зазначені докази як належні, допустимі, достовірні, а сукупність зібраних доказів достатніми та кладе їх в основу обвинувального вироку суду.
Так, обвинувачений визнав у судовому засіданні, що в ході раптово виниклих неприязних відносин наніс потерпілому легкі тілесні ушкодження, відкрито викрав у потерпілого мобільний телефон та паспорт. Потерпілий у ході проведення впізнання упізнав обвинуваченого, як як молодого чоловіка, який 24 жовтня 2025 року у вечірній час наніс йому тілесні ушкодження та забрав з кишені телефон та паспорт. У судовому засіданні потерпілий вказав на обвинуваченого, як на особу, яка скоїла відносно нього кримінальні правопорушення та зазначив про обставини їх скоєння. Про причетність обвинуваченого до скоєння інкримінованих йому кримінальних правопорушень вказують сліди крові на його одязі та взутті, які за висновком судової експертизи можуть походити від потерпілого, у піднігтьовому вмісті потерпілого виявлено кров потерпілого. Обвинувачений добровільно видав поліції викрадені у потерпілого речі.
Таким чином, вивчивши матеріали кримінального провадження, керуючись законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, та сукупність зібраних доказів в достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 у заподіянні потерпілому умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я потерпілого, у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому в умовах воєнного стану, у незаконному заволодінні будь-яким способом паспортом, дії ОСОБА_3 органом досудового слідства правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 125, ч. 4 ст. ст. 186 та ч. 3 ст. 357 КК України.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 є щире каяття.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 судом не встановлено.
Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_3 покарання у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, який на обліках у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, щире каяття, як обставину, що пом'якшує покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, та вважає можливим призначити обвинуваченому покарання за ч. 2 ст. 125 КК України у виді обмеженням волі у межах санкції статті, за ч. 4 ст. 186 КК України у виді позбавлення у межах санкції статті, за ч. 3 ст. 357 КК України у виді обмеження волі у межах санкції статті.
Остаточне покарання обвинуваченому слід призначити за правилами ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, перевівши покарання у виді обмеження волі за правилами ст. 72 КК України у покарання у виді позбавлення волі.
Саме таке покарання на думку суду відповідатиме загальним засадам призначення покарання, тяжкості скоєного та принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та попередженню вчинення ним нових кримінальних правопорушень, а також не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.
На переконання суду встановлені дані про особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують його покарання, не є переконливими щодо можливості його виправлення без відбування покарання, крім того, обвинувачений не має сталого джерела доходу, зареєстрованого місця проживання, відкритого заволодів майном потерпілого, проживає у прикордонному районі, що межує з Білоруссю, за таких обставин на переконання суду виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, та за відсутності підстав для зниження ступеню тяжкості скоєного кримінального правопорушення суд не знаходить підстав для застосування положень ст.69 КК України, а саме призначення обвинуваченому покарання нижче нижньої межі, встановленої в санції статті за інкриміноване йому кримінальне правопорушення та застосування положень ст. 75, 76 КК України, як про те просить сторона захисту.
Цивільний позов не заявлено.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні за проведення судової експертизи (висновок експерта №1001/25-24 від 21 листопада 2025 року) у розмірі 1 696 грн. 32 коп. слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 28 жовтня 2025 року на пару ботинок коричневого кольору, штани джинсові чорного кольору, светр сірого кольору з візерунком «ромб», куртку з біркою «LIA» фіолетово-сірого кольору, які належать ОСОБА_3 , підлягає скасуванню, оскільки у застосуванні арешту відпала потреба.
Речові докази у кримінальному провадженні: сліди низу підошви взуття, змив речовини бурого кольору з підлоги, контрольний зразок марлі, передані на зберігання до камери речових доказів ВП №2 (с-ще Ріпки) ЧРУП ГУНП в Чернігівській області, слід знищити;
пару ботинок коричневого кольору, штани джинсові чорного кольору, светр сірого кольору з візерунком «ромб», куртку з біркою «LIA», передані на зберігання до камери речових доказів ВП №2 (с-ще Ріпки) РУП ГУНП в Чернігівській області, слід повернути ОСОБА_3 ;
телефон марки «HONOR» зеленого кольору та паспорт громадянина Білорусі на ім?я ОСОБА_6 , передані на зберігання потерпілому ОСОБА_6 під зберігальну розписку, слід залишити у його розпорядженні.
Строк дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 , обраний на досудовому слідстві у виді домашнього арешту з забороною залишати житло цілодобово сплив.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 до вступу вироку у законну силу, зважаючи, що покарання у виді позбавлення волі створює ризик обвинуваченому переховуватись від суду, обвинувачений проживає у прикордонному районі, що межує з Республікою Білорусь, слід обрати у виді тримання під вартою, взявши його під варту із зали суду.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 слід рахувати з часу його фактичного затримання на виконання вироку суду. У строк відбуття покарання ОСОБА_3 відповідно до положень п.а п.1 ч.1, ч. 7 ст. 72 КК України слід зарахувати перебування його під вартою з 25 жовтня 2025 року (а.с.65) по 27 жовтня 2025 року (а.с. 84-88) та перебування його під цілодобовим домашнім арештом ( а.с. 84-88, 168 ) з 28 жовтня 2025 року по 21 березня 2026 року( а.с. 193,194) включно, з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 367-371, 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125, ч. 4 ст. 186, ч. 3 ст. 357 КК України та призначити йому покарання:
за ч. 2 ст. 125 КК України у виді обмеження волі на строк один рік;
за ч. 4 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі на строк сім років;
за ч. 3 ст. 357 КК України у виді обмеження волі на строк два роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, перевівши покарання у виді обмеження волі за правилами ст. 72 КК України у покарання у виді позбавлення волі, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк сім років.
До набрання вироком законної сили обрати ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою, взявши його під варту із зали суду.
Строк покарання ОСОБА_3 рахувати з часу його фактичного затримання на виконання вироку суду.
Зарахувати ОСОБА_3 у строк відбування покарання: перебування його під вартою з 25 жовтня 2025 року по 27 жовтня 2025 року та перебування його під цілодобовим домашнім арештом з 28 жовтня 2025 року по 21 березня 2026 рокувключно, з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 28 жовтня 2025 року на пару ботинок коричневого кольору, штани джинсові чорного кольору, светр сірого кольору з візерунком «ромб», куртку з біркою «LIA» 48/50 розміру, які належать ОСОБА_3 .
Речові докази у кримінальному провадженні:
сліди низу підошви взуття, змив речовини бурого кольору з підлоги, контрольний зразок марлі, передані до камери зберігання речових доказів ВП №2 (с-ще Ріпки) ЧРУП ГУНП в Чернігівській області - знищити;
пару ботинок коричневого кольору, штани джинсові чорного кольору, светр сірого кольору з візерунком «ромб», куртку з біркою «LIA» 48/50 розміру фіолетово-сірого кольору, передані на зберігання до камери речових доказів ВП №2 (с-ще Ріпки) РУП ГУНП в Чернігівській області - повернути ОСОБА_3 ;
телефон марки «HONOR» зеленого кольору, паспорт громадянина Республіки Білорусь на ім?я ОСОБА_6 , передані під зберігальну розписку потерпілому ОСОБА_6 , залишити у його розпорядженні.
На вирок може бути подана апеляція до Чернігівського апеляційного суду через Чернігівський районний суд Чернігівської області протягом 30 днів з моменту його проголошення, а засудженим, який утримується під вартою у той же строк з дня отримання вироку суду.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1