Справа №751/5104/26
Провадження №1-кс/751/1811/26
22 травня 2026 року місто Чернігів
Слідчий суддя Новозаводського районного суду міста Чернігова
ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши в судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділу Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42026272130000005 від 14 січня 2026 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України,
Слідчий слідчого відділу Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням, погодженим прокурором Козелецької окружної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за
№ 42026272130000005 від 14 січня 2026 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.
Із клопотання вбачається, що слідчими слідчого відділу Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області, за процесуального керівництва прокурорів Козелецької окружної прокуратури Чернігівської області, здійснюється досудове розслідування у об'єднаному кримінальному провадженні № 42026272130000005 від 14 січня 2026 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.
У клопотанні зазначено, що ОСОБА_5 , обіймаючи посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОБУД-ВМ» та являючись службовою особою, яка наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов'язками, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення, здійснила привласнення чужого майна шляхом зловживання своїм службовим становищем, а саме коштів місцевого бюджету Куликівської селищної територіальної громади в особі Куликівської селищної, виділених для проведення капітального ремонту доріг в селищі Куликівка, на загальну суму 5 042 133 гривні 41 копійка з ПДВ, що є особливо великим розміром, якими розпорядилася на власний розсуд, завдавши тим самим Куликівській селищній територіальній громаді в особі Куликівської селищної ради матеріальну шкоду на вказану суму.
19 травня 2026 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у внесенні службовою особою завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів, що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого
ч. 2 ст. 366 КК України, та у привласненні чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий указує на те, що з метою забезпечення можливої конфіскації майна, як виду покарання, що передбачено санкцією ч. 5 ст. 191 КК України, виникла необхідність у накладенні арешту на належне підозрюваній ОСОБА_5 майно а саме: на земельної ділянки з кадастровим номером 7422010499:31:064:0015, площею 0.1 га та цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1494216974220); на житлового будинку, загальною площею 72.5 м2 (житлова площа: 35.4 м2), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 912540374220); на квартиру, загальною площею 36.4 м2 (житлова площа: 17.8 м2), розташовану за адресою: АДРЕСА_2 (Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 959177974101), шляхом позбавлення права на відчуження та розпорядження вказаним майном.
Слідчий та прокурор у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлені належним чином. Прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_4 подав заяву, у які висловив доводи на підтримання клопотання про арешт майна та просив розглядати вказане клопотання без його участі.
Власник майна - підозрювана ОСОБА_5 у відповідності до
ч. 2 ст. 172 КПК України в судове засідання не викликалася, оскільки слідчим доведено наявність достатніх підстав вважати, що підозрювана чи її довірені особи можуть передати або відчужити належне їй майно на користь третіх осіб, тому його повідомлення може зашкодити збереженню такого майна.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалося.
Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до такого висновку.
Відповідно до частини другої ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження являється арешт майна.
Майнові права захищаються в Україні, як Конституцією, так і іншими нормативно-правовими актами. Зокрема частинами 1 і 5 статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право власності є непорушним.
Разом з цим, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.
Статтею 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст.170 КПК України арешт допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Згідно з ч. 5 ст. 170 цього Кодексу у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої ст.170 цього Кодексу.
Слідчим суддею встановлено, що слідчими слідчого відділу Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області здійснюється досудове розслідування у об'єднаному кримінальному провадженні № 42026272130000005 від 14 січня 2026 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених
ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта (інформаційна довідка № 476611429) за ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ), без визначення вартості, зареєстровано право:
1.спільної часткової власності на земельної ділянки з кадастровим номером 7422010499:31:064:0015, площею 0.1 га та цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1494216974220);
2.спільної часткової власності на житлового будинку, загальною площею 72.5 м2 (житлова площа: 35.4 м2), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 912540374220);
3.власності на квартиру загальною площею 36.4 м2 (житлова площа: 17.8 м2), розташованої за адресою: АДРЕСА_2 (Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 959177974101).
Матеріали клопотання свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою, визначеною п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, тобто з метою конфіскації майна як виду покарання, що передбачено санкцією ч. 5 ст. 191 КК України.
За таких обставин, враховуючи, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.
При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтями 98, 100, 107, 131, 132, 171-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого слідчого відділу Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026272130000005 від
14 січня 2026 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке належать підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), а саме на:
- земельної ділянки з кадастровим номером 7422010499:31:064:0015, площею 0.1 га та цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1494216974220);
- житлового будинку, загальною площею 72.5 м2 (житлова площа: 35.4 м2), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 912540374220);
- квартиру, загальною площею 36.4 м2 (житлова площа: 17.8 м2), розташовану за адресою: АДРЕСА_2 (Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 959177974101), заборонивши будь-кому і в будь-який спосіб розпоряджатися та відчужувати вказане майно.
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1