Справа № 734/494/26
Провадження № 1-кп/734/210/26
іменем України
25 травня 2026 року селище Козелець
Козелецький районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участі: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Деснянської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 62026100150000174 від 26.01.2026, щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миргород Полтавської обл., громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 402, ч. 4 ст. 409 КК України,-
прокурор Деснянської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 звернувся з клопотанням про застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, з подальшим утриманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування поданого клопотання прокурор посилається на те, що солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, перебуваючи на посаді курсанта 2 навчальної роти 1 навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно та свідомо, грубо порушуючи встановлений порядок проходження військової служби, в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 127-128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем і повинен проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , 28.10.2025, приблизно о 14:25 год, під час шикування, перебуваючи за місцем тимчасового розташування військової частини НОМЕР_1 у лісосмузі неподалік від АДРЕСА_2 , після доведення йому в усній формі наказу командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_5 від 27.10.2025 № 1331 (з основної діяльності) щодо необхідності пройти підготовку на базі 1 навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 в період з 28.10.2025 до 18.12.2025 за «Програмою базової загальновійськової підготовки (для підготовки мобілізаційних ресурсів) ТП 7-00(206)246.63» (шосте видання), затвердженою Головнокомандувачем Збройних Сил України 10.07.2025, та скласти Військову присягу на вірність українському народові, в присутності інших військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , відмовився виконати письмовий наказ командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_5 від 27.10.2025 № 1331 (з основної діяльності).
Зазначені навмисні дії військовослужбовця ОСОБА_4 хоча і не спричинили тяжких наслідків, але стали передумовою зниження бойової готовності військового підрозділу в умовах війни, а також завдали шкоди авторитету органам військового управління і є небезпечним діянням, яке посягає на встановлений порядок підлеглості та військової дисципліни і породжує неорганізованість та безладдя у військових частинах, негативно позначається та боєготовності та боєздатності військових формувань.
Він же, ОСОБА_4 , діючи з мотивів ухилитися від проходження військової служби в умовах воєнного стану, в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 127-128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем і повинен проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , відкрито відмовився від несення обов'язків військової служби, з моменту його призначення 02.06.2025 на посаду курсанта військової частини НОМЕР_1 по 28.10.2025 включно, відкрито відмовився від несення обов'язків військової служби, зокрема від проходження курсу базової загальновійськової та фахової підготовки, носіння військової форми одягу, дотримання правил військової ввічливості, поведінки та військового вітання, використання зброї, виконання вправ стрільби зі стрілецької зброї, дотримання внутрішнього розпорядку дня, складання Військової присяги на вірність українському народові та виконання свого Конституційного обов'язку щодо захисту Батьківщини, про що 28.10.2025, приблизно о 14:25 год, перебуваючи за місцем тимчасового розташування військової частини НОМЕР_1 у лісосмузі неподалік АДРЕСА_2 , заявив усно під час доведення йому в усній формі наказу командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_5 від 27.10.2025 № 1331 (з основної діяльності).
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, тобто у вчиненні непокори, яка виразилась у відкритій відмові виконати наказ начальника, вчиненій в умовах воєнного стану, а також у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України, тобто у відмові від несення обов'язків військової служби, вчиненій в умовах воєнного стану.
04.02.2026 ОСОБА_4 вручено копію обвинувального акту та того ж дня обвинувальний акт направлено до Козелецького районного суду Чернігівської області.
Обвинувачений ОСОБА_4 , будучи достеменно обізнаним про те, що відносно нього Козелецьким районним судом розглядається кримінальне провадження за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 402, ч. 4 ст. 409 КК України, 17.04.2026 самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , тобто вчинив нове кримінальне правопорушення передбачене ст. 407-408 КК України, на телефонні дзвінки не відповідає, місцезнаходження останнього не відоме та перестав з'являтись у судові засідання.
На даний час місце знаходження ОСОБА_4 не відомо та жодних дій направлених на прибуття у судові засідання, на повернення на службу чи визначення свого місця перебування ним не вжито.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити з наведених у ньому підстав
Обвинувачений у судовому засіданні заперечив проти клопотання. Від послуг захисника відмовився, заявивши, що буде захищати себе сам.
Заслухавши доводи прокурора та обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
З матеріалів кримінального провадження і доводів прокурора в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 402, ч. 4 ст. 409 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких, за вчинення яких йому загрожує максимальне покарання у виді позбавленням волі на строк до 10 років.
Перебуваючи на волі та розуміючи тяжкість та невідворотність покарання за скоєне, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Використовуючи статус військовослужбовця, зможе шляхом погроз, психологічного впливу, так і в інший спосіб вплинути на свідків. При застосуванні більш м'якого запобіжного заходу обвинувачений зможе іншим чином перешкодити кримінальному провадженню, зокрема, створити штучні докази чи підбурити осіб з числа військовослужбовців, які не були свідками кримінального правопорушення, до надання завідомо неправдивих показань. Крім того, обвинувачений може продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
За наведених вище обставин, є достатні підстави вважати доведеними зазначені у клопотанні прокурора ризики.
Судом перевірялася можливість застосування до обвинуваченого іншого більш м'якого запобіжного заходу, однак жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не забезпечать належного виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та не зможуть запобігти вказаним ризикам.
Крім того, згідно ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід у виді триманні під вартою.
Враховуючи конкретні обставини інкримінованого обвинуваченому злочину, з огляду на положення абз. 8 частини четвертої статті 183 КПК України, суд вважає за можливе не визначати розмір застави.
Керуючись ст.ст. 176 - 178, 183, 193, 194 КПК України, суд,
клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу задовольнити.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення розміру застави, з утриманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання, а саме з 25 травня 2026 року.
Строк закінчення дії ухвали - 24 липня 2026 року.
Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя