печерський районний суд міста києва
Справа № 757/27352/26-к
пр. 1-кс-29862/26
20 травня 2026 року Печерський районний суд міста Києва у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
підозрюваної - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м Києві клопотання старшого слідчий в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12026000000000013 від 06.01.2026 відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Вербка Чечельницького району Вінницької області, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 156, ч. 4 ст. 301-1 КК України,
Старший слідчий в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальному провадженні за участю дитини управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні Департаменту захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням у кримінальному провадженні № 12026000000000013 від 06.01.2026 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обгрунтування поданого клопотання зазначено, що за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора слідчими Головного слідчого управління Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026000000000013 від 06.01.2026 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 156, ч. 4 ст. 301-1 КК України та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 301-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що з травня 2021 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає зі своїми малолітніми дітьми - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Не пізніше 06.01.2026 року, більш точні дата та час органом досудового розслідування не встановлений, ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що її малолітня донька, перебуває в особливо вразливій ситуації, зокрема з причин розумової та фізичної неспроможності в силу свого малолітства та залежного становища як дитини від своєї матері, почала реалізацію злочинного умислу, спрямованого на примушування власної малолітньої доньки для участі виготовлення та розповсюдження дитячої порнографії.
Так, у період часу з травня 2021 року по 06.01.2026 року, більш точної дати та час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, усвідомлюючи малолітній вік своєї дитини, ігноруючи принципи моральності, духовного і культурного життя суспільства та принципи статевої моралі в суспільстві, вчиняла розпусні дії відносно малолітньої доньки ОСОБА_9 , зокрема наказувала своїй доньці приймати відверто сексуалізовані пози в оголеному вигляді, демонструвати статеві органи та торкатися їх.
У подальшому ОСОБА_5 , використовуючи невстановлений електронний пристрій та мобільний додаток (онлайн-платформу для здійснення відеотрансляцій у режимі реального часу) «BuzzCast» в он-лайн режимі транслювала зображення із такими сексуалізованими діями дитини певному колу користувачів.
Своїми умисними діями ОСОБА_5 формувала у власної малолітньої доньки ОСОБА_9 неправильне розуміння змісту та ставлення до статевих відносин, створюючи спотворений соціальний досвід, порушуючи нормальний фізичний, психічний і соціальний розвиток дитини.
Крім того, у період часу приблизно з травня 2021 року по 06.01.2026 року, більш точні дата та час органом досудового розслідування не встановлені, ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, ігноруючи принципи моральності, духовного і культурного життя суспільства та принципи статевої моралі в суспільстві, користуючись своїм батьківським авторитетом, довірою та впливом на власну малолітню доньку як формою зовнішньої влади дорослого над дитиною, використовуючи мобільний додаток (онлайн-платформу для здійснення відеотрансляцій у режимі реального часу) «BuzzCast», за допомогою власного облікового запису та невстановленого електронного пристрою для фіксації фото-та відеозображень, підключеного до мережі Інтернет, організувала та провела пряму відеотрансляцію, тобто передачу зображення з камери одного електронного пристрою на екран іншого електронного пристрою за допомогою збереження відео шляхом буферизації та створення тимчасових файлів, під час якої примусила свою малолітню доньку ОСОБА_9 повністю оголитися, прийняти відверто сексуальні пози, демонструвати статеві органи та торкатися їх.
У подальшому, цей відеофайл під назвою «Ukrainian ОСОБА_13 with daughters.mp4», тривалістю 09 хвилин 47 секунд (00:09:47), було розповсюджено на форумі для педофілів в мережі DarkNet.
Відповідно до висновку експерта від 16.03.2026 відеофайл із назвою «Ukrainian ОСОБА_13 with daughters.mp4» грубо суперечить системі моральних норм, зображаючи реальний відверто сексуальний образ дитини, сексуалізацію дитини, сцену сексуального насильства, розбещення неповнолітніх, дії педофілії, є таким, що відноситься до дитячої порнографії.
26.03.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 156, ч. 4 ст. 301-1 КК України.
27.03.2026 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва застосовано до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 22.05.2026 з альтернативою внесення застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998 400 грн. Одночасно з цим, у разі внесення застави на підозрюваної ОСОБА_5 покладено наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; не відлучатися із місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суд; утримуватись від спілкування із свідками, потерпілими у кримінальному провадженні № 12026000000000013 від 06.01.2026; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Постановою заступника Генерального прокурора строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12026000000000013 продовжено до трьох місяців, тобто до 26.06.2026.
Слідчий зазначає, що підставою для продовження строку тримання підозрюваної під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих їй кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які не зменшились, продовжують існувати та дають достатні підстави вважати, що підозрювана може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Таким чином, з урахуванням обґрунтованості підозри ОСОБА_5 , наявності ризиків, орган досудового розслідування просить продовжити строк тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_5 в межах строку досудового розслідування, одночасно визначивши альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав в повному обсязі та просив задовольнити з підстав, зазначених у ньому.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_4 заперечував щодо продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою посилаючись на те, що підозра є необґрунтована, а ризики - недоведені.
Підозрювана ОСОБА_5 підтримала позицію свого захисника.
Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Слідчим суддею встановлено, що за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора слідчими Головного слідчого управління Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026000000000013 від 06.01.2026 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 156, ч. 4 ст. 301-1 КК України та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 301-1 КК України.
26.03.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 156, ч. 4 ст. 301-1 КК України.
Під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні зібрані докази (матеріали провадження), якими обґрунтовується повідомлення про підозру ОСОБА_5 , зокрема:
- інформацією про ймовірну причетність ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до виготовлення та зберігання дитячої порнографії, викладеною в рапорті ДКП НПУ від 02.03.2026;
- протоколом огляду від 02.03.2026 файлу з розширенням ZIP під назвою « ОСОБА_10 » в якому знаходиться відеофайл «Ukrainian ОСОБА_13 with daughters.mp4», що знаходився в міжнародній базі даних Інтерполу ICSE (International Child Sexual). У ході огляду відеофайл «Ukrainian ОСОБА_13 with daughters.mp4» встановлено наявність на ньому фрагментів з ознаками дитячої порнографії;
- висновком експерта ДНДЕКЦ МВС України від 13.03.2026 № СЕ-19-26/12611-ФП за результатами проведення судово-портретної експертизи, згідно якого, у відеозаписі з назвою «Ukrainian ОСОБА_13 with daughters.mp4» зображена ОСОБА_5 ;
- висновком експерта Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства Юстиції України від 16.03.2026 № 70/26 за результатами проведення судової мистецтвознавчої експертизи, згідно якого, відеозапис з назвою «Ukrainian ОСОБА_13 with daughters.mp4» містить інформацію порнографічного характеру та належить до дитячої порнографії;
- протоколом обшуку від 26.03.2026 за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_5 , в ході якого було виявлено та вилучено мобільні телефони на яких виявлено відео файли з ознаками порнографії;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 26.03.2026, який повідомив, що проживав разом з ОСОБА_5 та її двома малолітніми доньками;
- протоколами оглядів мобільних телефонів вилучених під час обшуку квартири за місцем проживання ОСОБА_5 з вмістом матеріалів порнографічного характеру;
- сукупністю інших даних та доказів, отриманих під час досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Слідчий суддя також враховує, що при застосуванні до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу та продовженні строку його дії слідчим суддею враховувались обставини, що дають підстави підозрювати останню у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, з посиланням на матеріали, що підтверджують ці обставини.
Так, 27.03.2026 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва застосовано до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 22.05.2026 з альтернативою внесення застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998 400 грн. Одночасно з цим, у разі внесення застави на підозрюваної ОСОБА_5 покладено наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; не відлучатися із місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суд; утримуватись від спілкування із свідками, потерпілими у кримінальному провадженні № 12026000000000013 від 06.01.2026; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Постановою заступника Генерального прокурора строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12026000000000013 продовжено до трьох місяців, тобто до 26.06.2026.
Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах, та одночасно враховує, що вказане було встановлено судами при ухваленні рішення про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, Series А, № 182).
Таким чином, зібрані час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні докази (матеріали провадження) є вагомими та дають обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, у зв'язку з чим слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри у вчиненні нею кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 156, ч. 4 ст. 301-1 КК України.
Також слідчим суддею встановлено, на даний час у кримінальному провадженні продовжуються проводитися слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, направлені на забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування, однак для закінчення досудового розслідування та звернення до суду з обвинувальним актом, необхідно провести (закінчити проведення) ще ряд слідчих та процесуальних дій, зокрема:
- отримати та долучити до матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні висновок амбулаторної судово-психіатричної експертизи підозрюваної ОСОБА_5 , проведення якої 13.05.2026 доручено експертам ДУ «Інституту судової психіатрії та судової медицини Міністерства охорони здоров'я України»;
- отримати та долучити до матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні висновки судово-мистецтвознавчих експертиз, проведення яких доручено 07.05.2026 Науково-дослідному центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства Юстиції України;
- отримати та долучити до матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні висновки судово-психологічних експертиз малолітніх потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , проведення яких доручено судовому експерту ОСОБА_12 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
- виконати вимоги ст. 290 КПК України, відкрити матеріали досудового розслідування, ознайомити малолітню потерпілу, законного представника, підозрюваного та захисника з матеріалами кримінального провадження, надати запит стороні захисту про надання матеріалів, які можуть бути використані як докази у суді;
- з урахуванням вимог ст. 283 КПК закінчити досудове розслідування;
- провести інші слідчі (розшукові) дії необхідність в яких може виникнути в ході досудового розслідування.
Враховуючи вищевикладене, існують підстави для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_5 .
Відповідно до положень ст. ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст. 219 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Даних про наявність підстав для зміни підозрюваному запобіжного заходу на менш суворий, ніж тримання під вартою, слідчим суддею при розгляді клопотання не встановлено та стороною захисту не доведено.
Слідчий суддя також звертає увагу, що обґрунтованість підозри ОСОБА_5 , та наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які також перевірялися слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу.
Так, ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, - переховуватись від органу досудового розслідування, суду, обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 156, ч. 301-1 КК України, що відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, за які законом передбачене покарання лише у вигляді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років, відповідно тому ОСОБА_5 без належного контролю за її поведінкою може переховуватись від органів досудового розслідування, з метою уникнення покарання, оскільки останнє є доволі значним терміном ув'язнення.
Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, обґрунтовується тим, що в ході проведення досудового розслідування не встановлено місцезнаходження частини речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення:
- всіх засобів стільникового зв'язку, сім-карток мобільних операторів, які використовувались під час вчинення кримінальних правопорушень;
- речей одягу малолітніх потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в який вони були на відео «Ukrainian ОСОБА_13 with daughters.mp4».
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконно впливати на свідків, потерпілих, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні проявляється у тому, що ОСОБА_5 , будучи матір'ю малолітніх потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , може незаконно впливати на них з метою відмови або зміни показань.
Перебуваючи на волі, підозрювана ОСОБА_5 з метою уникнення кримінальної відповідальності, може вчинити дії, направлені на примушення до зміни наданих раніше свідчень допитаними у кримінальному провадженні особами у якості свідків та потерпілих.
Разом з цим, слід врахувати що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).
Тобто, ризик впливу на свідків існує на початковому етапі кримінального провадження, як при зібранні доказів, так і до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином, підтверджується тим, що обставини та характер вчиненого кримінального правопорушення свідчать про високий рівень конспіративності дій ОСОБА_5 під час вчинення злочинів, що підтверджує схильність та здатність останньої приховувати та маскувати свої протиправні дії всіма доступними силами та засобами, а відтак дає підстави вважати, що вона може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, підтверджується тим, що ОСОБА_5 не працює, не має законних джерел для існування, що в свою чергу може призвести до того, що перебуваючи на волі вона продовжить вчиняти інші кримінальні правопорушення пов'язані із виготовленням та розповсюдженням дитячої порнографії.
Таким чином, зважаючи на продовження існування високого ступеня ризиків, з урахуванням особистих характеристик підозрюваної ОСОБА_5 , слідчий суддя робить висновок, що ці обставини виправдовують подальше тримання підозрюваної під вартою, а застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної.
З урахуванням вищезазначеного, оцінюючи в сукупності вказані вище обставини, які передбачають застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких можливе продовження строку тримання підозрюваного під вартою, з урахуванням особи підозрюваного та встановлення обґрунтованості підозри, продовження існування ризиків відносно підозрюваної ОСОБА_5 , які не зменшились з часу застосування запобіжного заходу, беручи до уваги, те, що на даний час у вищезазначеному кримінальному провадженні продовжують проводитися слідчі (розшукові) дії, направлені на забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
При цьому, слідчий суддя зауважує, що застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, питання про продовження якого розглядається, не є безальтернативним, оскільки підозрюваному визначено право внести заставу.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується, у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Водночас, слідчий суддя бере до уваги, що протягом часу перебування підозрюваної ОСОБА_5 під вартою ступінь ризиків зменшився, а з моменту попереднього строку дії ухвали про тримання під вартою змінилися обставини, які мають вплив при вирішенні питання про запобіжний захід.
Враховуючи вказане, слідчий суддя вважає, що визначений попередньою ухвалою розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, підлягає зменшенню до 225 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 748 800, 00 (сімсот сорок вісім тисяч вісімсот) грн.
Слідчий суддя вважає, що вказаний розмір застави є помірним та достатнім.
При цьому, у разі внесення застави, з урахуванням встановлених ризиків існує необхідність контролю дій та поведінки підозрюваної, у зав'язку з чим обґрунтованим є покладення обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Враховуючи вказане, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрювану ОСОБА_5 , у разі звільнення її з-під варти внаслідок внесення застави обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; не відлучатися із місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суд; утримуватись від спілкування із свідками, потерпілими у кримінальному провадженні № 12026000000000013 від 06.01.2026; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Покладення даних обов'язків в разі внесення застави є застереженням від настання наслідків, що супроводжуються вище встановленими слідчим суддею ризиками, передбаченими ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підозрюваний, у відповідності до ч. 4 ст. 202 КПК України, звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - задовольнити.
Продовжити у кримінальному провадженні № 12026000000000013 від 06.01.2026 в межах строку досудового розслідування, тобто до 26.06.2026, строк дії застосованого до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, одночасно визначивши альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України.
Розмір застави визначити у межах 225 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 748 800, 00 (сімсот сорок вісім тисяч вісімсот) грн.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок:
Отримувач ТУ ДСАУ у м. Києві
ЄДРПОУ банку: 26268059;
р/р UA128201720355259002001012089
Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ. МФО 820172;
Застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені …(П.І.П. особи, що вносить заставу).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- не відлучатися із місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суд;
- утримуватись від спілкування із свідками, потерпілими у кримінальному провадженні № 12026000000000013 від 06.01.2026;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 26.06.2026 включно.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави. З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, передбачені ч. 8-11 ст. 182 КПК України.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1