Ухвала від 20.05.2026 по справі 757/21311/26-к

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/21311/26-к

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна в рамках здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023000000002306 від 15.12.2023, -

ВСТАНОВИВ:

17.04.2026 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , згідно вимог якого просив суд накласти арешт на майно вилучене, 16.04.2026 в ході проведння обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- ноутбук марки «Samsung», серійний номер ВР9693ВQ300053Х;

- ноутбук марки «Lenovo», серійний номер Р90QV93S з зарядним пристроєм;

- флеш носії з маркування «TG 64 Gb»; «Logitech»; «Arbois», «Bettex», «Transced» в кількості 2 шт.; «SanDisk»; «Apacer» в кількості 2 шт.; «Goodram»; флеш носій із написом: «Державне агентство з питань електронного уряду»; 4 SD micro карти;

- договір № 24.17.9-1 виконання робіт від 17.09.2024 укладений між ТОВ «БАЛАНСЕНЕРГО» та ТОВ «МЕГАТЕХТОРГ» з додатками в 2 прим. на 6 арк. кожен;

- договір № ПФД-04/02/2022 від 04.02.2022 про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги укладений між ТОВ «БАЛАНСЕНЕРГО» та ТОВ «ТУРБОЕНЕРГО» з додатком в 2 прим. на 3 арк. кожен.

Мотивуючи подане клопотання прокурор вказує, що у період часу з 20.04.2024 по 18.03.2025 ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, в умовах воєнного стану, зловживаючи службовими особами своїм службовим становищем організував розтрату коштів ТОВ «БАЛАНСЕНЕРГО» шляхом безпідставного перерахування на ТОВ «ВЕГАБУДСЕРВІС», ТОВ «МЕГАТЕХТОРГ», ТОВ «АДЗУРО ІНК» у сумі 47,68613 млн грн, 8,2888 млн грн, 4,061453 млн грн відповідно, що завдало майнової шкоди ТОВ «БАЛАНСЕНЕРГО» на загальну суму 60,036383 млн грн.

16.04.2026 на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва від 01.04.2026 (справа № 757/17870/26-к) проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено:

-ноутбук марки «Samsung», серійний номер ВР9693ВQ300053Х;

-ноутбук марки «Lenovo», серійний номер Р90QV93S з зарядним пристроєм;

-флеш носії з маркування «TG 64 Gb»; «Logitech»; «Arbois», «Bettex», «Transced» в кількості 2 шт.; «SanDisk»; «Apacer» в кількості 2 шт.; «Goodram»; флеш носій із написом: «Державне агентство з питань електронного уряду»; 4 SD micro карти;

-договір № 24.17.9-1 виконання робіт від 17.09.2024 укладений між ТОВ «БАЛАНСЕНЕРГО» та ТОВ «МЕГАТЕХТОРГ» з додатками в 2 прим. на 6 арк. кожен;

-договір № ПФД-04/02/2022 від 04.02.2022 про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги укладений між ТОВ «БАЛАНСЕНЕРГО» та ТОВ «ТУРБОЕНЕРГО» з додатком в 2 прим. на 3 арк. кожен.

Прокурор вказує, що у сторони обвинувачення є необхідність у накладенні арешту на зазначене вище майно, оскільки є підстави є сукупність підстав та розумних підозр вважати, що воно є доказами вчинення розслідуваних злочинів.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, не здійснювалась фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів.

Прокурор подав до суду заяву про проведення розгляду клопотання у його відсутність, вимоги підтримав.

Представник володільця майна подав до суду заяву про проведення судового засідання у його відсутність, щодо задоволення клопотання заперечував.

Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено, окрім іншого, що неприбуття учасників розгляду у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що слідчий суддя, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, створив необхідні умови для реалізації сторонами, їх процесуальних прав на участь у розгляді цієї справи в суді, ураховуючи, що підстав для визнання їх явки обов'язковою не має, вважаю за можливе розглянути клопотання у відсутність нез'явившихся осіб.

Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Майнові права захищаються в Україні, як Конституцією, так і іншими нормативно-правовими актами, зокрема частиною 1 і 5 статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право власності є непорушним. Дана стаття Конституції України визначає, що конфіскація майна може бути заснована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Разом з цим, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023000000002306 від 15.12.2023 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України.

У період часу з 20.04.2024 по 18.03.2025 ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, в умовах воєнного стану, зловживаючи службовими особами своїм службовим становищем організував розтрату коштів ТОВ «БАЛАНСЕНЕРГО» шляхом безпідставного перерахування на ТОВ «ВЕГАБУДСЕРВІС», ТОВ «МЕГАТЕХТОРГ», ТОВ «АДЗУРО ІНК» у сумі 47,68613 млн грн, 8,2888 млн грн, 4,061453 млн грн відповідно, що завдало майнової шкоди ТОВ «БАЛАНСЕНЕРГО» на загальну суму 60,036383 млн грн.

16.04.2026 на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва від 01.04.2026 (справа № 757/17870/26-к) проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено:

-ноутбук марки «Samsung», серійний номер ВР9693ВQ300053Х;

-ноутбук марки «Lenovo», серійний номер Р90QV93S з зарядним пристроєм;

-флеш носії з маркування «TG 64 Gb»; «Logitech»; «Arbois», «Bettex», «Transced» в кількості 2 шт.; «SanDisk»; «Apacer» в кількості 2 шт.; «Goodram»; флеш носій із написом: «Державне агентство з питань електронного уряду»; 4 SD micro карти;

-договір № 24.17.9-1 виконання робіт від 17.09.2024 укладений між ТОВ «БАЛАНСЕНЕРГО» та ТОВ «МЕГАТЕХТОРГ» з додатками в 2 прим. на 6 арк. кожен;

-договір № ПФД-04/02/2022 від 04.02.2022 про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги укладений між ТОВ «БАЛАНСЕНЕРГО» та ТОВ «ТУРБОЕНЕРГО» з додатком в 2 прим. на 3 арк. кожен.

Вказані речі, предмети відповідають критеріям статті 98 КПК України, оскільки у сторони обвинувачення в сукупності з іншими доказами є обґрунтовані підстави вважати, що вони були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі набуті кримінально протиправним шляхом внаслідок вчинення кримінального правопорушення, що вказує на можливість їх використання в якості речових доказів, а тому постановою слідчого від 19.08.2024 визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається - «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обгрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Абзацом 1 ч. 5 ст. 171 КПК України передбачено, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Судовим розглядом встановлено, що обшук, під час якого було вилучено майно та на арешті якого на даний час наполягає сторона обвинувачення, був проведений 16.04.2026, а з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна прокурор звернувся до суду 17.04.2026, що підтверджується вхідним штампом Печерського районного суду м. Києва за № 52496 та свідчить про дотримання строку на звернення до суду з даним клопотання та відповідно дотримання вимог абзацу 2 ч. 5 ст. 171 КПК України.

Вказане в сукупності свідчить про дотримання строку на звернення до суду з даним клопотання.

Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 3 частини другої цієї статті у випадку, передбаченому пунктом 1, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Одночасно при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 172 КПК України, слідчий суддя не вирішує питання належності та допустимості доказів, отриманих в ході досудового розслідування, оскільки оцінка допустимості доказів має бути вирішена відповідно до вимог ст. 89 КК України під час ухвалення судового рішення при судовому розгляді кримінального провадження.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

З огляду на зазначені вимоги закону, слідчий суддя приходить до висновку про те, що вилучене майно, на арешті якого наполягає сторона обвинувачення, відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні № 12023000000002306 від 15.12.2023.

Матеріали клопотання свідчать, що вказане майно має відношення до кримінального провадження, і, таким чином може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому слідчий суддя вважає за доцільне, для ефективного розслідування з метою збереження речових доказів накласти арешт на вказане майно.

Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, врахвоучюи процесуальну позицію володільця майна, з метою запобігання їх зникнення, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання про задоволення клопотання сторони обвинувачення про накладення арешту на вилучене майно, з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об'єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 26, 98, 100, 107, 117, 131, 132, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене 16.04.2026 в ході проведння обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- ноутбук марки «Samsung», серійний номер ВР9693ВQ300053Х;

- ноутбук марки «Lenovo», серійний номер Р90QV93S з зарядним пристроєм;

- флеш носії з маркування «TG 64 Gb»; «Logitech»; «Arbois», «Bettex», «Transced» в кількості 2 шт.; «SanDisk»; «Apacer» в кількості 2 шт.; «Goodram»; флеш носій із написом: «Державне агентство з питань електронного уряду»; 4 SD micro карти;

- договір № 24.17.9-1 виконання робіт від 17.09.2024 укладений між ТОВ «БАЛАНСЕНЕРГО» та ТОВ «МЕГАТЕХТОРГ» з додатками в 2 прим. на 6 арк. кожен;

- договір № ПФД-04/02/2022 від 04.02.2022 про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги укладений між ТОВ «БАЛАНСЕНЕРГО» та ТОВ «ТУРБОЕНЕРГО» з додатком в 2 прим. на 3 арк. кожен.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту/відмову у ньому може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
136775228
Наступний документ
136775230
Інформація про рішення:
№ рішення: 136775229
№ справи: 757/21311/26-к
Дата рішення: 20.05.2026
Дата публікації: 26.05.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Печерський районний суд міста Києва
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (09.05.2026)
Дата надходження: 17.04.2026
Предмет позову: -
Розклад засідань:
01.05.2026 13:15 Печерський районний суд міста Києва
20.05.2026 15:15 Печерський районний суд міста Києва
Учасники справи:
головуючий суддя:
ІЛЬЄВА ТЕТЯНА ГРИГОРІВНА
суддя-доповідач:
ІЛЬЄВА ТЕТЯНА ГРИГОРІВНА