Справа № 755/22736/25
"20" травня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Дніпровського районного суду міста Києва кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025105040000887 від 13 вересня 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, українця, громадянина України, неодруженого, із середньою освітою, офіційно не працюючого, військовозобов'язаного, не є інвалідом, не має на утриманні неповнолітніх та малолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
22 жовтня 2024 року вироком Дарницького районного суду міста Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень (штраф не сплачений), -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,
за участі учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 , будучи засудженим вироком Дарницького районного суду міста Києва, на шлях виправлення не став та належних висновків для себе не зробив та протягом року вчинив нове кримінальне правопорушення.
Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 13 вересня 2025 року, а саме до часу фактичного виявлення та затримання працівниками поліції, ОСОБА_3 перебуваючи за адресою: вул. Будівельників в місті Києві, в зоні зелених насаджень, знайшов пластикову колбу з кристалічною речовиною світлого кольору.
Будучи особою, яка вживає наркотичні засоби ОСОБА_3 зрозумів, що у знайденій пластиковій колбі, міститься особливо небезпечна, психотропна речовина, обіг якої заборонено - PVP.
У цей час, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел направлений на незаконне придбання та зберігання особливо небезпечної, психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP.
Реалізуючи слій злочинний умисел, ОСОБА_3 підняв із землі знайдену ним пластикову колбу, з кристалічною речовиною світлого кольору, що містить у своєму складі особливо небезпечну, психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, та помістив її до кишені куртки, в яку був одягнутий, та став незаконно зберігати при собі, без мети збуту.
У той же день, 13 вересня 2025 року близько 13 години 12 хвилин за адресою: м. Київ, вул. Будівельників, 29, працівниками поліції було виявлено ОСОБА_3 , який повідомив, що незаконно зберігає при собі особливо небезпечну, психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP.
У подальшому у період часу з 13 години 40 хвилини до 13 години 45 хвилини за адресою: м. Київ, вул. Будівельників, 29, співробітниками поліції, проведено обшук затриманої особи, в ході якого у ОСОБА_3 з правої кишені куртки, в яку він був одягнутий, було виявлено та вилучено пластикову колбу, з кристалічною речовиною світлого кольору, що містить у своєму складі особливо небезпечну, психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, загальною масою 0,354 г, яку він незаконно придбав та зберігав при собі, без мети збуту.
Як вбачається з даних, що містяться у висновку судової експертизи матеріалів, речовин та виробів за № СЕ-19/111-25/57123- НЗПРАП від 10 листопада 2025 року:
«1. У наданій на дослідження кристалічній речовині білого кольору масою 0,485 г виявлено особливо небезпечну психотропну речовину.
2. У наданій на дослідження кристалічній речовині білого кольору масою 0,485 г виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - РVP.
Маса PVP в наданій речовині становить 0,354 г.
PVP, згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 року «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» «Список № 2 Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено» в «Таблиці І», є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.
Згідно наказу МОЗ України №188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться в незаконному обігу», кримінальна відповідальність за придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини - PVP, у невеликих розмірах настає в тому разі, коли таке придбання та зберігання перевищує вагу зазначеної в таблиці граничної величини, а саме: 0,15 г.»
Таким чином, ОСОБА_3 своїми умисними діями вчинив незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, без мети збуту, вчиненому протягом року після засудження за цією статтею, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою вину у пред'явленому обвинуваченні та підтвердив фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, зазначені в обвинувальному акті, а саме: дату, час, місце, спосіб вчинення кримінального правопорушення, та показав суду, що він 13 вересня 2025 року через телеграм канал придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, для власного вживання, без мети збуту. На карту продавця він перерахував грошові кошти, у відповідь отримав координати місця «закладки», звідки і забрав психотропну речовину. Невдовзі після цього його зупинили працівники патрульної поліції, він добровільно видав наявну у нього психотропну речовину. Зазначив, що зберігав її виключно для власного вживання, без мети збуту. Після чого, на місце була викликана слідчо-оперативна група, яка вилучила в нього психотропну речовину. Він усвідомлює протиправність своїх дій, щиро розкаюється у вчиненому, просить його суворо не карати. Він був засуджений вироком Дарницького районного суду міста Києва до покарання у вигляді штрафу, який він не сплатив через відсутність коштів.
Винність обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, повністю підтверджується його показаннями та щирим каяттям.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Положення ч. 3 ст. 349 КПК України, роз'яснені судом у судовому засіданні учасникам судового провадження.
За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини справи та кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, а тому суд, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням, зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_3 , тих, що стосуються вирішення питання про долю речових доказів, процесуальних витрат, а також даних висновку експертизи матеріалів, речовин та виробів, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин даного кримінального провадження.
Крім того, винність ОСОБА_3 , який не оспорював фактичні обставини справи, у вчиненні інкримінованого йому злочину знайшла повне підтвердження під час судового розгляду.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 309 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, без мети збуту, вчиненому протягом року після засудження за цією статтею.
Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_3 покарання, суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення (а саме, його класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали), дані про особу обвинуваченого, який вину у вчиненому визнав, щиро розкаявся, активно сприяв органу досудового розслідування у розкритті кримінального правопорушення, не працює, під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом та на обліку у лікаря психіатра не перебуває, раніше судимий, вчинив кримінальне правопорушення не відбувши покарання призначеного вироком Дарницького районного суду міста Києва від 22 жовтня 2024 року, яким він засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень, від його дій не настало тяжких наслідків.
Обставиною, яка, відповідно до вимог ст. 66 КК України, пом'якшує покарання ОСОБА_3 - судом визнано щире каяття обвинуваченого та активне сприяння органу досудового розслідування у розкритті кримінального правопорушення.
Обставин, які відповідно до вимог ст. 67 КК України, обтяжують покарання ОСОБА_3 - органом досудового розслідування не встановлено.
Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що з метою виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, конкретним їх обставинам, встановленим під час розгляду кримінального провадження, даним про особу обвинуваченого. Даний вид покарання буде справедливим для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 , сприятиме попередженню вчиненню нових кримінальних правопорушень та відповідатиме принципу індивідуалізації покарання.
Крім того, відповідно до вимог ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більше від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Враховуючи те, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, за яке він засуджується цим вироком, не відбувши покарання призначеного вироком Дарницького районного суду міста Києва від 22 жовтня 2024 року, яким він засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень, то при призначенні остаточного покарання необхідно застосувати вимоги ст. 71, 72 КК України.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 72 КК України, основні покарання у виді штрафу (…) при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.
Підстав для застосування до ОСОБА_3 вимог ст. 69 та ст. 75 КК України судом не встановлено.
На думку суду, саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретним обставинам, встановленим під час розгляду кримінального провадження, даним про особу обвинуваченого, буде достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 , сприятиме попередженню вчинення ним нових кримінальних правопорушень та відповідатиме принципу індивідуалізації покарання.
Запобіжний захід ОСОБА_3 у цьому кримінальному провадженні не обирався, клопотань про його обрання прокурор не заявляв.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з часу його затримання для відбування покарання, після набрання цим вироком законної сили.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до вимог ст. 124 КПК України.
Долю речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі наведеного та, керуючись ч. 3 ст. 349, ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, і призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ст. 71, 72 КК України, за сукупністю цього вироку та вироку Дарницького районного суду міста Києва від 22 жовтня 2024 року, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі, та штрафу у сумі 17000 гривень, який виконувати самостійно.
Запобіжний захід ОСОБА_3 у цьому кримінальному провадженні не обирався, клопотань про обрання запобіжного заходу від прокурора не надходило.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з часу його затримання для відбування покарання, після набрання цим вироком законної сили.
Речові докази у кримінальному провадженні:
- кристалічну речовину білого кольору, що містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,354 г (яку після проведення експертизи матеріалів, речовин та виробів поміщено до спец. пакету № 6632432), яка відповідно до квитанції № 025103, зберігається у камері схову речових доказів Дніпровського УП ГУНП в м. Києві - знищити;
Стягнути з ОСОБА_3 витрати за проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів за № СЕ-19/111-25/57123- НЗПРАП від 10 листопада 2025 року у сумі 3565 (три тисячі п'ятсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Суддя ОСОБА_1