ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/3865/26
провадження № 2-о/753/240/26
"19" травня 2026 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Сирбул О. Ф., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 про оголошення фізичної особи померлою,
У лютому 2026 року до Дарницького районного суду м. Києва надійшла вищезазначена заява.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.02.2026 цивільну справу № 753/3865/26 передано для розгляду судді Сирбул О. Ф.
Відповідно до протоколу щодо неможливості визначення присяжних від 24.02.2026, призначення не відбулось; не вистачає потрібної кількості присяжних для розподілу справи.
Відповідно до протоколу автоматизованого визначення присяжних від 04.05.2026 у цивільній справі № 753/3865/26 основними присяжними визначено Кулика Ю. М. та Малишеву І. В.
Ознайомившись з заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється ЦПК України.
Підставою оголошення фізичної особи померлою є презумпція її смерті.
Справи про оголошення особи померлою розглядаються судом в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Згідно з ч. 1 ст. 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Відповідно до ч. 1 ст. 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
Заявник у поданій заяві, вказує на те, що підставою звернення до суду про оголошення ОСОБА_3 померлим є вирішення питань, пов'язаних з отриманням виплат передбачених законодавством.
Разом з тим, заявником не визначено належним чином коло осіб, на права та інтереси яких може вплинути ухвалене рішення із чітким визначенням їх процесуального статусу як заінтересованих осіб.
Визнання особи померлою є крайньою мірою та потребує встановлення всіх об'єктивних обставин, що стали передумовою для такого звернення, з метою уникнення в подальшому негативних наслідків щодо переходу майнових прав особи, оголошеної померлою, у разі її появи. Обов'язок щодо доказування обставин, що підтверджують відсутність відомостей про місце перебування особи, яку заявник просить оголосити померлою, у місці її постійного проживання протягом трьох років, покладається чинним законодавством України саме на заявника.
Саме така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.03.2018 року у справі № 638/18251/16-ц.
Особливістю розгляду справ про оголошення особи померлою є те, що суд за наявності достатніх доказів робить юридичне припущення про смерть особи.
Водночас, відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження таких обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами, унеможливлює оголошення особи померлою.
Оскільки, заявник просить оголосити фізичну особу померлою, то заява повинна містити, у тому числі, обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
При цьому, за правовими наслідками оголошення фізичної особи померлою прирівнюється до правових наслідків, які настають у разі смерті фізичної особи, а саме: на майно такої особи відкривається спадщина. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п'яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв'язку з відкриттям спадщини (ч. 2 ст. 47 ЦК України).
Виходячи з цього, заінтересованими особами у даній справі мають бути усі спадкоємці особи, якщо вони є, чи відповідна територіальна громада.
У заяві не визначено всіх зацікавлених осіб, а саме: спадкоємців майна померлого (у випадку наявності), а також не зазначено відомості про те, що у ОСОБА_3 відсутнє відповідне майно, яке може бути успадковано.
Заявник зобов'язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.
Разом з тим, у порушення п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України заявником не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету усіх учасників справи.
Крім того, у порушення п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України заявникомне зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Також, у порушення п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України відсутнє письмове підтвердження заявника про те, що нею не подано іншої заяви з тим самим предметом та з тих самих підстав.
За положенням ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Статтею 95 ЦПК України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином завіреній копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг цього документа.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Разом з тим, додатки до позову для заінтересованих осіб не посвідчені, відповідно до вимог приписів статті 95 ЦПК України.
Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Молодший лейтенант ОСОБА_3 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді командира 2 взводу морської піхоти 2 роти морської піхоти НОМЕР_2 батальйону морської піхоти. майстер сержанта. Відтак, відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 10.07.2024 у справі № 686/11198/22 (провадження №61-4913св24), під час встановлення юридичного факту смерті військовослужбовця у справах про оголошення його померлим або визнання його безвісно відсутнім Міністерство оборони України або відповідні військові частини підлягають залученню до участі у справі з метою захисту інтересів держави, оскільки визнання в судовому порядку військовослужбовця безвісно відсутнім або оголошення його померлим є підставою для виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини та припинення виплати членам його сім'ї грошового забезпечення.
Таким чином, заявнику слід зазначити в якості заінтересованої особи Міністерство оборони України.
У той же час, звертаючись до суду з заявою про оголошення фізичної особи померлою, а саме свого колишнього чоловіка, заявником не зазначено в заяві, чи є у померлого інші діти, батьки, які, у випадку їх наявності, мають бути зазначені в заяві як заінтересовані особи. Так, у разі задоволення заяви може призвести до отримання грошових виплат, передбачених для членів сімей загиблих осіб.
Крім того, як встановлено судом, надані копії документів до заяви, а саме: "ПОЯСНЕННЯ" є нечитабельними, з них неможливо встановити реквізити та зміст через дрібний шрифт, що в подальшому позбавляє суд можливості дослідити такі копії в якості доказів. Варто зауважити, що дані документи, серед іншого, є суттєвими та одними з основних доказів, які заявник надає в обґрунтування заявлених вимог та мають значення для вирішення даного спору по суті.
Суд звертає учагу заявника на положення ч. 1 ст. 177 ЦПК України: позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Відтак позивачеві слід направити на адресу Дарницького районного суду м. Києва нову редакцію заяви про оголошення фізичної особи померлою з доданими матеріалами, а також копії вищезазначених документів належної якості, у екземплярах для суду та по примірнику для кожної із зантересованих осіб у справі.
Дані обставини перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що заяву слід залишити без руху та встановити заявнику строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Залишення заяву без руху з зазначених вище підстав не є по своїй суті обмеженням права на доступ до суду, оскільки відповідає вимогам закону та основним засадам цивільного судочинства, та є необхідним для справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду та вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 175-177, 185, 294 ЦПК України, суддя, -
Заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 про оголошення фізичної особи померлою - залишити без руху та надати строк для усунення її недоліків, який не може перевищувати п'яти днів із дня отримання заявником даної ухвали.
Копію ухвали направити заявникам.
В разі якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику (ч. 3 ст. 185 ЦПК України).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: