ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/10942/26
провадження № 2/753/11403/26
"18" травня 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Сирбул О. Ф., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Сенс Банк», ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус КМНО Ніколіца Валентина Федорівна, Державний реєстратор КП «Центр розвитку і інвестицій Васильківського району», Служба у справах дітей Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації, про визнання незаконною та скасування реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна, витребування нерухомого майна, визнання права власності, -
встановив:
У травні 2026 року до Дарницького районного суду м. Києва надійшла вищезазначена позовна заява.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2026 цивільну справу № 753/10942/26 передано для розгляду судді Сирбул О. Ф.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно ст. 187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
Позовна заява за змістом і формою повинна відповідати ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
Дослідивши зміст поданої позовної заяви та доданих до неї документів, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України та має недоліки, що перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
У порушення вимог п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивачем не вказано відомості про наявність або відсутність електронного кабінету всіх учасників справи.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
За змістом пп. 2 та 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна, а у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з майновою вимогою та просить суд: "2. Витребувати у Акціонерного товариства "СЕНС БАНК", що є правонаступником ПАТ "Укрсоцбанк", на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) квартиру за номером АДРЕСА_1 , загальною площею 105,00кв.м..; 3. Визнати за ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на успадковану нею квартиру за номером АДРЕСА_1 , загальною площею 105,00кв.м.; 4. Визнати незаконним та скасувати рішення про Державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 40905539 від 03.05.2018 10:53:02, державного реєстратора Попової Олександри Валеріївни, Комунального підприємства «Центр розвитку та інвестицій» Васильківського району, Київська обл."
При цьому, позивач визначив ціну позову у розмірі 229 915,00 грн зважаючи на договір дарування від 12.10.2006, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Однак, суд зазначає, що визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості майна, виходячи з наступного.
Підпунктом а) п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» визначено, що під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
За аналізом наведених правових норм, суддя вказує на те, що зазначення ціни позову щодо вимог майнового характеру є обов'язковою вимогою до змісту позовної заяви. Зазначаючи ціну позову, позивач повинен обґрунтувати у позовній заяві наведену ним оцінку, оскільки щодо цієї обставини застосовується загальне правило про те, що кожна особа повинна довести обставини, на які вона посилається.
При цьому вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані звіт про оцінку майна, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, а також дійсна вартість майна може підтверджуватись висновком суб'єкта оціночної діяльності.
Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.
Ціна позову визначається від ринкової вартості майна на момент звернення до суду та повинна бути підтверджена відповідними відомостями (оцінкою відповідної установи).
За приписом ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
За нормою абз. 3 п. 2 розділу ІV Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженого наказом Фонду державного майна України 17.05.2018 № 658, строк дії звіту про оцінку не може перевищувати шість місяців з дати оцінки, що зазначається в такому звіті.
Так, в матеріалах справи відсутні докази проведення незалежної оцінки майна та не вказано ціну позову, яка б відповідала дійсній вартості майна станом на день звернення до суду, яке є предметом даного спору.
Разом з тим, оскільки позивачем не визначено ціну позову щодо вимог майнового характеру в частині дійсної вартості нерухомого майна станом на момент подання до суду позовної заяви, суду неможливо встановити розмір судового збору за заявленою позивачем вимогою майнового характеру.
Крім того, у порушення п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Тому позивачеві слід подати до суду нову редакцію позовної заяви з урахуванням вищевказаних недоліків та докази проведення незалежної оцінки нерухомого майна у кількості екземплярів для суду та відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
На підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивачем додано до позову роздруківки постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 (справа № 522/407/15-ц) з інформаційної системи Єдиний державний реєстр судових рішень, яка є знеособленою шляхом приховання відомостей щодо персональних даних учасників справи, що позбавляє суд можливості однозначної ідентифікації осіб, яких стосується таке судове рішення.
Разом з тим, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на положення п. п. 3, 5 розділу XІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затверджено Наказом Державної судової адміністрації України № 814 від 20.08.2019 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України № 485 від 17 жовтня 2023), за якими копія судового рішення, виготовлена апаратом суду у паперовій формі, засвідчується відповідальною особою апарату суду та відповідною печаткою суду із зазначенням дати. На копії судового рішення, що набрало законної сили, зазначається дата набрання ним чинності. Копії судових рішень, що набрали законної сили або підлягають негайному виконанню повинні бути прошиті, пронумеровані, засвідчені та скріплені відповідною печаткою суду.
Відтак позивачеві потрібно подати до суду належним чином засвідчену копію вищезазначеного судового рішення з гербовою печаткою суду та відміткою про дату набрання законної сили для суду та у відповідній кількості примірників до кількісного складу учасників процесу.
Дані обставини перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, якщо позовна заява подана без додержання вимог, передбачених ст. ст. 175, 177 ЦПК України та/або не сплачено судовий збір, вона підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суд приймає до уваги позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, висвітлену 07.02.2024 року у справі № 295/434/22, провадження № 61-10948св23, згідно якої формалізм у процесі є позитивним й необхідним явищем, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу, проте надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя, у тому числі виконанню судового рішення та є порушенням» ст. 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 28.10.1998 року у справі «Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії», від 13.01.2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії», від 08.03.2017 року у справі «ТОВ «Фріда» проти України»).
Слід зазначити, що вказані в ухвалі суду недоліки не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.
Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року, «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року, «Мельник проти України» від 28.03.2006 року.
Таким чином, вказана позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачеві строку на усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем даної ухвали.
Керуючись ст. ст. 175, 177, ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Сенс Банк», ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус КМНО Ніколіца Валентина Федорівна, Державний реєстратор КП «Центр розвитку і інвестицій Васильківського району», Служба у справах дітей Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації, про визнання незаконною та скасування реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна, витребування нерухомого майна, визнання права власності - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати п'яти днів із дня отримання копії вказаної ухвали.
Копію ухвали направити позивачу.
Роз'яснити, що якщо у визначений строк недоліки не будуть усунені, позовна заява на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде вважаться неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: