ЄУН: 336/5113/26
Провадження №: 1-кс/336/396/2026
про застосування запобіжного заходу
23 травня 2026 року місто Запоріжжя
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
у присутності:
прокурора - ОСОБА_3
слідчого - ОСОБА_4
підозрюваного - ОСОБА_5
захисника - ОСОБА_6
розглянувши клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції №3 ЗРУП ГУ НП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури м.Запоріжжя ОСОБА_8 , подане під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026082080000712 від 21.05.2026 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, українця, не одруженого, який має базову середню освіту, офіційно не працевлаштований, який фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , який в силу ст. 89 КК України є раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.121 КК України -
До слідчого судді Шевченківського районного суду міста Запоріжжя надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до якого слідчий за погодженням із прокурором просить застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному з підстав викладених у письмовому клопотанні, долученому до матеріалів провадження.
Підозрюваний ОСОБА_5 заперечив проти задоволення вказаного клопотання, просив застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, пояснивши, що він є інвалідом 3 групи, знаходиться на програмі замісної терапії (приймає «метадон»), що негативно може вплинути на стан його здоров'я, якщо він буде перебувати в умовах ізоляції, пояснив слідчому судді, що він неофіційно працює та проживає з жінкою без укладення шлюбу, дітей на утриманні не має. Можливості внести суму застави у нього та членів родини не має.
Захисник ОСОБА_9 підтримав думку підзахисного, просив суд застосувати запобіжний захід не позбавлений з ізоляцією, додавши в своїх поясненнях, що ОСОБА_10 бажає надавати матеріальну допомогу потерпілому щодо лікування, має у власності квартиру, проживає разом з жінкою, будь-яких намірів порушувати процесуальні обов'язки у підзахисного не має та він зобов'язується належним чином поводитися, зокрема з'являтися до слідчого, суду, прокурора та утримуватися від впливу на свідків і потерпілого.
Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання та додані до нього матеріали, оцінивши всі обставини у сукупності, слідчий суддя приходить до наступного висновків.
Відомості про кримінальне правопорушення (суть та правова кваліфікація) у якому підозрюється особа
В обґрунтування поданого клопотання зазначено, що у провадженні СВ відділу поліції №3 ЗРУП ГУ НП в Запорізькій області перебуває вказане кримінальне провадження за підозрою ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що 21 травня 2026 року приблизно о 14 годині 00 хвилин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходячись біля кіоску «Закусочна» на території ринку «Меркурій», який розташований за адресою: м.Запоріжжя, вул.Чарівна, 56-А, маючи умисел на спричинення тяжких тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в ході раптово виниклого конфлікту, на ґрунті особистих неприязних відносин до потерпілого ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тримаючи в руці ніж, наніс один удар в область грудної клітини з лівого боку потерпілому, тим самим спричинив йому, згідно із довідкою наданою КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради, тілесне ушкодження у вигляді: проникаюче тороко-абдомінальне поранення зліва, поранення нижньої частки лівої легені, поранення лівого куполу діафрагми, що є тяжким тілесним ушкодженням, за ознакою небезпеки для життя.
Таким чином, дії підозрюваного ОСОБА_5 кваліфіковані як кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч.1. ст.121 КК України, а саме: умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Обставини, які свідчать про існування ризиків та посилання на докази
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч.2 ст.177 КПК України).
До таких ризиків ч.1 ст.177 КПК України відносить можливість обвинуваченого:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Слідчий у клопотанні посилається на пп.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України та вказує, що ця особа може переховуватися від органу досудового розслідування чи суду, наявний ризик знищення, спотворення речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, може незаконно впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що обвинувачений обов'язково здійснюватиме такі дії. Однак суду необхідно встановити, чи обвинувачений наразі має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
Слідчий суддя вважає доведеним матеріалами клопотання ризик переховування від органів досудового розслідування або суду, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 одразу після скоєння злочину до правоохоронних органів та за медичною служби не звернувся, з місця події зник,- отже зазначений ризик є реальним та наявним.
На переконання слідчого судді, ризик незаконного впливу на свідків та потерпілого кримінального провадження доведений прокурором та слідчим під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, оскільки потерпілий на даному етапі досудового розслідування знаходиться на лікування, з ним не проведені усі заплановані слідчі дії за його участі. Усі свідки кримінального правопорушення на даному етапу досудового розслідування встановлюються, та як попередньо встановлено органом досудового розслідування, деякі свідки, які безпосередньо спостерігали подію є знайомими з підозрюваним, за їх участі тривають слідчі дії. Отже, не виключається незаконний вплив на свідків правопорушення з боку підозрюваного.
Щодо ризику знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин у кримінальному провадження, на переконання слідчого судді, зазначений ризик також доведений та є реальним, оскільки на даному етапі досудового розслідування визначаються (встановлюються) слідчими усі речі та документи, які мають значення для правильного проведення досудового розслідування, які не долучені до матеріалів кримінального провадження.
Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення. Зазначений ризик слідчий суддя вважає реальним та доведеним стороною обвинувачення, оскільки при затриманні у підозрюваного були вилучені предмет схожий на ніж, викрутка та ніж-трансформер, що може свідчити про кримінальну схильність особи до завдання шкоди здоров'ю людині, крім того, як встановлено слідчим суддею, ОСОБА_10 перебуває на обліку в медичному центрі та виконує призначення препаратів зі вмістом наркотичних, психотропних речовин і прекурсорів, - відповідно призначено препарат наркотичного засобу «Метадон» (долучено до матеріалів провадження листок призначень). Прийнято до уваги, що в день вчинення правопорушення ОСОБА_10 вживав алкогольні напої, що є несумісним із вживанням нарковмісних препаратів, що, в свою чергу, може призвести до непоправних наслідків та може свідчити про ймовірність вчинення ОСОБА_12 інших правопорушень.
Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином слід зазначити, що означений ризик є недоведеним, оскільки яким саме чином підозрюваний може перешкоджати провадженню слідчим в судовому засіданні при розгляді клопотання не було зазначено та не доведено належними доказами ці обставини.
Обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам
Одночасно із встановленням обставин, що зумовлюють існування ризиків, чинне законодавство зобов'язує суд (слідчого суддю) перевірити також можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу до особи.
Частина 1 статті 176 КПК України встановлює такі альтернативні триманню під вартою запобіжні заходи: особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт. Найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
На підтвердження неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, слідчий суддя враховує обставини того, що у підозрюваного відсутні міцні соціальні зв'язки, оскільки в офіційному шлюбі він не перебуває (допитана в якості свідка ОСОБА_13 повідомила слідчого суддю, що на даний час вона перебуває з ОСОБА_12 у сварці та проживали окремо), на утриманні дітей або осіб похилого віку не має, відсутнє постійне місце роботи, правопорушення вчинено в умовах проведення дозвілля із вживанням спиртних напоїв. Обставини вчиненого правопорушення свідчать про схильність особи до вчинення правопорушень з застосуванням предметів, які можуть завдати шкоди здоров'ю та життю, особою, яка не дотримується медичних рекомендацій та показань (в частині несумісності вживання спиртних напоїв та наркотичних засобів).
У сукупності зазначені обставини свідчать про недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу на даному етапі досудового провадження.
Висока ймовірність на даному етапі впливу підозрюваного на учасників провадження та можливість переховуватися від органів досудового розслідування не дозволяє слідчому судді зробити висновок про можливість запобігти зазначеному ризику шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Запобіжний захід, який застосовується
Відповідно до п.5 ч.1 ст.176 КПК України до запобіжних заходів відноситься тримання під вартою.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу (ч.1 ст.183 КПК України).
Дослідивши матеріали провадження у слідчого судді не залишилося поза розумним сумнівом обґрунтованості пред'явленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, який є тяжким злочином та передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 8 років.
Пунктом 4 частини 2 статті 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Підозрюваний раніше не судимий, неодружений, на утриманні малолітніх/неповнолітніх дітей або осіб похилого віку не має, є інвалідом 3 групи.
За таких обставин, суд вважає за доцільне обрати запобіжний захід відносно підозрюваного ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.
При постановлені ухвали, враховано положення статті 3 Конституції України, відповідно до якої, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Водночас, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177, 178 та статтею 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, оскільки злочин вчинений із застосуванням насильства.
Крім того, в цьому конкретному випадку, взявши до уваги обставини вчинення кримінального правопорушення, характер інкримінованого кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що суспільний інтерес перебування підозрюваного під вартою переважає над особистим інтересом.
Все вищевикладене у сукупності свідчить, що обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обмеження прав не суперечать статті 5 «Конвенції з прав людини та основоположних свобод», оскільки в матеріалах кримінального провадження існують ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, перевищує принцип поваги до особистої свободи та є виправданим з точки зору відповідного суспільного інтересу, що значно переважає інтереси однієї людини.
У рішенні «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року визначено, що тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Так, національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини.
21 травня 2026 року о 19:26 год підозрюваного ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 194, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 19.07.2026 року без визначення застави.
Строк дії ухвали визначити до 19 липня 2026 року включно.
Роз'яснити підозрюваному положення ч.1 ст.201 КПК України, відповідно до якої підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню, подання апеляційної скарги не зупиняє її виконання.
Копію ухвали негайно після його проголошення вручити підозрюваному та прокурору.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк, з моменту вручення йому копії ухвали.
Повний текст ухвали проголошено 23.05.2026р. 14:00 год.
Слідчий суддя
Шевченківського районного суду м.Запоріжжя ОСОБА_14