Справа № 712/6800/26
Провадження № 1-кс/712/2623/26
22 травня 2026 Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси клопотання начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області майора поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні за № 420226252010000083 від 15.04.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,-
Начальником відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області майора поліції ОСОБА_3 подано до суду клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні за № 420226252010000083 від 15.04.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
Слідчий в своєму клопотанні посилається на те, що у провадженні СВ Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 420226252010000083 від 15.04.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану» №2102-ІХ від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022, строком на 30 діб.
Згідно з ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до Указу Президента України № 65/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини 2 статті 102 пунктів 1, 17, 20 частини 1 статті 106 Конституції України оголошено загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва. Місцевим органам виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ, організацій усіх форм власності, фізичних осіб-підприємців організувати та забезпечити в установленому порядку зокрема: своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу, здійснення призову військовозобов'язаних, резервістів на військову службу, їх доставки до військових частин та установ Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України.
Указ Президента України № 65/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» № 2105-ІХ від 03.03.2022 відповідно до якого загальна мобілізація проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності зазначеного Указу.
Крім цього, строк проведення загальної мобілізації продовжено 27.04.2026 Указом Президента України № 343/2026 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» № 4858-ІХ від 28.04.2026 відповідно до якого загальна мобілізація продовжується протягом 90 діб із дня набрання чинності зазначеного Указу.
Згідно з ст. 15 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» на строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров'я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 25 - річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу. Організація підготовки та проведення призову громадян України на строкову військову службу здійснюється міськими (районними) державними адміністраціями (виконавчими органами міських рад) у взаємодії з відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, а відповідно до ст. 22 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» граничний вік перебування на військовій службі (в тому числі в резерві), встановлюється для військовослужбовців, які проходять військову службу під час особливого періоду - до 60 років та 65 років в залежності від рангу.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених Указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану як встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в'їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.
Згідно з правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57 (в редакції Постанови № 285 від 13.03.2025), виїзд за межі України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які підлягають мобілізації на час введення на території України надзвичайного або воєнного стану, заборонено.
Відповідно до пункту 2-6 «Правил перетинання державного кордону громадянами України», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57, у разі введення на території України воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 цих Правил, також мають інші військовозобов'язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.
Військовозобов'язані, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, з числа осіб, зазначених у пунктах 3-5 частини третьої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», мають право перетинати державний кордон за наявності інформації в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних, резервістів чи у військово-обліковому документі в електронній формі за умови його дійсності відповідно до Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559.
Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_5 , будучи обізнаним про дію воєнного стану та проведення загальної мобілізації в Україні, діючи всупереч вищевказаним нормам законодавства України, переслідуючи корисливий мотив, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, в квітні 2026 року, вирішив організувати незаконне переправлення громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років через державний кордон України під час дії воєнного стану, виїзд яким заборонений, шляхом працевлаштування до підприємства, яке має статус критичності, що в подальшому слугуватиме підставою для отримання відстрочки від мобілізації до Збройних сил України та подальшого незаконного виїзду за межі України.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 у невстановлений досудовим розслідуванням час 06.04.2026 діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, в ході телефонної розмови з ОСОБА_6 за допомогою месенджера «Telegram» з мобільного номеру НОМЕР_1 , повідомив останній, що може посприяти у виїзді за кордон чоловіку заявниці, шляхом працевлаштування до підприємства ТОВ «ДТЕК», яке має статус критичного, з подальшим отриманням відстрочки від мобілізації та оформленням закордонного відрядження до країн Європи, додавши, що за працевлаштування йому необхідно буде надати грошові кошти в сумі 7 500 (сім тисяч п'ятсот) доларів США.
В подальшому, ОСОБА_5 близько 19 год. 11 хв. 04.05.2026 діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, за допомогою месенджера «Telegram» з мобільного номеру НОМЕР_1 зателефонував ОСОБА_6 та вказав на необхідність якомога швидше надати відповідь, оскільки довго тримати місце для чоловіка ОСОБА_6 він не зможе. Також ОСОБА_5 вказав, що відвідувати роботу не доведеться та процес бронювання розпочнеться через 72 години після призначення на посаду, а закордонне відрядження можливо оформити через місяць після призначення на посаду, додавши, що йому необхідно надати копії документів на особу (паспорт, РНОКПП та витяг із застосунку «Резерв+») та кошти в сумі 7 500 (сім тисяч п'ятсот) доларів США, які необхідно буде перерахувати на банківський рахунок.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу ОСОБА_5 близько 09 год. 38 хв. 05.05.2026, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення надіслав ОСОБА_6 в месенджері «Telegram» повідомлення із зазначенням банківського рахунку, на який необхідно перерахувати кошти «Отримувач ОСОБА_5 , номер рахунку IBAN: НОМЕР_2 , призначення платежу: фінансова допомога», додавши, що після оплати розпочнеться процес.
В подальшому, 06.05.2026 о 09 год. 20 хв., ОСОБА_5 за допомогою месенджера «Telegram» надіслав повідомлення ОСОБА_6 із запитанням коли очікувати надходження коштів, додавши, що пообіцяв «людям» цього дня передати частину обумовлених коштів в сумі 40 000 (сорок тисяч) гривень.
Реалізовуючи свій злочинний умисел ОСОБА_5 об 19 год. 20 хв. 06.05.2026 діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, на виконання попередніх домовленостей одержав від ОСОБА_6 для себе частину обумовленої суми грошових коштів, а саме 40 000 (сорок тисяч) гривень, шляхом зарахування їх на картковий рахунок № НОМЕР_3 відкритий в АТ «Райффайзен Банк», який використовує ОСОБА_5 , за працевлаштування чоловіка заявниці до підприємства ТОВ «ДТЕК», яке має статус критичного, з подальшим отриманням відстрочки від мобілізації та оформленням закордонного відрядження до країн Європи.
Після чого, об 20 год. 33 хв. 06.05.2026 ОСОБА_5 підтвердив отримання грошових коштів в сумі 40 000 (сорок тисяч) гривень, надіславши ОСОБА_6 повідомлення в месенджер «Telegram».
Виконуючи попередні домовленості, ОСОБА_5 об 15 год. 05 хв. 14.05.2026 діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, одержав від ОСОБА_6 для себе частину обумовленої суми грошових коштів, а саме 20 000 (двадцять тисяч) гривень, шляхом зарахування їх на картковий рахунок № НОМЕР_3 відкритий в АТ «Райффайзен Банк», який використовує ОСОБА_5 , за працевлаштування чоловіка заявниці до підприємства ТОВ «ДТЕК», яке має статус критичного, з подальшим отриманням відстрочки від мобілізації та оформленням закордонного відрядження до країн Європи.
В ході досудового розслідування, 14.05.2026 у період часу з 17 год. 34 хв. по 19 год. 19 хв. у зв'язку вчиненням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, останнього затримано в порядку ст. 208 КПК України, та в ході особистого обшуку останнього виявлено та вилучено наступні речі: мобільний телефон «Iphone 13Pro» білого кольору, IMEI 1: НОМЕР_4 , IMEI 2: НОМЕР_5 з сім-картою № НОМЕР_6 та банківська картка Райффайзен банк № НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_7 .
Окрім того, вилучені в ході особистого обшуку ОСОБА_5 постановою від 15.05.2026 визнані речовим доказом.
Вилучені речі та документи містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та відповідають ст. 98 КПК України, з метою здійснення аналізу зібраних доказів, вилучені речі та документи визнанні речовим доказом у кримінальному провадженні.
Слідчий в клопотанні вказує, що за попередніми даними встановлено, що вилучені речі та документи мають суттєве значення для встановлення істини у кримінальному провадженні та встановлення повного кола осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий в судове засідання не з'явилася, направила до суду заяву в якій просила справу розглянути в її відсутність. Клопотання підтримує та просить його задовольнити.
ОСОБА_5 направив до суду заяву в якій просив справу розглянути в його відсутність. Щодо накладення арешту на вилучене майно не заперечує.
Дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини які регулюються нормами кримінально-процесуального законодавства.
Статтею 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження визначено арешт майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів, 2) спеціальної конфіскації, 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально - правового характеру щодо юридичної особи, 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення кримінального правопорушення у кримінальному провадженні внесені за № 420226252010000083 від 15.04.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
14.05.2026 у період часу з 17 год. 34 хв. по 19 год. 19 хв. у зв'язку вчиненням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, останнього затримано в порядку ст. 208 КПК України, та в ході особистого обшуку останнього виявлено та вилучено наступні речі: мобільний телефон «Iphone 13Pro» білого кольору, IMEI 1: НОМЕР_4 , IMEI 2: НОМЕР_5 з сім-картою № НОМЕР_6 та банківська картка Райффайзен банк № НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_7 .
Постановою слідчого від 15.05.2026,вилучені в ході обшуку речі визнано речовими доказами та приєднано до матеріалів кримінального провадження.
Оцінюючи встановлені в судовому засіданні обставини, завдання арешту майна, як виду заходу забезпечення кримінального провадження, наслідки, які матиме накладення арешту на майно, з метою забезпечення його схоронності, як речового доказу, слідчий суддя вважає за необхідне накласти арешт на вилучене майно.
Підстав для відмови у накладенні арешту на майно слідчим суддею не встановлено, а стороною, в якої вилучене дані речі таких доказів не надано.
Керуючись ст. ст. 98, 100,131, 132, 170, 171 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт із забороною користуватись та розпоряджатися будь-яким чином на наступні речі, вилучені 14.05.2026 у ході проведення особистого обшуку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: мобільний телефон «Iphone 13Pro» білого кольору, IMEI 1: НОМЕР_4 , IMEI 2: НОМЕР_5 з сім-картою № НОМЕР_6 та банківська картка Райффайзен банк № НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_7 .
Виконання ухвали про накладення арешту на майно покласти на начальника відділення СВ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Повний текст ухвали складено 22.05.2026