694/1378/26
1-кс/694/338/26
про арешт майна
20.05.2026 року м. Звенигородка
Слідчий суддя Звенигородського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Звенигородка клопотання слідчого СВ Звенигородського РВП ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12026250360000521 від 04.05.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,
встановила:
07.05.2026 слідчий ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просить накласти арешт на транспортний засіб марки ВАЗ 21063, д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого являється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання посилається на те, що слідчим відділом Звенигородського РВП Головного управління Національної поліції в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №№12026250360000521 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.
В ході проведення досудового розслідування вказаного кримінального провадження встановлено, що 04.05.2026 до Звенигородського РВП надійшло повідомлення про те що, 03.05.2026 в с-щі Лисянка по вул. Гетьманський Шлях був зупинений автомобіль під керуванням ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час перевірки документів встановлено, що останній за рішенням суду позбавлений права керування транспортними засобами, чим не виконує рішення суду яке набрало законної сили.
03.05.2026 під час огляду місця події в с-щі Лисянка по вул. Гетьманський Шлях Звенигородського району вилучено транспортний засіб марки ВАЗ 21063, д.н.з., НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який за рішенням суду позбавлений права керування транспортними засобами.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України - умисне невиконання постанови суду, що набрало законної сили.
З цих причин слідству є вкрай важливим, з метою забезпечення заходів кримінального провадження, запобігти можливостям приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження цих речових доказів, що можливо досягти лише шляхом позбавлення власників чи інших зацікавлених осіб права на їх відчуження, розпорядження чи користування ними.
На підставі викладеного, приймаючи до уваги те, що транспортний засіб марки ВАЗ 21063, д.н.з., НОМЕР_2 , власником якого являється ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , являється речовим доказом в кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026250360000521 оскільки вказаний об'єкт відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, з метою забезпечення збереження указаного речового доказу, та досягнення дієвості кримінального провадження.
Слідчий ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд клопотання без його участі, клопотання підтримує повністю та просив його задовольнити.
Власник майна ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердив обставини, викладені вище, просив арешт не застосовувати, оскільки більше користуватися ним не буде.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використанні як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Згідно з ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Відповідно до п. 1, п. 3 ч. 2 ст. 167 КПК України підставою для тимчасового вилучення майна стало те, що усі перераховані вище речі мають значення речових доказів у кримінальному провадженні та постановою слідчого визнані речовим доказом та приєднані до кримінального провадження.
Згідно із ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Так, слідчим суддею встановлено, що вилучений автомобіль ВАЗ 21063 н.з. НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 04.05.2026, у кримінальному провадженні № 12026250360000521 від 04.05.2026 є речовим доказам, оскільки зберіг на собі сліди вчиненого кримінального правопорушення.
Відтак, вказаний транспортний засіб відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, та не накладення арешту на нього може призвести до подальшого знищення або до інших наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню.
З огляду на наведене, з метою забезпечення проведення відповідних експертиз, збереження речового доказу в стані, придатному для використання у кримінальному провадженні, а також з метою тимчасового позбавлення можливості відчужувати вказане майно, необхідно накласти арешт на автомобіль марки ВАЗ 21063 н.з. НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 04.05.2026, на час досудового розслідування.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, слідчим суддею не встановлено.
Підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчого судді не виникає, оскільки завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. В судовому засіданні при цьому ОСОБА_4 зазначав, що не вперше сідає за кермо та користується автомобілем, усвідомлюючи, що обмежений у такому праві.
Керуючись статтями 98, 170-173 КПК України, слідчий суддя
ухвалила:
Клопотання слідчого СВ Звенигородського РВП ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12026250360000521 від 04.05.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на транспортний засіб марки ВАЗ 21063, д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який вилучено 03.05.2026 під час огляду місця події.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1