Справа № 694/1450/26
провадження № 1-кс/694/357/26
20.05.2026 року м. Звенигородка
Слідчий суддя Звенигородського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Звенигородка клопотання слідчого СВ Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Звенигородської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12026250360000550 від 11.05.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185КК України,
11.05.2026 року слідчий СВ Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 засобами поштового зв'язку направив до слідчого судді клопотання,в якому просить накласти арешт на вилучене 10.05.2026 року в ході проведення огляду місця події на вулиці Шевченка в с. Потоки, Звенигородського району, Черкаської області, майно, а саме: пару чоловічих кросівок, вилучених у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час досудового розслідування, з метою збереження речового доказу та проведення судових експертиз.
Клопотання обґрунтоване тим, що 10.05.2026 року до Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області надійшло повідомлення від ОСОБА_6 про те, що 10.05.2026 року в період часу з 21 год. 40 хв. по 13 год. 20 хв. невідома особа таємно, умисно, з корисливих мотивів, шляхом віджиму метало-пластикового вікна, проникла в приміщення будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , звідки викрала грошові кошти в сумі 150 000 (сто п'ятдесят тисяч) гривень.
10.05.2026 року під час проведення огляду місця події, а саме в домоволодінні розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , безпосередньо в приміщенні будинку було виявлено та вилучено за допомогою темної дактилоскопічної плівки два сліди низу взуття, які знаходились на відстані 30 см від входу в спальну кімнату та 30 см від стіни, розташованої з права в спальній кімнаті на дерев'яній підлозі, які поміщено до окремих сейф-пакетів номер PSP 3214526 та PSP 3214525, 6 слідів віджиму метало-пластикового вікна поміщені до сейф-пакету № NPU 5163811, 1 слід структури матеріалу, який вилучено з віджатого метало-пластикового вікна поміщений до сейф-пакету NPU 5163813, папку для зошитів, в якій зі слів заявниці знаходились грошові кошти, яку поміщено до паперового конверту НПУ СУ.
Під час проведення подальших слідчих (розшукових) дій в ході спілкування з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителем АДРЕСА_2 , останній добровільно видав пару власних кросівок 44-го розміру, в яких наявний схожий візерунок низу взуття з вилученими слідами під час огляду місця події домоволодіння заявниці, які було вилучено протоколом огляду місця події 10.05.2026 року в період часу з 19 год. 15 хв. до 19 год. 35 хв. по вулиці Шевченка біля будинку № 27 в с. Потоки Звенигородського району Черкаської області.
Відомості про дане кримінальне правопорушення внесено 11.05.2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026250360000550, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Вилучену пару кросівок постановою слідчого визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Враховуючи те, що вилучене взуття є речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки зберегло на собі сліди кримінального правопорушення, а передача
вилученого майна може потягнути за собою наслідки втрати речових доказів, що унеможливить забезпечити ефективне розслідування кримінального провадження, з метою забезпечення збереження вказаних речових доказів згідно ст. 170 КПК України на нього необхідно накласти арешт.
Слідчий СВ Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився. Подав заяву про розгляд клопотання без його участі. Просить клопотання задовольнити.
Особа, щодо майна якого вирішується питання ОСОБА_5 викликався в судове засідання, проте до суду не з'явився, причини неявки не повідомив. Нерибуття цієї особи у судове засідання відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.
Частиною 1 статті 172 цього Кодексу передбачено, що неприбуття учасників судового розгляду у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, а тому слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання за відсутності учасників судового розгляду.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Вивчивши клопотання, дослідивши додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використанні як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Згідно з ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Відповідно до п. 1, п. 3 ч. 2 ст. 167 КПК України підставою для тимчасового вилучення майна стало те, що усі перераховані вище речі мають значення речових доказів у кримінальному провадженні та постановою слідчого визнані речовим доказом та приєднані до кримінального провадження.
Згідно зі ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Так, слідчим суддею встановлено, що СВ Звенигородського РВП ГУНП у Черкаській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні,
внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №12026250360000550 від 11.05.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
10.05.2026 року слідчим СВ Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області капітаном поліції ОСОБА_3 проведено огляд місця події на вул. Шевченка біля будинку № 27 в с. Потоки Звенигородського району Черкаської області, під час якого було вилучено пару чоловічих кросівок у ОСОБА_5 , яку було поміщено у камеру зберігання речових доказів Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області, що підтверджується протоколом огляду місця події від 10.05.2026 року.
Вилучену пару взуття постановою слідчого від 11.05.2026 року визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Необхідність накладення арешту на вказане тимчасово вилучене майно обумовлена тим, що застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження надасть можливість провести належне розслідування кримінального провадження, а не накладення арешту на вказане майно, може призвести до його зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити розслідуванню кримінального провадження, та встановлення винних у його вчиненні.
Під час розгляду клопотання судом, слідчим доведено, що вилучена пара взуття на яку слідчий просить накласти арешт, має значення речових доказів у кримінальному провадженні, може бути доказом вчинення кримінального правопорушення, зберегла на собі його сліди або містить інші відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, які встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі шляхом проведення експертиз, без яких неможливо довести чи спростувати вину особи та зафіксувати інші докази у кримінальному провадженні, тобто відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, та у випадку не накладення арешту на вказане майно, це може призвести до подальшого знищення або до інших наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню, враховуючи кваліфікацію кримінального правопорушення та обставини його вчинення.
З огляду на наведене, з метою збереження речового доказу в стані, придатному для використання у кримінальному провадженні, а також з метою тимчасового позбавлення можливості розпорядження вказаним майном та вчиняти дії по відчуженню і зміні власників цього майна, необхідно накласти на нього арешт.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, слідчим суддею не встановлено.
Підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчого судді не виникає.
За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання, що клопотання слідчого СВ Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об'єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до знищення майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Керуючись ст.ст. 98, 170-173 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання слідчого СВ Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Звенигородської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12026250360000550 від 11.05.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185КК України - задовольнити.
Накласти арешт на пару чоловічих кросівок 44 розміру, що належать ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителю АДРЕСА_2 , та були вилучені 10.05.2026 року в ході проведення огляду місця події в с. Потоки Звенигородського району Черкаської області на час досудового розслідування, з метою збереження речових доказів та проведення судових експертиз.
Визначити місцем зберігання майна, на яке накладено арешт - кімнату зберігання речових доказів Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області, за адресою: вул.Благовісна, 50, м. Звенигородка, Черкаської області.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1