Справа № 159/3578/25
Провадження № 1-кп/159/177/26
22 травня 2026 року Ковельський міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю: прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
законного представника потерпілого ОСОБА_5
представника потерпілого адвоката ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ковель кримінальне провадження № 120250035550000009 від 10 січня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Торез Донецької області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одружений, працює: КП «Ковельводоканал» -водій, пенсіонер, не судимий, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ;
за ч.1 ст.126 КК України,
09 січня 2025 року близько 16 години 00 хвилин, ОСОБА_4 , знаходячись на сходинковому майданчику між другим та третім поверхами третього під'їзду багатоквартирного будинку, що за адресою: АДРЕСА_2 , під час раптово виниклого конфлікту з неповнолітнім ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з мотиву особистого неприязного ставлення, діючи з прямим умислом, направленим на завдання побоїв, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді завдання фізичного болю, в присутності дітей ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , умисно наніс два удари правою рукою в область лівої щоки потерпілого.
Внаслідок вищезазначених протиправних дій ОСОБА_4 неповнолітньому потерпілому ОСОБА_7 умисно заподіяно побої, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.
Обвинувачений ОСОБА_4 винним себе в вчиненні кримінального правопорушення при вищевказаних обставинах визнав частково, позов визнає частково, пояснив, що він отримує невелику пенсію, не розуміє за що повинен сплачувати такий розмір шкоди. Показав, що він мешкає в під'їзді багатоквартирного будинку, в під'їзді збиралися діти, які шуміли, кричали, смітили, не давали йому відпочивати. Заперечує що він наніс удар потерпілому, конфлікт між ним та дітьми 09 січня 2025 року в під'їзді будинку по АДРЕСА_2 був, він погарячкував, вибачається перед потерпілим. Просить призначити мінімальне покарання, позов визнає в розмірі 3000-4000 грн.
Неповнолітній потерпіла ОСОБА_7 , в присутності представників, пояснив, що він з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в 2025 році зимою в м.Ковель в після обідню пору пішли в під'їзд, де на сходовій клитці знаходяться сидушки від автомобілів. Гнат та ОСОБА_12 поїхали на ліфті, а він пішов сходинками, піднялися, побачили, що біжали діти до низу, вони сіли на підвіконня, ввійшов обвинувачений та почав питати «Хто стукав», на що йому відповіли, що вони не знають, обвинувачений спочатку хотів вдарити ОСОБА_11 він ухилився, потім ОСОБА_10 той прикрився, він сидів в телефоні не очікуючи агресії, обвинувачений його штовхає, він вдаряється потилицею, дає йому ляпаса в ліву щоку, він встає обвинувачений дає йому ще один ляпас, від чого в нього з рух випав телефон, він хоче його підняти, обвинувачений штовхає його та забирає телефон, він злякався та спустився донизу. Обвинувачений питав хто стукав, він просив його відати телефон, аби останній відав телефон він сказав що покаже, водив його до приїзду патрульної поліції, які і повернули його телефон. Після нанесення обвинуваченим йому ударів він відчув біль, злякався, вони не стукали у двері обвинуваченого. Він викликав поліцію з телефону ОСОБА_10 . Поліцейським розповів що сталось. Обвинувачений сказав йому вибач коли приїхала поліція. Цивільний позов підтримує в повному обсязі.
Законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5 цивільний позов підтримує в повному обсязі, просить його задовольнити, пояснив, що його дитина не знала фізичних покарань, не очікувала такого поводження від старшого чоловіка, після події дитина змінилась, він втратив довіру до оточуючих, записався на тхэквондо, боїться зустрітися з обвинуваченим, син відвідує психотерапевта.
Свідок ОСОБА_13 повідомив, що перебуваючи в екіпажі отримали виклик «грабіж», прибувши на місце події там вже був другий екіпаж, заявник та обвинувачений, заявник повідомив, що обвинувачений взяв його телефон та наніс йому ляпаса по обличчю, на обличчі потерпілого на щоці було почервоніння, було викликано оперативно слідчу група та працівника ювінальної превенції. Обвинувачений пояснював, що діти шуміли, не давали йому відпочивати, він вийшов в коридор, діти почали тікати, у останнього випав телефон, від підібрав сказав поверне коли будуть батьки, виник словесний конфлікт, під час якого він наніс потерпілому ляпаса.
Свідок ОСОБА_14 повідомив, що 9 січня 2025 року він був в складі екіпажу надійшло повідомлення від другого екіпажу про вчинення грабежу, на місці події виявили обвинуваченого в руках якого був мобільний телефон та трьох неповнолітніх. Почали встановлювати обставини події, чоловік повідомив, що він проживає в під'їзді багатоповерхового будинку, двері якого не зачиняються і там постійно збираються неповнолітні особи, які шумлять та заважають йму відпочивати. Воробей повідомив, що коли почув, що в під'їзді шумлять, ввійшов в під'їзд та побачив, як розбігаються неповнолітні особи, залишилось троє, між ними та якими розпочався словесний конфлікт, у одного з неповнолітніх впав телефон, який він підняв та сказав віддасть батькам. Пояснив, що під час спілкуванні наніс один ляпас рукою, пізніше заперечував це. Неповнолітні повідомляли, що в під'їзд вийшов чоловік, якій наніс ляпаса ОСОБА_15 , відібрав в нього телефон.
Неповнолітній свідок ОСОБА_8 , в присутності законного представника, повідомив, що ОСОБА_15 є його другом. В січні 2025 року вони разом з ОСОБА_15 та ОСОБА_10 прийшли до під'їзду, де сиділи між поверхами, вийшов обвинувачений, почав давати ляпаса, попав по ОСОБА_15 двічі в ліву щоку, намагався дати і їм ляпаси. Обвинувачений штовхнув ОСОБА_15 , у ОСОБА_15 впав телефон він забрав собі його телефон і сказав, що не віддасть поки не знайдуть тих хто стукає в його двері. ОСОБА_15 з телефона ОСОБА_10 викликав поліцію.
Неповнолітній свідок ОСОБА_9 , допитаний в присутності представника, повідомив, що ОСОБА_16 є його другом, в 2025 році вони пішли разом з ОСОБА_10 , ОСОБА_17 в під'їзд будинку, з під'їзду вибігли діти, слідом вийшов обвинувачений, який декілько разів вдарив ОСОБА_15 в щоку, забрав телефон, хтось з них викликав поліцію, яка приїхала.
Свідок ОСОБА_18 повідомила, що є дружиною обвинуваченого, вони з чоловіком були вдома, діти які сидять в під'їзді, шумлять, смітять. Чоловік вийшов зробив зауваження, діти не реагують, діти прибігли до дверей та барабанили у двері, вони двері відкрили, діти розбігаються, і так декілько разів, потім чоловік пішов на низ, його довго не було, вона не бачила та не чула що відбувалось, коли повернувся нічого не розповідав.
Представник неповнолітнього потерпілого адвокат ОСОБА_6 підтримала цивільний позов, просить його задовольнити в повному обсязі, як такій що підтверджується документально, призначити обвинуваченому покарання достатнє для його виправлення, врахувати відсутність визнання вини та щирого розкаяння.
Незважаючи на не визнання повністю своєї вини обвинуваченим ОСОБА_4 його винуватість в скоєні кримінального проступку повністю підтверджується показами потерпілого, свідків та матеріалами кримінального провадження, а саме:
витягом з ЄРДР згідно якого 10.01.2025 року були внесені відомості за ч.1 ст.126 КК України, з обставинами: ОСОБА_4 , 09.01.2025 року близько 16 год. 00 хвл. знаходячись на сходинковому майданчику між другим та третім поверхами третього під'їзду багатоквартирного будинку, що за адресою: АДРЕСА_2 під час раптово виниклого конфлікту з неповнолітнім ОСОБА_7 , 2010 року народження, з мотиву особистого неприязненого ставлення, діючи з прямим умислом, направленим на завдання побоїв, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді завдання фізичного болю, в присутності дітей: ОСОБА_8 , 2009 року народження та ОСОБА_9 , 2009 року народження, умисно наніс два удари правою рукою в область лівої щоки потерпілого внаслідок вищевказаних протиправних дій ОСОБА_4 неповнолітньому потерпілому ОСОБА_7 умисно заподіяно побої, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.
протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 10.01.2025 року;
психолого-педагогічною характеристикою ліцею №1 м.Ковеля на ОСОБА_7 , відповіддю служби у справах дітей, щодо умов виховання ОСОБА_7 , актом обстеження умов проживання, згідно яких ОСОБА_15 виховується у повній багатодітній сім'ї, умови проживання задовільні;
постановою про призначення судової психолого-психіатричної експертизи від 21.03.2025 року;
висновком судово-психіатричного експерта №138 від 23.04.2025 року, згідно якого: у ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ознак будь-якого психіатричного захворювання, а рівнотимчасового хворобливого розладу психічної діяльності в період, що відноситься до часу вчинення проти нього протиправних дій чи в даний час не виявлялося і не виявляється. ОСОБА_7 , не страждав будь-яким психічним захворюванням під час скоєння відносно нього кримінального правопорушення, і міг усвідомлювати свої дії та керувати ними З урахуванням рівня розвитку, віку, емоційного стану і індивідуально-психологічних властивостей ОСОБА_7 спроможний був правильно сприймати важливі по справі обставини і давати показання щодо зовнішнього (фактичного) боку події, котрі розгорталися в рамках конфліктної ситуації - вказувати на час, місце, описувати зовнішній вигляд осіб, послідовність дій. Даних про те, що ОСОБА_7 надає покази під впливом інших осіб не має. Надмірного, невідповідного віковим особливостям фантазування чи навіювання у нього не зафіксовано. Ситуація не виявилась для неповнолітнього ОСОБА_7 психотравмуючою. З огляду на інтенсивність його переживань, тривалість і ступень вираженості ОСОБА_7 не було спричинено стійких негативних змін в його емоційних, поведінкових та інших індивідуальних проявах, котрі б могли зумовити деформацію розвитку неповнолітнього та перешкоджати його активному соціальному функціонуванню, як особистості:
протоколом слідчого експерименту від 29.05.2025 року з відеозаписом, згідно якого неповнолітній потерпілий ОСОБА_5 показав механізм нанесення побоїв, повідомивши, що подія відбувалась в м.Ковель по вул.Чубинського,23 на початку січня 2025 року знаходячись на сходовій площадці разом з ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , з верхнього поверху спустився чоловік, якій підійшов до них та почав питати «хто стукав у двері», потім захотів нанести удар по Ігнату, той ухилився, намагався нанести удар по Марку той ухилився, та наніс удари йому правою рукою по лівій щоці, відштовхнув його, від чого він вдарився потилицею, після чого наніс удар рукою в ліву щоку;
протоколом огляду речей та документів від 27.05.2025 року, згідно якого оглянутий диск з аудіозаписами інформації з системи запису та прийняття заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події на лінію «102», згідно якого о 16 год. 15 хвл. на лінію 102 звернувся ОСОБА_7 , який повідомив про нанесення йому чоловіком ударів та відібрання телефону; який постановою дізнавача від 27.05.2025 року визнаний речовим доказом;
протоколом огляду речей та документів від 21.01.2025 року, згідно якого було оглянуто диск з відеозаписами з нагрудної камери поліцейських, згідно якого зафіксовано встановлення обставин події на місці, які відбулись 09.01.2026 року, в присутності потерпілого з іншими неповнолітніми та обвинуваченого; пояснення неповнолітнього потерпілого про нанесення йому обвинуваченим ляпасів по лівій щоці, який постановою дізнавача від 21.01.2025 року визнаний речовим доказом.
З урахуванням викладеного, оцінив зібрані докази в провадженні в їх сукупності, суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_4 в встановленому судом обсягу доведена повністю.
Скоєне ОСОБА_4 правильно кваліфіковано за ч.1 ст.126 КК України, як умисне завдання побоїв, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.
При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує тяжкість кримінального правопорушення, а саме скоєння кримінального проступку, конкретні обставини провадження, данні про особу обвинуваченого, який раніше не засуджувався, за місцем мешкання та роботи характеризується позитивно, працює, одружений, стан здоров'я та вік обвинуваченого.
Обставин, які пом'якшують ОСОБА_4 покарання, судом не встановлено.
В якості обставин, які обтяжують ОСОБА_4 покарання, суд визнає вчинення кримінального правопорушення в присутності дітей.
Розглядаючи цивільний позов неповнолітнього потерпілого ОСОБА_7 , який просив стягнути з обвинуваченого на його користь моральну шкоду в розмірі 30000 грн., суд вважає його обґрунтованим частково та таким, що підлягає частковому задоволенню, враховуючи віднесення дій до побоїв, відсутність тілесних ушкоджень, фізичний біль, який потерпілий відчував при завданні йому побоїв, глибину його душевних хвилювань та вимушеної зміни склади життя, а саме недовіри до інших, відчуття страху та хвилювання що зустріне обвинуваченого, нанесення йому побоїв в присутності друзів, що не могло не відобразитися на його психічному стані, необхідність відвідування психолога, вік потерпілого, важливість саме в цьому віці сприйняття себе, та прийняття іншими, в зв'язку із завданням побоїв обвинуваченим, розмір моральних страждань потерпілого в розмірі 10000 грн. буде еквівалентно моральним стражданням позивача.
З урахуванням викладеного, суд вважає виправлення ОСОБА_4 можливо без ізоляції від суспільства.
Керуючись ст.ст.368-376 КПК України,
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КК України та на підставі вказаного закону призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.
Цивільний позов ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 відшкодування моральної шкоди в розмірі 10000 грн.
В іншій частині позову - відмовити.
Речові докази у кримінальному проваджені по набранню вироком законної сили, диски - залишити в матеріалах провадження.
Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок виготовлений в нарадчій кімнаті.
Суддя:ОСОБА_1