Дата документу 18.05.2026Справа № 554/14483/24
Провадження № 1-кс/554/6546/2026
18 травня 2026 року м. Полтава
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна,-
До слідчого судді надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, в якому просить скасувати арешт, який накладено відповідно до ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 26.12.2024 року в справі № 554/144483/25 у кримінальному провадженні №12024170440001161 від 23.12.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 246 КК України, з транспортного засобу та причіпу до нього із д.н.з. НОМЕР_1 , а саме вантажний-спеціалізований сідловий тягач-Е (vin-код ) марки «MAN», моделі «TGX 18.400», білого кольору д.н.з. НОМЕР_2 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ( НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ) належить ОСОБА_4 , місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 .
В обгрунтування клопотання адвокат посилається на те, що СВ ВП №2 Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024170440001161 від 23.12.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України. ОСОБА_4 не є підозрюваним чи обвинуваченим у скоєнні вказаного кримінального правопорушення.
26.12.2024 року слідчий звернувся до Октябрського районного суду м.Полтави з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні №12024170440001161 від 23.12.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.
В обгрунтування клопотання зазначав, що 22.12.2024 року до ВП № 2 ПРУП ГУНП в Полтавській області надійшло повідомлення про те, що у с. Витівка, Полтавського району, Полтавської області здійснюється незаконна вирубка деревини на великогабаритному транспорті. 23.12.2024 року відомості про дану подію були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12024170440001161 з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 246 КК України.
22.12.2024 року в ході проведення огляду було виявлено та вилучено транспортний засіб та причіп до нього із д.н.з. НОМЕР_6 , а саме: спеціалізований вантажний- спеціалізований сідловий тягач-Е ( vin-код ) марки «MAN», моделі білого кольору із д.н.з. НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ( НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ), котре також в ході огляду було вилучено та поміщено до спец. пакету НПУ за номером PSP 2233032, майно на праві власності належить ОСОБА_4 . В подальшому транспортний засіб та причіп було поміщено до штрафмайданчику ВП №2 ПРУП ГУНП в Полтавській області.
Згідно ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 26.12.2024 року клопотання слідчого ВП №2 ПРУП ГУНП в Полтавській області про арешт майна у кримінальному провадженні було задоволено. В судовому засіданні 26.12.2024 року приймав участь громадянин ОСОБА_5 та пояснював, що він не є власником транспортнимх засобів, що вказані транспортні засоби ним були орендовані для перевозки деревини. Дозволи на порубку у нього наявні. Метою застосування слідчим суддею Октябрського районного суду м. Полтави арешту на вищевказані транспортні засоби було запобігання його приховуванню, пошкодженню, псуванню, зникненню, втрати, знищенню або перетворенню.
Вважає, що на даний час відпала потреба у застосуванні цього заходу, оскільки досудове розслідування триває на протязі з 2024 року, а громадянин ОСОБА_4 не є підозрюваним чи обвинуваченим у кримінальному провадженні. Тож слідчим отримано всі необхідні для проведення експертиз дані (проведено огляд транспортного засобу, здійснено фотографування). Крім того, умови, в яких зберігаються транспортні засоби не забезпечують його належного збереження, що може позбавити в подальшому їх використання за призначенням або значно вплине на якість транспортних засобів.
Фактично арештовані транспортні засоби зберігаються на відкритій території, постійно піддаються негативним впливам кліматичних чинників, що у свою чергу впливає на стан належного їх збереження та призводить до втрати експлуатаційних властивостей та товарної вартості.
З огляду на викладене, враховуючи співмірність накладення арешту із потребами досудового розслідування та наслідками, які можуть настати для власника, у зв'язку із позбавленням власника використовувати належне йому майно за призначенням, вважає, що клопотання про скасування арешту підлягає задоволенню.
Представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримала, просила задовольнити з підстав, вказаних у клопотанні. Зазначила, що ОСОБА_4 не має відношення до вчинення кримінального правопорушення, транспортний засіб належить йому на праві власності, яка порушена слідчим. Тому, арешт повинен бути знятий.
Прокурор в судове засідання не з'явився, надав до суду письмове заперечення, в якому просив відмовити у задоволенні клопотання. Зазначив, що сторона обвинувачення вважає вказане клопотання безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з огляду на те, що транспортний засіб «MAN» д.н.з. НОМЕР_2 та причіп д.н.з. НОМЕР_1 ухвалою слідчого судді від 26.12.2024 року визнано речовими доказами та накладено арешт на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України. Вказана фура з причепом була затримана безпосередньо під час вчинення злочину - незаконного вивезення масиву цінної деревини (дуб), зрубаної фігурантом провадження ОСОБА_5 . Таким чином, цей автомобіль є безпосереднім знаряддям злочину, без якого його вчинення та транспортування викраденого державного майна у великих обсягах було б неможливим.
Відповідно до імперативних вимог ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку арешту майна з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, незалежно від її процесуального статусу, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям ст. 98 КПК України. Вказані транспортні засоби перебували у користуванні ОСОБА_5 на підставі договору оренди/замовлення та використовувалися ним для незаконної діяльності.
Твердження адвоката про те, що потреба в арешті майна нібито відпала повністю, спростовується матеріалами кримінального провадження. Так, 01.05.2026 року у даному кримінальному провадженні організатору злочинної схеми - ОСОБА_5 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України. На даний час досудове розслідування перебуває на завершальній стадії і матеріали кримінального провадження готуються для скерування до суду з обвинувальним актом для розгляду по суті. За таких обставин, скасування арешту майна на етапі направлення справи до суду є передчасним і суперечить завданням кримінального провадження. Автомобіль «MAN» є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, саме суд першої інстанції під час ухвалення фінального вироку у справі (відповідно до ч. 4 ст. 374 КПК України) повинен прийняти остаточне рішення щодо долі цього речового доказу (в тому числі щодо його можливої конфіскації). Скасування арешту слідчим суддею зараз фактично позбавить суд можливості реалізувати положення ст. 100 КПК України.
Слідчий суддя, заслухавши представника власника майна, дослідивши матеріали клопотання, вважає, що клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Встановлено, що 22.12.2024 року до ВП № 2 ПРУП ГУНП в Полтавській області надійшло повідомлення про те, що в с. Витівка, Полтавського району, Полтавської області здійснюється незаконна вирубка деревини на великогабаритному транспорті.
23.12.2024 року відомості про дану подію були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12024170440001161, з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 246 КК України.
Ухвалою Октябрського районного суду міста Полтави від 26.12.2024 року клопотання слідчого СВ ВП №2 Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024170440001161 від 23.12.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, задоволено. Накладено арешт на транспортний засіб та причіп до нього із д.н.з. НОМЕР_1 , а саме вантажний- спеціалізований сідловий тягач-Е (vin-код НОМЕР_7 ) марки «MAN», моделі «TGX 18.400», білого кольору д.н.з. НОМЕР_2 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (ТСЦ № 7141, НОМЕР_4 ), належить ОСОБА_4 , з позбавленням права відчуження, розпорядження та користування, до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.
Як визначено в ухвалі слідчого судді, арешт накладено для реалізації викладеної мети відповідно до ч. 3 ст.170 КПК України, оскільки вказане майно відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України, зокрема має статус речового доказу у кримінальному провадженні.
Відповідно до матеріалів справи, слідчим доведено, що вищевказане майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Слідчий суддя приходить до висновку, що арешт на майно накладено обґрунтовано, досудове розслідування, в межах якого було накладено арешт на майно, не завершено, у органу досудового слідства є необхідність у перевірці обставин скоєного кримінального правопорушення.
Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження відповідно до ст. 131 КПК України, кримінальне провадження триває, потреба у такому арешті не відпала, а тому питання про його скасування слід вирішувати одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчуватиметься судовий розгляд.
На думку слідчого судді, зняття арешту на даний час може негативно вплинути на хід досудового розслідування, в збереженні арешту зазначеного майна є нагальна потреба, а тому на теперішній час слідчий суддя не вбачає підстав для скасування арешту в порядку ст. 174 КПК України на транспортні засоби, накладеного ухвалою слідчого судді.
Слідчий суддя враховує, що досудове розслідування в рамках кримінального провадження на даний час триває, відтак збираються докази, проводяться необхідні слідчі дії, є необхідність у збереженні такого майна, іншого не встановлено, а тому скасування арешту може завдати шкоди слідству.
Таким чином, адвокатом не доведено, що потреба в подальшому застосуванні цього заходу відпала або арешт накладено необґрунтовано, відтак клопотання про скасування арешту майна задоволенню не підлягає.
Відповідно до роз'яснень пункту 13 листа ВССУ №223-558/0/4-13 від 05.04.2013 року, рішення за результатами розгляду клопотання про скасування ухвали про арешт майна, на відміну від ухвали слідчого судді про арешт майна або відмову у ньому (п.9 ч.1 ст.309 КПК), оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 170, 174, 309 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1