Справа № 542/432/26
Провадження № 2/542/458/26
Іменем України
20 травня 2026 року селище Нові Санжари
Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Кашуби М.І.,
за участю секретаря судового засідання Журавель О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Нові Санжари цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
До Новосанжарського районного суду Полтавської області з позовною заявою до ОСОБА_1 звернувся представник ТОВ «Глобал Спліт» та просив стягнути з відповідачки суму заборгованісті за кредитним договором у розмірі 33 751,13 грн , судові витрати у справі.
У позовній заяві позивач зазначив, що 14.02.2019 між ОСОБА_1 та АТ «Банк Кредит Дніпро» було укладено договір № 26204000406492 про встановлення кредитного ліміту. Відповідно до умов договору ліміт кредитної лінії на дату укладення цього договору становить 12 000,00 грн та протягом дії цього договору може бути змінений Банком в порядку визначеному УДБО, при цьому максимальний ліміт кредитної лінії може перевищувати - 200 000,00 грн. Строк дії кредитного ліміту - 12 місяців з дати встановлення кредитного ліміту, процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та нараховується у наступному розмірі: на строкову заборгованість за кредитом - 48,00 % річних, на прострочену заборгованість за кредитом 56,00% річних. Щомісячна комісія за користування лімітом кредитної лінії - 2,0 % від фактичної заборгованості за кредитом на останній банківський день поточного місяця.
Вказав, що 28.05.2025 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Глобал Спліт» було укладено договір факторингу № 28/05/25/1. За умовами вказаного договору АТ «Банк Кредит Дніпро» відступило ТОВ «Глобал Спліт» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі до відповідачки у розмірі 33 751,13 грн.
Зазначив, що відповідачка свої зобов'язання за кредитним договором не виконала, внаслідок чого станом на 23.02.2026 у неї виникла заборгованість у розмірі 33 751,13 грн, з яких: залишок простроченого кредиту - 12 497,20, залишок прострочених відсотків - 15 437,42 та залишок прострочених комісій - 5 816,51 грн.
Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 20.03.2026 відкрито провадження у справі, призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
У судове засідання представник позивача не з'явився, у поданій до суду заяві просив розгляд справи проводити без його участі, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Згідно з частиною 3 статті 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідачка, будучи належним чином повідомленою про день та час судового розгляду справи, в судове засідання повторно не з'явилась, заяв про відкладення розгляду справи чи відзиву на позов не надала.
Суд, відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників справи, які не з'явилися.
Ухвалою суду від 20.05.2026 вирішено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
За вказаних обставин, відповідно до положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Згідно з частиною 2 статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, встановив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ЦПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Встановлено, що в обґрунтування позовних вимог та, в свою чергу, наявності у позивача права грошової вимоги до відповідачки, позивач посилався на договір факторингу № 28/05/25/1, укладений 28 травня 2025 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Глобал Спліт».
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За частиною першою статті 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до частини першої статті 517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Таким чином, у Цивільному кодексі України встановлена можливість замінити кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким відступається.
В свою чергу, у зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме кредитне зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.
Відповідно до положень ст. 1077- 1079 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Дослідивши наданий до позовної заяви договір факторингу № 28/05/25/1 від 28.05.2025, укладений між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Глобал Спліт» (а.с. 13-16), суд встановив.
Відповідно до п. 1.1 вказаного договору факторингу, фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами (портфель заборгованості) відповідно до реєстру боржників згідно додатку 1.
Реєстр Боржників - погоджена сторонами форма реєстру боржників з переліком їх особистих даних і розмірів грошових зобов'язань кожного з боржників із зазначенням суми заборгованості, а також інші дані про боржника у разі їх наявності у клієнта, разом з додатком у електронному вигляді бази даних. Форма Реєстру наведена в додатку № 1 до цього договору.
Згідно з п. 7.1 договору факторингу, фактор здійснює фінансування клієнта у спосіб визначений ч. 1 ст. 1084 Цивільного кодексу України, шляхом купівлі у нього права грошової вимоги. В якості ціни придбання (відступлення) Прав вимоги, фактор передає в розпорядження клієнта грошові кошти в розмірі, що станом на дату підписання сторонами цього договору складає 3 800 001, 00 грн за плату. Плата клієнта за домовленістю сторін є дисконтом, що становить різницю між розміром портфеля заборгованості та ціною продажу, яка вважається здійсненою в момент (дату) підписання цього договору.
Відповідно до платіжної інструкції ТОВ «Глобал Спліт» було сплачено грошові кошти на рахунок АТ «Банк Кредит Дніпро» за договором факторингу № 28/05/25/1 від 28.05.2025 у розмірі 3 800 001,00 грн (а.с. 8).
Згідно з Реєстром боржників до договору факторингу № 28/05/25/1 від 28.05.2025 ТОВ «Глобал Спліт» набуло права вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за договором № 26204000406492 у розмірі 33 751,13 грн (а.с. 172-176).
Враховуючи наведене, позивачем надано до суду докази виникнення прав і обов'язків за договором факторингу № 28/05/25/1 від 28.05.2025 та докази наявності у позивача права грошової вимоги саме до відповідачки.
Встановлено, що 14.02.2019 між ОСОБА_1 та АТ «Банк Кредит Дніпро» було укладено договір про № 26204000406492 про встановлення кредитного ліміту (а.с. 149). За умовами договору сторони погодили, що кредитодавець зобов'язується надати позичальниці кредит у вигляді кредитної лінії у розмірі кредитного ліміту на суму 12 000,00 грн, строком на 12 місяців з дати встановлення кредитного ліміту. Якщо не пізніше ніж на 30 календарних днів до закінчення строку дії кредитного ліміту жодна зі сторін у встановленому в УДБО порядку не заявить про припинення строку дії кредитного ліміту, строк дії кредитного ліміту продовжується на той же строк і на тих же умовах, що визначені в цьому договорі. Продовження строку дії кредитної лінії може здійснюватися необмежену кількість разів. Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та нараховується у наступному розмірі: на строкову заборгованість за кредитом: 48,00% річних; на прострочену заборгованість за кредитом - 56 % річних (п. 1.2.3). Щомісячна комісія за користування лімітом кредитної лінії - 2,0 % від фактичної заборгованості за кредитом станом на останній банківський день поточного місяця (п.1.2.4). Реальна річна процентна ставка за кредитом становить - 89,88 % (п. 1.4).
Факт користування відповідачкою кредитними коштами підтверджено випискою по особовому рахунку за період з 14.02.2019 по 28.05.2025 (а.с. 48-148).
Згідно з наданим банком розрахунком заборгованості за кредитом договором № 26204000406492 від 14.02.2019 станом на 28 травня 2025 року ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 33 751,13 грн, яка складається із: залишку простроченого кредиту - 12 497 грн, залишку прострочених відсотків - 15 437,42 грн та залишку прострочених комісій - 5 816,51 грн (а.с. 21-24).
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. На цю обставину звернула увагу Велика палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), ч. 2 ст. 530 ЦК України визначено, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 ЦК України при порушенні зобов'язання наступають правові наслідки установлені договором або законом.
Згідно зі ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, позивач належним чином виконав свої договірні зобов'язання, відкрив картковий рахунок з початковим кредитним лімітом та надав у користування кредитну карту. Однак, відповідачка належним чином свої зобов'язання щодо повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом не виконала.
При цьому, відповідачка у судове засідання не з'явилась, не скористалась своїми процесуальними правами сторони в процесі і не надала належних доказів, які спростовують доводи позивача щодо укладення між сторонами кредитного договору, отримання кредитних коштів та розміру заборгованості.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що матеріалами справи доведено, що відповідачка ОСОБА_1 дійсно отримала кредитні кошти, однак неналежним чином виконувала кредитні зобов'язання, добровільно не сплатила обумовлені кредитними правовідносинами платежі, що призвело до виникнення заборгованості.
Разом з цим, щодо розміру нарахованої позивачем заборгованості за комісією за користування кредитним лімітом, суд вважає необхідним зазначити наступне.
Пунктом 1.2.4 кредитного договору передбачено сплату щомісячної комісії за користування кредитним лімітом кредитної лінії - 2,0 % від фактичної заборгованості за кредитом станом на останній банківський день поточного місяця. При цьому за які саме послуги нараховується комісія, матеріали справи відомостей не містять.
Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
У разі якщо розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені у договорі про споживчий кредит (кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії тощо), споживачу також у строк, визначений цим договором, надається виписка з рахунку/рахунків (за їх наявності), у якій зазначаються: стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, за який зроблена виписка з рахунку (з описом проведених операцій), баланс рахунку на початок періоду, за який зроблена виписка, баланс рахунку на кінець періоду, за який зроблена виписка, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, застосована до проведених споживачем операцій процентна ставка, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будьяка інша інформація, передбачена договором про споживчий кредит.
Правилами ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).
Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил. З урахуванням викладеного, комісія чи плата за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Оскільки позивачем не доведено, що позивачем надавались відповідачці якісь супутні послуги, які саме, за які нараховується комісія, умови кредитного договору про сплату комісії без визначення конкретних послуг, за які така комісія нараховується, є нікчемними, оскільки вони обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими Законом України «Про споживче кредитування».
Враховуючи наведене, АТ «Банк Кредит Дніпро» не мало права встановлювати такий платіж у кредитному договорі, за дії, які банківська установа вчиняє на власну користь, тому що отримує прибуток у вигляді відсотків за користування кредитними коштами.
Така умова договору є нікчемною та не потребує визнання недійсною.
Тому позовні вимоги про стягнення комісії не підлягають до задоволення.
Водночас, враховуючи висновки суду про безпідставність нарахування АТ «Банк Кредит Дніпро» комісії за користування кредитним лімітом, сплачені відповідачкою грошові кошти на погошення заборгованості за комісією у розмірі 1 544,17 грн, підлягають відрахуванню із загальної заборгованості по тілу кредиту та відсоткам.
Враховуючи викладене, оскільки відповідачка не виконує умов кредитного договору і добровільно не сплачує визначені договором платежі, суд вважає необхідним задовольнити вимоги позивача частково, а саме: стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 26 390,45 грн: (12 497,20 грн залишок простроченого кредиту + 15 437,42 грн залишок прострочених відсотків) - 1 544,17 грн безпідставно сплаченої відповідачкою комісії.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з приписів ст.141 ЦПК України, згідно з якою стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, згідно платіжною інструкцією № 20 від 24.02.2026, які зараховані до спеціального фонду державного бюджету України згідно з випискою.
Зважаючи на те, що позовні вимоги суд задовольняє частково на 78,2 % (26390,45 грн х 100/ 33751,13 грн), то на користь позивача у відповідності до ст. 141 ЦПКУкраїни підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених вимог в сумі 2082,00 грн (2662,40 грн х 78,2 %/ 100).
Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 141, 223, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальність «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» (код ЄДРПОУ 41904846) заборгованість за кредитним договором № 2620400406492 від 14.02.2019 у розмірі 26 390,45 грн (двадцять шість тисяч триста дев'яносто грн сорок п'ять коп).
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» (код ЄДРПОУ 41904846) сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2082,00 грн (дві тисячі вісімдесят дві грн 00 коп).
Відповідачці направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Інші учасники справи, а також відповідачка у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт», місцезнаходження: вул. Казарменна, 4 Г, м. Київ, 01135;
відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Новосанжарського районного суду
Полтавської області Кашуба М.І.
Повний текст рішення виготовлено 20.05.2026.