Справа № 541/3720/25
Провадження № 1-кп/539/120/2026
20.05.2026
Колегія суддів Лубенського міськрайонного суду Полтавської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
обвинуваченої ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Миргород Полтавської області, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.190 КК України, ВСТАНОВИЛА:
На розгляді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області знаходиться зазначене кримінальне провадження. У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку дії застосованого до обвинуваченої ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді домашнього арешту. В обґрунтування клопотання послався на те, що винуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами. Ризики, встановлені судом при обранні запобіжного заходу, а саме ризик переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення продовжують існувати на даний час. Зазначив, що метою продовження застосування саме такого запобіжного заходу є запобігання зазначеним ризикам, забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченої, виконання нею покладених на неї процесуальних обов'язків. Інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти вищезазначеним ризикам. Просив продовжити відносно обвинуваченої строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю на 2 місяці із забороною залишати житло за місцем проживання: АДРЕСА_1 , у період часу з 22.00 год. до 06.00 год., за винятком випадків необхідності відвідування сховища (під час сигналів повітряної тривоги), суду, медичних закладів, а також випадків крайньої необхідності. Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на обвинувачену ОСОБА_6 обов'язки: - прибувати за кожною вимогою до суду; -утриматися від спілкування з потерпілим та свідками по даному кримінальному провадженню; -повідомляти суд про зміну свого місця проживання. Представник потерпілого підтримав клопотання прокурора. Захисник обвинуваченої заперечував проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на те, що ризики, на які вказує прокурор, необгрунтовані, є припущенням прокурора та на даний час повністю нівельовані. В ході судового розгляду потерпілий вже був допитаний судом. Один свідок майже допитаний судом, інший допитаний слідчим суддею в ході досудового розслідування кримінального провадження. Обвинувачена не має наміру переховуватись від суду, впливати на потерпілого та свідків, виконує всі покладені на неї судом процесуальні обов'язки. ОСОБА_6 раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувалась, має міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання, має на утриманні неповнолітнього сина, неофіційно працює. Просив змінити застосований до ОСОБА_6 запобіжний захід на особисте зобов'язання, який в повній мірі зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої. Обвинувачена заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, підтримала зазначене її захисником. Вислухавши клопотання та доводи сторін кримінального провадження, представника потерпілого, суд дійшов наступного висновку. Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 09.04.2026 було продовжено обвинуваченій ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та строк покладених обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, на 2 місяці. Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідків; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення. Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Вирішуючи питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченій, суд враховує наступне. ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.190 КК України, яке є особливо тяжким злочином. Судом при продовжені ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді домашнього арешту було встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Суд вважає, що на час розгляду цього клопотання встановлені раніше судом ризики: переховуватися від суду (з огляду на тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченій у разі визнання її винуватою у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна); незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, які не допитані в ході судового розгляду; вчинення іншого кримінального правопорушення (з урахуванням характеру та способу вчинення інкримінованого кримінального правопорушення обвинувачена може вчинити аналогічне кримінальне правопорушення з корисливих мотивів) не зменшилися і наразі продовжують існувати. Щодо наявності ризику того, що обвинувачена може незаконно впливати на потерпілого, суд вважає, що зазначений ризик зменшився, оскільки станом на час розгляду цього клопотання судом допитаний потерпілий ОСОБА_8 . При цьому суд зазначає, що факт допиту потерпілого не усуває повністю вказаного ризику, оскільки вплив на потерпілого можливий і після його допиту з метою схиляння до зміни раніше наданих показань та заявлення клопотання про його повторний допит. Заперечуючи проти клопотання прокурора, захисник, зокрема зауважив, що один свідок майже допитаний судом, інший допитаний слідчим суддею в ході досудового розслідування кримінального провадження. Обвинувачена не має наміру переховуватись від суду, впливати на потерпілого та свідків, виконує всі покладені на неї судом процесуальні обов'язки. Суд вважає, що зазначене стороною захисту не спростовує існування ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, на теперішній час. Суд зазначає, що наявність у обвинуваченої постійного місця проживання, те, що обвинувачена має на утриманні неповнолітню дитину, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, самі по собі не означають відсутності вищевказаних ризиків щодо поведінки обвинуваченої. Наявність у обвинуваченої постійного місця проживання та дитини свідчить про наявність певних соціальних зв'язків у ОСОБА_6 , проте одна лише наявність таких зв'язків не свідчить про можливість обрання більш м'якого запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, як про це просила сторона захисту. Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та продовжити обвинуваченій ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а також продовжити строк покладених на обвинувачену обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, на строк два місяці. На думку суду, на даній стадії судового розгляду жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 194, 331, 369-372 КПК України, колегія суддів ПОСТАНОВИЛА Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту задовольнити. Продовжити обвинуваченій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю строком на 2 (два) місяці, тобто до 19 липня 2026 року включно, шляхом встановлення заборони залишати житло за місцем проживання: АДРЕСА_1 , у період часу з 22.00 год. до 06.00 год., за винятком випадків необхідності відвідування сховища (під час сигналів повітряної тривоги), суду, медичних закладів, а також випадків крайньої необхідності. Продовжити до 19 липня 2026 року включно строк покладених на обвинувачену ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: - прибувати за першим викликом до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області, у якому перебуває на розгляді це кримінальне провадження; - утриматися від спілкування з потерпілим та свідками у цьому кримінальному провадженні; - повідомляти суд про зміну свого місця проживання. Роз'яснити обвинуваченій, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань. Роз'яснити обвинуваченій, що у разі невиконання покладених на неї обов'язків до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладено грошове стягнення у розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Контроль за виконанням запобіжного заходу покласти на органи Національної поліції за місцем проживання обвинуваченої. Ухвала підлягає негайному виконанню. Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження та направити до органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченої для негайного виконання. Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення. Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 21.05.2026 о 12 годині 00 хвилин.
Головуюча суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3