Справа № 367/15509/25
Провадження №1-кс/367/372/2026
Іменем України
21 травня 2026 року місто Ірпінь
Слідчий суддя Ірпінського міського суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 18.12.2025 у справі №367/15003/25 (провадження №1-кс/367/1316/2025),-
установив:
представником заявника ОСОБА_3 - адвокатом ОСОБА_4 подано до Ірпінського міського суду Київської області клопотання про скасування арешту на майно, належне ОСОБА_3 . Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду указане клопотання передано слідчому судді ОСОБА_1 .
Клопотання обґрунтовано тим, що в провадженні СВ ВП № 2 Бучанського РУП НП України в Київській області перебуває кримінальне провадження №12025111040001164 від 10 грудня 2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, п.12 ч.2 ст.115 КК України.
Так, 14.12.2025 року у період часу з 15 год. 16 хв. по 18 год. 55 хв. старший слідчий СВ ВП №2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області капітан поліції ОСОБА_5 , на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України, здійснив обшук квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у ході якого виявлено та вилучено: предмет ззовні схожий на пістолет чорного кольору без маркування з магазином, спорядженим набоями у кількості 12 шт, поміщено до паперового конверту №1; рукоятка до пістолету ПМ виготовлений з пластику поміщено до паперового конверту №2; сумка кольору хакі, рюкзак зелений, сумка чорна дорожня поміщено до СП №QNY 0008903; сумка синя з білими полосами поміщено до СП № QNY 0008904; сумка дорожня з принтом LV коричневого кольору поміщено до СП № QNY0008905; перчатки тактичні зеленого кольору у кількості 2 шт, поміщено до паперового конверту №3; кобура до пістолету чорного кольору поміщено до паперового конверту №4; форма кольору хакі, штани, футболка, кофта, шкарпетки поміщено до СП № QNY0008906; 2 запали типу з маркуванням на важелі методом тиснення УДЗ 334-82-87 поміщено до СП №АВ2001499; 1 запал іноземного виробництва АF-11-2 на важелі «10» поміщено до СП №АВ2001494; 2 корпуси гранат з маркуванням на донній частині РГН 254170-87, поміщено до СП №АВ2001497; 1 корпус гранати іноземного виробництва РГХО-1-RDX поміщено до СП №АВ2001398; перчатки чоловічі чорні поміщено до СП №RAWO122269; кросівки зелені PREMIATOR, поміщено до СП №RAWO122264; кросівки сірі чоловічі, поміщено до СП №RAWO122265; кросівки чорні з написом ЕА7, поміщено до СП №RAWOl22266; картка ПриватБанку № НОМЕР_1 , поміщено до паперового конверту №4; куртка чорного кольору, поміщено до СП №RAWO122267; бушлат кольору хакі, поміщено до СП №PSP4084062; куртка (желетка) чорна з написом NIKE та куртка з написом ЕА7; 2 набої калібру 9 мм; банківські картки ПриватБанку № НОМЕР_2 , НОМЕР_3 поміщено до паперового конверту №6; мобільний телефон марки Iphone 17 PRO синього кольору, поміщено до СП №PSP2358589; мобільний телефон марки Iphone 16 PRO Max, поміщено до СП №PSP2200890; зошит з рукописними записами формату А5, чорного кольору з написом 2025, поміщено до СП №RIC2099508.
Виявлені під час проведення обшуку речі документи, на думку слідчого, мають доказове значення у вказаному кримінальному провадженні №12025111040001164 від 10 грудня 2025 року.
У ході проведення невідкладного обшуку вилучено мобільний телефон марки Iphone 15 PRO Max, власник вилученого мобільного телефону марки Iphone 15 PRO Max, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був присутнім при проведенні невідкладного обшуку, заявив про те, що вищезазначений мобільний телефон належить йому на праві власності та на підтвердження надав слідчому, який проводив обшук, документи, які це підтверджують.
Стверджував, що мобільний телефон марки Iphone 15 PRO Maxне має жодного відношення та доказового розслідування у кримінальному провадженні № 12025111040001164 від 10 грудня 2025 року.
У подальшому постановою від 15 грудня 2025 року старшим слідчим СВ ВП № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області, вказані речі та мобільний телефон марки Iphone 15 PRO Max, визнано речовими доказами у кримінальному провадження № 12025111040001164 від 10 грудня 2025 року.
17 грудня 2025 року до Ірпінського міського суду Київської області надійшло клопотання прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025111040001164 від 10 грудня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 115 КК України.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 18.12.2025 у справі № 367/15003/25 провадження №1-кс/367/1316/2025 було накладено арешт на належний ОСОБА_3 мобільний телефон марки Iphone 15 PRO Max, який було вилучено під час проведення невідкладного обшуку 14.12.2025 за адресою: м. Київ, вул. Юнацька, 19.
Наголошує на тому, що у судовому рішенні про накладення арешту від 18.12.2025, слідчий суддя Ірпінського міського суду Київської області не надав оцінки тим фактичним обставинам, що мобільний телефон марки Iphone 15 PRO Max, на який було накладено арешт, належить іншому власнику, а саме ОСОБА_3 .
Як убачається з наданих суду матеріалів, підозру у кримінальному провадженні №12025111040001164 від 10.12.2025, ОСОБА_3 не оголошено.
За таких обставин ОСОБА_3 на даному етапі досудового розслідування у згаданому кримінальному провадженні бере участь у статусі третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт.
Вказує про те, що судове рішення слідчого судді про накладення арешту на мобільний телефон марки Iphone 15 PRO Max, власником якого є ОСОБА_3 , є необґрунтованим та невмотивованим, що, зокрема, вбачається з наступного.
Єдиною підставою для накладення арешту на мобільний телефон марки Iphone 15 PRO Max, власником якого є ОСОБА_3 , є те, що згідно постанови про визнання речовими доказами, слідчий СВ ВП №2 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області, незаконно, у порушення вимог ст.98 КПК України, визнав мобільний телефон марки Iphone 15 PRO Max, власником якого є ОСОБА_3 , речовим доказом.
Задовольняючи клопотання слідчого в цій частині, слідчий суддя вважав, що вищевказана обставина є достатньою підставою для накладення арешту на вказаний мобільний телефон марки Iphone 15 PRO Max, власником якого є ОСОБА_3 .
Разом з тим, такі висновки слідчого судді не відповідають положенням ст. 170 КПК України, ч. 2 якої містить випадки застосування арешту.
Зазначає, що мобільний телефон марки Iphone 15 PRO Max, власником якого є ОСОБА_3 , не відповідає критеріям речових доказів у даному кримінальному провадженні, не підлягатиме як спеціальній конфіскації, так і конфіскації майна як виду покарання, оскільки належить третій особі, а не підозрюваному ОСОБА_6 .
Слідчий суддя при накладенні арешту на мобільний телефон марки Iphone 15 PRO Max, власником якого є ОСОБА_3 , вищенаведеного не врахував, а також залишив поза своєю увагою наслідки арешту майна для третіх осіб, а саме для власника майна ОСОБА_3 , який не єстроною кримінального провадження, у якому повідомлено про підозру ОСОБА_6 .
Крім того, у порушення вимог п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт вилучених речей та документів, належним чином не перевірив правову підставу для такого арешту та можливість використання даного майна як речових доказів у кримінальному провадженні, не встановив достатність доказів на підтвердження підстав для накладення арешту з метою забезпечення збереження речових доказів, та не надав належної оцінки доводам клопотання слідчого про необхідність арешту вказаного майна.
Вищенаведене дає підстави вважати, що застосування заходів забезпечення кримінального проваджу у виді арешту належного ОСОБА_3 мобільного телефону марки Iphone 15 PRO Max, здійснено в порушення вимог закону та свідчить про втручання в право на мирне володіння майном зазначеної особи, здійснене без законних на те підстав.
Таким чином, накладення арешту на належний ОСОБА_3 мобільний телефон марки Iphone 15 PRO Max, не виправдовує ступінь втручання у його права і свободи потребам досудового розслідування і при вказаних обставинах, явно порушує справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження, що у свою чергу нівелює накладення арешту на вилучене майно з метою забезпечення збереження речових доказів.
Таким чином, ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно постановлена без належного об?єктивного з?ясування обставин кримінального провадження.
З урахуванням того, що прокурором Бучанської окружної прокуратури в Київській області, не доведено в установленому порядку, яке відношення має мобільний телефон марки Iphone 15 PRO Max, належний ОСОБА_3 до розслідування вчинених кримінальних правопорушень, що свідчить про відсутність підстав для накладання арешту на них, а тому відповідно до частини першої статті 173 КПК України це мало стати підставою для відмови у задоволенні клопотання.
Отже, враховуючи, що за матеріалами клопотання відсутні докази вчинення кримінального правопорушення за участі ОСОБА_3 , то наявність підстав вважати, що існує правова підстава для арешту вказаного майна, взагалі спростовується.
Просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 18.12.2025 y справі №367/15003/25, провадження №1-кс/367/1316/2025 на майно в частині накладення арешту на мобільний телефон марки Iphone 15 PRO Max, який належить на праві власності ОСОБА_3 .
У судовому засіданні представник заявника адвокат ОСОБА_4 підтримав клопотання у повному обсязі, просив його задовольнити за обставин, зазначених у ньому.
Прокурор ОСОБА_7 у судовому засіданні не заперечував проти задоволення указаного клопотання, оскільки слідчі дії, зокрема експертні дослідження, проведені. Крім того, уточнив, що при наданні експерту мобільного телефону, вилученого 14.12.2025 при обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , та який було поміщено до спецпакета № PSP2358589, експертом було встановлено, що вилучений мобільний телефон є Iphone 15 PRO Max (синього кольору), та який в подальшому експертом упаковано до спеціального пакету 7141656, на якому виконано рукописний текст.
Заслухавши доводи адвоката ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_7 дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Слідчим суддею установлено, що у провадженні СВ ВП №2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області перебуває кримінальне провадження №12025111040001164 від 10 грудня 2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, п.12 ч.2 ст.115 КК України. Процесуальне керівництво в указаному кримінальному провадженні здійснює Бучанська окружна прокуратура Київської області.
Ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 18.12.2025 клопотання прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_8 про накладення арешту на майно задоволено. Накладено арешт на речові докази, які були виявлені та вилучені при проведенні 14 грудня 2025 року в період часу з 15 год. 16 хв. по 18 год. 55 хв., обшуку квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та яка належить на праві власності ОСОБА_9 під час якого виявлено та вилучено: предмет ззовні схожий на пістолет чорного кольору без маркування з магазином, спорядженим набоями у кількості 12 шт, поміщено до паперового конверту №1; рукоятка до пістолету ПМ виготовлений з пластику поміщено до паперового конверту №2; сумка кольору хакі, рюкзак зелений, сумка чорна дорожня поміщено до СП №QNY 0008903; сумка синя з білими полосами поміщено до СП № QNY 0008904; сумка дорожня з принтом LV коричневого кольору поміщено до СП № QNY0008905; перчатки тактичні зеленого кольору у кількості 2 шт, поміщено до паперового конверту №3; кобура до пістолету чорного кольору поміщено до паперового конверту
№4; форма кольору хакі, штани, футболка, кофта, шкарпетки поміщено до СП № QNY0008906; 2 запали типу з маркуванням на важелі методом тиснення УДЗ 334-82-87 поміщено до СП №АВ2001499; 1 запал іноземного виробництва АF-11-2 на важелі «10» поміщено до СП №АВ2001494; 2 корпуси гранат з маркуванням на донній частині РГН 254170-87, поміщено до СП №АВ2001497; 1 корпус гранати іноземного виробництва РГХО-1-RDX поміщено до СП №АВ2001398; перчатки чоловічі чорні поміщено до СП №RAWO122269; кросівки зелені PREMIATOR, поміщено до СП №RAWO122264; кросівки сірі чоловічі, поміщено до СП №RAWO122265; кросівки чорні з написом ЕА7, поміщено до СП №RAWOl22266; картка ПриватБанку № НОМЕР_1 , поміщено до паперового конверту №4; куртка чорного кольору, поміщено до СП №RAWO122267; бушлат кольору хакі, поміщено до СП №PSP4084062; куртка (желетка) чорна з написом NIKE та куртка з написом ЕА7; 2 набої калібру 9 мм; банківські картки ПриватБанку № НОМЕР_2 , НОМЕР_3 поміщено до паперового конверту №6; мобільний телефон марки Iphone 17 PRO синього кольору, поміщено до СП №PSP2358589; мобільний телефон марки Iphone 16 PRO Max, поміщено до СП №PSP2200890; зошит з рукописними записами формату А5, чорного кольору з написом 2025, поміщено до СП №RIC2099508.
В ухвалі слідчого судді від 18.12.2025 зазначено про те, що 15 грудня 2025 слідчим слідчого відділення відділу поліції № 2 Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_10 винесена постанова про визнання вищевказаного майна речовим доказом.
Згідно долученої прокурором до матеріалів клопотання про скасування арешту майна постанови слідчої СВ ВП №2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_11 від 30.03.2026 про внесення коригувань до раніше призначеної судової компютерно-технічної експертизи від 11.03.2026, мобільним телефоном, який було вилученого 14.12.2025 при проведенні обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , та який було поміщено до спецпакета № PSP2358589, є телефон марки Iphone 15 PRO Max, поміщений експертом до спеціального пакету 7141656, на якому виконано рукописний текст.
Розглядаючи клопотання слідчим суддею ураховується таке.
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до положень статті 131 КПК України, захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом (частина перша статті 167 КПК України).
Згідно положень статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 у справі "Смирнов проти Росії" зазначено, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна (пункт 1 частини першої статті 170 КПК України).
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (пункт 2 частина перша статті 170 КПК України).
Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (частина друга статті 170 КПК України).
Відповідно до абзацу 2 частини десятої статті 170 КПК України не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України (пункт 1 частини третьої статті 170 КПК України). Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (пункт 1 частини десятої статті 170 КПК України).
У відповідності до правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеної в постанові № 4 від 07.02.2014 «Про узагальнення судової практики розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження», арешт може бути накладено на майно підозрюваного, обвинуваченого, осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. При цьому таке майно може перебувати як у згаданих осіб, так і в інших фізичних або юридичних осіб. Враховуючи наведене, навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним. З огляду на наведене правильною є практика, коли слідчі судді визнають клопотання про накладення арешту на майно передчасними та відмовляють у їх задоволенні, оскільки на момент їх розгляду, особам, про майно яких йдеться в клопотанні, не повідомлено про підозру.
Відповідно до частини другої, дев'ятої статті 100 КПК України речовий доказ зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ, зобов'язана зберігати його у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Питання про долю речових доказів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу. Таким чином, законодавчо визначений механізм періодичного перегляду необхідності збереження заходу забезпечення кримінального провадження із плином часу, а також його скасування при закритті кримінального провадження, що дозволяє запобігати потенційним зловживанням.
За вимогами статті 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до статті 642 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи.
Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права та обов'язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна.
Відповідно до статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Як убачається з ухвали слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 18.12.2025 у справі № 367/15003/25 (провадження №1-кс/367/1316/2025) ОСОБА_3 не брав участі у судовому засіданні при розгляді питання про арешт належного йому майна. Зокрема, зі змісту клопотання про скасування арешту майна вбачається, що заявник відноситься до осіб, яким за законом надано право на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.
Абзацом 2 частини першої статті 174 КПК України передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Із аналізу наведеної норми вбачається, що прийняття рішення про скасування арешту майна за клопотанням вищенаведених осіб можливе за таких умов:
- доведення, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або
- доведення, що арешт накладено необґрунтовано.
З метою оцінки доводів клопотання щодо наявності обставин, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба, слідчий суддя враховує таке.
Статтею 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Така позиція також узгоджується із частиною п'ятою статті 9 КПК України, відповідно до якої кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Так, згідно з практикою ЄСПЛ що застосування положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції указана норма містить три окремі складові: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном, друга охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями, третя визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (рішення у справах «Іммобіліаре Саффі проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy) та «Вістіньш і Препьолкінс проти Латвії»).
ЄСПЛ наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (висновки, викладені у рішенні у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (висновки, викладені у рішеннях у справах «Антріш проти Франції» та «Кушоглу проти Болгарії»).
Так, у своєму рішенні від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України» ЄСПЛ також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23.09.1982 у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21.02.1986 у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).
Також за приписами частини одинадцятої статті 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Згідно з частини першої, другої статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи наведене, беручи до уваги той факт, що прокурор не заперечував проти задоволення клопотання з підстав того, що необхідні слідчі дії вже проведені, слідчий суддя вважає, що відпала необхідність продовження дії такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна в частині накладення арешту на мобільний телефон марки Iphone 15 PRO Max, поміщений експертом до спеціального пакету 7141656, на якому виконано рукописний текст.
З урахуванням справедливого балансу між інтересами і правами людини та інтересами органів досудового розслідування, які діють в інтересах держави, суспільства та окремих громадян, слідчий суддя вважає, що арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 18.12.2025 y справі №367/15003/25, провадження №1-кс/367/1316/2025 на майно в частині накладення арешту на мобільний телефон марки Iphone 15 PRO Max, який належить на праві власності ОСОБА_3 , слід скасувати.
Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання.
На підставі викладеного та керуючись статтями 170-173, 174, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
клопотання представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна, - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 18.12.2025 у справі №367/15003/25 (№ провадження 1-кс/367/1316/2025) в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12025111040001164 від 10 грудня 2025 року в частині накладення арешту на мобільний телефон марки Iphone 15 PRO Max, поміщений до спецпакету 7141656, на якому виконано рукописний текст, що належить ОСОБА_3 та повернути його власнику.
Виконання ухвали покласти на слідчого.
Прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, цивільний позивач у випадках, встановлених законом, не позбавлені права повторно звернутися з клопотанням про накладення арешту на майно в порядку частини другої статті 64-2 та статті 171 КПК України з повідомленням власника або володільця майна.
Ухвала в порядку статті 309 КПК України оскарженню не підлягає.
Ухвалу суду проголошено 21.05.2026.
Слідчий суддя ОСОБА_1