провадження № 2/294/593/26
справа № 294/870/20
22 травня 2026 року м. Чуднів
Суддя Чуднівського районного суду Житомирської області Білера І.В., за участі:
- секретаря судового засідання Івашкевич В.П.,
- позивача ОСОБА_1 ,
- відповідачки ОСОБА_2 ,
- представника органу опіки та піклування Розмаїтої Л.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чуднів за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог на предмет спору, Романівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, орган опіки та піклування Чуднівської міської ради Житомирської області, про виключення запису про батька з актового запису про народження дитини, -
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив виключити з актового запису про народження №24 від 03.03.2020 відомості про позивача як батька дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 07.08.2020 у справі відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання, яке не проведено.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.01.2025 головуючим у справі визначено суддю Білеру І.В.
Ухвалою судді від 04.02.2025 справу прийнято до провадження судді Білери І.В., у справі призначено підготовче судове засідання на 25.03.2025.
Ухвалою суду від 25.03.2025 задоволено клопотання позивача, у справі призначено судову молекулярно - генетичну експертизу, провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.
05.03.2026 на адресу суду надійшла інформація від Відділення судово-медичної генетичної ідентифікації Державної спеціалізованої установи «Київське міське бюро судово - медичної експертизи» МОЗ України про повернення ухвали суду про проведення експертизи без виконання.
Відповідно до інформації, проведення експертизи не є можливим, оскільки ОСОБА_2 разом з дитиною для відбору зразків крові не з'явилась.
Ухвалою суду від 06.03.2026 провадження у справі відновлено, призначено судовий розгляд на 21.04.2026.
У підготовчому судовому засіданні судом роз'яснено відповідачці наслідки ухилення від участі в експертизі у відповідності до вимог ст. 109 ЦПК України та позивачу право на задоволення позовних вимог за наявними у справі матеріалами без висновку експерта.
Відповідачка повідомила, що позовні вимоги визнає, але від судової молекулярно - генетичної експертизи відмовляється.
Водночас, позивач висловився про непідтримання позовних вимог у випадку відсутності висновку судової молекулярно - генетичної експертизи.
Ухвалою суду від 21.04.2026 підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 19.05.2026.
У судовому засіданні 19.05.2026 судом з'совано у відповідачки, що у випадку повторного призначення судової молекулярно - генетичної експертизи остання разом з дитиною не з'явиться для її проведення, позовні вимоги визнає.
Позивач заявив, що без висновку експерта він не підтримує позовних вимог.
Як роз'яснено у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів.
Відповідно до Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
У відповідності до положень ч. ч. 3-6 ст.103 ЦПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд, з урахуванням обставин, справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
Згідно роз'яснень, які містяться у постанові Верховного Суду від 25 серпня 2020 року по справі N 478/690/18, висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.
Як вбачається з матеріалів справи, суд за клопотанням позивача у справі забезпечив проведення судової молекулярно - генетичної експертизи, призначивши її на підставі ухвали від 25.03.2025, попереджено сторони про наслідки ухилення учасника справи від участі в експертизі. Експертиза призначалась до виконання двічі, а саме: 16.01.2026 та 20.02.2026, про що сторін належним чином повідомлено судом.
Разом з тим, відповідачка двічі не з'явилась для участі в проведенні експертизи, у зв'язку з чим ухвала суду від 25.03.2025 була повернута без виконання.
Тлумачення статті 128 СК України свідчить, що закон не встановлює конкретного переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від даної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц (провадження № 61-6030св18) зазначено, що «доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.
Відповідно до положень статті 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Таким чином, за наявності визнання позову відповідачкою та її свідомого ухилення від участі в проведенні судової молекулярно - генетичної експертизи, у суду наявні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , про що йому було роз'яснено як у підготовчому судовому засіданні, так і під час розгляду справи по суті.
Водночас, позивачем у підготовчому судовому засіданні 21.04.2026 та у судовому засіданні 19.05.2026 заявлено про непідтримання позовних вимог за відсутності висновку судової молекулярно - генетичної експертизи.
Вирішуючи вказану справу, суд виходить з наступного.
За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження в справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Враховуючи позицію ОСОБА_1 , висловлену в судовому засіданні, суд розцінює непідтримання ним позовних вимог як відмову від позову та приймає відмову ОСОБА_1 від позову виключення запису про батька з актового запису про народження дитини
Враховуючи наведене, оскільки позивач відмовляється підтримувати позовні вимоги за наявними у справі матеріалами, відповідно до положень ст.ст. 49, 255 ЦПК України, підстави для неприйняття такої відмови судом не встановлено, відмова від позову не суперечить вимогам чинного законодавства і не порушує права сторін, відтак провадження у справі необхідно закрити у зв'язку з відмовою позивача від позову.
Керуючись ст.ст. 13, 49, 255 ЦПК України, суд-,
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог на предмет спору, Романівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, орган опіки та піклування Чуднівської міської ради Житомирської області, про виключення запису про батька з актового запису про народження дитинизакрити.
У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Ірина БІЛЕРА