Справа № 292/322/26
Номер провадження 2-а/292/14/26
20 травня 2026 року селище Пулини
Пулинський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Лотуги В.Ф., з участю секретаря судового засідання Володіної В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом представника позивачки ОСОБА_1 , яка діє в інтересах недієздатного ОСОБА_2 - адвоката Максімова Павла Олександровича до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
У квітні 2026 року представник позивачки звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 №26 від 19.05.2025 про притягнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн., провадження у справі закрити; стягнути з відповідача на користь позивачки 12000 грн., сплачені кошти за надання правової допомоги.
В обґрунтування зазначає, що постановою ІНФОРМАЦІЯ_2 №26 від 19.05.2025 ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він вчасно не оновив військово-облікові дані з 18.05.2024 по 16.07.2024, чим порушив Закон України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 05.03.2022 №2105-ІХ".
З вказаною постановою не погоджується, вважає її незаконною та такою, що підлягає скасуванню з таких підстав.
Згідно довідки до акта огляду МСЕК №060429 від 16.09.2011 ОСОБА_2 повторно та безстроково встановлена І група інвалідності категорії "А" з потребою постійного стороннього нагляду та догляду.
Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 16.04.2007 ОСОБА_2 визнано недієздатним та призначено опікуном ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
У зв"язку зі смертю опікуна, рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 20.04.2016 ОСОБА_1 призначена опікуном над її недієздатним сином ОСОБА_2 .
18.09.2024 ОСОБА_2 пройшов ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 та довідкою від 21.10.2024 підтверджено, що ОСОБА_2 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Враховуючи наведене, представник позивачки вважає, що оскаржувана постанова про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП підлягає скасуванню, а справа про адмінправопорушення - закриттю.
Ухвалою суду від 21.04.2026 поновлено пропущений з поважних причин встановлений законом процесуальний строк звернення до суду позивачці ОСОБА_1 з адміністративним позовом про скасування постанови про адміністративне правопорушення, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд її призначений у порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Витребувано з ІНФОРМАЦІЯ_6 матеріали адміністративної справи по постанові №26 від 19.05.2025 щодо ОСОБА_2 .
На виконання ухвали суду 30.04.2026 відповідачем через систему "Електронний суд" надано копію матеріалів адміністративної справи по постанові №26 від 19.05.2025 щодо ОСОБА_2
30.04.2026 до суду від представника відповідача через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву, в якому висловлює повне заперечення проти позовних вимог, оскільки копія оскаржуваної постанови №26 від 19.05.2026 направлена ОСОБА_2 в день її винесення - 19.05.2025 засобами поштового зв"язку АТ "Укрпошта" на адресу фактичного проживання: 12015, Житомирська область, Житомирський район, с.Кошелівка, тому строк на оскарження розпочався в травні 2025 року. Додатковим доказом обізнаності позивачки про наявність штрафу є факт відкриття виконавчого провадження №78731052 від 30.07.2025 Бахмутським відділом ДВС на підставі оскаржуваної постанови. Постанова про відкриття виконавчого провадження була направлена боржнику ще в липні 2025 року згідно з вимогами ст.28 Закону України "Про виконавче провадження". Враховуючи, що позов подано лише в квітні 2026 року, тому наслідком пропуску строку звернення до суду є залишення позовної заяви без розгляду або відмова у задоволенні позову. У протоколі зафіксовано власноручне зізнання ОСОБА_2 щодо невиконання ним обов'язку з оновлення облікових даних у встановлений законом строк, що є доказом у розумінні ст.250 КУпАП. Доводи позивача про визнання ОСОБА_2 непридатним до військової служби на підставі довідки ВЛК від 18.09.2024 не спростовують факт вчинення правопорушення, оскільки обов'язок щодо уточнення даних мав бути виконаний до 16.07.2024, коли особа перебувала в статусі військовозобов"язаного. Враховуючи викладене, просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
05.05.2026 до суду від представника позивачки надійшла відповідь на відзив, в якій зазначає, що не погоджується з доводами відповідача, оскільки ОСОБА_2 та його опікун ОСОБА_1 не отримували поштових відправлень з ІНФОРМАЦІЯ_6 та з Бахмутського ВДВС. Згідно перевірки поштового відправлення з трек-номером 5120001724421 на офіційному сайті "Укрпошта" дані про відправлення з таким номером на даний час відсутні, тому що незареєстровані в системі. Листоноша не могла вручити лист, на якому не вказано вулиці та номеру будинку, оскільки ОСОБА_2 є внутрішньо переміщеною особою і на якій вулиці в АДРЕСА_1 та в якому будинку він проживав листоноша не могла знати. Крім того, ОСОБА_2 18.09.2024 проходив ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_7 та визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Таким чином, якщо особа дійсно скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ст.210-1 КУпАП, хоча до ОСОБА_2 як до недієздатної особи це не відноситься, то таку особу можна притягнути до адмінвідповідальності протягом 3 місяців з дня виявлення порушення. 18.09.2024 ОСОБА_2 пройшов ВЛК і в цей день всі його дані перевірені та посадовим особам ІНФОРМАЦІЯ_8 було достеменно відомо, що ОСОБА_2 дійсно не оновлював облікових даних, тому притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.210-1 КУпАП в травні 2025 року є незаконним. Просить скасувати постанову відповідача про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, провадження у справі закрити, стягнути з відповідача на користь позивачки 12 000 грн., сплачених у зв'язку з наданням правової допомоги.
11.05.2026 до суду від представника позивачки надійшла заява, в якій зазначає, що ОСОБА_2 15.05.2025 примусово був доставлений органами поліції до ІНФОРМАЦІЯ_9 та відносно нього незаконно складений протокол про адмінправопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП. Жодної заяви про взяття його на військовий облік військовозобов"язаних він добровільно не писав та писати не міг в силу свого психічного захворювання, тому до відповіді ІНФОРМАЦІЯ_9 заява ОСОБА_2 не долучена. ОСОБА_2 має інвалідність 1 "А" групи внаслідок психічного розладу та за станом свого психічного здоров"я потребує постійного стороннього догляду, визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, тому є незрозумілим навіщо посадовим особам ІНФОРМАЦІЯ_9 брати на військовий облік повністю недієздатну особу з інвалідністю 1-ї групи з психічним захворюванням, яка виключена з військового обліку ще в 2024 році.
Від позивача та відповідача будь-яких заяв та клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зі ст.5 КАС України вбачається, що кожному гарантується право на захист його прав, свобод або законних інтересів.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.
Як зазначено у рішенні Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010, - адміністративна відповідальність в Україні і процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях. Однією з таких правових презумпцій є закріплена у ст.62 Конституції України презумпція невинуватості, згідно якої особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку.
Судом встановлено, що 19 травня 2025 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_4 відносно ОСОБА_2 винесено постанову №26 за справою про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн.
За змістом постанови №26 від 19.05.2025, ОСОБА_2 вчасно не оновив військово-облікові дані згідно законодавства (з 18.05.2024 по 16.07.2024), чим порушив Закон України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 05.03.2022 №2105-ІХ, де зазначено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим законом уточнити адресу проживання та інші персональні дані, за що передбачена відповідальність за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
У постанові зазначено, що її копію буде відправлено засобами поштового зв"язку АТ "Укрпошта".
Згідно копії поштової квитанції від 19.05.2025 копія вказаної постанови надіслана на адресу ОСОБА_2 в с.Кошелівка 19.05.2025.
Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №78731052 від 30.07.2025 головним державним виконавцем Бахмутського відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження з виконання постанови №26, виданої 19.05.2025 ІНФОРМАЦІЯ_11 про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави адміністративного штрафу в розмірі 34 000 грн.
Згідно довідок №1820-7001609902, №1820-7001609997 від 30.05.2022 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживають за адресою: АДРЕСА_3 .
З довідки до акта огляду МСЕК серії 10 ААБ №060429 від 16.09.2020 вбачається, що ОСОБА_2 має групу інвалідності першу А з дитинства безстроково, потребує постійного стороннього догляду та нагляду.
Згідно висновку лікарської комісії щодо необхідності постійного стороннього догляду за інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу №114 від 23.10.2025, виданого КНП "Лікарня" Пулинської селищної ради, який дійсний до 23.04.2026, хворий ОСОБА_2 , 1988 р.н., інвалід І "А" групи внаслідок психічного розладу, установленої 16.09.2011, проживає разом з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . За станом психічного здоров"я хворий ОСОБА_2 потребує постійного стороннього догляду.
Відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_8 від 21.10.2024 ОСОБА_2 , 1988 р.н., 18.09.2024 пройдено медичний огляд та відповідно рішення ВЛК при шостому відділі ІНФОРМАЦІЯ_13 визнаний непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку.
Згідно скриншоту з мобільного телефону від 09.04.2026 та витягів з автоматизованої системи виконавчого провадження від 06.04.2026 Бахмутським ВДВС у Бахмутському районі Донецької області Харківського МРУ МЮУ 30.07.2025 відкрито виконавче провадження №78731052 про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави штрафу у справі про адміністративне правопорушення.
Як вбачається з відповіді на адвокатський запит з ІНФОРМАЦІЯ_14 №6/1133 від 10.04.2026 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_8 15.05.2025 відносно ОСОБА_2 складено протокол №6/157, який з додатками надіслано до ІНФОРМАЦІЯ_2 для розгляду.
Згідно постанови про повернення виконавчого документа стягувачу ВП №78731052 від 25.02.2026, винесеної головним державним виконавцем Бахмутського відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, постанову №26, видану 19.05.2025 ІНФОРМАЦІЯ_11 про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави штрафу в розмірі 34 000 грн., повернуто стягувачу у зв"язку з відсутністю у боржника майна.
Відповідно до протоколу №6/157 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП від 15.05.2025, складеного ІНФОРМАЦІЯ_15 , 15.05.2025 о 11 год 32 хв. ОСОБА_2 , 1988 р.н., як такий, що ухилявся від виконання військового обов'язку, був розшуканий та доставлений органами Національної поліції до ІНФОРМАЦІЯ_16 для складання протоколу про адміністративне правопорушення, що передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП. На вимогу надати документ, що підтверджує уточнення ним у визначений законом строк своїх персональних (облікових) даних через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов"язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, громадянин зазначив, що ним не виконано даного обов"язку, відповідно такий документ відсутній, про що свідчить заповнене власноручно повідомлення. Також, відповідно до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов"язаних та резервістів, інформація щодо уточнення громадянином ОСОБА_2 своїх персональних (облікових) даних відсутня. Таким чином, в порушення вимог законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме абзацу сьомого частини третьої статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", пункту 22 Порядку та інших нормативно-правових актів громадянин ОСОБА_2 не виконав обов'язок щодо уточнення своїх персональних (облікових) даних у визначений строк протягом 60 днів (з 18.05.2024 по 16.07.2024), чим вчинив адміністративне правопорушення в особливий період, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Згідно повідомлення від 15.05.2025 ОСОБА_2 повідомив, що на виконання вимог законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію не оновив свої персональні (облікові) дані протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України №3633-ІХ (18.05.2024).
Як вбачається з довідки ІНФОРМАЦІЯ_8 про доставлення (супроводження) громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки №2781 від 15.05.2025 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_7 , доставлений до даного відділу 15.05.2025 о 11 год. 32 хв. у зв"язку з порушенням військового обліку. Коментар: особу доставлено. Скасовано автоматично. Примітка: складено адмін. протокол №6/157 від 15.05.2025; має право на відстрочку - ІІІ група інвалідності.
20.04.2016 рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області у справі №219/3554/16-ц ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , призначено опікуном над її недієздатним сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у зв'язку зі смертю попереднього опікуна. В рішенні зазначено, що рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 16 квітня 2007 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 визнано недієздатним та призначено його опікуном батька ОСОБА_3 .
Згідно ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
У відповідності до ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Зі статті 280 КУпАП вбачається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 235 КУпАП передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи, зокрема про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (стаття 210-1). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно частин 7, 8 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують, зокрема, районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджуються Кабінетом Міністрів України. Діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки спрямовується Міністерством оборони України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни визначає Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу", Закон України "Про оборону України", Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", "Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період", затверджений постановою КМУ від 16.05.2024 №560, "Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів", затверджений постановою КМУ №1487 від 30.12.2022, інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено на всій території України воєнний стан, який триває.
З метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022 на всій території України оголошено проведення загальної мобілізації.
Таким чином, з 24 лютого 2022 року на всій території Україні триває особливий період.
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, що також передбачено ч.1 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
11 квітня 2024 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3633-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" (далі - Закон № 3633-ІХ), який набрав чинності 18 травня 2024 року.
Підпунктом 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №3633-ІХ встановлено, що під час дії Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 3 березня 2022 року № 2105-IX: громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Відповідно до 2 статті 17 Закону України "Про оборону України" громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством.
Згідно з абзацом 2 частини 10 статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до абзацу 6 частини 10 статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII, в редакції Закону № 3633-ІХ) громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Загальні правила військового обліку визначені у статті 33 Закону № 2232-XII, згідно якої військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Взяттю на військовий облік військовозобов'язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають громадяни України, які досягли 27-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників (підпункт 2 частини 1 статті 37 Закону № 2232-XII).
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 (далі Порядок № 1487), додатком 2 до якого затверджені Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі також - Правила військового обліку).
Відповідно до пункту 22 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 резервісти та військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження чи відповідному підрозділі розвідувальних органів України, Центральному управлінні або регіональному органі СБУ.
Абзацом 7 частини 3 статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (в редакції Закону № 3633-ІХ) визначено, що інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
У частині 3 ст.210-1 КУпАП визначена відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Згідно ч.1 ст.210-1 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Отже, суб"єктом зазначеного адміністративного правопорушення можуть бути виключно особи, які мають статус призовника, військовозобов"язаного або резервіста та на яких поширюєтья обов"язок щодо виконання вимог військового обліку, у тому числі щодо уточнення чи оновлення військово-облікових даних.
Разом з тим, відповідачем не надано жодних доказів про те, що станом на 18.05.2024 та до 16.07.2024 ОСОБА_2 перебував на військовому обліку і у нього виник передбачений Законом обов"язок оновити військово-облікові дані у встановлені строки.
Згідно відповіді на запит суду з ІНФОРМАЦІЯ_8 №6/1419 від 05.05.2026 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 був взятий на військовий облік військовозобов"язаних до ІНФОРМАЦІЯ_14 лише 15.05.2025 згідно заяви про взяття на військовий облік військовозобов"язаних рядового, сержантського, старшинського складу запасу від 15.05.2025 та довідки від 30.05.2022 №1852-7001609997 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Тобто, самим ТЦК та СП підтверджено той факт, що до 15.05.2025 ОСОБА_2 не перебував на військовому обліку і згідно медичних документів та стану неосудності не міг знаходитись на такому обліку.
Крім того, самої заяви ОСОБА_2 про взяття на військовий облік військовозобов"язаних суду надано не було, а зважаючи на психічний розлад ОСОБА_2 , його недієздатності та визнання рішенням ВЛК від 18.09.2024 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, вона не має жодного юридичного значення та правових наслідків і відбиратись працівниками ТЦК не повинна була.
Поданими представником позивача доказами доведено те, що ОСОБА_2 з 2007 року є недієздатним, у зв'язку з наявними психіатричними захворюваннями, а тому не може усвідомлювати та керувати своїми діями, у зв'язку з чим перебуває під опікою матері, а рішенням ВЛК від 18.09.2024 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
З огляду на викладене, під час складання протоколу, працівником ІНФОРМАЦІЯ_8 всатновлені дані щодо недієздатності ОСОБА_2 не враховані та порушено його право на захист, оскільки не забезпечено при складанні протоколу присутність призначеного судом опікуна - ОСОБА_1 , а також захисника, що призводить до недопустимості як доказу складеного протоколу.
У розпорядженні ІНФОРМАЦІЯ_8 та ІНФОРМАЦІЯ_2 були всі наявні документи, які підтверджували недієздатність ОСОБА_2 з 16.04.2007.
Сам по собі факт доставлення ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_8 і складення відносно нього протоколу в день поставлення на військовий облік не підтверджує наявності у нього обов'язку, невиконання якого йому інкримінується.
Крім того, суд враховує, що ОСОБА_2 є особою з інвалідністю І "А" групи у зв"язку з психічним розладом та визнаний недієздатним у встановленому законом порядку.
Зазначені обставини також підлягали обов"язковому врахуванню під час вирішення питання про наявність у його діях (бездіяльності) складу адміністративного правопорушення та можливості усвідомлювати значення своїх дій та виконувати відповідні обов"язки, однак при винесенні оскаржуваної постанови т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_17 залишені поза увагою.
Згідно з ч.1 ст.9, ст.10, 11 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи винна особа у вчиненні адміністративного правопорушення.
Згідно з ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Оскільки диспозиція ч.3 ст. 210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність лише для спеціального суб"єкта - призовника, військовозобов"язаного або резервіста, тому для притягнення особи до адміністративної відповідальності за вказаною нормою суб"єкт владних повноважень повинен довести не лише факт невиконання певного обов"язку, а й те, що на особу взагалі поширювався відповідний обов"язок у сфері військового обліку.
Однак, матеріали справи не містять жодного доказу того, що ОСОБА_2 перебував на військовому обліку станом на 18.05.2024.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд зауважує, що притягнення особи до адміністративної відповідальності не може ґрунтуватися на припущеннях або формальному підході з боку органу влади. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи порушення права на захист ОСОБА_2 при складанні протоколу та притягненні до адміністративної відповідальності, недоведення поданими доказами вчинення інкримінованого правопорушення, суд дійшов до висновку, що оскаржувана постанова про накладання адміністративного стягнення є протиправною і підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП відносно ОСОБА_2 закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Доводи представника відповідача про те, що копія оскаржуваної постанови направлена ОСОБА_2 19.05.2025 поштою, як і постанова про відкриття виконавчого провадження в липні 2025 року, а тому пропущено строк звернення до суду, що є підставою для залишення позовної заяви без розгляду, є безпідставними. Відповідачем не надано документів, які б підтверджували те, що поштові відправленні з скаржуваною постановою та постановою про відкриття виконавчого провадження були вручені адресату або його опікуну.
Як зазначено в ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами, за винятком витрат суб"єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини дев"ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності витрат з надання правничої допомоги (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу представником позивачки надано ордер на надання правничої допомоги адвокатом Максімовим П.О. Ламерт Г.М. в інтересах недієздатного ОСОБА_2 серії АН №1955667 від 11.04.2026, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №2387 на ім"я Максімова П.О., договір про надання правової (правничої) допомоги №2-02/04/2026 від 02.04.2026, квитанцію про сплату ОСОБА_1 на користь адвоката Максімова П.О. 12 000 грн. згідно договору №2-02/04/2026 від 02.04.2026, в якій зазначений детальний опис наданих адвокатом послуг.
Враховуючи наведене, оскільки представником позивачки надані належні докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, а відповідачем їх неспівмірність не доведена і не спростовується, тому вимоги про стягнення витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, в розмірі 12 000 грн. підлягають задоволенню.
Згідно з ч.5 ст.139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" позивачка при зверненні до суду звільнена від сплати судового збору, а тому суд вважає необхідним в порядку, передбаченому ст.139 КАС України, стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 665 грн. 50 коп.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 72-77, 139, 241-246, 250, 255, 257-263, 286, 293 КАС України,-
Позов представника позивачки ОСОБА_1 , яка діє в інтересах недієздатного ОСОБА_2 - адвоката Максімова Павла Олександровича до ІНФОРМАЦІЯ_18 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, задовольнити.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення №26 від 19.05.2025, винесену ІНФОРМАЦІЯ_11 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн., а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_2 за рахунок бюджетних асигнувань на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п"ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_2 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_4 , фактично проживаючої згідно довідки ВПО за адресою: АДРЕСА_5 , РНОКПП - НОМЕР_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000 (дванадцять тисяч) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Відомості про учасників справи:
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , фактично проживає згідно довідки ВПО за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_19 , код ЄДРПОУ- НОМЕР_2 .
Суддя В.Ф. Лотуга