Справа № 288/537/26
Провадження № 2/288/608/26
21 травня 2026 року селище Попільня
Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді -Рудника М. І.,
за участю секретаря судових засідань - Колодяжної Н.В.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в селищі Попільня Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Попільнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Військова частина НОМЕР_1 , про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини,
У провадженні Попільнянського районного суду Житомирської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Попільнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Військова частина НОМЕР_1 , про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини.
Ухвалою судді Попільнянського районного суду Житомирської області від 17 квітня 2026 року відкрито загальне позовне провадження у справі.
В поданому позові позивач зазначає, що відповідача було призвано на військову службу під час мобілізації та 27 травня 2025 року позивачка отримала сповіщення № 255 від ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що відповідач під час виконання бойового завдання зник безвісти 14 травня 2025 року поблизу населеного пункту Павлівка Сумської області.
А вже 18 жовтня 2025 року позивачка отримала сповіщення № 294 від ІНФОРМАЦІЯ_1 , що згідно відомостей з Міжнародного Комітету Червоного Хреста відповідач перебуває в полоні держави -агресора.
В підготовчому судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_3 був призваний на військову службу та перебуває в полоні держави-агресора, а тому судом поставлено на обговорення питання щодо зупинення провадження по даній справі, оскільки в судове засідання не з'явився відповідач.
Позивач та її представник в підготовчому судовому засіданні заперечували щодо зупинення провадження по справі і просили продовжувати розгляд справи по суті.
Представник Попільнянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з?явилась, надала заяву про розгляд без її участі.
Представник Військової частини НОМЕР_1 в підготовче судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Суд, вислухавши позивача та її представника, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який після його продовжень триває на сьогоднішній день.
Згідно з Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 69/2022, на території України оголошено мобілізацію.
Відповідно до копії сповіщення сім'ї № 255 від 27 травня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_1 , адресованого ОСОБА_1 , зазначено, що солдат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час виконання бойового завдання зник безвісти 14 травня 2025 року поблизу населеного пункту Павлівка Сумської області. /а.с.8/
Як вбачається з копії сповіщення № 294 сім'ї захопленого у полон або заручником, інтернованого у нейтральних державах військовослужбовця від 08 жовтня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_1 , адресованого ОСОБА_1 , її цивільний чоловік, солдат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Павлівка Сумської області, від 14 травня 2025 року згідно відомостей з Міжнародного Комітету Червоного Хреста перебуває в полоні держави -агресора. Відбір біологічного матеріалу у військовослужбовця у військовій частині не здійснювався./а.с.9/
Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
У статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та статті 10 ЦПК України зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
При тлумаченні поняття «розумні строки» ЄСПЛ визначив момент початку та закінчення цих строків, а також вивів критерії, які повинні враховуватися при оцінці певного строку як розумного, а саме: складність справи, важливість для заявника питання, що розглядається судом, поведінка заявника, поведінка державних органів.
Відповідно до частини першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Стаття 23 Закону України «Про військовий обов'язок та службу» визначає строки військової служби, зокрема для військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію; для військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, на строки, визначені рішенням Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України.
Частина третя статті 24 вищевказаного Закону про військовий обов'язок та службу передбачає, що закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Особа, зникла безвісти за особливих обставин або перебуває в полоні, має всі права, гарантовані Конституцією та законами України, а також має право на всебічне розслідування обставин її зникнення та встановлення її місцеперебування.
За особою, зниклою безвісти за особливих обставин та перебуваючою в полоні, зберігаються місце роботи та займана посада, але не більш як до моменту визнання її безвісно відсутньою чи оголошення померлою у порядку, встановленому законодавством.
Виключення зі списків особового складу Збройних Сил України військовослужбовців, визнаних судом безвісно відсутніми чи оголошених померлими, здійснюється на підставі рішень суду про таке визнання чи оголошення: осіб офіцерського складу Міністром оборони України; осіб рядового складу, сержантського та старшинського складу командувачами видів Збройних Сил України, прирівняними до них особами і вище (пункт 247 розділу XII Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008 (у актуальній редакції далі Положення).
За таких обставин незважаючи на обставину перебування військовослужбовця ОСОБА_3 в полоні, останній не виключений зі списків особового складу Збройних Сил України та за ним зберігається виплата грошового забезпечення військовослужбовця згідно з порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року № 88.
Згідно з частиною першою статті 43 ЦПК України учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5)оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6)користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
Як встановлено судом ОСОБА_3 перебуває в полоні з 14 травня 2025 року.
Позов ОСОБА_1 пред'явлено 15 квітня 2026 року, тобто після того як ОСОБА_3 перебуває в полоні держави-агресора.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний суд у постанові від 28 лютого 2018 року у справі №317/3139/15-ц (провадження №61-4241св18) дійшов висновку, що визнання судом учасника справи безвісно відсутнім унеможливлює здійснення цією особою її процесуальних прав і виконання нею її процесуальних обов'язків у судовій справі, передбачених цивільним процесуальним законодавством, а фізична відсутність у сторони цієї можливості принципово позбавляє сам суд змоги ухвалити обґрунтоване судове рішення, що відповідало б завданню цивільного судочинства в аспекті справедливого розгляду і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, а також суперечить одній з основних засад цивільного судочинства - принципу змагальності сторін.
Верховний Суд у постанові від 28 травня 2025 року у справі №473/4906/23 (провадження №61-1072св25) дійшов висновку про те, що конструкція норми пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України має імперативний характер та покладає на суд саме обов'язок зупинити провадження у справі із цієї підстави, незалежно від наявності у сторони представника, стадії процесу (підготовче провадження, розгляд справи по суті, апеляційне, касаційне оскарження), ціни позову, виду вимог, що розглядаються у провадженні, чи будь-яких інших чинників.
Верховний суд в постанові від 28 лютого 2018 року по справі № 317/3139/15-ц зазначив, що завідоме залучення, як сторони-відповідача у справі, фактично відсутньої фізичної особи щодо якої є нескасоване судове рішення про визнання її безвісно відсутньою, всупереч вимогам закону унеможливлює здійснення такою особою її процесуальних прав і виконання нею її процесуальних обов'язків, передбачених цивільним процесуальним законодавством.
Крім того, дане питання врегульовано Постановою Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2025 року справа № 754/947/22, провадження № 14-74цс25, де зазначено, що ураховуючи, що з 24 лютого 2022 року в Україні введено правовий режим воєнного стану, внаслідок чого Збройні Сили України як цілісна структура були переведені на організацію і штати воєнного часу, а також беручи до уваги факт проходження відповідачем військової служби в період дії воєнного стану, який є об'єктивною обставиною, що перешкоджає його участі в розгляді справи, і відсутність беззастережної волі військовослужбовця ОСОБА_3 щодо продовження розгляду справи.
З огляду на положення пункту першого статті 6 Європейської Конвенції з Прав Людини, частини першої, п'ятої статті 263 ЦПК України, фізична відсутність у сторони зазначеної вище можливості принципово позбавляє суд змоги ухвалити обґрунтоване судове рішення, що не відповідає завданню цивільного судочинства в аспекті справедливого розгляду і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, а також суперечить одній з основних засад цивільного судочинства - принципу змагальності сторін.
Засада рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом забезпечує гарантії доступності правосуддя та реалізації права на судовий захист, закріпленого в частині першій статті 55 Конституції України. Ця засада є похідною від загального принципу рівності громадян перед законом, визначеного частиною першою статті 24 Основного Закону України, і стосується, зокрема, сфери судочинства. Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 252 ЦПК України суд може зупинити провадження в справі у випадках перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
Відтак, враховуючи, що відповідач є особою, яка перебуває у складі Збройних Сил України, та перебуває в полоні держави-агресора, суд вважає за необхідне зупинити провадження по даній справі на підставі п.1 ч.1 ст. 252 ЦПК України до припинення перебування відповідача ОСОБА_3 у складі Збройних Сил України та отримання інформації про звільнення з полону.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 200, 251, 252, 253, 258-260, 353 ЦПК України, суд
Зупинити провадження по цивільній справі № 288/537/26 - 2/288/608/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Попільнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Військова частина НОМЕР_1 , про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини, до припинення перебування ОСОБА_3 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан та отримання інформації про звільнення з полону.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Попільнянського
районного суду Рудник М.І.