Справа № 283/2489/24
Провадження №2-др/283/6/26
20 травня 2026 року м. Малин
Малинський районний суд Житомирської області у складі головуючої судді Саланди О.М., за участю секретаря судового засідання Кравець Л.Ю., представника відповідача адвоката Бардошевської Т.І., позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Реуса Д.С., розглянувши заяву представника відповідача Бардошевської Тетяни Ігорівни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Малинський ДРАЦС у Коростенському районі Житомирської області ЦМУМЮ (м. Київ), ОСОБА_4 , про виключення з актового запису про народження дитини запису про батька,
29.04.2026 представник відповідача Бардошевська Т.І. звернулась до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі № 283/2489/24 та просила стягнути з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 29 144,50 грн.
В обґрунтування заяви зазначила, що у зв'язку з розглядом справи відповідачем були понесені судові витрати, в тому числі витрати на професійну правничу допомогу, які підтверджуються договором про надання правничої допомоги, додатком до договору, актом виконаних робіт, квитанціями та іншими письмовими доказами. Також зазначила, що відповідні докази подані у строки та порядку, передбачені цивільним процесуальним законодавством.
Рішенням Малинського районного суду Житомирської області від 24.04.2026 у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалою суду від 06.05.2026 заяву прийнято до розгляду та призначено дату судового засідання.
Представник відповідача адвокат Бардошевська Т.І. підтримала заяву та просила задовольнити.
Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Реус Д.С. заперечили проти задоволення заяви обґрунтовуючи тим, що представником відповідача не долучено Договору про надання правничої допомоги та не підлягають до стягнення витрати перелічені в акті виконаних робіт, а саме поштові витрати та витрати на пальне для прибуття до суду.
Дослідивши матеріали справи, заяву про ухвалення додаткового рішення та додані до неї документи, суд приходить до такого висновку.
Положеннями статті 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи, зокрема витрат на професійну правничу допомогу.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила про це відповідну заяву.
Судом встановлено, що представником відповідача під час розгляду справи було заявлено про намір подати докази понесених судових витрат після ухвалення рішення суду, а відповідні документи подані до суду у межах строку, визначеного ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
На підтвердження понесених витрат представником відповідача подано додаток до договору про надання правничої допомоги № 58-24 від 18.11.2024, акт виконаних робіт № 024-26 від 29.04.2026, квитанції, а також платіжні інструкції.
Доводи представника позивача Реуса Д.С. щодо відсутності підстав для стягнення витрат у зв'язку з недолученням безпосередньо договору про надання правничої допомоги суд оцінює критично.
Як убачається з матеріалів справи, повноваження адвоката Бардошевської Т.І. на представництво інтересів відповідача підтверджуються ордером, наявним у матеріалах справи. Крім того, додані до заяви додаток до договору, акт виконаних робіт та платіжні документи містять відомості щодо характеру наданої правничої допомоги, переліку виконаних робіт, їх обсягу та вартості.
Факт надання професійної правничої допомоги також підтверджується безпосередньою участю адвоката Бардошевської Т.І. у розгляді даної цивільної справи, підготовкою та поданням процесуальних документів в інтересах відповідача.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що подані документи у своїй сукупності є достатніми та належними доказами понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу.
Доводи представника позивача щодо безпідставності стягнення поштових витрат та витрат на пальне для прибуття представника відповідача до суду суд також вважає необґрунтованими.
Витрати на поштове направлення процесуальних документів підтверджуються належними письмовими доказами та безпосередньо пов'язані із розглядом даної цивільної справи.
Крім того, витрати, пов'язані з прибуттям представника відповідача до суду для участі у судових засіданнях, є витратами, пов'язаними з розглядом справи, та підтверджуються наданими суду документами.
При цьому, стороною позивача не надано належних та допустимих доказів неспівмірності заявлених до стягнення витрат або їх надмірності.
Вирішуючи питання щодо співмірності заявлених витрат, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. За висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Аналогічні висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 04.10.2021 № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 17.01.2024 у справі №910/2158/23.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що заява представника відповідача є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 270 ЦПК України, суд
Заяву представника відповідача Бардошевської Тетяни Ігорівни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 283/2489/24 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , судові витрати у розмірі 29 144 (двадцять дев'ять тисяч сто сорок чотири) гривні 50 копійок.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: О. М. Саланда