22 травня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/2841/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/2841/25 за адміністративним позовом Диканської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу до Великорублівської сільської ради Полтавського району Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
04.03.2025 керівник Диканської окружної прокуратури Полтавської області Коваль Євген Олександрович, діючи в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу, звернувся з вищезазначеним позовом, в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність Великорублівської сільської ради (надалі - Рада) щодо незабезпечення проведення робіт з винесення меж Гідрологічного заказника місцевого значення "Малорублівський" та закріплення їх в натурі (на місцевості), зобов'язавши Раду відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити проведення робіт з винесення меж Гідрологічного заказника місцевого значення "Малорублівський" та закріплення їх в натурі (на місцевості).
Мотивуючи цей позов, заявник вказує на обставини невиконання відповідачем взятих на себе відповідно до Охоронного зобов'язання, зареєстрованого 27.04.2001 в Держуправлінні екоресурсів у Полтавській області за №103, зобов'язань щодо забезпечення режиму охорони та збереження оголошеного (організованого) Гідрологічного заказника місцевого значення "Малорублівський" в межах землеволодіння Котелевського району між селами Мала Рублівка та Мар'їне загальною площею 222 га, що призвело до формування та реєстрації на території заказника земельної ділянки з цільовим призначенням "для ведення підсобного сільського господарства", чим допущено порушення вимог природоохоронного законодавства.
Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 10.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі із призначенням її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
У встановлений судом строк відповідач відзиву на позов не надав.
Представник Державної екологічної інспекції Центрального округу Купка Н.В. 11.03.2025 надіслала до суду заяву, в якій позов прокуратури підтримала у повному обсязі. Просила суд здійснювати розгляд справи за відсутності представника Інспекції (а.с. 56).
Згідно з частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Зважаючи на достатність наданих доказів та повідомлених обставин суд здійснює розгляд справи у порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові доказі, суд встановив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Рішенням 15 позачергової сесії 21 скликання Полтавської обласної ради народних депутатів від 20.12.1993 "Про затвердження додаткового переліку заповідних територій та об'єктів області" (а.с. 24) з метою дальшого поліпшення заповідної справи в області, забезпечення належної охорони особливо цінних в науковому і природоохоронному відношеннях природних комплексів, еталонів рослинних угрупувань, водноболотних угідь, тваринного світу було затверджено погоджений з районними органами влади додатковий перелік заповідних територій в об'єктів згідно з додатками. Оголошено Гідрологічний заказник місцевого значення "Малорублівський" площею 222 га на території Котелевського району, між селами М.Рублівка та Мар'їне. Коротка характеристика: цінні водно-болотні угіддя на заплаві р. Мерла з вільшняками, лучно-болотними та лучними комплексами, типовим рослинним і тваринним світом. Місце гніздування та перебування під час міграцій птахів біляводного фауністичного комплексу. Місце відтворення болотної та водоплаваючої дичини. Стабілізатор мікро-клімату, регулятор грунтових вод та водного режиму річки. Осередок збереження рідкісних видів рослин (4) і тварин (23) занесені до Червоної книги України.
Відповідно до Охоронного зобов'язання, зареєстрованого в Держуправлінні екоресурсів в Полтавській області 27.04.2001 за №103, Малорублівська сільська рада в особі голови сільської ради Шостака В.Ф. дала зобов'язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження оголошеного (організованого) Гідрологічного заказника місцевого значення "Малорублівський" в межах землеволодіння Котелевського району між селами М.Рублівка та Мар'їне загальною площею 222 га (а.с. 28).
10.09.2003 начальником Державного управління екології та природних ресурсів в Полтавській області Піддубним І.А. затверджено Положення про Гідрологічний заказник місцевого значення "Малорублівський" (далі - Положення) (а.с. 25-26).
Відповідно до п. 1.2 Положення, Заказник займає площу 222 га. Згідно з п. 1.3 Положення, Заказник розташований в Котелевському районі в межах землеволодіння Малорублівської сільської ради між селами М.Рублівка та Мар'їне.
Відповідно до інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, правонаступником Малорублівської сільської ради нині є Великорублівська сільська рада (а.с. 14-15).
Тож, як слушно стверджує прокурор, дотримання зобов'язань щодо забезпечення режиму охорони та збереження Гідрологічного заказника місцевого значення "Малорублівський" є обов'язком Великорублівської сільської ради.
Відповідно до інформації Ради, наведеної у листі №02-24/185 від 11.02.2025, наданої на запит прокурора від 10.02.2025, сільський голова В. Олійник повідомив, що роботи з винесення меж гідрологічного заказника місцевого значення "Малорублівський", а також закріплення їх в натурі (на місцевості) не проводилися, проєкт землеустрою щодо організації і встановлення меж території природно-заповідного фонду не розроблявся (а.с. 21).
Також, згідно з інформацією Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної військової адміністрації від 24.01.2025 №234/04.3-13, до Департаменту не надходив на погодження Проєкт землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів Гідрологічний заказник місцевого значення "Малорублівський" (а.с. 23).
Оскільки до теперішнього часу межі Заказника в натурі (на місцевості) не встановлені, прокурор звернувся до суду з цим позовом у порядку представництва інтересів держави.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
За змістом ст. 1311 Конституції України, на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді.
Право на звернення прокурора або його заступника до суду в інтересах держави передбачене ст.ст. 2, 23 Закону України "Про прокуратуру" та ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з вимогами ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави.
Обираючи форму представництва, прокурор визначає, у чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту.
Відповідно до ч. 4 ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
У даному випадку ключовою підставою для визначення права прокурора на звернення до суду з цим позовом є встановлення факту невжиття відповідачем дій щодо захисту інтересів держави у сфері охорони природи.
Згідно з ч. 1 ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, в тому числі: в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення (ч. 1 ст. 19 Земельного кодексу України).
Відповідно до ст. 43 Земельного кодексу України, землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність,
Згідно зі ст. 44 Земельного кодексу України, до земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об'єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об'єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва).
При цьому, за правилами ст. 45 Земельного кодексу України, землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
Порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом.
Правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об'єктів визначені Законом України від 16.06.1992 №2456-XII "Про природно-заповідний фонд України" (надалі - Закон №2456-XII).
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 7 Закону №2456-XII, землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду. Межі територій та об'єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Приписами ч. 5 ст. 38 Закону №2456-XII визначено, що власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів, оголошених парками-пам'ятками садово-паркового мистецтва, беруть на себе зобов'язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.
Згідно з приписами частин 3, 5 статті 53 Закону №2456-XII, рішення про організацію чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об'єктів природно-заповідного фонду приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.
Території та об'єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов'язання. При цьому, межі територій та об'єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 60 Закону №2456-XII, органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування сприяють охороні й збереженню територій та об'єктів природно-заповідного фонду, виконанню покладених на них завдань.
Закон України "Про землеустрій" від 22.05.2003 №858-IV (надалі - Закон №858-IV) визначає правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою і спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування.
Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону №858-IV, документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації.
Приписи пункту "в" ч. 2 ст. 25 Закону №858-IV визначають такий вид документації із землеустрою як проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону №858-IV, замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.
За правилами ст. 47 Закону №858-IV, проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів розробляються з метою: а) збереження природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу; б) створення місць для організованого лікування та оздоровлення людей, масового відпочинку і туризму; в) створення приміських зелених зон, збереження і використання об'єктів культурної спадщини; г) проведення науково-дослідних робіт; ґ) встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг; д) визначення в натурі (на місцевості) меж охоронних зон та інших обмежень у використанні земель, встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, а також інформування про такі обмеження землевласників, землекористувачів, інших фізичних та юридичних осіб.
Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів визначають місце розташування і розміри земельних ділянок, власників земельних ділянок, землекористувачів, у тому числі орендарів, межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого (округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони), рекреаційного та історико-культурного (охоронні зони) призначення, водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів, а також встановлюють режим використання та охорони їх територій.
Рішення про затвердження проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон одночасно є рішенням про встановлення меж таких територій.
Статтею 12 Земельного кодексу України визначено повноваження сільських, селищних, міських рад, до яких, серед іншого, належить розпоряджання землями територіальних громад.
Згідно з п. 34 та п. 37 ч. 1 ст. 26 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні", виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин; прийняття рішень про організацію територій і об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні.
Аналіз наведених норм чинного законодавства та встановлених фактичних обставин справи дає суду підстави для формулювання висновку про те, що саме на відповідача покладається обов'язок щодо забезпечення проведення робіт із винесення меж території Гідрологічного заказника місцевого значення "Малорублівський" та закріплення їх в натурі (на місцевості).
Доказів встановлення меж Гідрологічного заказника місцевого значення "Малорублівський" та закріплення їх в натурі (на місцевості) відповідач суду не надав.
Відсутність доказів вчинення таких заходів свідчить про наявність ознак протиправної бездіяльності з боку відповідача, що, зважаючи на правовий статус території природно-заповідного фонду, порушує встановлений порядок його охорони та використання.
За таких обставин суд визнає позов обґрунтованим, у зв'язку з чим задовольняє його у повному обсязі у спосіб, обраний позивачем.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Диканської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу у справі №440/2841/25 - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Великорублівської сільської ради щодо незабезпечення проведення робіт з винесення меж Гідрологічного заказника місцевого значення "Малорублівський" та закріплення їх в натурі (на місцевості).
Зобов'язати Великорублівську сільську раду відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити проведення робіт з винесення меж Гідрологічного заказника місцевого значення "Малорублівський" та закріплення їх в натурі (на місцевості).
Позивач: Диканська окружна прокуратура Полтавської області (код ЄДРПОУ 02910060; вул. Незалежності, 64-А, смт. Диканька, Полтавський район, Полтавська область, 38500).
Позивач: Державна екологічна інспекція Центрального округу (код ЄДРПОУ 42149108; вул. Коцюбинського, 6, м. Полтава, 36039).
Відповідач: Великорублівська сільська рада Полтавського району Полтавської області (код ЄДРПОУ 21046868; вул. Центральна, 36, с. Велика Рублівка, Полтавський район, Полтавська область, 38623).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його підписання.
Суддя Є.Б. Супрун