Справа № 420/33572/24
22 травня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Потоцької Н.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) заяву представника ОСОБА_1 за вхід. №44491/26 від 24.04.2026 року про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду,
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за адміністративним позовом Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання призначити пенсію.
24.04.2026 року до суду за вхід. №44491/26 від представника позивачів надійшла заява про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду, в якій заявник просить:
- змінити спосіб виконання рішення суду щодо зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з 01.08.1994 по 20.11.1995, з 21.11.1995 по 01.07.1997 року згідно записів в трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 31.08.1982 та повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком №6384 від 06.09.2024, з урахуванням висновків суду;
на:
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь ОСОБА_1 пенсійні виплат за період з 17.07.2024 по 31.08.2025 в сумі 192255,12 грн.
В обґрунтування заяви зазначено, що на виконання рішення було повторно розглянуто заяву та призначено пенсію. Листом від 13.04.2026 р. Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повідомив, що утворилась заборгованість за рішенням суду за період з 17.07.2024 по 31.08.2025 залишок якої становить 192255,12 грн буде виплачена після виділення додаткових бюджетних призначень Пенсійному фонду України для виплати сум, нарахованих за рішеннями суду, в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили.
З урахуванням вищезазначеного вбачається, що рішення у справі № 420/33572/24 в частині виплати заборгованості залишилось не виконаним.
Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 378 КАС України, невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Разом з тим суд зазначає, що Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 з 5:30 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан.
Надалі воєнний стан продовжувався та на момент розгляду цієї заяви воєнний стан продовжено.
З огляду на вищезазначені обставини через існуючу загрозу життю та здоров'ю людей заяву позивача розглянуто в порядку письмового провадження.
Розглянувши подану заяву, доводи наведені заявником в її обґрунтування, суд дійшов наступного висновку.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03.04.2025 року - задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 13.09.2024 №103550009554.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з 01.08.1994 по 20.11.1995, з 21.11.1995 по 01.07.1997 року згідно записів в трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 31.08.1982 та повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком №6384 від 06.09.2024, з урахуванням висновків суду.
В решті позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати за сплату судового збору у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім гривень) грн. 96 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, ЄДРПОУ 20987385).
Рішення набрало законної сили 08.07.2025 року.
Ухвалою суду від 25.09.2025 року задоволено заяву представника ОСОБА_1 в порядку ст. 382 КАС України за вхід. №94672/25 від 11.09.2025 року. Встановлено судовий контроль за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.04.2025 року по справі №420/33572/24 шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати до суду у тридцятиденний строк звіт про виконання судового рішення по справі №420/33572/24 з дня отримання копії ухвали.
Ухвалою суду від 11.11.2025 року прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.03.2025 року по справі №420/37747/24.
Відповідно до частини першої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
В розумінні наведеної статті, при вирішенні заяв про відстрочення чи розстрочення, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо). Підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Отже, наведена норма пов'язує можливість зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення у виняткових випадках за умови доведення заявником існування конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у певний строк.
Стаття 129 Конституції України передбачає, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Принцип обов'язковості судових рішень, як один з визначальних принципів здійснення правосуддя в Україні, полягає в обов'язковому виконанні на всій території України судових рішень, що набрали законної сили, а також у встановлені відповідальності за невиконання таких рішень.
Вказаний принцип обов'язковості судових рішень поряд із Конституцією України знайшов своє відображення і в Кодексі адміністративного судочинства України, а саме у статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України - судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Крім того, згідно з практикою Європейського Суду з прав людини (пункт 40 Рішення від 19.03.1997 року у справі "Горнсбі проти Греції") право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 Конвенції детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію (рішення у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom) від 21.02.1975 року). Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
Як зазначив Європейський Суд з прав людини у Рішенні від 15.03.2001 року у справі "Піалопулос та інші проти Греції", якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 Конвенції гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс.
Згідно з пунктом 66 Рішення Європейського Суду у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії" (Immobiliare Saffi v. Italy) ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.
Також в Рішенні від 29.06.2004 року у справі "Войтенко проти України" Європейський суд з прав людини констатував, що саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися.
Відповідно до частини третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Тобто, із змісту даної норми вбачається, що стаття 378 Кодексу адміністративного судочинства України визначає підстави та порядок відстрочення і розстрочення виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі з метою створення оптимальних умов для належного та якісного його виконання у процесі виконавчого провадження.
Наведена норма не містить виключного переліку обставин, що є підставою для вирішення питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Під зміною способу та порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленим судом.
Відтак, встановлення способу виконання рішення не повинно змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.
Під порядком виконання рішення слід розуміти законодавчу послідовність і зміст виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов'язки суб'єктів виконавчого провадження під час їх вчинення.
Під обґрунтованими підставами слід розуміти наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, тобто такими, що ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду у раніше встановлений судом спосіб. Наявність таких обставин має бути підтверджено належними та допустимими доказами.
Як зазначалось вище, рішенням суду у справі №33572/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з 01.08.1994 по 20.11.1995, з 21.11.1995 по 01.07.1997 року згідно записів в трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 31.08.1982 та повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком №6384 від 06.09.2024, з урахуванням висновків суду.
На виконання рішення суду Головним управлінням зараховано ОСОБА_1 до страхового стажу вищезазначені періоди роботи та рішенням №103550009554 від 25.07.2025 призначено Позивачу пенсію за віком з 17.07.2024 у розмірі 22438,63 грн.
На підтвердження вищевказаного до суду надані копії відповідних рішень.
Крім того, з урахуванням наданих доказів ухвалою суду від 11.11.2025 року прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.03.2025 року по справі №420/37747/24.
В той же час, суд відхиляє заперечення ОСОБА_1 викладені в заяві про встановлення судового контролю щодо того, що кошти згідно рішення суду за період з 17.07.2024 по 31.08.2025 нараховані в сумі 192255,12 грн, обліковані в Переліку Головним управлінням за 2025 рік та повідомлено, що обліковані кошти в Переліку підлягають виплаті відповідно до положень Порядку № 1165 в межах наявних бюджетних призначень за окремою програмою, передбаченою в бюджеті Пенсійного фонду України.
Предметом розгляду даної справи було протиправність рішення Відповідача щодо неврахування періодів роботи та відмова у призначенні пенсії.
Рішенням суду встановлено протиправність рішення відповідача та зобов'язано його зарахувати періоди роботи та повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком.
Таким чином питання визначення розміру пенсії, її перерахунки та виплата пенсії за попередні періоди в предмет розгляду даної справи не входив, у зв'язку з чим суд не може розглянутий даний спір ні в порядку розгляду заяви про зміну способу виконання рішення суду ні в цілому в межах справи №420/33572/24.
Суд зазначає, що право звернутися в адміністративний суд першої інстанції із заявою про встановлення чи зміну способу і порядку виконання судового рішення передбачено ст.378 КАС України. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
В той же час, належних доказів, які би підтверджували наявність визначених вказаною нормою обставин, заявником не надано.
Спосіб та порядок виконання судового рішення є заходами його реалізації. Тому суд акцентує увагу сторін, що в порядку застосування ст.378 КАС України суд не уповноважений приймати додаткове рішення за вимогами, що не були заявлені предметом спору.
Посилання заявника не містять обґрунтованих доводів щодо заявленого ним порядку та способу виконання рішення суду. Не наведено обґрунтувань забезпечення в такий спосіб реального його виконання.
Запропонований позивачем порядок виконання рішення фактично означає заміну предмету спору у виконавчому провадженні.
З огляду на викладене, заява представника позивачів про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі №420/33572/24 є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 2-9, 14, 241, 243, 248, 256, 293-297, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 за вхід. №44491/26 від 24.04.2026 року про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду - відмовити.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала по справі може бути оскаржена у порядку та строки визначені статтею 293-297 КАС України.
Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА