Справа № 420/12999/26
22 травня 2026 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Стефанов С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Хаджибейського відділу у місті Одеса Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправними дій щодо відмови в оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду 06 травня 2026 року надійшов позов ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Хаджибейського відділу у місті Одеса Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії Хаджибейського відділу у місті Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (відповідь №5114-222/5114.1-26 від 20.03.2026) щодо відмови в оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року вищевказаний адміністративний позов залишено без руху з підстав недотримання позивачем вимог ст.ст.160, 161 КАС України, а саме, позивачем не було додано до позову документу про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Надано позивачу 5-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.
Зокрема, в ухвалі суду від 11 травня 2026 року позивачці було зазначено, що звертаючись з позовом в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , його мати - ОСОБА_1 діє, як законний представник неповнолітньої в розумінні ч. 1 ст. 56 КАС України, а не як фізична особа, якій законом надане право звертатися до суду в інтересах інших осіб відповідно до ч. 1 ст. 53 КАС України.
Вказана правова позиція узгоджується із висновком, викладеним в ухвалі Верховного Суду від 29.05.2019 року у справі № 640/109/19.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.
Суд звертає увагу позивача, що аналіз наведеної норми свідчить про те, що від сплати судового збору звільняються громадяни, які захищають у суді права та інтереси інших осіб, за умови, якщо останні мають пільги щодо сплати судового збору відповідно до законодавства.
Представництво інтересів іншої особи у суді відповідно до статті 56 КАС України не є абсолютною підставою для звільнення від сплати судового збору відповідно до пункту 7 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", оскільки закон не звільняє батьків, які звертаються в інтересах неповнолітньої дитини від сплати судового збору при зверненні до суду, за виключенням батьків дітей, пільги для яких встановлені пунктом 9 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Таким чином, аналіз вказаних норм дає підстави дійти висновку про те, що Закон не відносить неповнолітніх дітей та батьків, які звертаються в їх інтересах, до категорії громадян, які звільняються від сплати судового збору, а тому позивач не вважається особою, яка звільняється від сплати судового збору на підставі пункту 7 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Вказана правова позиція викладена в ухвалі Верхового Суду від 15.01.2018 року у справі № 607/1046/17, постанові Верховного Суду від 13.06.2018 року у справі № 367/5983/16-ц, ухвалі Верховного Суду від 22.11.2018 року у справі № 754/16008/17.
По друге, п. 12 ч.2 ст. 3 Закону України “Про судовий збір» встановлено, що судовий збір не справляється за подання: заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб. Позивачка до суду звернулася із адміністративним позовом.
18 травня 2026 року позивачкою на виконання ухвали суду від 11.05.2026 року подано в заяву, в якій остання зазначила , що не погоджується з висновками суду, які викладені у вказаній ухвалі суду, посилаючись на те, що пункт 12 ч.2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» регламентує, що судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.
Отже, на думку позивачки, ця норма прямо передбачає відсутність необхідності сплати судового збору учасниками процесу, які звернулися на захист прав дітей.
Дослідивши вказану заяву, суддя приходить до наступного.
Згідно ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До позовної заяви ОСОБА_1 не додала доказів сплати судового збору та в позовній заяві та в заяві поданій на виконання ухвали суду від 11.05.2026 року позивачка зазначає про звільнення її від такої сплати на підставі п. 12 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір».
Надаючи правову оцінку наведеним вище обставинам, суддя виходить з наступного.
Частиною 2 статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Так, даний адміністративний позов містить одну вимогу немайнового характеру (визнати протиправними дії щодо відмови в оформленні та видачі паспорта у формі книжечки) та похідну позовну вимогу про зобов'язання оформити і видати паспорт книжечку.
За змістом ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 01 січня 2026 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб - 3328,00 гривень.
Згідно із ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову фізичною особою ставка судового збору позовних вимог немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. (3328*0,4 = 1331,20).
Отже, за подачу адміністративного позову з однією вимогою немайнового характеру позивачці необхідно надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 1331,20 грн.
При цьому, позивачка у позовній заяві посилається на п.12 ч.2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір».
Суддя вважає необґрунтованими доводи позивача щодо наявності підстав для звільнення від сплати судового збору відповідно до п.12 ч.2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Зі змісту наведеної статті 3 вищевказаного закону вбачається, що законодавець розрізняє позовні заяви та інші заяви, які можуть бути об'єктом сплати судового збору.
Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України «Про судовий збір» платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Згідно з п. 12 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.
Однак, вказана норма не передбачає звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви до адміністративного суду в інтересах зазначених осіб.
При цьому, пункт 12 вказаної норми звільняє від сплати судового збору осіб, які в інтересах малолітніх подають саме заяви, а не позовні заяви.
Також вказана норма передбачає звільнення від сплати судового збору за подачу заяви про захист прав дітей, а не звільнення від сплати судового збору за подачу позовної заяви в інтересах дітей.
Отже, позивачці необхідно було на виконання ухвали суду про залишення позову без руху від 11.05.2026 року надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 1331,20 грн.
Станом на 22 травня 2026 року вимоги ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 року не виконані.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Згідно з ч. 5 ст. 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Дана норма для суду є імперативною, розширеному тлумаченню не підлягає.
Крім того, згідно правової позиції Європейського суду з прав людини у справі KARAKUTSYA v. UKRAINE (заява №18986/06) від 16.02.17 р. (набуло статусу остаточного 16.05.17 р.) Суд неодноразово визначав, що це є обов'язок зацікавленої сторони виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи (див. між іншого, Teuschler v. Germany (dec.), no. 47636/99, 4 жовтня 2001; Sukhorubchenko v. Russia, no. 69315/01, § 48, 10 February 2005; Gurzhyy v. Ukraine (dec.), no. 326/03, 1 квітня 2008; and Muscat, цит. вище, § 44) (п. 53).
Оскільки станом на момент вирішення питання недоліки позовної заяви, визначені ухвалою суду від 11 травня 2026 року, позивачем не усунуто, документ про сплату судового збору до суду не подано, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.
Відповідно до частини восьмої статті 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.169, 243, 248 КАС України, суд, -
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Хаджибейського відділу у місті Одеса Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправними дій щодо відмови в оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя С.О. Стефанов