Іменем України
22 травня 2026 рокум. ДніпроСправа № 360/533/26
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисіль С. В., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Луганського окружного адміністративного суду преебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах якого звернувся адвокат Берзінь Сергій Людвигович (далі - представник позивача), до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, ВЧ НОМЕР_1 ), в якій представник позивач просить суд:
- визнати протиправними дії ВЧ НОМЕР_1 щодо нездійснення повного нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивачу за період проходження військової служби з 22 грудня 2018 року по 31 грудня 2022 року, за виключенням вже виплаченої частини індексації;
- зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 нарахувати позивачу індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 22 грудня 2018 року по 31 грудня 2022 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця): в період з 22 грудня 2018 року по 30 вересня 2020 року - березень 2018 року, в період з 01 жовтня 2020 року по 31 грудня 2022 року - жовтень 2020 року, з урахуванням абзаців 3-6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, та виплатити позивачу її недоотриману частину;
- визнати протиправними дії ВЧ НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати позивачу щомісячного грошового забезпечення за період служби з 01 січня 2019 року по 10 травня 2025 року (включно), а також щомісячних додаткових та одноразових додаткових видів грошового забезпечення за 2019-2025 роки з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 із застосуванням з 29 січня 2020 року показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року у справі № 320/29450/24 із застосуванням з 18 червня 2025 року розміру 1762 грн для визначення розмірів складових грошового забезпечення;
- зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату позивачу щомісячного грошового забезпечення за період служби з 01 січня 2019 року по 10 травня 2025 року (включно), а також щомісячних додаткових і одноразових додаткових видів грошового забезпечення за 2019-2025 роки в сторону збільшення відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року у справі № 320/29450/24) за періоди: з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2019 року; з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року; з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року; з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року; з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року; з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2024 року; з 01 січня 2025 року по 10 травня 2025 року - із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2025 року, шляхом його множення на відповідний тарифний коефіцієнт.
Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивовані тим, що в діях відповідача вбачається порушення нарахування та виплати позивачу щомісячного грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01 січня 2019 року по 10 травня 2025 року, а також щомісячних додаткових та одноразових додаткових видів грошового забезпечення за 2019-2025 роки, з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 із застосуванням з 29 січня 2020 року показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року у справі № 320/29450/24 із застосуванням з 18 червня 2025 року розміру 1762 грн для визначення розмірів складових грошового забезпечення.
Ухвалою суду від 25 березня 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); позовні вимоги ОСОБА_1 до ВЧ НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії роз'єднано, та виділено у самостійне провадження частину позовних вимог.
Ухвалою суду від 21 квітня 2026 року витребувано від Генерального штабу Збройних Сил України та повторно від ВЧ НОМЕР_1 письмові докази.
Ухвалою суду від 23 квітня 2026 року задоволено заяву ВЧ НОМЕР_1 про поновлення пропущеного процесуального строку. Поновлено ВЧ НОМЕР_1 строк на подання відзиву на позовну заяву разом з усіма доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , ВЧ НОМЕР_1 у квітні 2026 року подала відзив на позовну заяву, вказуючи на те, що підстав для задоволення позову немає, оскільки відповідач діяв правомірно, у відповідності до вимог чинного законодавства.
Дослідивши матеріали судової справи в електронній формі, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) у період з 26 грудня 2018 року по 11 травня 2025 року проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 на посаді старшого навідника 2 гранатометного відділення гранатометного взводу вогневої підтримки, стрільця-оператора штурмового відділення десантно-штурмового взводу десантно- штурмової морської піхоти, (військове звання - старший матрос), що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_3 від 18 вересня 2009 року, витягом з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26 грудня 2018 року № 258, витягом з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 11 травня 2025 року № 135,
Відповідно до довідки ВЧ НОМЕР_1 від 21 квітня 2025 року про нараховане грошове забезпечення ОСОБА_1 за час проходження військової служби за контрактом з 26 грудня 2018 року по 31 грудня 2022 року, карток особового рахунку за 2019-2022 роки, довідки - розрахунку індексації грошового забезпечення позивача за період з 26 грудня 2018 року по 31 грудня 2022 року (базовий місяць - березень 2018 року):
- грошове забезпечення позивача складалось з таких складових: посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років, надбавка за особливості проходження служби, премія, індексація;
- індексація нараховувалась у таких розмірах: з грудня 2018 року по лютий 2019 року у розмірі 71,08 грн щомісяця, з березня 2019 року по червень 2019 року у розмірі 134,47 грн щомісяця, з липня 2019 року по листопад 2019 року у розмірі 206,72 грн щомісяця, з грудня 2019 року по червень 2020 року у розмірі 216,51 грн щомісяця, з липня 2020 року по листопад 2020 року у розмірі 226,29 грн щомісяця, у грудні 2020 року у розмірі 233,81 грн, з січня 2021 року по березень 2021 року у розмірі 331,42 грн щомісяця, з квітня 2021 року по червень 2021 року у розмірі 415,41 грн, з липня 2021 року по листопад 2021 року у розмірі 540,03 грн щомісяця, з грудня 2021 року по січень 2022 року у розмірі 563,19 грн щомісяця, з лютого 2022 року по квітень 2022 року у розмірі 672,35 грн щомісяця, у травні 2022 року у розмірі 913,01 грн, у червні 2022 року у розмірі 1017,21 грн, у липні 2022 року у розмірі 1066,00 грн, з серпня 2022 року по жовтень 2022 року у розмірі 1281,80 грн щомісяця, у листопаді 2022 року у розмірі 1424,80 грн, у грудні 2022 року у розмірі 1470 грн.
Загальна сума виплаченої індексації за період з 26 грудня 2018 року по 31 грудня 2022 року (базовий місяць - березень 2018 року) складає 22486,87 грн.
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги та заперечення учасників справи, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною першою статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до статті 18 Закону України від 5 жовтня 2000 року № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017-III) законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Частиною другою статті 19 Закону № 2017-III передбачено, що державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
За визначенням статті 1 Закону України від 03 липня 1991 року № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-XII):
- індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг;
- індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання;
- поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.
Відповідно до статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, і які не мають разового характеру, у тому числі й оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Статтею 3 Закону № 1282-XII визначено, що індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Відповідно до статті 4 Закону № 1282-XII:
- індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (частина перша);
- обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону (частина друга);
- для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті (частина третя);
- підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частина четверта).
Згідно з частиною другою статті 5 Закону № 1282-XII підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Частиною другою статті 6 Закону № 1282-XII визначено, що порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 8 Закону № 1282-XII перегляд розмірів державних соціальних гарантій та гарантій оплати праці відповідно до умов, визначених цим Законом, здійснюється уповноваженими на це органами протягом місяця, у якому виникли підстави для перегляду.
За наявності підстав, визначених цим Законом, право населення на реалізацію зазначених гарантій не залежить від прийняття рішень відповідними органами.
Відповідно до пункту 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин):
- індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення (абзац перший);
- у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії (абзац другий);
- частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає (абзац п'ятий);
- сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац шостий);
- у разі коли особа працює неповний робочий час, сума індексації визначається із розрахунку повного робочого часу, а виплачується пропорційно відпрацьованому часу (абзац сьомий).
Відповідно до підпункту 2 пункту 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Пунктом 14 Порядку № 1078 визначено, що роз'яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики.
З вищевикладеного слідує, що індексація оплати праці (грошового забезпечення) є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, які мають систематичний (щомісячний) характер.
За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи, проведення якої не залежить від волевиявлення роботодавців чи працівників.
Нормами Закону № 1282-XII та пункту 11 Порядку № 1078 визначено, що додаткові витрати, пов'язані з індексацією грошових доходів громадян, відображаються у складі витрат, до яких відносяться виплати, що індексуються.
Отже, в кошторисі доходів і видатків бюджетної установи, організації індексація заробітної плати відображається не як самостійна витрата, а в складі витрат на виплату заробітної плати.
Тобто, сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.
Індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, тому держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов'язань, шляхом не виділення на такі цілі бюджетних асигнувань, без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів.
Згідно з частинами першою та другою статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з частиною першою статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
При розгляді справи «Кечко проти України» (заява № 63134/00) Європейський Суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (аналогічна позиція викладена в рішенні у справі № 59498/00 «Бурдов проти Росії»).
Таким чином, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 825/874/17.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 22 грудня 2018 року по 31 грудня 2022 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця): в період з 22 грудня 2018 року по 30 вересня 2020 року - березень 2018 року, в період з 01 жовтня 2020 року по 31 грудня 2022 року - жовтень 2020 року, з урахуванням абзаців 3-6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 1078 (в редакції, яка діяла з 15 березня 2018 року до 2 квітня 2021 року):
- у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Тобто, він є базовим для обчислення індексу споживчих цін (абзац перший);
- обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення (абзац другий);
- сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац третій);
- якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (абзац четвертий);
- у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру (абзац п'ятий);
- до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку (абзац шостий).
Відповідно до пункту 5 Порядку № 1078 (в редакції, яка діє з 2 квітня 2021 року):
- у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків (абзац перший);
- обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення (абзац другий);
- сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац третій);
- якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (абзац четвертий);
- у разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру (абзац п'ятий);
- до чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку (абзац шостий);
- якщо підвищення грошового доходу відбулося не з 1 числа місяця, сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу/кількості календарних днів у місяці, а виплачується пропорційно відпрацьованому/службовому часу з урахуванням положень цього Порядку (абзац сьомий).
Згідно з Постановою № 704, яка набрала чинності 1 березня 2018 року, затверджено нові збільшені схеми тарифних розрядів та ставок за посадами та тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців.
Верховний Суд у постанові від 9 січня 2025 року у справі № 160/17336/23 зазначив таке.
«51. Суд звертає увагу на те, що Порядок № 1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу: «поточної» та «індексації-різниці». Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.
52. Щодо «поточної індексації», то право працівника на її отримання виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01.01.2016 встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078). Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку № 1078).
53. Щодо «індексації-різниці», то право працівника на її отримання виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
54. Так, абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078, у редакціях, які застосовувалися з 01.12.2015, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3); сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
55. Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково указує, що ця сума «індексації-різниці» виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
56. Такий правовий підхід відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21 (з урахуванням ухвали від 30.03.2023 про виправлення описки) та від 29.03.2023 у справі №380/5493/21 з подібними правовідносинами.
57. Отже, «поточна» індексація виплачується в результаті перевищення величини індексу споживчих цін порога індексації (103%). А «індексація-різниця» - у разі, коли сума зарплатного підвищення не перевищує суму індексації, що склалася в місяці такого підвищення.».
Щодо ненарахування та невиплати позивачу «поточної» індексації грошового забезпечення за період з 22 грудня 2018 року по 30 вересня 2020 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - березень 2018 року, суд зазначає таке.
Відповідно до витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26 грудня 2018 року № 258 позивача з 26 грудня 2018 року зарахувано до списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 та на всі види забезпечення
Отже спірний період починається з 26 грудня 2018 року, а не як зазначено представником позивача у позовній заяві - 22 грудня 2018 року.
У межах спірних правовідносин березень 2018 року, в якому відбулось підвищення посадових окладів військовослужбовців, є місяцем, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяць підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення, а обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з наступного місяця, тобто з квітня 2018 року.
Згідно з інформацією Держстату України, розміщеною на їх офіційному вебсайті, про індекс споживчих цін:
- індекс споживчих цін у березні 2018 року склав 101,1;
- індекс споживчих цін у квітні 2018 року склав 100,8;
- індекс споживчих цін у травні 2018 року склав 100,0;
- індекс споживчих цін у червні 2018 року склав 100,0;
- індекс споживчих цін у липні 2018 року склав 99,3;
- індекс споживчих цін у серпні 2018 року склав 100,0;
- індекс споживчих цін у вересні 2018 року склав 101,9;
- індекс споживчих цін у жовтні 2018 року склав 101,7.
Відповідно до положень Порядку № 1078 розрахунок індексу споживчих цін здійснюється наростаючим підсумком, починаючи з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифних ставок (посадових окладів).
Оскільки березень 2018 року є місяцем підвищення посадового окладу позивача (значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків та індексація грошового забезпечення відповідно не нараховується), індекс споживчих цін у листопаді 2018 року склав 103,7 (1,008 х 1,00 х 1,00 х 0,993 х 1,00 х 1,019 х 1,017 х 100).
Отже, індекс споживчих цін не перевищував 103 % до листопада 2018 року.
У листопаді 2018 року індекс споживчих цін за вказаний місяць складав 103,7 %.
З урахуванням положень Порядку № 1078, оскільки індекс споживчих цін у листопаді 2018 року складає 103,7 %, то у наступному місяці (грудні 2018 року) і підлягає індексація грошового забезпечення військовослужбовців.
У грудні 2018 року - лютому 2019 року прожитковий мінімум складав 1921,00 грн. Сума індексації грошового забезпечення у грудні 2018 року - лютому 2019 року при застосуванні місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 року, складає 71,08 грн щомісячно (1921,00 грн (прожитковий мінімум) х 3,7 (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).
У березні - червні 2019 року прожитковий мінімум складав 1921,00 грн. Сума індексації грошового забезпечення у березні - червні 2019 року при застосуванні місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 року, складає 134,47 грн щомісячно (1921,00 грн (прожитковий мінімум) х 7 (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).
У липні - листопаді 2019 року прожитковий мінімум складав 2007,00 грн. Сума індексації грошового забезпечення у липні - листопаді 2019 року при застосуванні місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 року, складає 206,72 грн щомісячно (2007,00 грн (прожитковий мінімум) х 10,3 (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).
У грудні 2019 року - червні 2020 року прожитковий мінімум складав 2102,00 грн. Сума індексації грошового забезпечення у грудні 2019 року - червні 2020 року при застосуванні місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 року, складає 216,51 грн щомісячно (2102,00 грн (прожитковий мінімум) х 10,3 (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).
У липні - вересень 2020 року прожитковий мінімум складав 2197,00 грн. Сума індексації грошового забезпечення у липні - листопаді 2020 року при застосуванні місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 року, складає 226,29 грн щомісячно (2197,00 грн (прожитковий мінімум) х 10,3 (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).
Отже, розмір «поточної» індексації грошового забезпечення за період з 26 грудня 2018 року по 30 вересня 2020 року із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 року, складає 3908,80 грн (грудня 2018 року - лютий 2019 року - 71,08 грн щомісячно, березень - червень 2019 року - 134,47 грн щомісячно, липень- листопад 2019 року - 206,72 грн щомісячно, грудень 2019 року - червень 2020 року - 216,51 грн щомісячно, липень - вересень 2020 року - 226,29 грн щомісячно).
Відповідно до довідки ВЧ НОМЕР_1 від 21 квітня 2025 року про нараховане грошове забезпечення ОСОБА_1 за час проходження військової служби за контрактом з 26 грудня 2018 року по 31 грудня 2022 року, довідки - розрахунку індексації грошового забезпечення позивача за період з 26 грудня 2018 року по 31 грудня 2022 року (базовий місяць - березень 2018 року) позивачу у період з грудня 2018 року по вересень 2020 рік відповідачем нарахована та виплачена «поточна» індексація у загальному розмірі 3908,80 грн.
Таким чином, підстави для зобов'язання відповідача нарахувати та виплати позивачу «поточну» індексацію грошового забезпечення за період з 26 грудня 2018 року по 30 вересня 2020 року із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 року, відсутні.
У задоволенні позовних вимог щодо ненарахування та невиплати позивачу «поточної» індексації грошового забезпечення за період з 01 жовтня 2020 року по 31 грудня 2022 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - жовтень 2020 року, оскільки в березні 2018 року відбулось останнє підвищення посадових окладів військовослужбовців та у спірний період базовим місяцем індексації грошового забезпечення є місяць - березень 2018 року.
Щодо ненарахування та невиплати позивачу «індексації-різниці» грошового забезпечення за період з 22 грудня 2018 року по 31 грудня 2022 року суд зазначає таке.
Верховним Судом у постанові від 8 листопада 2024 року у справі № 200/16532/21 виснувано таке:
«89. За змістом абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
90. Для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 суду належить з'ясувати таке:
розмір підвищення доходу позивача (військовослужбовця) в березні 2018 року (А);
суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);
чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
91. Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
92. В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).
93. Також слід ураховувати правила Інструкції №260, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, і пункт 1.9 якої передбачав, що грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується за місцем штатної служби в поточному місяці за минулий.
94. Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).
95. Суму індексації грошового забезпечення, яка мала скластися у березні 2018 року, слід визначати на основі застосування січня 2008 року у якості місяця підвищення доходу, а не березня 2018 року. Це пояснюється тим, що приписи абзаців 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 ведуть мову про суму індексації грошового забезпечення, яка мала б скластися у березні 2018 року, якби в тому місяці не відбулося підвищення окладів військовослужбовців.
96. Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу (військовослужбовцю) індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби. У такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
97. Указані висновки відповідають правовим позиціям Верховного Суду, що викладені у пунктах 102-109 постанови від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21, пунктах 104-110 постанови від 28 серпня 2023 року у справі № 420/17338/22, пункті 105 постанови від 18 жовтня 2023 року у справі № 380/14195/22.
98. Стосовно визначення статусу щомісячної додаткової винагороди при обчисленні індексації грошового забезпечення, то покликання скаржника на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 6 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17, є необґрунтованими, позаяк вони стосуються неподібних правовідносин.
99. Водночас з огляду на приписи частини першої статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» й пункту 2 статті 9 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо об'єктів індексації та складу грошового забезпечення, Суд вважає, що щомісячна додаткова грошова винагорода позивача має враховуватися під час обчислення розміру підвищення його доходу в березні 2018 року.».
У березні 2018 року відбулося підвищення посадових окладів у військовослужбовців відповідно до Постанови № 704.
Оскільки у межах спірних правовідносин позивач зарахований до відповідача 26 грудня 2018 року, у межах спірного періоду внаслідок законодавчих змін посадовий оклад позивача не підвищувався та визначався Постановою № 704, яка вже діяла на момент призначення останнього на посаду, суд дійшов висновку, що у позивача не виникло права для нарахування й виплати йому індексації-різниці відповідно до приписів абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078 за період з 26 грудня 2018 року по 31 грудня 2022 року.
Отже, у межах спірних правовідносин відсутні оскаржувані дії відповідача та правові підстави для зобов'язання останнього нарахувати індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 26 грудня 2018 року по 31 грудня 2022 року, з урахуванням абзаців 3-6 пункту 5 Порядку № 1078.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 КАС України).
Разом з тим, обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності жодним чином не нівелює обов'язку позивача довести суду ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить залишити без задоволення у зв'язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Питання про розподіл судових витрат по сплаті судового збору відповідно до вимог статті 139 КАС України судом не вирішується, оскільки позивач у спірних правовідносинах згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений.
За положеннями статті 139 КАС України понесені позивачем судові витрати покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 250, 255, 262 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Кисіль