Іменем України
22 травня 2026 рокум. ДніпроСправа № 360/535/26
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисіль С. В., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах якого звернулася адвокат Богуш Володимир Данилович (далі - представник позивача), до Військова частина НОМЕР_1 (далі - відповідач, ВЧ НОМЕР_1 ), в якому представник позивача просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача ВЧ НОМЕР_1 , яка полягає у не нарахуванні та невиплаті позивачу додаткової грошової винагороди за безпосередню участь в воєнних конфліктах з розрахунку 30000,00 грн за повний місяць за період з 19 липня 2022 року по січень 2023 року включно;
- зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу додаткову грошову винагорода за безпосередню участь в воєнних конфліктах з розрахунку 30000,00 грн за повний місяць за період з 19 липня 2022 року по січень 2023 року включно.
Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивовані тим, що позивачу не була нарахована додаткова грошова винагорода за безпосередню участь в воєнних конфліктах з розрахунку 30000,00 грн за повний місяць за період з березня 2022 року по січень 2023 року включно. Таку бездіяльність відповідача вважає протиправною, тому звернулась з цією позовною заявою до суду.
Ухвалою суду від 25 березня 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , ВЧ НОМЕР_1 у квітні 2026 року подала відзив на позовну заяву, вказуючи на відсутність підстав для задоволення позову, оскільки відповідач діяв правомірно, у відповідності до вимог чинного законодавства.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив наступне.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) є учасником бойових, з 24 січня 2020 року проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_1 , що підтверджується посвідченням (дублікат) серії НОМЕР_3 від 13 жовтня 2023 року, виданого Управлінням персоналу штабу військової частини НОМЕР_4 , витягом із наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24 січня 2020 року № 27.
Відповідно до витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 10 березня 2022 року № 71, молодший сержант ОСОБА_1 , оператор відділення засекреченого зв'язку інформаційно-телекомунікаційного вузла ВЧ НОМЕР_1 , вважається такою, що вибула із складу сил і засобів, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, після виконання службових (бойових) завдань в оперативно-тактичному угрупованні « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Знята з грошового забезпечення з 10 березня 2022 року та з продовольчого забезпечення з 11 березня 2022 року.
Згідно з витягом із наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20 березня 2022 року № 81 відповідно до підпункту 14 пункту 116 «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» молодший сержант ОСОБА_1 , оператор відділення засекреченого зв'язку інформаційно-телекомунікаційного вузла ВЧ НОМЕР_1 , увільнена від займаної посади та зарахована у розпорядження командира з 20 березня 2022 року, у зв'язку з самовільним залишенням частини, якщо військовослужбовці відсутні більше десяти днів, до повернення військовослужбовців у військову частину.
Відповідно до витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24 квітня 2022 року № 116 відповідно до частини другої статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» увільнено від займаної посади, призупинено військову службу, дію контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України: молодшого сержанта ОСОБА_1 , оператора відділення засекреченого зв'язку інформаційно-телекомунікаційного вузла НОМЕР_5 окремої механізованої бригади оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Сухопутних військ Збройних Сил України, який самовільно залишив військову частину 10 березня 2022 року (дезертирував), увільненого від займаної посади та якому призупинено військову службу у Збройних Силах України з 22 квітня 2022 року наказом командира ВЧ НОМЕР_1 (по особовому складу) № 86-РС від 24 квітня 2022 року. Визначено облікові документи направити до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно з витягом із наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26 липня 2023 року № 207, поновлено військову службу, дію контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та призначено на посаду: молодшого сержанта ОСОБА_1 , призначеного наказом командира ВЧ НОМЕР_1 (по особовому складу) від 26 липня 2023 року № 150-РС та призначено на посаду сержанта 7 запасної роти ВЧ НОМЕР_1 , ВОС 100915 і вважається такою, що з 26 липня 2023 року справи та посаду прийняла і приступила до виконання службових обов'язків з тарифним розрядом 1, шпк «сержант». Поновлена на грошовому забезпеченні з 03 березня 2022 року та зарахована на продовольче забезпечення з 27 липня 2023 року. Також цим наказом встановлено виплачувати ОСОБА_1 відповідно до вимог наказу Міністра оборони України від 07 червня 2018 року №260, рішення Міністра оборони України від 04 березня 2022 року № 248/1210: надбавку за виконання особливо важливих завдань в розмірі 65 % посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислуги років; щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 590 % посадового окладу.
Відповідно до витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26 грудня 2023 року № 355 молодший сержант ОСОБА_1 , сержант 7 запасної роти ВЧ НОМЕР_6 вважається такою, що вибула із складу сил і засобів, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії збройних сил російської федерації, з метою виконання службових (бойових) завдань в оперативно-тактичному угрупованні « ІНФОРМАЦІЯ_3 », у відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами, продовжено термін відпустки на 14 діб: з 20 грудня 2023 року по 02 січня 2024 року.
Згідно з витягом з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26 грудня 2023 року № 356 молодший сержант ОСОБА_1 , сержант 7 запасної роти ВЧ НОМЕР_6 вважається такою, що вибула із складу сил і засобів, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії збройних сил російської федерації, з метою виконання службових (бойових) завдань в оперативно-тактичному угрупованні « ІНФОРМАЦІЯ_3 », у відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами з 22 грудня 2023 року.
Відповідно до витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26 грудня 2023 року № 360, молодший сержант ОСОБА_1 вважається такою, що вибула із складу сил і засобів, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії збройних сил російської федерації, з метою виконання службових (бойових) завдань в оперативно-тактичному угрупованні « ІНФОРМАЦІЯ_3 », у відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 26 грудня 2023 року по 01 листопада 2026 року.
Крім того, наказом командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27 грудня 2023 року № 361, молодшого сержанта ОСОБА_1 , сержанта резерву 7 запасної роти ВЧ НОМЕР_1 , з 25 грудня 2023 року по 01 листопада 2026 року увільнено від займаних посад, та зараховано у розпорядження командира, у зв'язку з перебуванням у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, до закінчення відпустки по догляду за дитиною.
Після поновлення позивача на військовій службі та призначення на посаду згідно з наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 26 липня 2023 року № 207 ОСОБА_1 поновлено виплату грошового забезпечення з 03 березня 2022 року, яку виплачено позивачу без нарахування додаткової грошової винагороди згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанови № 168) за період з липня 2022 року по січень 2023 року.
Адвокат Воронка В. В. в інтересах позивача звернувся із заявою до ВЧ НОМЕР_1 , в якій просив виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду участь в воєнних конфліктах з розрахунку 30000,00 грн за повний місяць за період з березня 2022 року по січень 2023 року включно, на яку отримано відповідь відповідача від 30 серпня 2025 року № 1/1215 про відмову у здійсненні такої допомоги виплати.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2025 року у справі № 360/1896/25, яке набрало законної сили 12 лютого 2026 року, з урахуванням ухвали від 20 березня 2026 року про виправлення описки, позовну заяву адвоката Воронка В. В. в інтересах ОСОБА_1 до ВЧ НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо не нарахування і невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, у період з 03 березня 2022 року по 18 липня 2022 року;
- зобов'язано ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168, у період з 03 березня 2022 року по 18 липня 2022 року у розмірі 30000,00 грн щомісячно;
- в решті заявлених вимог відмовлено.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до абзацу першого пункту 1 статті 9 Закону України від 20 листопада 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з пунктами другим-третім статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України (абзаци перший, другий пункту 4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ).
Відповідно до пунктів 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - де ржавні органи).
Наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за № 745/32197 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260).
Згідно пункту 2 Розділу І Порядку № 260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення: одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад: оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку № 260 підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий; одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України).
Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі - командир) (пункти 1, 2 пункту розділу ІІ Порядку № 260).
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Пунктами 2 та 4 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», визначено військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_4 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Кабінету Міністрів України невідкладно: 1) ввести в дію план запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в Україні; 2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
У подальшому, законами України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено відповідні Укази Президента України та востаннє продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 03 лютого 2026 року строком на 90 діб.
Відповідно до статті 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Статтею 16 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію в установленому порядку указом Президента України, утворені відповідно до законів України військові формування залучаються разом із правоохоронними органами до вирішення завдань, пов'язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, згідно з їх призначенням та специфікою діяльності.
За змістом статті 1 Закону України від 06 грудня 1991 року № 1934-ХІІ «Про Збройні Сили України»:
- Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності (частина перша);
- Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом (частина друга);
- з'єднання, військові частини і підрозділи Збройних Сил України відповідно до закону можуть залучатися до здійснення заходів правового режиму воєнного і надзвичайного стану, безпеки та захисту критичної інфраструктури, здійснення заходів щодо поводження з військовополоненими в особливий період, заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, організації та підтримання дій руху опору, проведення військових інформаційно-психологічних операцій, боротьби з тероризмом і піратством, заходів щодо здійснення захисту життя, здоров'я громадян та об'єктів (майна) державної власності за межами України, забезпечення їх безпеки та евакуації (повернення), посилення охорони державного кордону, захисту суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі та їх правового оформлення, забезпечення безпеки національного морського судноплавства України у відкритому морі чи в будь-якому місці поза межами юрисдикції будь-якої держави, заходів щодо запобігання розповсюдженню зброї масового ураження, протидії незаконним перевезенням зброї і наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів у відкритому морі, ліквідації надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, кризових ситуацій, надання військової допомоги іншим державам, а також брати участь у міжнародному військовому співробітництві, міжнародних антитерористичних, антипіратських та інших міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки на підставі міжнародних договорів України та в порядку і на умовах, визначених законодавством України (частина четверта).
Відповідно до статті 3 Закону України від 06 грудня 1991 року № 1934-ХІІ «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України мають таку загальну структуру: Генеральний штаб Збройних Сил України; Командування об'єднаних сил Збройних Сил України; види Збройних Сил України - Сухопутні війська, Повітряні Сили, Військово-Морські Сили; окремі роди сил Збройних Сил України - Сили спеціальних операцій, Сили територіальної оборони, Сили логістики, Сили підтримки, Медичні сили; окремі роди військ Збройних Сил України - Десантно-штурмові війська, Війська зв'язку та кібербезпеки; органи військового управління, з'єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, що не належать до видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України. Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з'єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.
Відповідно до статті 1 Закону України від 06 грудня 1991 року № 1932-XII «Про оборону України» військове формування - це створена відповідно до законодавства України сукупність військових з'єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.
Частиною першою статті 12 Закону України від 06 грудня 1991 року № 1932-XII «Про оборону України» визначено, що участь в обороні держави разом із Збройними Силами України беруть у межах своїх повноважень інші військові формування, утворені відповідно до законів України, Державна спеціальна служба транспорту, Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України, а також відповідні правоохоронні органи.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» 28 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України Постанову № 168.
Згідно з пунктом 1 Постанови № 168 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року № 793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168», яка застосовувалася з 19 липня 2022 року):
установити, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах (абзац перший).
Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення (абзац другий).
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) (абзац 3).
Аналіз наведеної норми Постанови № 168 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, дає підстави для висновку, що Кабінет Міністрів України в період дії воєнного стану в Україні з 24 лютого 2022 року встановив військовослужбовцям Збройних Сил додаткову винагороду в розмірі 30000,00 грн щомісячно, з 19 липня 2022 року в розмірі до 30000,00 грн в розрахунку на місяць на підставі наказів командирів (начальників).
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 була зарахована до списків особового складу, на всі види забезпечення ВЧ НОМЕР_1 з 24 січня 2020 року. У подальшому, на підставі відповідних наказів ВЧ НОМЕР_1 позивач з 10 березня 2022 року - знята з грошового забезпечення, у зв'язку з самовільним залишенням частини; з 20 березня 2022 року - увільнена від займаної посади та зарахована у розпорядження командира; з 22 квітня 2022 року - з позивачем призупинено військову службу, дію контракту.
Відносно позивача порушено кримінальні справи № 42022131610000531 та № 42022052120000227, провадження в яких закриті згідно з постановами старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, від 28 червня 2023 року та 12 липня 2023 року відповідно, що не заперечується відповідачем.
Наказом ВЧ НОМЕР_1 від 26 липня 2023 року № 207 з позивачем поновлено військову службу, дію контракту та призначено на посаду сержанта 7 запасної роти ВЧ НОМЕР_1 , також ОСОБА_1 поновлено на грошовому забезпеченні з 03 березня 2022 року.
Відповідно до довідки ВЧ НОМЕР_1 від 30 березня 2026р. № 1/741 вбачається, що ОСОБА_1 були здійснені наступні нарахування та виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168:
- за період 01 липня 2022 року по 31 липня 2022 року - 00,00 грн;
- за період 01 серпня 2022 року по 31 серпня 2022 року - 00,00 грн;
- за період 01 вересня 2022 року по 30 вересня 2022 року - 00,00 грн;
- за період 01 жовтня 2022 року по 31 жовтня 2022 року - 00,00 грн;
- за період 01 листопада 2022 року по 30 листопада 2022 року - 00,00 грн;
- за період 01 грудня 2022 року по 31 грудня 2022 року - 00,00 грн;
- за період 01 січня 2023 року по 31 січня 2023 року - 00,00 грн.
З огляду на норми Постанови № 168, суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно не було виплачено позивачу додаткову винагороду з 19 липня 2022 року по 31 січня 2023 року у розмірі до 30000,00 грн в розрахунку на місяць.
Доводи відповідача стосовно не перебування позивача в спірний період в зоні виконання бойових завдань, за які передбачено виплату в 30000 гривень, суд вважає такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, оскільки Постанова № 168 не передбачала у спірний період з 19 липня 2022 року по 31 січня 2023 року такої умови для виплата додаткової винагороди, яка перебування в зоні виконання бойових завдань.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об'єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним:
- визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо ненарахування і невиплати позивачу у період з 19 липня 2022 року по 31 січня 2023 року додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168;
- зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168, у розмірі до 30000,00 грн в розрахунку на місяць з 19 липня 2022 року по 31 січня 2023 року.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, лише зі словесним коригуванням обраного позивачем способу судового захисту.
Питання про розподіл судових витрат по сплаті судового збору відповідно до вимог статті 139 КАС України судом не вирішується, оскільки позивач у спірних правовідносинах згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 250, 255, 262 КАС України, суд
Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_7 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії.
Визнати протиправною бездіяльність Військову частину НОМЕР_1 щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 у період з 19 липня 2022 року по 31 січня 2023 року додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 30000,00 грн в розрахунку на місяць з 19 липня 2022 року по 31 січня 2023 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Кисіль