про залишення позовної заяви без руху
19 травня 2026 року м. Кропивницький Справа № 389/1390/26
провадження № 2-іс/340/35/26
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Петренко О.С., розглянувши матеріали справи
за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, м. Знам'янка, сервісний центр 8
про визнання дій протиправними,
ОСОБА_1 звернулася до Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовом, в якому просить:
1) визнати протиправну бездіяльність Головного управління ПФУ в Кіровоградській області щодо невиплати їй пенсії за цей період;
2) зобов'язати Головне управління ПФУ в Кіровоградській області нарахувати та виплатити заборгованість по пенсії за період - 11.11.2019 по 03.03.2023,
3)стягнути компенсацію втрати частини доходів, в зв'язку з порушенням строків виплати,
4) стягнути інфляційні витрати.
Ухвалою судді О Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24.04.2026 року вказаний позов, в порядку вимог ст.29 КАС України передано на розгляд до Кіровоградського окружного адміністративного суду.
Зазначена справа надійшла до суду 14.05.2026 року та передана на розгляд головуючому судді Петренко О.С.
За правилами п.3 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Щодо позовних вимог.
Відповідно до вимог п.4 ч. 5 ст.160 КАС України, в позовні заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Зміст позовних вимог визначає предмет та спосіб судового захисту.
Адміністративний позов має містити вимоги якими повинен бути вирішений спір по суті та вказано спосіб відновлення порушеного права позивача.
Приписами ст.245 КАС України визначено, що в разі задоволення позову, суд може прийняти рішення про:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;
7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;
8) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;
9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;
10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів;
11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання;
12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні;
13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;
15) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
В даному випадку, зі змісту пред'явленого позову та позовних вимог неможливо встановити, яким чином можливо відновити порушене право позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
При цьому, пред'явлені позивачем позовні вимоги не конкретизовані, що унеможливлює суд встановити, ким та яким чином порушено право позивача та яким чином, їх можливо відновити:
- в п.1 прохальної частини позивач просить визнати протиправну бездіяльність Головного управління ПФУ в Кіровоградській області щодо невиплати їй пенсії за цей період /не визначено який період/;
- в п.2 прохальної частини позивач просить зобов'язати Головне управління ПФУ в Кіровоградській області нарахувати та виплатити заборгованість по пенсії за період - 11.11.2019 по 03.03.2023 / не визначено дати, з якої слід провести нарахування/.
Щодо відповідача.
Згідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, у позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 46 КАС України, сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
В позовній заяві сторонами по справі вказані:
заявник - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) ;
представник заявника - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (м. Знам'янка, сервісний центр 8).
Отже, в позовній заяві не зазначено сторін, реквізити щодо відповідача вказані не повністю та не коректно, оскільки, відповідно до листа Головного управління ПФУ в Кіровоградській області, встановлено інші реквізити щодо відповідача.
З огляду на викладене, позовна заява підлягає приведенню у відповідність, відповідно до вимог п.2 ч. 5 ст. 160 КАС України щодо відповідача.
Щодо судового збору.
Приписами ч. 3 ст. 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, з подальшими змінами та доповненнями.
Водночас, ставки сплати судового збору встановлено статтею 4 Закону України "Про судовий збір", відповідно до якої: за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру, який подано фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч. 3 ст. 6 ЗУ "Про судовий збір", за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як вбачається зі змісту позовних вимог, предметом позову у даній справі є бездіяльність суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії.
Встановлено, що позивачем подано адміністративний позов, який містить 3 вимоги немайнового характеру, які не пов'язані між собою та за подання якого розмір судового збору складає 3194,88 грн. (з урахуванням коефіцієнта щодо подання позовної заяви через систему «Електронний суд»), однак позивач не надав суду доказів сплати судового збору чи належних доказів звільнення від сплати судового збору.
Щодо строку звернення.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Слід звернути увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Звернувшись до суду з позовом 20.04.2026, позивач просить нарахувати та виплатити заборгованість по пенсії за період - 11.11.2019 по 03.03.2023.
Водночас Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема статі 87 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов: 1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; 2) ці суми мають бути невиплаченими саме з вини держави в особі пенсійного фонду, а відповідь на заяву позивача не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права на отримання доплати до пенсії і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
За таких обставин подання позивачем у квітні 2026 року позовної заяви за відсутності належного обґрунтування причин зволікання із оскарженням бездіяльності відповідача щодо не нарахування та виплати пенсії за період з 11.11.2019 по 03.03.2023 матиме наслідком порушення принципу правової визначеності, що є неприпустимим з огляду на принципову позицію Європейського Суду з прав людини у цьому питанні.
Необхідно зазначити, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду. Нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Виходячи із встановлених обставин та враховуючи наведені правові позиції, вважаю, що належних та допустимих доказів щодо поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали звернення і не залежали б від волі позивача, із змісту позовної заяви не встановлено.
Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Тому, позивач має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин пропуску такого строку.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з встановленням строку для усунення недоліку.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 256 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити, вказані в описовій частині ухвали, недоліки позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання ухвали.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде повернута позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО