22 травня 2026 року м. Київ справа №320/2295/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 06.06.2023 №4737589-240111-2615.
Ухвалою суду від 25.03.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
В обґрунтування позовних вимог позивач наголошує, що земельна ділянка, що належить позивачу, не здається ним в оренду, як і не здаються в оренду приміщення, що знаходяться на цій ділянці, а саме по собі відкриття КВЕДу оренда майна не свідчить про те, що майно фактично передавалось в оренду, а отже, як ФОП третьої групи, який використовує цю землю для здійснення господарської діяльності з ремонту авто, позивач не повинен сплачувати земельний податок.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у наданому відзиві.
Такі доводи заперечені позивачем у наданій суду відповіді на відзив.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно із Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та свідоцтва платника єдиного податку види діяльності позивача за КВЕД: 45.20 - технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 45.32 - роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 68.20 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
Як вбачається з матеріалів справи, 13 травня 2005 року між Закритим акціонерним товариством «Київська механізована дистанція вантажно-розвантажувальних робіт» (Продавець) та позивачем (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу, згідно з яким Продавець продав, а Покупець купив будівлю побутових приміщень (літ Г) загальною площею 307,40 кв.м, що складає 8/100 частин від комплексу будівель площею 3618,30 кв.м, яка розташована в АДРЕСА_1 .
Відповідно до реєстраційного посвідчення № 003290 від 1 червня 2005 року, виданого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, будівля побутових приміщень (літ. Г) загальною площею 307,40 кв.м, що складає 8/100 частин від комплексу будівель площею 3618,30 кв.м, розташована у АДРЕСА_1 , зареєстрована за позивачем на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 13 травня 2005 року № 1335, Акт приймання-передачі від 18 травня 2005 року, за реєстром № 5088-П.
Розпорядженням Солом'янської районної у м. Києві Державної адміністрації від 7 липня 2006 року № 1148 «Про присвоєння поштової адреси будівлі побутових приміщень (літера Г) за адресою: вул. Федорова, буд. 32 у Солом'янському районі, м. Києва», встановлено: присвоїти будівлі побутових приміщень (літ. Г) за адресою: м. Київ, вул. Федорова, 32, поштову адресу: вул. Федорова, буд. 32Б; також цим розпорядженням зобов'язано позивача зареєструвати нову поштову адресу будівлі побутових приміщень (літера Г) в КП Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна.
Як вбачається з Розпорядження Солом'янської районної у м. Києві Державної адміністрації від 7 липня 2006 року № 1148 «Про присвоєння поштової адреси будівлі побутових приміщень (літ. Г) за адресою: вул. Федорова, буд. 32 у Солом'янському районі, м. Києва», позивач звернувся до Солом'янської районної у м. Києві Державної адміністрації з проханням прийняти в експлуатацію після будівельних робіт по переобладнанню приміщень власної нежилої будівлі з надбудовою мансарди, влаштуванням антресолі та прорізів капітальній стіні без зміни первісного цільового призначення.
Згідно із Актом про прийняття в експлуатацію жилих та нежилих приміщень після перепланування та переобладнання від 5 квітня 2007 року, переобладнані нежилі приміщення №№ 1, 2 з надбудовою мансарди, влаштуванням антресолі та прорізів в капітальній стіні окремо розташованої будівлі на вул. І.Федорова, буд. 32Б, загальною площею 573,5 кв.м, прийняті в експлуатацію.
15 березня 2011 року позивачу, на підставі рішення Київської міської ради від 19 лютого 2009 року № 82/1137, договору купівлі-продажу земельної ділянки від 13 листопада 2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального органу Кравченко Н.П., від 13 листопада 2009 року № 910, видано «Державний акт на право власності на земельну ділянку» серії ЯЖ № 015695, згідно із яким позивач є власником земельної ділянки площею 0,1144 га у межах згідно з планом; земельна ділянка розташована на вул. Івана Федорова, 32, цільове призначення земельної ділянки: встановлення та обслуговування побутово-виробничих будівель.
18 січня 2012 року позивачу було видано свідоцтво платника єдиного податку серія А № 017155, відповідно до якого позивач є платником єдиного податку з 1 січня 2012 року, ставка єдиного податку третя група 5%; місце провадження господарської діяльності: вул. Івана Федорова, 32, м. Київ; види діяльності: 45.20 - технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, 45.32 роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів.
06.06.2023 ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення №4737589-240111-2615, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем земельний податок з фізичних осіб (18010700) за податковий період 2023 рік у сумі 50 321, 96 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, визначення платників податків та зборів, їх прав та обов'язків, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначені Податковим кодексом України (далі- ПК України).
Згідно з пп.4.1.1 п. 4.1 ст. 4 ПК України кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.
Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачений обов'язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пп.14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПК України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.
Згідно із пп. 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 ПК України власники земельних ділянок є платниками земельного податку.
У силу вимог пп. 270.1.1п. 270.1 ст. 270 ПК України земельні ділянки, які перебувають у власності, є об'єктами оподаткування.
Відповідно до п. 271.1 ст. 271 ПК України базою оподаткування є:
271.1.1. нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;
271.1.2. площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Підпунктом 271.2 ст. 271 ПК України встановлено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період).В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Згідно із п. 274.1 ст. 274 ПК України ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження), встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки […].
Відповідно до п. 286.1 ст. 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 286.5 ст. 286 ПК України встановлено, що нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки, які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 цього Кодексу.
Згідно із приписами ст. 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства (п. 289.1).
Пунктом 269.2 ст. 269 ПК України передбачено, що особливості справляння земельного податку суб'єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV цього Кодексу.
Відповідно до п.291.3 ст. 291 глави 1 розділу XIV ПК України юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Згідно з п. 291.2 ст. 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297цьогоКодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Пунктом 291.4 ст. 291 ПК України передбачено, що суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:
[…]
3) третя група - фізичні особи-підприємці які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Відповідно до п. 297.1 ст. 297 ПК України платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів: […] 4) податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.
Судом встановлено, що позивач є платником єдиного податку з 1 січня 2012 року, ставка єдиного податку: третя група, 5%; місце провадження господарської діяльності: м. Київ, вул. І.Федорова, 32/Б; види діяльності: 45.20 - технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, 45.32 - роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів.
Також на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 015695 від 15 березня 2011 року та Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку» № НВ-1201159782025 від 16 квітня 2025 року судом встановлено, що позивач є власником земельної ділянки площею 0,1144 га (кадастровий номер: 8000000000:72:443:0005), розташованої на вул. Івана Федорова, буд. 32 у Солом'янському районі м. Києва, цільове призначення земельної ділянки: встановлення та обслуговування побутово-виробничих будівель.
Відповідно до «Інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку» від 21 січня 2022 року, земельна ділянка із кадастровим номером 8000000000:72:443:0005 має цільове призначення: іншої комерційної діяльності; категорія земель: землі житлової та громадської забудови; вид використання: для експлуатації та обслуговування побутово-виробничих будівель; форма власності: приватна власність; площа земельної ділянки: 0.1144 га; місце розташування: м. Київ, вул. І.Федорова, 32; дата оцінки ділянки: 26 червня 2021 року.
Згідно із довідкою до кадастрової справи А-6562, виданої ТОВ «Землевпорядно-консалтинговою компанією «Земпроінформ», цільове призначення земельної ділянки: для експлуатації та обслуговування будівель і споруд автобази.
Відповідно до «Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки» від 22 червня 2021 року: кадастровий номер: 8000000000:72:443:0005, місце розташування земельної ділянки: м. Київ, вул. І.Федорова, 32; категорія земель: землі житлової та громадської забудови; цільове призначення земельної ділянки: Іншої комерційної діяльності; площа земельної ділянки» м2: 1144 м2; нормативна грошова оцінка земельної ділянки: 3978020.49 грн.
Позивач з травня 2005 року є власником будівлю побутових приміщень (літ Г) загальною площею 307,40 кв.м, що складає 8/100 частин від комплексу будівель площею 3618,30 кв.м, яка розташована в АДРЕСА_1 (з квітня 2007 року після переобладнання приміщень будівлі літ Г за зазначеною адресою (надбудовано мансарду, влаштовано антресоль та прорізі капітальній стіні без зміни первісного цільового призначення) площа приміщень склала 573,5 кв.м.
Відповідно до пояснень позивача, за вказаною адресою він проводить господарську діяльність з технічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів (відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та свідоцтва платника єдиного податку це є основним видом діяльності позивача).
Оцінивши встановлені судом на підстави наявних у справі матеріалів обставини, суд дійшов висновку про доведеність використання позивачем земельної ділянки із кадастровим номером 8000000000:72:443:0005 та розташованих на ній приміщень у власній господарській діяльності з технічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, всупереч ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача і суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі, - не підтвердив належними доказами, що позивач у 2023 році надавав в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:72:443:0005 (або її частину) та розташовані на ній приміщення (або їх частину).
Таким чином, за висновком суду на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:72:443:0005 позивачем здійснювалась господарська діяльність, яка не пов'язана з передачею в оренду (найм, позику) цієї земельної ділянки (або її частини) або будівель, споруд (їх частин), що знаходяться на цій ділянці.
Як наслідок, на підставі положень пп. 297.1.4 п. 297.1 ст. 297 ПК України у позивача відсутній обов'язок щодо сплати земельного податку стосовно земельної ділянки із кадастровим номером 8000000000:72:443:0005 за 2023 рік.
На підставі встановлених судом обставин, враховуючи наведені вище нормативно-правові приписи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими.
Відповідно до статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684, 00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд,
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; код ЄДРПОУ ВП 44116011) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 06.06.2023 № 4737589-240111-2615.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 понесені останнім судові витрати у розмірі 2 684, 00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Колеснікова І.С.