про відмову у відкритті
провадження в адміністративній справі
22 травня 2026 року м. Київ № 320/20558/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Білоус А.Ю., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправними дій, скасування висновку,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії Національного агентства з питань запобігання корупції при проведенні моніторингу способу життя суб'єкта декларування ОСОБА_1 та членів його сім'ї, зокрема, визнати протиправним проведення моніторингу стосовно життя осіб, які не є членами сім'ї суб'єкта декларування ОСОБА_1 , визнати протиправним ініціювання моніторингу способу життя суб'єкта декларування ОСОБА_1 на підставі листа Головного слідчого управління Служби безпеки України;
- скасувати складений Національним агентством з питань запобігання корупції Обґрунтований висновок щодо виявлення ознак корупційного кримінального правопорушення від 03.12.2025 року як такого, що був винесений з порушенням норм чинного антикорупційного законодавства;
- скасувати складений Національним агентством з питань запобігання корупції Обґрунтований висновок щодо виявлення ознак кримінального правопорушення, пов'язаного з корупцією від 03.12.2025 як такого, що був винесений з порушенням норм чинного антикорупційного законодавства.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Спір у цій справі виник у зв'язку з проведенням Національним агентством з питань запобігання корупції моніторингу способу життя ОСОБА_1 , за результатами якого НАЗК листом від 04.12.2025 №282-01/98205-25 направило до Офісу Генерального прокурора та Служби безпеки України обґрунтований висновок та інші матеріали для вирішення питання щодо їх використання у кримінальному провадженні №22024000000000520 від 11.06.2024, що підтверджується листом НАЗК від 10.03.2026 №282-01/14675-26.
Пунктами 1, 2 частини першої статті 4 КАС визначено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Публічно-правовий спір - це спір, у якому: 1) хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або 2) хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або 3) хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 КАС суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з пунктом 19 частини першої статті 4 КАС індивідуальний акт - це акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
При цьому обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.
З матеріалів позовної заяви убачається, що НАЗК на підставі листа ГУ СБУ щодо здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні від 11.06.2024 №22024000000000520 розпочало моніторинг способу життя ОСОБА_1 .
У результаті цього, НАЗК складено та затверджено Обґрунтований висновок від 03.12.2025, який листом від 04.12.2025 №282-01/98205-25 направлено для долучення до матеріалів кримінального провадження від 11.06.2024 №22024000000000520 та проведення досудового розслідування.
Згідно повідомлення слідчого 5 відділу 1 управління Головного слідчого Управління Служби безпеки України майора юстиції Яни Сафіної від 12.12.2025 досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024000000000520 від 11.06.2024 за підозрою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366-2, ст. 368-5 КК України, завершено.
Отже, матеріали моніторингу способу життя ОСОБА_1 були направлені відповідачем до органу досудового розслідування для використання у кримінальному провадженні від 11.06.2024 №22024000000000520 та є предметом дослідження у межах такого провадження. За таких обставин оцінка встановлених під час моніторингу фактів, їх правова кваліфікація та вирішення питання про притягнення позивача до юридичної відповідальності здійснюватимуться у межах кримінального провадження.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду у подібних відносинах, що викладена у постанові від 19.02.2026 у справі №160/30949/24, у випадку виявлення за результатами проведення НАЗК повної перевірки декларації ознак вчинення суб'єктом декларування кримінального правопорушення та реєстрації за таким фактом кримінального провадження, матеріали повної перевірки декларації стають частиною матеріалів відповідного кримінального провадження та на них у відповідності до приписів статті 222 КПК України розповсюджується особливий режим доступу. Зокрема, зазначена процесуальна норма за замовчуванням містить в собі заборону розголошення усіх відомостей кримінального провадження за винятком лише тих, щодо яких слідчим чи прокурором надано письмовий дозвіл, що унеможливлює надання НАЗК до суду усіх доказів.
Довідка та обґрунтований висновок, які є частиною доказової бази в рамках кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, де вирішується питання про притягнення суб'єкта декларування до відповідальності в порядку КПК України або КУпАП, не можуть бути предметом оскарження в порядку КАС України.
Також судом враховано висновки Верховного Суду, що викладені у постановах від 23.11.2023 у справі №520/25012/21, Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №333/6816/17.
Враховуючи те, що Обґрунтований висновок є частиною кримінального провадження від 11.06.2024 №22024000000000520, то він не може бути предметом оскарження в порядку КАС України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Керуючись пунктом 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у відкритті провадження у справі №320/20538/26 за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправними дій, скасування висновку.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Копію ухвали надіслати позивачу разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Білоус А.Ю.