Апеляційне провадження
№33/824/2332/2026
11 травня 2026 року місто Київ
справа №753/22067/25
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Борисової О.В.,
при секретарі Балковій А.С.,
за участю:
захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Ткаленко Анни Володимирівни,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника-адвоката Ткаленко Анни Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Дарницького районного суду міста Києва від 17 березня 2026 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП, -
Постановою судді Дарницького районного суду міста Києва від 17 березня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665,60 грн.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, захисник-адвокат Ткаленко А.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила постанову Дарницького районного суду міста Києва від 17 березня 2026 року скасувати, а провадження у справі закрити з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилалася на те, що суд першої інстанції при розгляді матеріалів справи дійшов висновків, які не відповідають фактичним обставинам справи та останнім допущено порушення норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим оскаржувана постанова підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Вказувала, що у справі, зібрані особою, уповноваженою відповідно до ст.255 КУпАП на складання протоколів про адміністративні правопорушення, докази за своєю суттю залишають місце сумнівам, та як наслідок не узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».
У судовому засіданні захисник-адвокат Ткаленко А.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги підтримала, просила її задовольнити.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника-адвоката Ткаленко А.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Згідно з ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст.ст.245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст.252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Європейський суд з прав людини у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Пунктом 2.9 а) ПДР України визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП до адміністративної відповідальності притягуються особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортними засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №473665, 04 жовтня 2025 року о 21:10 год. в місті Києві по вулиці Євгена Харченка, 65, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом BMW 520D д.н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння за згодою ОСОБА_1 проводивсяіз застосуванням газоаналізатора Drager Alcotest 6820 ARHJ-0513. Результат огляду на стан алкогольного сп'яніння - 1,76 % проміле. Чим порушив п.2.9 а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними у справі доказами, а саме:
даними, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення від 04 жовтня 2025 року серії ЕПР1 №473665;
даними проведеного тесту №5537 від 04 жовтня 2025 року за допомогою приладу DRAGER ALCOTEST 6820, за результатами якого у ОСОБА_1 виявлено наявність алкоголю в розмірі 1,76%, який був підписаний останнім;
актом огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складеного інспектором взводу №2 роти №1 батальйону №3 полку №2 УПП в м. Києві ДПП лейтенантом поліції Ковтуном В.В., який містить підпис ОСОБА_1 про те, що останній погодився з результатами огляду;
розпискою від 04 жовтня 2025року згідно з якою ОСОБА_1 , підтверджує факт відсторонення його від керування 04 жовтня 2025 року о 23:10 год. транспортним засобом BMW 520Dд.н.з. НОМЕР_1 ;
відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції №470790.
Доводи апеляційної скарги про те, що у справі, зібрані особою, уповноваженою відповідно до ст.255 КУпАП на складання протоколів про адміністративні правопорушення, докази за своєю суттю залишають місце сумнівам, та як наслідок не узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», суд апеляційної інстанції відхиляє та вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, ст. 251 КУпАП встановлені джерела доказів у справах про адміністративні правопорушення. При цьому, вказаною нормою закону не встановлено вичерпний перелік документів чи інших джерел інформації, які можуть бути доказами.
Як вбачається з матеріалів справи протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №473665 від 04 жовтня 2025року складено уповноваженою особою з дотриманням вимог ст.256 КУпАП та містить усі необхідні реквізити, передбачені законом, відображає суть виявленого правопорушення, дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також відомості про роз'яснення їй процесуальних прав. Будь-які істотні порушення процедури його складання відсутні.
З відеозапису долученого до матеріалів справи, вбачається, що на ньому відображені події, що описані в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №473665 від 04 жовтня 2025року, зафіксований той самий транспортний засіб і та ж особа, яка вказана у зазначеному вище протоколі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №473665від 04 жовтня 2025року та відеозапис, який містить фактичні дані щодо обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, є належними доказами у справі про адміністративне правопорушення, як це передбачено ст.251 КУпАП.
Докази, які містяться в матеріалах справи відповідають критеріям належності та допустимості, та у своїй сукупності є достатніми та переконливими для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п.2.9 а)ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення ОСОБА_1 п.2.9 а) ПДР України та прийняв законне рішення про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, що знайшло своє підтвердження і під час апеляційного розгляду.
Зважаючи на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування апеляційним судом не встановлено, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу захисника-адвоката Ткаленко Анни Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Дарницького районного суду міста Києва від 17 березня 2026 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: Борисова О.В.