22 травня 2026 року м. Кропивницький
справа № 397/242/26
провадження № 22-ц/4809/1307/26
Суддя Кропивницького апеляційного суду Дьомич Л. М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 29 квітня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності, репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди,-
Рішенням Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 29 квітня 2026 року позов ОСОБА_2 задоволено частково; визнано недостовірною та такою, що принижує честь і гідність та ділову репутацію ОСОБА_2 , інформацію, поширену ОСОБА_1 у соціальній мережі Facebook у гpyпi «Олександрiвка. Мiстечко i люди», а саме: «Хто розпочав підробку документів? Так звісно працівники банку, зокрема ОСОБА_2 , пiшли на злочин з пiдробкою документiв. Адже одної пiдробленої справки вiд Афонькiна Слави було, напевно, недостатньо, щоб отримати тi кредити»; зобов'язано відповідача протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду у цій справі спростувати недостовірну інформацію шляхом публікації у соціальній мережі Facebook у гpyпi «Олександрiвка. Мiстечко i люди» резолютивної частини рішення суду у цій справі, не допускаючи при цьому власних коментарів; стягнуто з відповідача на користь позивачки моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн; у решті позовних вимог відмовлено; здійснено розподіл судових витрат.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.
Подана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху за наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Статтею 1 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон) унормовано, що судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної скарги на судове рішення.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону).
Згідно з пп. 5 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону за подання до суду позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, а саме: позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви про відшкодування моральної шкоди ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 Закону).
Виходячи з наведених вимог Закону та враховуючи встановлений станом на 01 січня 2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до суду позову у даній справі позивачка мала сплатити судовий збір у сумі : 3328,00 х 0,4 + 3328,00 = 4659,20 грн.
У пп. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону визначено, що ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду фізичною особою складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Виходячи із викладеного, за подання скаржником апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у даній справі підлягав сплаті судовий збір у сумі 6 988,80 грн: 4659,20 грн х 150% = 6988,80 грн.
Однак, скаржником не надано до апеляційного суду доказів сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.
Разом з тим, у прохальній частині апеляційної скарги скаржник просить звільнити йог гот від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону.
У зв'язку з викладеним, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до положень п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Отже, Законом України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору осіб, які мають такий статус, обмежено справами, пов'язаними з порушенням їхніх прав. Тобто встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до суду за захистом прав, пов'язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлено Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
У ст. 22 зазначеного Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти, чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст.ст. 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Вказана правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19, від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17, а також як в ухвалах Верховного Суду (наприклад, ухвали Верховного Суду від 07 вересня 2020 року у справі № 439/1127/18, від 12 листопада 2020 року в справі № 462/421/18, від 15 січня 2021 року у справі № 757/36628/16-ц, від 29 квітня 2021 року у справі № 670/372/20, від 02 лютого 2022 року у справі № 2-7842/10, від 18 жовтня 2022 року у справі № 373/702/20, від 23 січня 2023 року у справі № 761/553/21, від 19 вересня 2023 року у справі № 308/3120/15-ц), так і у його постановах (зокрема, постанови від 04 травня 2020 року у справі № 314/3549/17, від 20 травня 2020 року у справі № 727/9199/16-ц, від 24 листопада 2021 року у справі № 761/1004/20, від 22 грудня 2021 року у справі № 521/17186/20, від 04 травня 2022 року у справі № 373/86/21).
В ухвалі від 11 вересня 2024 року у справі № 567/79/23 Велика Палата Верховного Суду не встановила об'єктивних причин, якими, за її усталеною практикою, можуть бути очевидні вади попереднього рішення (неефективність, неясність, неузгодженість) чи зміна суспільного контексту, для відступу від правового висновку, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 та від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 щодо застосування п. 13 ч.1 ст. 5 Закону № 3674-VI з урахуванням вимог ст. 12 та ст. 22 Закону № 3551-XII.
У даній справі предметом спору між сторонами є спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди.
До того ж, скаржник є відповідачем, а не позивачем у справі.
Викладене свідчить, що розгляд цієї справи не стосується захисту прав або охоронюваних законом інтересів скаржника саме як учасника бойових дій.
Отже, скаржнику необхідно сплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги у даній справі у встановлених законом порядку і розмірі.
Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до ч. 6 ст. 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 185, 356, 357 ЦПК України, суддя, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 29 квітня 2026 року у даній, - залишити без руху.
Запропонувати скаржнику у десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали надати до апеляційного суду:
- докази сплати судового збору у сумі 6988,80 грн за реквізитами, розміщеними на офіційному сайті апеляційного суду
або
- вказати визначені законом підстави звільнення скаржника від сплати судового збору та надати відповідні докази.
У разі невиконання у встановлений апеляційним судом строк вимог щодо усунення недоліків апеляційної скарги, апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Кропивницького
апеляційного суду Л. М. Дьомич