Справа № 441/841/26 1-кп/441/158/2026
22.05.2026 Городоцький районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
та учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Городок обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 120261414400000029 від 04.02.2026про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с.Черлянське Передмістя Львівського району Львівської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , із загальною середньою освітою, не одруженого, не є особою з інвалідністю, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.382 Кримінального кодексу України,-
ОСОБА_4 будучи визнаний винним постановою Городоцького районного суду Львівської області №441/1065/25 від 08.07.2025 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та якому призначено покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, діючи умисно, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду та будучи ознайомленим з нею, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, що набрала законної сили 11.08.2025, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, керував транспортним засобом, зокрема: 03.02.2026 автомобілем марки «Ford Mustang», д.н.з. НОМЕР_1 , рухався по вул. Богдана Хмельницького, 2 в м. Городок Львівського району, Львівської області, де був зупинений працівниками поліції, у зв'язку з порушенням п.2.1. ПДР, затверджених постановою КМУ №1306 від 10.10.2001.
Під час перевірки у ОСОБА_4 документів на право керування транспортними засобами, працівники поліції виявили, що його позбавлено права керування транспортними засобами, у зв'язку з вчиненням ним адміністративного правопорушення.
Своїми діями ОСОБА_4 вчинив умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у скоєнні даного кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердив фактичні обставини щодо вчиненого ним діяння та викладених у обвинувальному акті обставин. Повідомив, що він був ознайомленим із постановою суду від 08.07.2025, якою його визнано винним за ч.1 ст. 130 КУпАП та призначено покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, однак, не зважаючи на дане рішення суду він 03.02.2026 керував автомобілем. У вчиненому розкаюється, просить суворо його не карати, пояснив, що були вимушені обставини.
Оскільки фактичні обставини справи не оспорюються учасниками розгляду, суд немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, тому, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Учасникам розгляду справи роз'яснено, що вони позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Оцінивши всі докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що обвинувачений винний в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 382 КК України.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного, який позитивно характеризується, на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття в скоєному злочині та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, раніше не судимий.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_4 покарання у виді штрафу, оскільки саме такий вид покарання передбачений санкцією ч.1 ст. 382 КК України на думку суду, зможе виправити обвинуваченого та попередити вчинення ним нових злочинів.
Цивільний позов не заявлявся.
Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не застосовувався.
На підставі ч. 9 ст. 100 КПК України, питання про долю речових доказів вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
Відтак, питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень.
Речові докази у кримінальному провадженні:
-«DVD-R» диски, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження - залишити при таких.
Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку звернувшись до суду із відповідною заявою.
Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з підстав, передбачених ч.4 ст. 394 КПК України.
Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Суддя ОСОБА_1