461/3122/26
1-кп/461/461/26
21.05.2026 року Галицький районний суд м.Львова
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
з участю: прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62025240020007331 від 15 вересня 2025 року, про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Дрогобич Львівської обл., українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», РНОКПП НОМЕР_2 ,
- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.382, ч.5 ст.407 КК України, -
обвинувачений ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_3 , в умовах воєнного стану, діючи умисно, без поважних причин не з'явився вчасно з відпустки до місця служби та незаконно перебував поза межами військової частини без дозволу командування у період з 24.07.2025 по 06.08.2025, до моменту доставлення його до польового табору 1 навчального батальйону військової частини НОМЕР_3 , чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив нез'явлення військовослужбовцем вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України.
Окрім цього, обвинуваченний ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_3 , в умовах воєнного стану, діючи умисно, без поважних причин не з'явився 11.08.2025 з лікувального закладу до місця служби та незаконно перебував поза межами військової частини без дозволу командування до 30.12.2025, тобто до часу прибуття до військової частини НОМЕР_4 , чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив нез'явлення військовослужбовцем вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України.
Окрім цього, обвинувачений ОСОБА_4 , будучи особою, позбавленою права керування транспортними засобами на підставі постанов Волочиського районного суду Хмельницької області від 29.02.2024 у справі №472/449/24, Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 23.08.2024 у справі №442/3191/24 та Бориславського міського суду Львівської області від 22.08.2024 у справі №438/883/24, достовірно знаючи про їх наявність та обов'язковість виконання, діючи умисно, з метою ухилення від виконання зазначених судових рішень, 16.09.2024 о 19:11 год. керував транспортним засобом марки «RENAULT KANGOO» з державним номерним знаком НОМЕР_5 у АДРЕСА_2 .
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України.
Окрім цього, обвинувачений ОСОБА_4 будучи особою, позбавленою права керування транспортними засобами на підставі постанов Волочиського районного суду Хмельницької області від 29.02.2024 у справі №472/449/24 та Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 23.08.2024 у справі №442/3191/24, достовірно знаючи про їх наявність та обов'язковість виконання, діючи умисно, з метою ухилення від виконання зазначених судових рішень, 24.09.2024 о 00:01 год. керував транспортним засобом марки «RENAULT KANGOO» з державним номерним знаком НОМЕР_6 у АДРЕСА_3 .
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України.
Окрім цього, обвинувачений ОСОБА_4 , будучи особою, позбавленою права керування транспортними засобами на підставі постанов Волочиського районного суду Хмельницької області від 29.02.2024 у справі №472/449/24, Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 23.08.2024 у справі №442/3191/24, Бориславського міського суду Львівської області від 22.08.2024 у справі №438/883/24, Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 02.10.2024 у справі №442/8000/24 та від 21.10.2024 у справі №442/8152/24, достовірно знаючи про їх наявність та обов'язковість виконання, діючи умисно, з метою ухилення від виконання зазначених судових рішень, 29.01.2025 о 23:45 год. керував транспортним засобом «RENAULT KANGOO» д.н.з. НОМЕР_7 у м. Дрогобич по вул. Шолом-Алейхема.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України.
Окрім цього, обвинувачений ОСОБА_4 , будучи особою, позбавленою права керування транспортними засобами на підставі постанов Волочиського районного суду Хмельницької області від 29.02.2024 у справі №472/449/24, Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 23.08.2024 у справі №442/3191/24, Бориславського міського суду Львівської області від 22.08.2024 у справі №438/883/24, Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 02.10.2024 у справі №442/8000/24 та від 21.10.2024 у справі №442/8152/24, достовірно знаючи про їх наявність та обов'язковість виконання, діючи умисно, з метою ухилення від виконання зазначених судових рішень, 02.03.2025 о 02:24 год. керував транспортним засобом «RENAULT KANGOO» д.н.з. НОМЕР_7 у с. Лішня Дрогобицького району Львівської області по вул. Івана Франка.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України.
Окрім цього, обвинувачений ОСОБА_4 , будучи особою, позбавленою права керування транспортними засобами на підставі постанов Волочиського районного суду Хмельницької області від 29.02.2024 у справі №472/449/24, Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 23.08.2024 у справі №442/3191/24, Бориславського міського суду Львівської області від 22.08.2024 у справі №438/883/24, Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 02.10.2024 у справі №442/8000/24, від 21.10.2024 у справі №442/8152/24 та від 26.03.2025 у справі №442/1905/25, достовірно знаючи про їх наявність та обов'язковість виконання, діючи умисно, з метою ухилення від виконання зазначених судових рішень, 12.06.2025 о 12:58 год. керував транспортним засобом «RENAULT KANGOO» з державним номерним знаком НОМЕР_8 у АДРЕСА_4 .
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України.
Окрім цього, обвинувачений ОСОБА_4 , будучи особою, позбавленою права керування транспортними засобами на підставі постанов Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 23.08.2024 у справі №442/3191/24, Бориславського міського суду Львівської області від 22.08.2024 у справі №438/883/24, Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 02.10.2024 у справі №442/8000/24, від 21.10.2024 у справі №442/8152/24 та від 26.03.2025 у справі №442/1905/25, достовірно знаючи про їх наявність та обов'язковість виконання, діючи умисно, з метою ухилення від виконання зазначених судових рішень, 22.07.2025 о 20:19 год. керував транспортним засобом «RENAULT KANGOO» з державним номерним знаком НОМЕР_8 у АДРЕСА_3 .
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України.
Окрім цього, обвинувачений ОСОБА_4 , будучи особою, позбавленою права керування транспортними засобами на підставі постанов Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 23.08.2024 у справі №442/3191/24, Бориславського міського суду Львівської області від 22.08.2024 у справі №438/883/24, Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 02.10.2024 у справі №442/8000/24, від 21.10.2024 у справі №442/8152/24, від 10.04.2025 у справі №442/1020/25 та від 26.03.2025 у справі №442/1905/25, достовірно знаючи про їх наявність та обов'язковість виконання, діючи умисно, з метою ухилення від виконання зазначених судових рішень, 02.08.2025 о 12:05 год. керував транспортним засобом «RENAULT KANGOO» з державним номерним знаком НОМЕР_8 у АДРЕСА_5 .
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України.
Окрім цього, обвинувачений ОСОБА_4 , будучи особою, позбавленою права керування транспортними засобами на підставі постанов Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 02.10.2024 у справі №442/8000/24, від 21.10.2024 у справі №442/8152/24, від 10.04.2025 у справі №442/1020/25, від 26.03.2025 у справі №442/1905/25, Залізничного районного суду м. Львова від 30.07.2025 у справі №462/4417/25 та Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12.09.2025 у справі №442/5898/25, достовірно знаючи про їх наявність та обов'язковість виконання, діючи умисно, з метою ухилення від виконання зазначених судових рішень, 04.12.2025 о 21:42 год. керував транспортним засобом «RENAULT KANGOO» з державним номерним знаком НОМЕР_9 у АДРЕСА_4 на пл. Святого Юра, 3/4.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав повністю та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті. Пояснив суду, що після лікування у шпиталі він з'явився на службу і тоді йому надали відпустку у зв'язку із захворюванням його матері. Однак в подальшому ОСОБА_4 не з'явився вчасно до місця служби та перебував поза межами військової частини у зв'язку з тим, що матір потребувала догляду. Вказує, що на даний час питання догляду матері вирішене і він готовий поверунтись в частину. У вчиненому щиро розкаявся,, вказавши, що повністю усвідомив протиправність своїх дій. Просить повернути його у військову частину для продовження служби.
На підставі ч.3 ст.349 КПК України, з'ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та порядок їх дослідження, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно усіх фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, враховуючи, що сторонами провадження не оспорюється доведеність вини обвинуваченого та кваліфікація його дій, з'ясувавши правильне розуміння сторонами кримінального провадження змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності його позиції, роз'яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини справи в апеляційному порядку, суд прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.382, ч.5 ст.407 КК України.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 вірно кваліфіковано за ч.5 ст.407 КК України, оскільки він вчинив нез'явлення військовослужбовцем вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 вірно кваліфіковано за ч.1 ст.382 КК України, оскільки він вчинив умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення; обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання - не встановлено.
Щодо особи обвинуваченої, то встановлено, що характеристика у ОСОБА_4 формальна; на обліку у лікаря нарколога та психіатра не знаходиться.
Відповідно до ст.65 КК України суд, при призначенні покарання, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, та призначає покарання у межах, встановлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
З урахуванням наведеного, а також ступеня тяжкості вчиненого ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, відношення обвинуваченого до своїх дій, конкретних обставин справи, а саме те, що кримінальне правопорушення вчинене в умовах воєнного стану, а також враховуючи, що обвинувачений раніше притягувалася до кримінальної відповідальності, зокрема, за злочин у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин і їх аналогів, проте вчинив нові умисні кримінальні правопорушення, суд дійшов висновку про те, що поведінка обвинуваченого ОСОБА_4 свідчить про його схильність до вчинення кримінальних правопорушень та про небажання останнього ставати на шлях виправлення.
Зважаючи на ці обставини в сукупності з характером встановлених конкретних дій винного, обмеження порядку реалізації кримінальної відповідальності наглядовими та соціально-виховними заходами буде очевидно недостатнім для реальної корекції соціальної поведінки обвинуваченого та запобігання новим злочинам.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що підстав для застосування вимог ст.ст. 69, 75 КК України не вбачається й обвинуваченій необхідно призначити покарання в межах санкції статей КК України, й це буде необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчиненню ним нових злочинів.
Цей захід примусу внесе корективи в соціально-психологічні властивості засудженого, нейтралізує негативні наслідки та змусить додержуватись положень закону про кримінальну відповідальність і позбавить можливості вчиняти нові злочини.
Це покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нових злочинів.
Крім того, судом встановлено, що вироком Залізничного районного суду міста Львова від 28.11.2025 року ОСОБА_4 засуджено за ч.2 ст.309 КК України до 1 року позбавлення волі та підставі ст.75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 рік,
Відтак, при призначенні покарання слід врахувати вимоги ст.71 КК України.
Витрат на проведення експертиз у кримінальному провадженні немає.
Цивільні позови не заявлено.
Питання щодо речових доказів необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України.
Керуючись ч.3 ст.349, ст.ст. 371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.382, ч.5 ст.407 КК України, та призначити йому покарання:
- за ч.1 ст.382 КК України - у виді штрафу у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень в дохід держави;
- за ч.5 ст.407 КК України - у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання ОСОБА_4 призначити у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Залізничного районного суду міста Львова від 28.11.2025 року та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 5 (п'яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_4 залишити без змін - тримання під вартою до вступу вироку в законну силу.
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_4 рахувати з 18.03.2026 року.
Речові докази:
DVD-R диски із відеозаписами - залишити у матеріалах кримінального провадження.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду, і дослідження яких було визнано судом недоцільним. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1