Справа № 461/3612/26
Провадження № 1-кс/461/3135/26
Іменем України
21.05.2026 року. м. Львів
Слідчий суддя Галицького районного суду м.Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 , розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_5 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1120251400000001108 від 02.10.2025 року,
ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 звернулася до слідчого судді, зі скаргою, в якій просить скасувати повідомлення про підозру у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1120251400000001108 від 02.10.2025 року,
Скарга вмотивована тим, що Слідчим управлінням ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025140000001108 від 02.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України. 05.03.2026 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, після чого останнього затримано в порядку ст. 615 КПК України. Вказує, що з повідомлення про підозру вбачається, що ОСОБА_6 увійшов у злочинну змову з військовослужбовцем ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 , з метою пошуку осіб, які мають намір перетнути державний кордон України без законних підстав та незаконно переправляти таких осіб через державний кордон України. Сторона захисту зазначає, що відсутні відомості, які б підтверджували, що ОСОБА_6 має відношення до військовослужбовців прикордонної служби України. Відповідно до показів свідка ОСОБА_8 від 20.06.2025 року, останній зазначив, що спілкувався з особою на ім'я « ОСОБА_9 », який використовував абонентський номер оператора «Київстар» НОМЕР_1 , який в ході розмови повідомив механізм перетину державного кордону України, однак жодних ідентифікуючих ознак, що це був ОСОБА_6 ним не надано. Зазначає, що усі обставини кримінального правопорушення, викладені у підозрі ґрунтуються на активних діях ОСОБА_7 , і діалогах з особою на ім'я « ОСОБА_9 », жодних доказів на підтвердження того, що ця особа є ОСОБА_6 органом досудового розслідування не надано. Матеріали досудового розслідування містять висновок судового експерта за результатами проведення криміналістичної експертизи відео - звукозапису у даному кримінальному провадженні, в якому зафіксовано усне мовлення ОСОБА_6 , проте протоколи про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії не підтверджують причетність ОСОБА_6 до організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, та у сприянні їх вчиненню порадами, вказівками з корисливих мотивів. Крім того, відсутні будь- які докази отримання ОСОБА_6 грошової винагороди за незаконне переправлення осіб через державний кордон України, що свідчить про недоведення органом досудового розслідування в діях ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 332 КК України. Відтак, захисник вважає, що повідомлення про підозру є необґрунтованим, складеним із порушенням вимог кримінального процесуального закону, а наведені у ньому обставини не підтверджуються належними та допустимими доказами.
В судовому засіданні ОСОБА_5 вимоги скарги підтримала, з мотивів, викладених у такій.
Прокурор та слідчий у судовому засіданні проти задоволення скарги заперечив, вказавши, що повідомлення про підозру відповідає вимогам КПК України, а наявні у матеріалах кримінального провадження докази є достатніми для формування обґрунтованої підозри. Вважають, що сторона захисту оскаржує підозру по суті, та просить слідчого суддю досліджувати докази у справі, що суперечить нормам КПК України, оскільки надавати оцінку зібраним доказам має лише суд при розгляді справи по суті, та це не входить до компетенції слідчого судді. Зважаючи на це просить у задоволенні скарги відмовити за безпідставністю.
Заслухавши пояснення захисника, слідчого та прокурора, дослідивши матеріали скарги, слідчим суддею встановлено, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що Слідчим управлінням ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025140000001108 від 02.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
05.03.2026 року старшим слідчим в ОВС відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_10 складено повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Статтею 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Ч. 2 ст. 9 КПК України передбачено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених рішень.
Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення (ч. 1 ст. 94 КПК України).
Відповідно до ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені в тому числі і рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, одним із близьких родичів або членом сім'ї, коло яких визначено цим Кодексом, та/або захисником померлого, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.
Норми щодо повідомлення про підозру регулюються Главою 22 КПК України.
Зокрема, частинами 1-3 ст. 276 КПК України визначено вичерпний перелік підстав, при яких в обов'язковому порядку здійснюється повідомлення про підозру та осіб, яким надано право вручати особі повідомлення про підозру, до яких відносяться слідчий чи прокурор.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 277 КПК України, письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням із прокурором. Повідомлення має містити, зокрема такі відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ст.278 КПК України). У випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов'язаний виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор (ст. 279 КПК України).
В тому разі, якщо підставою скасування повідомлення про підозру є порушення вказаних процесуальних норм, то можна зробити висновок про недійсність повідомлення про підозру з моменту його (повідомлення) здійснення.
Системний аналіз положень ст.ст. 276-278 КПК України вказує на те, що при розгляді скарги на рішення слідчого про підозру слідчий суддя має з'ясувати виконання слідчим положень кримінального процесуального закону в частині дотримання порядку повідомлення про підозру та наявності на день повідомлення про підозру достатніх доказів для підозри особи.
Відповідно до вимог п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді - судді суду першої інстанції, належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Зокрема, під час вирішення питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, запобіжних заходів та здійснення судового контролю в порядку ст.206 КПК України та ст. 303 КПК України.
Аналіз змісту ст. 368 КПК України, вказує на те, що питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, чи винна особа в його в вчиненні, перевірка обсягу підозри вирішуються судом при ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.
Питання, які слідчий суддя повинен дослідити під час розгляду скарги на повідомлення про підозру, повинні стосуватися перевірки наступних обставин:
1) чи не спростовані під час досудового розслідування з дня обрання запобіжного заходу (коли слідчий суддя вирішує питання про обрання запобіжного заходу з урахуванням обов'язкової наявності обґрунтованості підозри) докази, що давали підстави для підозри особи;
2) чи немає на день розгляду скарги підстав для визнання доказів недопустимими, в контексті положень ч. 4 ст.87 КПК України, зокрема якщо слідчим суддею буде встановлено, що будь-які докази, на яких ґрунтується підозра, були отримані внаслідок істотного порушення прав і свобод людини, оскільки рішення про недопустимість доказів з інших підстав, може бути прийняте виключно судом за результатами судового розгляду обвинувачення по суті.
Щодо доводів адвоката ОСОБА_5 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , про необґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає за необхідне вказати наступне.
Перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри з врахуванням положень ст.17 КПК України не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень ст.303 ч.1 п.10 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.
Визнання доказів недопустимими належить виключно до компетенції суду під час судового розгляду (ст. 89 КПК України).
На стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи правову позицію ЄСПЛ щодо визначення поняття "обґрунтована підозра" як існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п.175 Рішення в справі "Нечипорук і Йонкало проти України" (заява N42310/04, рішення від 21 квітня 2011 року, остаточне 21.07.2011), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.
При цьому, повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з'ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру.
Що стосується наявності достатніх підстав вважати підозру обґрунтованою, то матеріали кримінального провадження, які були досліджені слідчим суддею під час розгляду скарги, містять докази, які в своїй сукупності свідчать про наявність «обґрунтованої підозри» та підтверджуються зовкрема: матеріалами виконання доручень оперативними працівниками; протоколами оглядів, протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, висновком експерта за результатами проведення криміналістичної експертизи відео- звукозапису та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Разом з тим, доводи сторони захисту фактично зводяться до незгоди з оцінкою доказів стороною обвинувачення та заперечення обґрунтованості самої підозри, однак на стадії досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати питання доведеності вини особи, надавати оцінку доказам з точки зору їх достатності для постановлення обвинувального вироку або встановлювати відсутність складу кримінального правопорушення.
При вирішенні питання щодо законності повідомлення про підозру слідчий суддя перевіряє лише наявність достатніх даних, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що особа могла бути причетною до вчинення кримінального правопорушення.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлена Верховним Судом, який зазначав, що стандарт «обґрунтованої підозри» не передбачає наявності доказів, достатніх для ухвалення обвинувального вироку, а лише вимагає існування фактів чи інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у можливій причетності особи до кримінального правопорушення.
Слідчий суддя приходить до висновку, що необґрунтованим є посилання сторони захисту на відсутність доказів у повідомленні про підозру, оскільки повідомлення є конкретизованим, визначено об'єкт, суб'єкт, об'єктивну, суб'єктивну сторону правопорушення, містить фактичні обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Крім цього, вирішення питання про достатність доказів вини особи є компетенцією суду та може бути підставою для постановлення виправдувального вироку.
З урахуванням викладеного, відповідно до норм чинного кримінального процесуального законодавства,підставами для скасування повідомлення про підозру можуть бути процесуальні порушення допущені під час її складання (формулювання) та вручення. Слідчий суддя позбавлений повноважень вдаватися до оцінки правильності кваліфікації дій підозрюваної особи або формулювання фабули підозри. Судом не встановлено під час розгляду скарги порушень допущених під час складання та вручення повідомлення про підозру.
Таким чином, враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що у задоволенні скарги на зміну повідомлення про підозру, необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 276-278, 303-307, 376 КПК України, слідчий суддя -
у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_5 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1120251400000001108 від 02.10.2025 року - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду на протязі п'яти діб з дня її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 22.05.2026 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1