Справа № 203/3732/23
Провадження № 1-кп/203/478/2026
08 травня 2026 року м. Дніпро
Соборний районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Соборного районного суду міста Дніпра кримінальне провадження № 42022040000000329 по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпропетровська, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,
обвинуваченої у вчиненні злочинів передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_4
обвинуваченого у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_5
обвинуваченого у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311 КК України,
В судовому засіданні приймали участь:
прокурор ОСОБА_6
обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_5 ,
ОСОБА_4
захисники ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
В провадженні Соборного районного суду міста Дніпра перебуває кримінальне провадження № 42022040000000329 по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочинів передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311 КК України.
На адресу суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_8 , який представляє інтереси ОСОБА_3 про заміну запобіжного заходу відносно останньої із застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
В обґрунтування клопотання захисник посилався на те, відносно його підзахисної ОСОБА_3 , нині діє запобіжний захід у виді застави, згідно ухвали Дніпровського апеляційного суду від 21.08.2023 року.
З моменту застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді застави минуло майже три роки, протягом яких не зафіксовано жодних фактів неналежної процесуальної поведінки обвинуваченої. У зв'язку з цим відсутні підстави для подальшого утримання застави або накладання додаткових процесуальних обов'язків.
Захисник додатково наголосив, що станом на 23.09.2023 року ОСОБА_3 не має жодного додаткового процесуального обов'язку, передбаченого ст. 194 КПК України. У такій ситуації внесена застава втрачає своє процесуальне значення, оскільки немає обов'язків, виконання яких вона могла б забезпечувати.
Крім того, було підкреслено, що застава була внесена третіми особами з власних накопичень. Тривале утримання цих коштів призводить до створення матеріальних труднощів для зазначених осіб, що набуває особливої актуальності в умовах воєнного стану в Україні.
Враховуючи викладене, захисник просив суд змінити запобіжний захід, з огляду на відсутність ризиків, а також те, що чинна застава не виконує своєї процесуальної функції.
Обвинувачені та їх захисники у судовому засіданні підтримали думку захисника ОСОБА_8 , вважали його клопотання обґрунтованим та просили задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання сторони захисту посилаючись на те, що ризик уникнення суду на сьогоднішній день не втратив своєї актуальності, а тому просив відмовити в задоволенні клопотання.
Суд, дослідивши клопотання та додані додатки до нього, вислухавши думку учасників, приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Частиною1 ст. 201 КПК України визначено, що обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Так, відповідно до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.
Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Кримінальне процесуальне законодавство не визначає переліку підстав зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту. Зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий. Зміна запобіжного заходу може полягати у зміні виду запобіжного заходу, скасуванні, зміні або покладенні додаткових обов'язків, передбачених ч. 5 ст.194 КПК України, чи у зміні способу виконання цих обов'язків.
Тобто, підставами звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. Такими підставами, наприклад, може бути суттєва зміна обставин, що їх було взято до уваги при обранні запобіжного заходу, а саме: змінилася кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров'я обвинуваченого, змінився склад його родини чи утриманців, або майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення.
Судом встановлено, що в рамках кримінального провадження № 42022040000000329 стосовно обвинуваченої ОСОБА_3 діє запобіжний захід у вигляді застави, згідно ухвали Дніпровського апеляційного суду від 21.08.2023 року.
Вказаним судовим рішенням була визначена застава у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 402 600 (чотириста дві тисячі шістсот) грн. з покладенням ряду, передбачених ст. 194 КПК України, обов'язків строком дії до 23.09.2023 року.
В подальшому, повну суму застави було внесено третіми особами, а саме, ОСОБА_7 , який вніс 201 300,00 гривень та ОСОБА_8 , який вніс 201 300,00 гривень, що підтверджується випискою з Державної казначейської служби України за 22.08.2023 року, згідно якої встановлено, що останніми, внесена повна сума застави, яка становила 402 600,00 гривень.
Судом в ухвалі від 26.09.2025 було констатовано відсутність ризиків передбачених п. 2-5 ч. 1 ст. 177 КПК України і на сьогоднішній день немає підстав стверджувати, що вони з'явились.
Також судом в ухвалі від 09.01.2026 констатовано зменшення ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України з огляду на поведінку обвинуваченої, яка не допускає порушень процесуальної дисципліни та факт розірвання шлюбу з ОСОБА_11 , який у цьому ж провадженні оголошений у розшук.
Вирішуючи питання про можливість міни запобіжного заходу з застави на більш м'який, на сьогоднішній день, суд враховує, що з моменту застосування запобіжного заходу у виді застави пройшло майже три роки. Після закінчення строку дії обов'язків, покладених на обвинувачену, прокурором не ініціювалось питання про продовження цих обов'язків чи встановлення нових. За час перебування кримінального провадження в провадженні суду обвинувачена не допускала порушень процесуальної дисципліни, вчасно з'являлась на всі судові засідання та демонструвала зразкову поведінку.
Також суд враховує, що заставу внесено третіми особами і, хоча вони не можуть розраховувати на те, що застава буде повернута до закінчення кримінального провадження, проте суд враховує, що з моменту внесення застави відбулись значні інфляційні процеси і заставодавці, не маючи можливості користуватись своїми грошовими коштами, втрачають їх цінність. При цьому судом враховується і тривалість судового розгляду, так як хоча судові засідання і призначаються кожні два тижні, однак на сьогоднішній день не досліджені всі письмові докази, обсяг яких є значним і не допитано жодного свідка.
Отже сукупність обставин, які свідчать про значне зменшення ризику уникнення суду, суд вважає за можливе змінити обвинуваченій запобіжний захід з застави на особисте зобов'язання, яке зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176, 177, 201, 194, 331 КПК України, суд -
Запобіжний захід у виді застави застосований до ОСОБА_3 ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 21.08.2023 року змінити на запобіжний захід у виді особистого зобов'язання з 08 травня 2026 року строком на два місяці, тобто до 08 липня 2026 року.
Покласти на обвинувачену ОСОБА_3 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
прибувати до суду за кожним викликом;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_3 , що в разі невиконання покладених на неї обов'язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2-х розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заставу в розмірі 201 300 гривень внесену ОСОБА_12 повернути ОСОБА_12 .
Заставу в розмірі 201 300 гривень внесену ОСОБА_8 повернути ОСОБА_8 .
Ухвала окремому оскарженню на підлягає. Заперечення проти такої ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судові рішення, передбачені ст. 392 КПК України.
Повний текст ухвали буде оголошено 11.05.2026 о 17:00 годин
Головуючий суддя ОСОБА_1