Ухвала
19 травня 2026 року
м. Київ
справа № 127/29001/24
провадження № 61-6644ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крат В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощоков Є. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана адвокатом Чорним Сергієм Олександровичем, на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 12 грудня 2025 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 16 квітня 2026 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , ПАТ «СК «Арсенал страхування», в якому просив стягнути з ПАТ «СК «Арсенал страхування» майнові збитки, завдані внаслідок ДТП, в межах страхового відшкодування у розмірі 160 000 грн, а з ОСОБА_2 - майнову шкоду у розмірі 634 311,39 грн.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 12 грудня 2025 року в задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.
Додатковим рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 20 січня 2026 року:
заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення задоволено частково;
ухвалено додаткове рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ПАТ «СК «Арсенал страхування» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди;
стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 920,16 грн;
стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на проведення експертизи у сумі 11 885,30 грн.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 16 квітня 2026 року:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 12 грудня 2025 року залишено без задоволення;
рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 12 грудня 2025 року залишено без змін;
апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 20 січня 2026 року задоволено частково;
додаткове рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 20 січня 2026 року скасовано в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25 920,16 грн, та ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні заяви представника ОСОБА_2 - адвоката Ткачука В. П. у цій частині відмовлено;
в іншій частині додаткове рішення суду залишено без змін;
вирішено питання щодо судових витрат.
15 травня 2026 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подав касаційну скаргу, яка підписана адвокатом Чорним С. О., на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 12 грудня 2025 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 16 квітня 2026 року.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
У касаційному порядку може бути здійснений перегляд судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, проте лише у випадках, визначених Кодексом (абзац четвертий пункту 7.5. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв'язанні цивільних спорів (абзац п'ятий пункту 7.7. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв'язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики (абзац другий пункту 7.8. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Припис пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу, що встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності (пункт 7.9. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).
Таким чином, ціна позову у цій справі становить 794 311,39 грн і не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У касаційній сказі вказується, що На підставі пункту 2 частини третьої 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Оскільки оскаржувані судові рішення були прийняті в рамках цивільної справи з ціною позову 794 311 грн, що перевищує 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого в 2024 році (на момент подання позовної заяви), то судове рішення підлягає касаційному оскарженню. Касаційний суд відхиляє такий аргумент, оскільки відповідно до частини дев'ятої статті 19 ЦПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна скарга (див., зокрема, ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 березня 2021 року в справі № 203/718/19 (провадження № 61-3206св20), ухвалу Великої Палати Верховного Суду від 15 березня 2023 року в справі № 916/3027/21 (провадження № 12-8гс23)).
Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб підлягають касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що ВерховнийСуд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).
Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України).
Таким чином, оскаржені судові рішення ухвалені у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка підписана адвокатом Чорним Сергієм Олександровичем, на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 12 грудня 2025 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 16 квітня 2026 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування», про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: В. І. Крат
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков