Ухвала від 22.05.2026 по справі 903/25/25

УХВАЛА

22 травня 2026 року

м. Київ

cправа № 903/25/25 (903/971/25)

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Пєскова В. Г.

перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард-Плюс" (вх. № 3354/2026)

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.04.2026

у складі колегії суддів: Миханюк М. В. (головуючий), Тимошенко О. М., Романюк Ю. Г.

та на рішення Господарського суду Волинської області від 27.11.2025

у складі судді Шум М.С.

у справі № 903/25/25 (903/971/25)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньтабак" в особі в особі ліквідатора майна Демчана Олександра Івановича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард-Плюс"

про визнання недійсним правочину та стягнення коштів

в межах справи № 903/25/25

за заявою Акціонерного товариства "Райффайзен Банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньтабак"

про банкрутство, -

ВСТАНОВИВ:

07.10.2025 до суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньтабак" в особі ліквідатора майна товариства Демчана Олександра Івановича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард Плюс", в якій позивач просив суд:

- визнати недійсним Договір №25/09-24 від 09.09.2024, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Волиньтабак" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авангард-Плюс";

- застосувати реституцію та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард-Плюс" грошові кошти у розмірі 9 541 000,00 грн, що були сплачені за Договором 25/09-24 від 09.09.2024.

24.11.2025 до суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог в частині суми, що підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард-Плюс" у разі задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньтабак" - з 9 541 000,00 грн до 8 541 000,00 грн,

27.11.2025 рішенням Господарського суду Волинської області у справі №903/25/25 (903/971/25) позовну заяву задоволено повністю.

Визнано недійсним Договір 25/09-24 від 09.09.2024, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Волиньтабак" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авангард-Плюс".

Застосовано реституцію та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард-Плюс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньтабак" грошові кошти у розмірі 8 541 000,00 грн, що були сплачені за Договором 25/09-24 від 09.09.2024.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард-Плюс" на користь ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньтабак" Демчана О.І. 2 422, 40 грн в повернення витрат по сплаті судового збору.

09.04.2026 постановою Північно-західного апеляційного господарського суду (повна постанова складена 17.04.2026) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард-Плюс" на рішення Господарського суду Волинської області від 27.11.2025 у справі № 903/25/25 (903/971/25) залишено без задоволення. Рішення господарського суду Волинської області від 27.11.2025 у справі № 903/25/25 (903/971/25) залишено без змін.

07.05.2026 (через підсистему "Електронний суд") Товариством з обмеженою відповідальністю "Авангард-Плюс" подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.04.2026 та рішення Господарського суду Волинської області від 27.11.2025 у справі №903/25/25(903/971/25); ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

07.05.2026 зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В.Г. (суддя-доповідач), суддів: Жукова С.В., Картере В.І.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 9 пункту 2-1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність) касаційної скарги на ухвали суду про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність); про результати розгляду грошових вимог кредиторів; рішення суду в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.

З позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньтабак" та судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі вбачається, що позивачем заявлено вимоги про визнання недійсним договору та про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 8 541 000,00, тобто вимогу немайнового та вимогу майнового характеру.

Згідно з підпунктом 4 пункту 2-1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) сплачується судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 3 пункту 2-1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір").

Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено з 1 січня - 3028 грн.

Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Системне тлумачення частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" свідчить, що передбачений нею коефіцієнт підлягає застосуванню одноразово, тобто розмір судового збору розраховується без урахування фактично сплаченого судового збору за звернення до суду першої інстанції. Розрахунок судового збору за подання апеляційної/касаційної скарги здійснюється не від пониженої ставки за подання позову (із застосуванням коефіцієнта 0,8), а від звичайної ставки, що підлягала сплаті за подання позову (аналогічна позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 06.11.2024 у справі № 910/3881/24, від 20.01.2025 у справі № 905/989/24, від 24.02.2025 у справі № 904/6645/23, від 25.06.2025 у справі № 922/4140/24).

Отже, за подання до Верховного Суду касаційної скарги на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.04.2026 та рішення Господарського суду Волинської області від 27.11.2025 у справі №903/25/25(903/971/25) скаржнику належало сплатити судовий збір в розмірі 209 828,80 грн (3 028 + (8 541 000 х 1,5%) х 200% х 0,8).

Натомість, скаржником до касаційної скарги додано документ, який підтверджує сплату судового збору у розмірі 3 875,84 грн, тобто у меншому розмірі, ніж передбачено законом.

Таким чином, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард-Плюс" оформлена з порушенням вимог, встановлених пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК України.

Частиною другою статті 292 ГПК України визначено, що у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Згідно з частиною другою статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на викладене, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард-Плюс" підлягає залишенню без руху, з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме: надати документ, що підтверджує сплату (доплату) судового збору в розмірі 205 952,96 грн ( 209 828,80 - 3 875,84).

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард-Плюс" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.04.2026 та рішення Господарського суду Волинської області від 27.11.2025 у справі № 903/25/25 (903/971/25) - залишити без руху.

2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Авангард-Плюс" строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Авангард-Плюс", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду В. Пєсков