21 травня 2026 року
м. Київ
cправа №910/5316/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мамалуй О.О. - головуючий, Баранець О.М., Кондратова І.Д.
за участю секретаря судового засідання - Федорової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної митної служби України
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2025
у складі колегії суддів: Коротун О.М.- головуючий, Майданевич А.Г., Сулім В.В.
та на рішення господарського суду міста Києва від 26.08.2025
суддя: Ващенко Т.М.
у справі № 910/5316/25
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Констракшн"
до Державної митної служби України
про стягнення 5 588 568,56 грн,
за участю представників:
від позивача: Літвінов Р.О.,
від відповідача: Пластун Є.В.,
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Констракшн" звернулось до господарського суду з позовом до Державної митної служби України про стягнення заборгованості за Договором № 22 від 27.07.2021 в розмірі 5 588 568,56 грн, з яких: 4 663 673,11 грн - основна заборгованість; 743 576,70 грн - збитки від інфляції; 181 318,75 грн - 3 % річних.
Короткий зміст оскаржуваних рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх ухвалення
Рішенням господарського суду міста Києва від 26.08.2025, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2025, позов задоволено повністю. Стягнуто з Державної митної служби України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Констракшн" 4 663 673 грн 11 коп. заборгованості, 743 576 грн 70 коп. інфляційних втрат, 181 318 грн 75 коп. 3 % річних, 67 062 грн 83 коп. судового збору.
Господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог. При цьому суд апеляційної інстанції вказав, що відсутність бюджетного фінансування не може бути обставиною звільнення сторони від виконання своїх зобов'язань, з урахуванням наявності коштів станом на 26.12.2023.
Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги
Державна митна служба України, не погоджуючись з рішенням та постановою у даній справі, звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 26.08.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2025 у справі №910/5316/25 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Касаційну скаргу подано з підстави, визначеної пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, а саме з підстав неправильного застосування у даній справі №910/5316/25 судами першої та апеляційної інстанцій частини 1 ст. 837 та ст. 854 глави 61 Книги п'ятої ЦК України, оскільки на момент ухвалення оскаржуваних судових рішень Договір підряду № 62-23 від 26.12.2023 не виконаний в повному обсязі та закінчився строк дії Договору. Так, Держмитслужба зазначає, що з даних правовідносин відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, у зв'язку з чим порушено норми матеріального права.
Скаржник звертає увагу, що сторони прямо погодили, що замовник не несе відповідальності за невиконання або несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у випадку відсутності або затримки бюджетного фінансування (п. 4.1 договору). Оплата фактично виконаних робіт проводиться замовником протягом 10 робочих днів з моменту надходження відповідних бюджетних коштів, з урахуванням вимог пункту 19 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2011 № 1764. Розрахунки здійснюються у межах 95 % вартості виконаних робіт на підставі належно оформлених актів форми № КБ-2в та довідок форми №КБ-3 (п. 4.2 договору). У 2024 році Державній митній службі України не було виділено асигнувань за КПКВК 3506010 КЕКВ 3142, що підтверджується відсутністю бюджетних призначень (0,00 грн). Відтак, у замовника об'єктивно не було фінансової можливості здійснити оплату вартості робіт за актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за грудень 2022 року (№ 2/1 - 2/10) відповідно до умов договору № 62-23. Кошти у сумі 10 244,5 тис. грн, виділені у 2023 році шляхом перерозподілу видатків відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.12.2023 № 1123-р, були повернуті до державного бюджету, оскільки акти КБ-2в були надіслані позивачем лише 27.12.2023 - вже після завершення бюджетного періоду та повернення зазначених коштів.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Позивач у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що вказана відповідачем у касаційній скарзі підстава оскарження рішень в цій справі не знаходить свого об'єктивного підтвердження та спростовується правовими позиціями ВС КГС, зазначеними в постановах від 12.02.2025 в справі № 917/1823/23, від 28.03.2018 у справі №444/9519/12.
Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Констракшн" (позивач) виконувало будівельні роботи по проекту "Реконструкція автомобільного пункту пропуску "Красноїльськ" (коригування)" за адресою: смт. Красноїльськ, Сторожинецький район, Чернівецька область ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 код ДК 021:2015 45200000-9 (роботи, пов'язані з об'єктами завершеного чи незавершеного будівництва та об'єктів цивільного будівництва), надалі - проект, на підставі відповідних договорів підряду, укладених з Державною митною службою (відповідач), зокрема, за договором № 22 від 27.07.2021, укладеним за результатами проведених у 2021 році відкритих торгів (ідентифікатор закупівлі UA-2021-06-15-001549-с).
Водночас, у процесі здійснення будівельних робіт за вказаним договором була виявлена необхідність у виконанні додаткових робіт, без яких неможливо було б виконати повний обсяг основних робіт за договором №22 та завершення проекту в цілому, і які не були враховані проектною документацією. У 2022 році за результатами здійснення закупівлі без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару між Держмитслужбою позивачем було укладено договір підряду від 26.12.2022 № 64, загальна вартість робіт по якому складала 14 133 481,80 грн. Проте за відсутності бюджетного фінансування було включено не весь перелік додаткових робіт, визначених генеральним проектувальником.
З огляду на вищевикладене у 2023 році за результатами здійснення закупівлі (ідентифікатор закупівлі UA-2023-12-27-009207-a) без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару між відповідачем та позивачем було укладено договір підряду від 26.12.2023 № 62-23 (далі - договір). Договір №62-23 стосувався виконання позивачем робіт відповідно до відкоригованої проєктної документації та умов договору будівельних робіт із будівництва об'єкту "Реконструкція автомобільного пункту пропуску "Красноїльськ" (коригування)" за адресою: смт. Красноїльськ, Сторожинецький район, Чернівецька область ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 код ДК 021:2015 45200000-9 (роботи, пов'язані з об'єктами завершеного чи незавершеного будівництва та об'єктів цивільного будівництва).
Пунктом 1.1. договору передбачено, що замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов'язання виконати своєчасно та якісно, відповідно до відкоригованої проектної документації та умов договору будівельні роботи із будівництва об'єкту "Реконструкція автомобільного пункту пропуску "Красноїльськ" (коригування)" за адресою: смт. Красноїльськ, Сторожинецький район, Чернівецька область ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 код ДК 021:2015 45200000-9 (Роботи, пов'язані з об'єктами завершеного чи незавершеного будівництва та об'єктів цивільного будівництва) за кодом ДК 021:2015 4520С000-9 (роботи, пов'язані з об'єктами завершеного чи незавершеного будівництва та об'єктів цивільного будівництва), а замовник - прийняти і оплатити такі роботи.
Склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання підряднику, визначені у відкоригованій проектній документації. Обсяги закупівлі робіт, що є предметом договору, можуть бути зменшені замовником залежно від реального фінансування видатків (п. п. 1.2., 1.4. договору).
Згідно з п. 2.5. договору роботи вважаються такими, що прийняті замовником, відповідають належній якості, виконані у обсязі, визначеному у проектній документації після отримання документу про готовність об'єкта до експлуатації, встановленого чинним законодавством України, завершення всіх пуско-налагоджувальних робіт та підписання сторонами кінцевого акту приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) на весь об'єм робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма № КБ-3) на весь об'єм робіт, передбачений цим договором та проектною документацією.
Пунктами 3.1. - 3.5. договору передбачено, що його ціна згідно з тендерною пропозицією та договірної ціни будівництва об'єкту, що є невід'ємною частиною цього договору (додаток № 1 до договору) складає 4 909 129,59 грн з ПДВ. Розрахунок договірної ціни вартості будівництва об'єкту зазначено в об'єктних та локальних кошторисах (додаток № 1 до договірної ціни вартості будівництва об'єкту) та підсумковій відомості ресурсів (додаток № 2 до договірної ціни вартості будівництва об'єкту). Вартість робіт визначена на основі цін на матеріали і ресурси, що існують на момент надання тендерної пропозиції.
Згідно з п. п. 4.1. - 4.5. договору розрахунки здійснюються відповідно до плану фінансування (додаток № 3 до договору) при наявності відповідних бюджетних коштів на зазначені цілі на розрахунковому рахунку замовника. Сторони погоджуються, що замовник не несе відповідальності за порушення грошових зобов'язань за відсутності або несвоєчасності бюджетного фінансування. Оплата фактично виконаних робіт здійснюється замовником протягом 10 (десяти) робочих днів з дня надходження коштів з Державного бюджету України на зазначені цілі з урахуванням вимог пункту 19 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1764 в межах 95 (дев'яносто п'яти) відсотків виконаних робіт, на підставі підписаних сторонами акту (-ів) приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та довідки (-ок) про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма № КБ-3) на розрахунковий рахунок підрядника. Розрахунки за виконані роботи здійснюються відповідно до частини першої статті 49 Бюджетного кодексу України. Вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, визначається в межах вартості робіт, передбачених ціною договору, із урахуванням фактично виконаних обсягів робіт та їх вартості за одиницю виміру. Розрахунки за виконані роботи з субпідрядниками здійснюються підрядником.
Відповідно до п. п. 6.1. - 6.3. приймання-передача виконаних робіт оформлюється актами приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) і довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма № КБ-3), які готуються підрядником, погоджуються інженером з технічного нагляду та надаються замовнику у двох примірниках протягом 5 (п'яти) робочих днів з дня закінчення фактичного виконання робіт. Замовник протягом 15 (п'ятнадцяти) робочих днів після отримання акту (-ів) приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та довідки (-ок) про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма № КБ-3) оглядає виконані Роботи, перевіряє їх обсяги та відповідність проектній документації та умовам Договору, а також відсутність їх в раніше підписаних акті (-ах) приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та довідці (-ках) про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма № КБ-3), погоджує виконані роботи шляхом підписання акту (-ів) приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та довідки (-ок) про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма № КБ- 3), повертає підряднику по одному примірнику підписаних акту (-ів) приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та довідки (-ок) про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма № КБ-3), або надає мотивовану відмову від прийняття робіт, з переліком зауважень (виявлених недоліків) або/та необхідних доопрацювань і строків та умов їх виконання.
Протягом 5 (п'яти) робочих днів після мотивованої відмови Замовника від прийняття Робіт Сторони складають акт про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів)/невідповідностей у виконаних Роботах. Якщо Підрядник у встановлений у цьому Пункті Договору строк не оформить та Сторони не підпишуть акт про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів)/ невідповідностей у виконаних Роботах, Замовник має право залучити до складання акта інженера з технічного нагляду відповідно до договору, передбаченого у пункті 14.3 цього Договору, повідомивши про це Підрядника. Підрядник зобов'язаний за свій рахунок усунути зазначені недоліки (дефекти)/невідповідності у виконаних Роботах, що виникли з його вини, в строки та в порядку, визначених в акті про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів)/невідповідностей у виконаних Роботах. Якщо Підрядник не забезпечить усунення виявлених недоліків (дефектів)/ невідповідностей у виконаних Роботах чи буде порушувати строки їх усунення, Замовник має право прийняти рішення, попередньо повідомивши про нього Підрядника, про усунення недоліків із залученням третіх осіб із відшкодуванням витрат та одержаних збитків за рахунок Підрядника (п. 6.4. Договору).
Відповідно до п. 7.1.13. Договору Замовник має право зменшувати обсяг закупівлі Робіт та ціну Договору залежно від реального фінансування видатків. У такому разі Сторони вносять відповідні зміни до цього Договору.
Пунктом 15.11. договору замовник не несе відповідальність у випадках затримки або припинення бюджетного фінансування на цілі, передбачені договором.
Цей договір набирає чинності з дати його укладення сторонами (датою укладення, (підписання) договору сторонами вважається дата, зазначена у верхньому правому першій сторінці договору) і діє до 31.12.2023, а в частині розрахунків - до повного їх виконання, при цьому відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України умови договору застосовуються до правовідносин, які виникли між сторонами з 12.12.2022 в рамках виконання договору між Державною митною службою та ТОВ "Агро Констракшн" № 22 (п. 17.1. договору).
Позивач зазначає, що в рамках вказаного Договору ним були виконані роботи та 27.12.2023 було надано відповідачу Акти приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в за грудень 2022 року №2/1, 2/2, 2/3, 2/4, 2/5, 2/6, 2/7, 2/8, 2/9, 2/10 з відповідними додатками, а також Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2022 року та Рахунок на оплату №55. Загальна вартість виконаних позивачем будівельних робіт за вказаними актами становила 4909129,59 грн, тобто відповідала договірній ціні по Договору.
Відповідач отримав вказані документи 27.12.2023 супровідним листом (вх. №33022/14/01). Проте, після отримання зазначених Актів КБ-2в та довідки КБ-3 за грудень 2022 року на загальну суму 4909129,59 грн, відповідач не вчинив жодних дій: не підписав акти, не повернув їх з обґрунтованими зауваженнями, не здійснив по ним оплату. Також відповідач не висловлював у встановлені договором строки будь-яких заперечень щодо повного та належного виконання позивачем робіт за вказаними актами.
Пізніше, в розділі "Виконання договору" (за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-12-27-009207-a) Виконавцем було сформовано та розміщено звіт про виконання договору про закупівлю UA-2023-12-27-009207-a, дата формування звіту: 28 серпня 2024, в якому відповідач зазначив: "Договір не було розірвано. Наразі підписаний договір був повернутий органами Держказначейства у зв'язку з недотриманням Державною митною службою України бюджетних повноважень та обмежень, які вводяться законодавчими та іншими нормативно-правовими актами, а саме відсутності на момент реєстрації бюджетних зобов'язань погодженого Міністерством фінансів України титулу будови. Враховуючи зазначене вище, акти виконаних робіт Держмитслужбою підписані не були, оплата, в тому числі й кредиторської заборгованості за весь період будівництва (5 відсотків), не здійснювалася. Кошти повернуто до державного бюджету".
Позивачем 07.02.2025 було направлено адвокатський запит відповідачу, в якому він просив повідомити, які дії здійснювалися Державною митною службою України по затвердженню титулу будови в 2022-2024 роках, та чи отримував відповідач кошти з Державного бюджету України в 2022, 2023 та 2024 роках на цілі - фінансування будівельних робіт із будівництва Об'єкту (що є предметом вищезазначених договорів).
У відповідь на запит відповідач повідомив, зокрема, що титул Об'єкта будівництва погоджувався у 2022 році (погоджено Міністерством фінансів України 06.10.2022), у 2023 році відповідач надіслав відповідний лист 26.12.2023, а Міністерством фінансів зазначений титул був погоджений 29.12.2023. Також відповідач повідомив, що в 2023 році у нього були передбачені видатки по Проекту в загальній сумі 10 244 500,00 грн, фінансування якого отримано розподілом відкритих асигнувань від 21.12.2023 № 463 у сумі 10 244,500 тис. грн, які було повернуто до державного бюджету України. На 2024 рік передбачались видатки для погашення кредиторської заборгованості та здійснення робіт з реконструкції міжнародного автомобільного пункту пропуску "Красноїльськ" у сумі 10 237,3 тис. грн, які було повернуто до державного бюджету України.
26.02.2025 позивач направив відповідачу претензію, в якій вимагав розгляду раніше поданих документів, що підтверджують виконання товариством додаткового обсягу робіт по вказаному Об'єкту на загальну суму 4909129,59 грн, підписання відповідних актів та здійснення оплати виконаних робіт.
У відповіді на вказану претензію відповідач у листі від 27.03.2025 зазначив, зокрема, що строк дії Договору закінчився 31.12.2023, у зв'язку з відсутністю видатків строк його дії не було продовжено. Враховуючи, що термін дії договорів закінчено, у Держмитслужби відсутні правові підстави щодо сплати заборгованості за виконані роботи.
Позиція Верховного Суду
Оцінка аргументів учасників справи і висновків місцевого господарського суду та господарського суду апеляційної інстанції
Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства, закріплених у частині третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Відповідач у касаційній скарзі підставою касаційного оскарження рішення місцевого господарського суду та постанови суду апеляційної інстанції визначив пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України.
Відповідно до приписів пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Отже, по-перше, слід з'ясувати відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а по-друге, наявність/відсутність подібності правовідносин та наявність/відсутність неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Верховний Суд вже неодноразово наголошував, що при касаційному оскарженні судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, крім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити, зокрема, зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок про її застосування, із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.
Крім того, у разі подання касаційної скарги на підставі вказаного пункту, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов'язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.
За доводами скаржника відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування частини 1 ст. 837 та ст. 854 ЦК України, оскільки на момент ухвалення оскаржуваних судових рішень Договір підряду № 62-23 від 26.12.2023 не виконаний в повному обсязі та закінчився строк дії Договору.
Згідно з приписами статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України.
Згідно з нормами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що за своїм змістом та правовою природою укладений між сторонам правочин є договором підряду.
Статтею 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.
Відповідно до ст. 843 ЦК України в договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін (ч. ч. 1-3 ст. 844 ЦК України).
За ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Як встановлено судами з умов договору, відповідач за договором взяв на себе бюджетні фінансові зобов'язання за відповідними актами КБ-2 за грудень 2022 року, тобто за будівельними роботами, виконаними в грудні 2022 року, а тому при поданні в органи Держказначейства цих бюджетних зобов'язань на реєстрацію мав долучити докази погодження титулу об'єкта будівництва за 2022 рік (в якому такі роботи фактично виконувалися).
Також судами встановлено, що позивачем було вчинено ряд дій з метою спонукання відповідача до виконання договору, так 26.02.2025 позивач направив відповідачу претензію, в якій вимагав розглянути раніше подані документи, що підтверджують виконання позивачем додаткового обсягу робіт по вказаному об'єкту на загальну суму 4909129,59 грн, підписання відповідних актів та здійснення оплати виконаних робіт.
У відповіді на вказану претензію відповідач у листі від 27.03.2025 зазначив, зокрема, що строк дії договору закінчився 31.12.2023, у зв'язку з відсутністю видатків, строк його дії не було продовжено. Враховуючи, що термін дії договорів закінчено, у Держмитслужби відсутні правові підстави щодо сплати заборгованості за виконані роботи.
Апеляційний господарський суд зазначив, що факт замовлення, виконання робіт, їх обсяг - не заперечувався відповідачем ані в суді першої, ані в суді апеляційної інстанції.
Також судами встановлено, що в рамках виконання розпорядження № 1123-р та кошторису Держмитслужби у грудні 2023 року було: підписано та подано на реєстрацію в органи Державної казначейської служби України (далі - Держказначейство) договір з ТОВ "Агро Констракшн" від 26.12.2023 № 62-23, інформацію про що оприлюднено у системі Prozorro (UA-2023-12-27-00207-a); створено комісію з питань підтвердження виконання будівельних робіт з будівництва об'єкта: "Реконструкція автомобільного пункту пропуску "Красноїльськ" (коригування)"; за результатами роботи комісії, яка відповідно до наказу працювала в пункті пропуску Красноїльськ 26-27 грудня підтверджено виконання робіт підрядником; для здійснення реєстрації бюджетних зобов'язань, як це передбачено Порядком затвердження титулів об'єктів, будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 вересня 1997 року № 995 та Методичними рекомендаціями щодо переліку підтвердних документів для реєстрації бюджетних зобов'язань та проведення платежів, затверджених наказом Державної казначейської служби України від 19.07.2019 № 213, 26.12.2023 Держмитслужбою затверджено та направлено на погодження Міністерству фінансів України Титул об'єкта будівництва у 2023 році "Реконструкція автомобільного пункту пропуску "Красноїльськ" (коригування)" (далі - титул будови), якій був погоджений Мінфіном 29.12.2023.
Разом з цим, станом на 26.12.2023 Державній митній службі України було виділено асигнувань за КПКВК 3506010 КЕКВ 3142 у загальній сумі 10 244 500,00 гривень. Протягом 2024 року Державній митній службі України було виділено асигнувань за КПКВК 3506010 КЕКВ 3142 у загальній сумі 0,00 гривень. З постанови апеляційного господарського суду вбачається, що вказана обставина визнавалась сторонами в судовому засіданні 11.11.2025, що станом на 26.12.2025 вихідний залишок по КЕКВ становить - 10 244 500,00 гривень (що підтверджується випискою з рахунку за 26.12.2023, долученою до матеріалів справи в суді першої інстанції, а.с. 134).
Суд апеляційної інстанції врахував доводи позивача про те, що відповідач не вчинив жодних дій для отримання фінансування, допустив необґрунтоване зволікання із оформленням належного пакету документів у Держказначейство для реєстрації бюджетних зобов'язань за договором, що фактично призвело до негативних наслідків у вигляді нездійснення Держказначейством реєстрації таких зобов'язань і відповідно відсутності оплати позивачу вартості фактично виконаних робіт. Більше того відповідач фактично ухилився від підписання надісланих йому 27.12.2023 актів КБ- 2, довідки КБ-3 за грудень 2022 року, не надав органам Держказначейства затверджений титул будови на 2022 рік, не здійснив інших необхідних дій, що знаходились в межах його компетенції, задля реєстрації органами Держказначейства бюджетних зобов'язань за договором, а отже безпідставно та необґрунтовано ухилився від виконання зобов'язань з оплати 4909129,59 грн за виконані та отримані ним роботи.
Розділом 6 договору передбачено порядок приймання-передачі виконаних робіт.
Проте ані підписаних актів, ані мотивованої відмови від їх підписання матеріали справи не містять. А тому суди визнали обґрунтованими доводи позивача про належне виконання та прийняття виконаних робіт (наданих послуг) відповідачем.
При цьому суд апеляційної інстанції врахував, що у відповідача було наявне відповідне бюджетне фінансування та відкриті бюджетних асигнувань в 2023 році в загальній сумі 10 244 500 грн, тобто за наявності бюджетних коштів, достатніх для оплати 4909129,59 грн за виконані роботи, через зволікання саме відповідача із оформленням документів - такі кошти ним же було повернуто.
Таким чином, з огляду на предмет, підстави заявленого у цій справі позову та встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини Верховний Суд не вбачає порушення наведених скаржником правових норм при ухваленні оскаржуваних судових рішень, а викладені у касаційній скарзі доводи у частині невиконання робіт за договором Суд оцінює критично, оскільки вони спрямовані на спонукання до виявлення нових та переоцінки вже наданих сторонами та досліджених судами попередніх інстанцій у їх сукупності доказів.
Суд враховує, що умовами договору сторони передбачили залежність настання обов'язку з оплати від одержаних бюджетних асигнувань, проте факт відсутності бюджетного фінансування не може звільняти відповідача від виконання його договірних зобов'язань щодо оплати наданих послуг.
Таким чином, господарські суди попередніх інстанцій, встановивши, що позивач виконав роботи за договором, а відповідач не надав мотивованої відмови від підписання актів, та не оплатив відповідні роботи, дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Враховуючи, що доводи скаржника про порушення судами наведених ним норм права не знайшли свого підтвердження, відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Згідно з частиною 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Звертаючись із касаційною скаргою, скаржник не спростував наведених висновків судів попередніх інстанцій та не довів неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права, як необхідної передумови для скасування прийнятих у справі судових рішень.
За таких обставин, доводи касаційної скарги не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, у зв'язку з чим касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення і постанова - без змін.
З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
Касаційну скаргу Державної митної служби України залишити без задоволення.
Постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2025 та рішення господарського суду міста Києва від 26.08.2025 у справі №910/5316/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. О. Мамалуй
Судді О. М. Баранець
І. Д. Кондратова